Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №243/11770/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року справа №243/11770/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Дьяченка Олега Валентиновича на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 січня 2026 року (повне судове рішення складено 21 січня 2026 року) у справі № 243/11770/25 (суддя в І інстанції Гончарова А.О.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача, адвокат Дьяченко О.В., в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, обґрунтувавши свої вимоги тим, що постановою від 20.07.2025 №190 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.210 ч.3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за те, що 16.07.2025 його було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де був складений протокол, до змісту якого невідомий ОСОБА_3 , зобов`язаний був з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 для постановки на облік, визначення призначення на особливий період та направлення на медичний огляд, чим порушив вимоги п.1, п.3 ст. 22 та ч.2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Розгляд справи призначено на 13.00 год. 20.07.2025. Позивач фактично отримав оскаржувану постанову 15.12.2025, оскільки у визначеному у протоколі місці та час розгляд справи не відбувся, а його письмовий запит від 29.07.2025, щодо направлення постанови засобами поштового зв`язку, відповідачем проігнорований.

Відповідно до змісту постанови № 190 від 20.07.2025, ОСОБА_1 , який відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. Однак, ОСОБА_1 станом на 16.07.2025 свої облікові дані не уточнив, чим порушив вищезазначений Закон під час дії на території України особливого періоду. 11.12.2025 у мобільному застосунку «Дія» позивачу надійшло повідомлення про реєстрацію виконавчого провадження, стягувачем у якому є ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З винесеною постановою позивач не згідній, оскільки розгляд справи про адміністративне порушення 20.07.2025 фактично проведений не був, опис обставин вчинення адміністративного правопорушення, зазначений у адміністративному протоколі, повністю відмінний від опису у винесеній постанові, прийнятій за наслідками його розгляду, з порушенням також його права на захист.

На підставі цього просив суд скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.07.2025 №190 по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.210 ч.3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 січня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про порушення строків давності притягнення до адміністративної відповідальності, порушення права на захист і підготовку до справи, не було проведено процедури розгляду адміністративного протоколу, відсутність складу адміністративного правопорушення.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з таких підстав.

Судом встановлено, що 20.07.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_4 розглянуто матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 та прийнято постанову №190 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Відповідно до змісту постанови, ІНФОРМАЦІЯ_3 було подано звернення в ГУНП в Донецькій області на ОСОБА_1 , який відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. Однак, ОСОБА_1 станом на 16.07.2025 свої облікові дані не уточнив, чим порушив вищезазначений Закон під час дії на території України особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

Оскаржувану постанову позивач отримав 15.12.2025, що підтверджується його особистим підписом із проставленням дати отримання.

Відповідно до протоколу № 190 про порушення ст. 210 ч.3 КУпАП від 16.07.2025, складеним діловодом групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 було подано звернення в ГУНП в Донецькій області на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зобов`язаний був з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 для постановки на облік, визначення призначення на особливий період та направлення на медичний огляд, самостійно не прибув, а був доставлений працівниками НП 16.07.2025, чим порушив вимоги п.1, п.3 ст. 22 та ч.2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», скоїв дане правопорушення в умовах дії на території України особливого періоду. Розгляд справи призначено на 10.00 год. 20.07.2025. Копію протоколу ОСОБА_1 отримав 16.07.2025 особисто, що підтверджується його підписом.

При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поняття особливого періоду визначено у ст. 1 Закону України «Про оборону України», відповідно до якої особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває наразі.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації, строк проведення якої продовжено і вона діє нині.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Статтею 210 КУпАП передбачено, що порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною сьомою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, відповідно до положень абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов`язані, окрім тих, що відносяться до абз. 2-6, протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Норма ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у наведеній вище редакції підлягала застосуванню з 18.05.2024.

Відповідно до абз. 4 пп. 1 п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності визначений Порядком організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 ( далі по тексту Порядок №1487).

Згідно з абз. 4 пп. 10-1 п. 1 Додатку 2 до Порядку № 1487 (в редакції, яка була чинна станом на 18.07.2024 та на момент прийняття постанови від 20.07.2025) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 19 Порядку № 1487 встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Отже, чинним законодавством передбачено три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, суд вважає, що у позивача виник обов`язок з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно уточнити військово-облікові дані. При цьому, починаючи з 17.07.2024, не вчинення позивачем дій, які він повинен був вчинити у визначений законом строк, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

З матеріалів справи встановлено, що позивач в порушення пп. 1 п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», не уточнив свої облікові дані, тому, своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.

У постанові зазначено дату розгляду справи, місце розгляду, посаду, звання та прізвище, ім`я по батькові особи, яка розглядає справу, особа, щодо якої розглядається справа, суть і обставини правопорушення, прийняте по справі рішення, вид адміністративного стягнення та сума штрафу.

Судом встановлено, що підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало саме невиконання обов`язку з уточнення ним облікових та інших персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11.04.2024.

Доводи позивача щодо опису обставин вчинення адміністративного правопорушення, який зазначений у адміністративному протоколі є таким, що повністю відмінний від опису у винесеній постанові, з порушенням також його права на захист, що є підставою, на думку позивача, для скасування постанови, суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Некоректне зазначення у протоколі №190 від 16.07.2025 прізвища особи, не впливає на доведеність його вини, оскільки інші обставини, наведені у протоколі, повністю узгоджуються з фактичними обставинами та іншими матеріалами справи, крім того в ньому мається підпис самого ОСОБА_1 , а тому суд вважає зазначення у суті адміністративного правопорушення прізвища особи, із деякими помилками у літерах, технічною опискою.

Крім того, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 були роз`яснені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, положення статті 63 Конституції України, про що свідчить його підпис, а тому на думку суду, його право на захист не порушений.

Чинне законодавство зобов`язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто в один із визначених способів (шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Отже, суд вважає, що позивач не був позбавлений можливості до закінчення встановленого законодавством строку (до 16.07.2024 включно) скористатися в один із визначених способів оновлення облікових даних, зокрема згідно з військово-облікового документу Резерв+, сформованого 25.12.2025, долученого позивачем до матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є військовозобов`язаним, придатним. Дані уточнено не вчасно 19.07.2025.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що строки притягнення до адміністративної діяльності позивача, встановлені ст. 38 КУпАП, не порушені.

Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.

Відповідно до змісту постанови № 190 від 20.07.2025, ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за порушення підпункту 1 пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», відповідно до якого громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» набрав чинності 18.05.2024, тим самим перебіг встановленого 60 денного терміну для оновлення даних сплив 16.07.2024.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 17.07.2024. Натомість його притягнуто до адміністративної відповідальності 20.07.2025, тобто, зі спливом 1 року та 3 діб після дати вчинення адміністративної відповідальності.

Суд першої інстанції не застосував строки давності, встановлені ст. 38 КУпАП, до спірних правовідносин.

Так, ст. 38 КУпАП встановлено строк давності притягнення за таке правопорушення 3 місяці. В той же час, у ч. 9 ст. 38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Як зазначалось раніше, днем вчинення цього правопорушення є 17.07.2024.

Посилання на те, що таке правопорушення є триваючим не змінює дати (дня) вчинення відповідного правопорушення.

Отже, строк, встановлений законодавцем в 1 рік з дня вчинення адміністративного правопорушення, сплив.

Відповідно до приписів п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього кодексу; 3) про закриття справи.

Згідно з п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, постанова ТВО начальника ТЦК та СП ІНФОРМАЦІЯ_7 полковником ОСОБА_4 від 20.07.2025 №190 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, є неправомірною, а тому підлягає скасуванню, а провадження в справі – закриттю внаслідок закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Враховуючи всі викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не було враховано всі необхідні обставини при розгляді справи, та оскільки висновки суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 139, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача Дьяченка Олега Валентиновича – задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 243/11770/25 – скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 20.07.2025 №190 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження в справі про адміністративні правопорушення - закрити.

Повне судове рішення – 22 вересня 2026 року.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук