Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №360/117/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року справа №360/117/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі № 360/117/26 (головуючий І інстанції Басова Н.М.) за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення вартості утримання у вищому навчальному закладі,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних із утриманням в закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських в сумі 55728,98 грн..

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач наголошує на тому, що позов подано у відповідності до вимог Поряду відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261.

Позивач також виконав умови передбачені пунктом 5 Порядку направивши відповідачеві повідомлення № 1056-2025 від 21.11.2025 про зобов`язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов`язані з її утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ у повному розмірі за весь період фактичного навчання за реквізитами вищого навчального закладу та у розмірі відповідно до довідки-розрахунку вищого навчального закладу, який здійснював підготовку поліцейського та договір про розстрочення платежу витрат на утримання, який запропоновано укласти у разі неможливості відшкодування витрат у 30-ти денний термін, що підтверджується повернутим конвертом з довідкою про повернення, у зв`язку з тим, що зазначена на конверті остання відома адреса Відповідача знаходиться на непідконтрольній Україні території та не обслуговується у зв`язку з відсутністю поштового зв`язку.

Позивач вважає, що ним були здійснені неодноразові спроби вийти на зв`язок із відповідачем у зв`язку із необхідністю пошуку альтернативного способу повідомлення про обов`язок відшкодування витрат у добровільному порядку. В результаті, позивачем з`ясовано, що вказаний номер є недійсним та не обслуговується, що унеможливило належне повідомлення про необхідність відшкодування витрат.

Позивач наголошує на тому, що він був позбавлений можливості направити особі повідомлення із подальшим його врученням, у зв`язку із тимчасовою окупацією окремих територій України, що є об`єктивною (непереборною) обставиною, незалежною від волі та поведінки позивача, а відповідач не міг отримати та не отримував вказаний лист. Отже, позивач добросовісно вжив усіх заходів передбачених чинним законодавством України, а саме Порядком № 261 задля повідомлення відповідача про обов`язок відшкодувати витрати. При цьому, позивач наголошує на відсутність прямої законодавчої вимоги щодо додаткових способів повідомлення відповідача.

Позивач також зазначає, що на законодавчому рівні відсутній будь-який порядок оформлення відмови від добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, а отже поняття «відмови» як такої – є не визначеним. Направлення повідомлення за останньою відомою адресою відповідача, яка знаходиться на тимчасово непідконтрольній території, автоматично унеможливлює його фактичне отримання та своєчасне реагування на вимоги позивача. Колізійність норм Порядку № 261 в умовах воєнного стану та неможливість належного виконання процедурних вимог через об`єктивні обставини, що не залежать від волі позивача, ставлять під сумнів ефективність судового захисту.

Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

11.09.2018 між ОСОБА_1 та Луганським державним університетом внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка було укладено контракт про здобуття освіти у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (ВНЗ із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських), згідно з яким ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання, зокрема, у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до витягу з наказу Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка від 11.08.2018 №86 о/с на підставі Правил прийому до Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка у 2018 році та рішень приймальної комісії від 21 липня 2018 року протокол № 16, від 22 липня 2018 року протокол № 17 наказано зарахувати з 11 серпня 2018 року курсантами першого курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції України Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка кандидатів, які успішно склали вступні випробування з постановкою на всі види забезпечення, та згідно з Законом України «Про Національну поліцію» присвоїти зарахованим вступникам з числа цивільної молоді спеціальне звання «рядовий поліції»: за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність» ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції у Луганській області від 27.04.2022 № 196 o/c відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнити зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 (0156702), дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 4 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області за ст.77 ч.1 п.7 (за власним бажанням), з 27.04.2022.

Відповідно до інформації зазначеної у довідці витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 11.08.2018 по 27.08.2020 навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ (керуючись вимогами наказу МВС України від 01.03.2017 № 173 та Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку (затверджено постановою КМУ від 12 квітня 2017 № 261, спільного наказу Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України. Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534): грошове забезпечення – 6480,27 грн; речове забезпечення – 4657,37 грн; продовольче забезпечення – 31207,42 грн, медичне забезпечення – 1771,80 грн; комунальні витрати – 11612,12 грн; всього 55728,98 грн.

Позивач сформував відповідачу повідомлення ДонДУВС № 1056-2025 від 21.11.2025 (2830) про відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, відповідно до якого, ОСОБА_1 запропоновано у добровільному порядку відшкодувати вартість утримання у закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання в сумі 55728,98 грн..

Вищевказане повідомлення направлено позивачем на адресу відповідача засобами «Укрпошта», однак до університету повернувся конверт з довідкою ф.20 «повернення», причина повернення – окупація.

Станом на дату розгляду справи сторонами не надано доказів відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищих навчальних закладах.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами другою, четвертою статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина п`ята статті 74 Закону України «Про Національну поліцію»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 затверджено «Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських» (далі - «Порядок №261»).

Цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

- дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

- звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.

Пунктом 3 Порядку № 261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання (пункт 4 Порядку № 261).

Пунктом 5 Порядку № 261 визначено, що після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

Згідно із пунктом 8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для наступних висновків :

- обов`язок по відшкодуванню витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, виникає, зокрема, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

- можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку пов`язано із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі.

У вимірі сутності спірних правовідносин колегія суддів звертає увагу на усталену та послідовну правову позицію Верховного Суду, згідно з якою правильне вирішення спору у справах з подібними правовідносинами залежить від того, чи було курсанта ознайомлено із розрахунком витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, здійсненим відповідно до приписів положень статті 74 Закону №580-VIII та пункту 8 Порядку №261. Саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов`язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку ( постанови від 30 серпня 2022 року в справі №480/8200/20, від 14 грудня 2022 року в справі №520/5837/2020, від 13 січня 2023 року в справі №440/2692/20, від 14 вересня 2023 року в справі №520/6175/19, від 01 лютого 2024 року у справах №400/210/21 та № 280/3770/22, від 04 червня 2026 року у справі № 280/8295/23).

Проте, як встановлено судом, направлене позивачем повідомлення №1056-2025 від 21.11.2025 щодо відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, за адресою: Луганська обл., Сіверськодонецький район, м.Золоте, вул. Лєрмонтова, буд. 67, було повернуто відправнику із позначкою «Окупація».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те , що сам по собі факт направлення кореспонденції за вказаною адресою не може свідчити про належне повідомлення відповідача про вимогу позивача щодо добровільного відшкодування витрат, оскільки відповідне повідомлення фактично не було вручено адресату та останній об`єктивно не мав можливості ознайомитися з його змістом.

Крім того, повернення поштового відправлення із зазначеною відміткою не підтверджує ані отримання відповідачем вимоги про відшкодування витрат, ані його відмову від добровільного виконання такого обов`язку.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що станом на час звернення до суду позивачем не дотримано порядку, що має передувати зверненню до суду з цією категорією справ, а саме не надано суду доказів надання відповідачу часу на добровільне відшкодування вартості витрат та відмови відповідача здійснити таке відшкодування у добровільному порядку.

Колегія суддів також звертає увагу, що пунктом 2 розділу 3 Типової форми контракту про здобуття освіти в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, пунктом 2 розділу 4 Типової форми контракту про здобуття освіти за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та пунктом 2 розділу 4 Контракту № 19/19 передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання взятих на себе зобов`язань за цим Контрактом у разі, якщо це невиконання стало наслідком обставин непереборної сили (форс-мажор), у випадках, передбачених законодавством.

Колегія суддів вважає, що за відсутності в матеріалах справи належних доказів на підтвердження обізнаності відповідача про наявність у нього обов`язку із відшкодування витрат за навчання у навчальному закладі у розмірі 55728,98 грн., стягнення з відповідача цих витрат не буде відповідати основним завданням адміністративного судочинства.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі № 360/117/26 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі № 360/117/26 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 22 вересня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко