Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №756/18897/25 — Київський апеляційний суд

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року місто Київ

справа № 756/18897/25

апеляційне провадження № 22-ц/824/13085/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Саліхова В.В.,

суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мойсюка Андрія Миколайовича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва 20 травня 2026 року, постановлену під головуванням судді Пукала А.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Управляюча компанія «Затишна оселя» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

30.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ «Управляюча компанія «Затишна оселя» про визнання договору недійсним, визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди, в якій просив:

визнати договір, укладений 14.02.2025 року ОСББ «Дубищанська, 3» з ТОВ «Управляюча компанія «Затишна оселя» про надання послуги з управління багатоквартирним будинком в інтересах співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , недійсним з моменту його вчинення;

визнати дії посадових осіб ТОВ «Управляюча компанія «Затишна оселя», що полягають у складанні та надсиланні йому рахунків на комунальні послуги з порушенням вимог закону, протиправними.

стягнути солідарно з ТОВ «Управляюча компанія «Затишна оселя» та ОСББ «Дубищанська, 3» на його користь у відшкодування завданої йому моральної шкоди 10 000 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 20 травня 2026 рокувідмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Управляюча компанія «Затишна оселя» про визнання договору недійним, визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди до спільного розгляду із первісним позовом ТОВ «Управляюча компанія «Затишна оселя» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та повернуто його заявнику.

Не погоджуючись із ткою ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Мойсюк А.М. звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що законом встановлено чотири умови прийнятності зустрічного позову до спільного розгляду з первісним: обидва позови взаємопов`язані; спільний їх розгляд є доцільним; вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Як свідчить зміст оскаржуваної ухвали, судом не було надано оцінку передбаченим законом умов прийнятності до спільного розгляду первісного та зустрічного позовів у спорі.

Вказує, що взємопов`язаність первісного та зустрічного позовів у спорі полягає в тому, що вони виникли з правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг, сторони якого обґрунтовують свої вимоги одними і тими ж фактичними обставинами (доказами) і тими ж самими нормами матеріального права.

Доцільність розгляду первісного та зустрічного позовів полягає в тому, що їх розгляд в одному провадженні буде сприяти процесуальній економії і цілі правосуддя по встановленні істини, оскільки суд в одному провадженні буде досліджувати одні і ті ж відносини, які мають місце в обох позовах, і які є взаємопов`язаними.

Повернення зустрічного позову і подача його окремо в загальному порядку спричинить розгляд окремо тотожних спірних відносин в двох процесах, оскільки відповідач заперечує первісний позов щодо необґрунтованості нарахованого розміру плати управителем та застосування ним штрафу за тих же обставин, якими обґрунтовується і зустрічний позов.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник ТОВ «Управляюча компанія «Затишна оселя» - адвокат Халупний А.В. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно положень ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду даної категорії розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з положеннями ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ч.2 ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Взаємний зв`язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв`язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем. Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв`язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.

Таким чином, зі змісту ст.193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов`язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

За змістом даної норми однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.

Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

У постанові від 20 березня 2019 року у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову ТОВ «Управляюча компанія «Затишна оселя» є стягнення заборгованості з відповідача як споживача і отримувача послуг за договором про надання послуг з утримання багатокартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 який укладений між первісним позивачем та ОСББ «Дубищанська, 3» на підставі рішення загальних зборів, оформленого протоколом №1 від 21.12.2024 року.

Предметом зустрічного позову є визнання договору, укладеного 14.02.2025 року ОСББ «Дубищанська, 3» з ТОВ «Управляюча компанія «Затишна оселя» про надання послуги з управління багатоквартирним будинком в інтересах співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , недійсним з моменту його вчинення.

Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову та повертаючи вказану позовну заяву, суд першої інстанції послався на ч. 3 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява подана з порушенням вимог ч.1,2 ст.193 ЦПК України.

У п.п. 20, 21 постанови Великої Палати Верховного Суду зазначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, примусове виконання обов`язку в натурі та припинення правовідношення (пункти 1, 5 і 7 частини другої статті 16 ЦК України).

Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (пункт 6.12) та від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (пункт 57)).

Враховуючи, що правовідносини між сторонами виникли щодо правомірності нарахування та відповідно сплати внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку, які надаються ТОВ «Управляюча компанія «Затишна оселя», отже задоволення вимог по зустрічному позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості з оплати внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку.

Суд першої інстанції вказані обставини не врахував та дійшов до помилкового висновку про не пов`язаність зустрічної позовної заяви з первісним позовом.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 постановлена судом з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мойсюка Андрія Миколайовича - задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва 20 травня 2026 року -скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді: