Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №758/6570/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 758/6570/24 Головуючий у суді першої інстанції - Ковбасюк О.О.

Номер провадження № 22-ц/824/9468/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Марченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Лютком Анатолієм Федоровичем , на рішення Подільського районного суду міста Києва від 15 грудня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Ковбасюк О.О., у місті Києві, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, у якому просила суд в порядку поділу майна подружжя виділити їй та визнати за нею право особистої приватної власності на:

- квартиру, загальною площею 50,60 кв. м, житловою площею 21,80 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- квартиру, загальною площею 57,80 кв. м, житловою площею 16,70 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 01 червня 2006 року Київським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 805.

Під час шлюбу подружжям було набуте нерухоме майно, яким є:

- квартира, загальною площею 50,60 кв.м, житловою площею 21,80 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку було зареєстроване за позивачкою;

- квартира, загальною площею 57,80 кв.м, житловою площею 16,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яку було зареєстроване за відповідачем;

- квартира, загальною площею 97,40 кв.м, житловою площею 55,50 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на яку було зареєстроване за відповідачем.

Відповідно до звітів про оцінку майна, виконаних ТОВ «ЮНІ ПАК» (оцінювач ОСОБА_4 , ТОВ «ЮНІ ПАК», сертифікат СОД № 67/22 від 10 лютого 2022 року):

- вартість квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , становить 5 200 000,00 грн;

- вартість квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 3 050 172,00 грн;

- вартість квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , становить 2 601 000,00 грн.

Сторона позивача вважає, що право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 та квартиру за адресою: АДРЕСА_1 разом з квартирою за адресою: АДРЕСА_2 , зважаючи на те, що квартира АДРЕСА_4 є повністю мебльованою, у ній зроблений якісний ремонт, її житлова площа становить 55,5 кв. м. у порівнянні з квартирами АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 , житлова площа яких об`єднано дорівнює 38.5 кв. м, є рівнозначними, оскільки мають практично однакову вартість.

Вказує, що вона з відповідачем не можуть дійти згоди щодо порядку добровільного поділу майна, а тому вона вимушена була звернулася до суду із даним позовом з метою захисту своїх прав та захисту прав їхніх з відповідачем двох неповнолітніх дітей, які проживають разом із нею.

У липні 2024 року ОСОБА_1 до суду подано зустрічний позов до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, у якому просив суд: визнати за ОСОБА_3 : - право власності на частку в розмірі 1/2 квартири загальною площею 57,8 кв.м, житловою площею 16,7 кв.м, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_2 ; - право особистої приватної власності на квартиру, загальною плотицею 50,6 кв.м, житловою площею 21,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ним: - право особистої приватної власності на квартиру, загальною площею 97,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; - виділити йому право власності на частку в розмірі 1/2 квартири загальною площею 57,8 кв.м, житловою площею 16,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Обґрунтовуючи свої вимоги за зустрічним позовом, ОСОБА_1 посилається на ті ж обставини щодо факту його проживання у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , народження у них двох дітей та придбання ними під час шлюбу трьох спірних квартир.

Вказані об`єкти нерухомого майна набуті у власність з наступних підстав:

- квартира, загальною площею 97,4 кв.м, житловою площею 55,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 14 січня 2011 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 272/39 від 28 грудня 2010 року;

- квартира, загальною площею 50,6 кв.м, житловою площею 21,8 кв.м, що находиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить позивачці на підставі свідоцтва про право власності ceрії НОМЕР_3 від 12 серпня 2010 року, виданого на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення № 1060-С/I від 09.08.2010;

- квартира, загальною площею 57,8 кв.м, житловою площею 16,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , придбана відповідачем шляхом укладення договору купівлі-продажу майнових прав від 21 квітня 2023 року.

Відповідно до звітів про незалежну оцінку майна, виконаних ПП «Приват-Інвеста (оцінювач Радзевелюк В.В. , ПП «Приват-Інвеста», сертифікат СОД № 366/20 від 05 травня 2020 року):

- вартість 3-кімнатної квартири загальною площею 97,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , становить 3 028 129,00 грн;

- вартість 1-кімнатної квартири загальною площею 57,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , становить 3 295 230,00 грн;

- вартість 1-кімнатної квартири загальною площею 50,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 3 483 812,00 грн.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що вимоги позивачки за первісним позовом незаконні та необґрунтовані, вони утискають його законні права, а тому він був змушений звернутися із зустрічною позовною заявою з метою захисту своїх майнових прав.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 15 грудня 2025 року Позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено частково.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задоволено частково.

В порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_3 право власності на:

- квартиру, загальною площею 50,60 кв.м, житловою площею 21,80 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину квартири, загальною площею 97,40 кв.м, житловою площею 55,50 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

В порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на:

- квартиру, загальною площею 57,80 кв.м, житловою площею 16,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 1/2 частину квартири, загальною площею 97,40 кв.м, житловою площею 55,50 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- автомобіль HONDA CROSSTOUR, VIN НОМЕР_2 , 2011 року випуску, об`єм двигуна 3471 куб.см.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості частки у спільному майні подружжя у розмірі 194 249, 00 грн.

У задоволенні решти вимог первісного та зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник ОСОБА_1 - Лютко А.Ф. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині визначення розміру грошової компенсації та ухвалити нове, яким визначити її у розмірі 65 471,00 грн замість 194 249,00 грн.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно визначив вартість спільного майна подружжя, що призвело до помилкового розрахунку грошової компенсації.

При визначенні вартості майна суд використав подані відповідачем звіти про оцінку нерухомого майна, однак, визнавши автомобіль HONDA CIVIC об`єктом спільної сумісної власності та передавши його позивачці, не врахував його вартість при визначенні балансу майна сторін.

Крім того, суд не надав належної оцінки доказам щодо використання коштів від продажу автомобіля HONDA ACCORD, придбаного до шлюбу, для придбання автомобіля HONDA CROSSTOUR.

На думку сторони відповідача за первісним позовом, такі обставини призвели до неправильного визначення різниці у вартості майна сторін та, як наслідок, безпідставного визначення розміру грошової компенсації у сумі 194 249,00 грн замість 65 471,00 грн.

14 червня 2026 року від ОСОБА_3 надійшов відзив, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Заперечуючи проти доводів, викладених у апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції правильно визначив склад і вартість спільного майна, використавши звіти про оцінку, надані самим відповідачем за первісним позовом, та обґрунтовано визначив розмір грошової компенсації з урахуванням різниці у вартості майна, переданого кожній зі сторін.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного визначення вартості майна є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 фактично заперечує власні докази.

Заперечує проти врахування вартості автомобіля HONDA CIVIC, оскільки не просила передати його їй у власність, а подана ОСОБА_1 цінова довідка, на її думку, не є належним і достовірним доказом ринкової вартості транспортного засобу через відсутність його фактичного огляду. Водночас зазначає, що у разі передачі автомобіля останньому не заперечує проти стягнення з нього компенсації у розмірі 1/2 його вартості.

Сторони у справі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 22-26, 31-34 т.3) до суду апеляційної інстанції не з`явилися.

Від позивачки у справі ОСОБА_3 до суду апеляційної інстанції 10 липня та 14 вересня 2026 року надійшли заяви про розгляд вказаної справи без її участі. (а.с. 27, 35 т.3).

У відповідності до вимог ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що 01 червня 2006 року Київським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 був зареєстрований шлюб, про що складено актовий запис № 805. Після одруження прізвище дружини змінено на « ОСОБА_6 ».

Від шлюбу у сторін є двоє дітей: дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 08 серпня 2024 року, ухваленим у справі № 758/6565/24, шлюб між сторонами розірвано.

За час перебування у шлюбі сторонами було набуте майно, яким є: однокімнатна квартира, загальною площею 50,60 кв.м, житловою площею 21,80 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - квартира 1); однокімнатна квартира, загальною площею 57,80 кв.м, житловою площею 16,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - квартира 2); трикімнатна двоповерхова квартира, загальною площею 97,40 кв.м, житловою площею 55,50 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (далі - квартира АДРЕСА_7 ) та автомобіль HONDA CROSSTOUR, VIN НОМЕР_2, 2011 року випуску, об`єм двигуна 3471 куб.см.

Матеріалами справи підтверджується, що право власності на квартиру АДРЕСА_8 зареєстровано за позивачкою-відповідачкою ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності ceрії НОМЕР_3 від 12 серпня 2010 року, виданого на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення № 1060-С/I від 09 серпня 2010 року.

Право власності на квартиру АДРЕСА_9 та квартиру АДРЕСА_7 зареєстровано за відповідачем-позивачем ОСОБА_1 : квартира АДРЕСА_9 - на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 21 квітня 2023 року; квартира АДРЕСА_7 - на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 14 січня 2011 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 272/39 від 28 грудня 2010 року.

Автомобіль HONDA CROSSTOUR, VIN НОМЕР_2 , 2011 року випуску, об`єм двигуна 3471 куб.см зареєстрований 16 березня 2012 року за відповідачем-позивачем ОСОБА_1 , що, зокрема, підтверджується листом ГСЦ МВС № 31/1446А3-16338-2024 від 29 травня 2024 року (72521).

Із досліджених у судовому засіданні обставин справи судом першої інстанції встановив, що фактично між сторонами відсутній спір з приводу того, що усе вищезазначене майно є об`єктами спільної сумісної власності подружжя.

Разом із цим, між сторонами не досягнуто згоди щодо поділу такого майна.

Вирішуючи позовні вимоги обох сторін в частині поділу спірного нерухомого майна, районний суд встановив наступне.

Як встановлено судом та не оспорюється сторонами, усі три квартири були придбані сторонами під час їхнього шлюбу і таке майно було зареєстроване за їхньою спільною згодою: квартира АДРЕСА_8 - за позивачкою-відповідачкою; квартира АДРЕСА_10 - за відповідачем-позивачем.

Сторони не оспорюють належності їм вказаного майна на праві спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, судом встановлено, що усі вказані вище три квартири є спільною сумісною власністю подружжя, у зв`язку з чим наявні підстави для поділу такого майна в порядку поділу майна подружжя, визначеному статтями 69-72 СК України.

Вирішуючи вказаний спір та частково задовольняючи первісний позов, поданий ОСОБА_3 , та зустрічний позов, поданий ОСОБА_10 , виходячи із принципу рівності часток подружжя у спільному майні, суд першої інстанції дійшов висновку, що вірним буде здійснення поділу такого майна між сторонами наступним чином:

1) в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на:

- квартиру, загальною площею 50,60 кв.м, житловою площею 21,80 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (яка за нею ж зареєстрована);

- 1/2 частину квартири, загальною площею 97,40 кв.м, житловою площею 55,50 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (яка зареєстрована за ОСОБА_1 ).

2) в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- квартиру, загальною площею 57,80 кв.м, житловою площею 16,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (яка за ним же зареєстрована);

- 1/2 частину квартири, загальною площею 97,40 кв.м, житловою площею 55,50 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (яка за ним же зареєстрована).

Вказаний варіант поділу нерухомого майна, на думку суду першої інстанції, буде найбільш справедливим та найбільшою мірою відповідатиме рівності часток подружжя та балансу їхніх прав та інтересів.

При визначенні вказаного вище розподілу районний суд також враховував місце розташування та тип спірних квартир, зокрема, те що: квартира АДРЕСА_5 та квартира АДРЕСА_6 є однокімнатними та вони знаходяться у місті Києві, у сусідніх будинках; квартира АДРЕСА_4 є трикімнатною, двоповерховою та знаходиться у місті Ірпінь.

Крім того, суд врахував факт реєстрації права власності на вказане спірне майно за кожною із сторін.

При цьому районний суд визнав неспроможними доводи кожної із сторін про неналежність доказів іншої сторони, а саме про те, що надані кожною із сторін звіти про оцінку вартості спірного нерухомого майна є неналежними доказами, оскільки такі доводи не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Також, суд зазначив, що жодних клопотань з метою визначення дійсної вартості спірного майна на час розгляду справи судом, у тому числі щодо призначення відповідної експертизи, жодна зі сторін не заявляла.

Разом із тим вирішуючи позовні вимоги сторін в частині поділу транспортних засобів, то такі вимоги суд першої інстанції вважав вірним вирішити наступним чином:

- в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль HONDA CROSSTOUR, VIN НОМЕР_2 , 2011 року випуску, об`єм двигуна 3471 куб.см;

- у задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо визнання за ОСОБА_3 права особистої приватної власності на автомобіль HONDA CIVIC, ОБЄМ ДВИГУНА 1,8 л, номер шасі НОМЕР_4 , 2007 року випуску та стягнення з неї на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 227 841,50 грн відмовив.

При поділі транспортного засобу HONDA CROSSTOUR суд виходив із того, що такий варіант поділу відповідає порядку користування вказаним рухомим майном, який склався між сторонами, оскільки, як з`ясовано судом, вказаний транспортний засіб зареєстрований за відповідачем-позивачем ОСОБА_1 та перебуває у його фактичному користуванні.

Крім того, позивач-відповідач ОСОБА_3 фактично визнала позовні вимоги у цій частині, не заперечуючи щодо визнання права власності на вказаний автомобіль за відповідачем-позивачем.

Суд першої інстанції зазначив, що об`єктом поділу є неподільна річ, а саме автомобіль HONDA CROSSTOUR, VIN НОМЕР_2 , 2011 року випуску, об`єм двигуна 3471 куб.см, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання в порядку поділу майна подружжя права власності на спірний автомобіль за відповідачем-позивачем ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 стосовно автомобіля HONDA CIVIC, то суд визнав, що такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивач-відповідач ОСОБА_3 не заявляла жодних вимог щодо такого майна та фактичного спору між сторонами щодо цього транспортного засобу судом не встановлено.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості частки у спільному майні подружжя у розмірі 194 249 гривень, що дорівнює 1/2 різниці між вартістю майна, набутого кожною із сторін внаслідок даного поділу майна подружжя.

Вказана вартість обрахована судом по звітах про оцінку майна, наданих до суду відповідачем-позивачем ОСОБА_1 , оскільки по суті його позовні вимоги задоволені у більшій мірі, а зазначена у звітах вартість спірного майна незначною мірою відрізняється від вартості такого майна, зазначеного у звітах, наданих до суду позивачем-відповідачем ОСОБА_3 .

Так, відповідно до звітів, наданих до суду відповідачем-позивачем ОСОБА_1 , загальна вартість спірного майна, щодо якого судом здійснено поділ, за винятком квартири, що знаходиться у м. Ірпінь, становить 7 356 122 грн, а саме:

- вартість квартири за адресою АДРЕСА_1 - 3 483 812,00 грн;

- вартість квартири за адресою АДРЕСА_2 - 3 295 230,00 грн;

- вартість автомобіля HONDA CROSSTOUR, VIN НОМЕР_2 , 2011 року випуску, об`єм двигуна 3471 куб.см - 577 080,00 грн.

Отже, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про визнання за позивачкою-відповідачкою ОСОБА_3 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (вартість якої по звітах відповідача-позивача становить 3 483 812,00 грн), а за відповідачем-позивачем ОСОБА_1 - права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 та на автомобіль HONDA CROSSTOUR (загальна вартість яких по звітах відповідача-позивача становить 3 872 310,00 грн (3 295 230,00 + 577 080,00)), різниця між вартістю майна, набутою кожної із сторін становить 388 498,00 грн (3 872 310 - 3 483 812), а тому наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошової компенсації у розмірі 1/2 від вказаної суми, що дорівнює 194 249 грн (388 498 : 2).

При визначенні вартості вказаної грошової компенсації судом не враховувалася вартість квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , оскільки така квартира поділена між сторонами у рівних частках - по 1/2 кожному.

Апеляційний суд не може повністю погодитися із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги ОСОБА_3 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Для врегулювання спорів, які виникають із майнових відносин між подружжям, у тому числі колишнім, підлягають застосуванню передусім норми СК України.

Відповідно до частин другої, дев`ятої статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до частини першої статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).

Відповідно до статті 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При цьому конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц.

Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка закріплені в статті 57 СК України, у пунктах 1-3 частини першої якої визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відповідно до статті 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об`єктом спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.

У частині першій статті 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно з частиною першою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналогічні положення містяться у частині другій статті 372 ЦК України.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України) відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 СК України).

Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті (постанова Верховного Суду від 05 січня 2024 року у справі № 755/12204/18).

Суть поділу полягає у тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. Під час здійснення поділу в судовому порядку суд має керуватися презумпцією рівності часток. Суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, в зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначенням переліку об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення вартості.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема, на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частини четверта, п`ята статті 71 СК України).

Положення частини п`ятої статті 71 СК України не вимагають обов`язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач.

З огляду на зазначені норми матеріального права, за загальним правилом, поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Подібні за змістом правові висновки виклав Верховний Суд у постановах від 03 лютого 2020 року у справі № 235/5146/16, від 24 лютого 2021 року у справі № 127/16630/17, від 09 червня 2021 року у справі № 761/18817/17, від 14 листопада 2024 року у справі № 727/1140/21.

У цій справі встановлено, що вартість трьох квартир (за даними Звітів №010724-2 від 01 липня 2024 року, складених Приватним підприємством «Приват-Інвеста», кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №5396 від 20 жовтня 2007 року) складає 9 807 171 грн (3483812 + 3295230 + 3028129), із яких вартість квартири за адресою АДРЕСА_1 складає 3 483 812,00 грн (а.с. 133-169 т.1); вартість квартири за адресою АДРЕСА_2 складає 3 295 230,00 грн (а.с. 100-132 т.1); вартість квартири за адресою АДРЕСА_3 складає 3 028 129 грн (а.с. 169 -203 т.1 ).

Крім того згідно проведеного ТОВ «ЮНІ ПАК» Звіту про експертну оцінку колісного транспортного засобу вартість автомобіля HONDA CROSSTOUR, VIN НОМЕР_2 , 2011 року випуску, об`єм двигуна 3471 куб.см - 577 080,00 грн ( а.с. 12 -34 т.2) .

Із матеріалів справи та тексту судового рішення вбачається, що представником відповідача у справі ОСОБА_1 , адвокатом Лютко А.Ф. 27 листопада 20924 року в межах підготовчого судового засідання було подано заяву про зміну предмету зустрічного позову, в якому він крім поділу трьох квартир та автомобіля HONDA CROSSTOUR, VIN НОМЕР_2 , 2011 року випуску, також просив врахувати як спільне майно подружжя і придбаний подружжям у 2012 році автомобіль HONDA CIVIC, об`єм двигуна 1,8 л, номер шасі НОМЕР_4 , 2007 року випуску, який згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 13 червня 2012 року був зареєстрований на ОСОБА_3 ( а.с. 112 т.2), вартість якого згідно до цінової довідки наданої ПП «Приват-Інвеста» складає 227 841,50 грн (а.с. 114-123 т.2) .

Відповідно до ч. 1 ст. 71 СК України поділу підлягає все набуте подружжя майном в період шлюбу.

А тому колегія суддів вважає, що до складу вище врахованого судом першої інстанції спільного сумісного майна подружжя повинно бути включено і вище вказаний автомобіль HONDA CIVIC, об`єм двигуна 1,8 л, номер шасі НОМЕР_4 , 2007 року випуску, вартість 257 556,00 грн.

Таким чином, загальний обсяг спільно набутого майна подружжя становить:

- квартира за адресою АДРЕСА_1 , вартістю 3 483 812,00 грн (а.с. 133-169 т.1);

- квартира за адресою АДРЕСА_2 , вартістю 3 295 230,00 грн (а.с. 100-132 т.1);

- квартира за адресою АДРЕСА_3 вартістю 3028129,00 грн (а.с. 169 -203 т.1 );

- автомобіль HONDA CROSSTOUR, VIN НОМЕР_2 , 2011 року випуску, об`єм двигуна 3471 куб.см вартістю 577 080,00 грн ( а.с. 12 -34 т.2)

- автомобіль HONDA CIVIC, ОБЄМ ДВИГУНА 1,8 л, номер шасі НОМЕР_4 , 2007 року випуску вартість 257 556,00 грн.

Загальна сума вартості набутого майна подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 становить 10 641 807 грн (3 483 812,00 + 3 295 230,00 + 3028129,00 + 577 080,00 + 257556,00), а відповідно частка кожного із них складає частина або 5 320 903,50 грн.

Колегія суддів погоджується із порядком поділу майна, яке здійснив суд першої інстанції, а саме виділення у власність в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя та визнання у зв`язку із цим права власності за ОСОБА_3 на:

- квартиру, загальною площею 50,60 кв.м, житловою площею 21,80 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 3 483 812,00 грн., яка за нею ж зареєстрована;

- 1/2 частину квартири, загальною площею 97,40 кв.м, житловою площею 55,50 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка зареєстрована за ОСОБА_1 , вартість частини, якої складає 1514064,50 грн;

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя необхідно виділити та визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- квартиру, загальною площею 57,80 кв.м, житловою площею 16,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка за ним же зареєстрована, вартістю 3 295 230,00 грн;

- 1/2 частину квартири, загальною площею 97,40 кв.м, житловою площею 55,50 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка за ним же зареєстрована, вартість частини, якої складає 1514064,50 грн.

Також в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя необхідно поділити спільно придбанні колісні транспортні засоби та виділити позивачці у справі ОСОБА_3 автомобіль HONDA CIVIC, об`єм двигуна 1,8 л, номер шасі НОМЕР_4 , 2007 року випуску вартість 257556,00 грн, а відповідачу у справі автомобіль HONDA CROSSTOUR, VIN НОМЕР_2 , 2011 року випуску, об`єм двигуна 3471 куб. см вартістю 577 080,00 грн ( а.с. 12 -34 т.2).

Таким чином позивачці у справі в наслідок поділу спільного сумісного майна подружжя виділено нерухомого та рухомого майна на загальну суму 5 255 432,50 грн ( 3 483 812,00 + 1514064,50 + 257556,00), а відповідачу ОСОБА_1 на загальну суму 5 386 374,50 грн ( 3 295 230,00 + 1514064,50 + 577 080,00).

З урахування, що частка позивачки на 65 471 грн є меншою від ідеальної частки - 5 320 903,50 грн кожного із подружжя у спільно набутому майні, а відповідача на таку ж суму перевищує дану ідеальну частку позивачки, тому вказана різниця повинна бути стягнута із відповідача на користь позивачки у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не повністю відповідають обставинам справи та наданим доказам, судом порушені норми процесуального права при вирішенні вимог зустрічного позову, що призвело до неправильного вирішення спору, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Звертаючись до суду із позовом позивачка у справі ОСОБА_3 та з урахування уточненої позовної заяви від 24 жовтня 2024 року (а.с. 6-9 т. 2) просила виділити у її власність квартиру АДРЕСА_11 , вартістю 3 483 812,00 грн та квартиру АДРЕСА_12 , вартістю 3 295 230,00 грн, а всього майна на загальну суму 6779042 грн, а судом її вимоги фактично задоволено на загальну суму 5320903,50 грн, із якого нерухомого та рухомого майна на суму 5255432,50 грн та з урахуванням суми стягненої різниці у вартості виділено майна 65471 грн, тобто позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено на 78 % від суми заявлених вимог.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом відповідач у справі ОСОБА_1 з урахування уточненої позовної заяви від 27 листопада 2024 року (а.с. 82-86 т.2) просив виділити в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя у його власність квартиру АДРЕСА_13 , вартістю 3028129,00 грн та квартиру АДРЕСА_12 , вартістю 3295230,00 грн, а також автомобіль HONDA CROSSTOUR, VIN НОМЕР_2 , 2011 року випуску, об`єм двигуна 3471 куб.см вартістю 577 080,00 грн а всього майна на загальну суму 6900439 грн, а судом його вимоги фактично задоволено на загальну суму 5320903,50 грн, із якого нерухомого та рухомого майна на суму 5386374,50 грн грн та з урахуванням суми стягненої із нього різниці у вартості виділеного майна у розмірі 65471 грн, тобто позовні вимоги ОСОБА_3 судом апеляційної інстанції задоволено на 77 % ( 5320903,5 х 100/6900439) від суми заявлених вимог.

Звертаючись до суду із первісним позовом позивачка ОСОБА_3 сплатила судовий збір у розмірі 9084 грн (а.с. 80 т.1), тому вона має право на компенсацію понесених витрат у розмірі 7 085,52 грн (9084 х78/100).

Звертаючись до суду із зустрічним позовом відповідач у справі ОСОБА_1 сплатив судовий збір до суду першої інстанції у розмірі 15140 грн (а.с. 249 т.1) тому він має право на компенсацію понесених витрат за рахунок позивачки на суму 11 657,80 ( 15140 х 77 /100).

Крім того, відповідач у справі ОСОБА_1 звертаючись до Київського апеляційного суду із апеляційною скаргою поніс витрати по сплаті судового збору у розмірі 1597,44 грн (а.с. 226 т.2), і його доводи апеляційної скарги повністю задоволенні судом апеляційної інстанції, тому вказані кошти повинні бути компенсовані йому за рахунок позивачки у справі ОСОБА_3 .

Частиною 10 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Таким чином, за результатами апеляційного перегляду справи позивачка має право на компенсацію за рахунок відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 65 471 грн в якості компенсації перевищення ідеальної частки у спільному сумісному майні подружжя та 7 085,52 грн в якості компенсації витрат по сплаті судового збору при подачі первісного позову, а всього на стягнення грошових коштів у загальному розмірі 72 556, 52 грн.

Відповідач має право на компенсації понесених витрат по сплаті судового збору на загальну суму 13 255,24 грн ( 11657,80 + 1597,44)

Частиною 12 ст. 265 ЦПК України, передбачено , що у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Враховуючи вище викладеного з відповідача ОСОБА_1 на користь позивачки ОСОБА_3 підлягає стягненню 59 301,28 грн, в якості компенсації різниці у вартості спільного сумісного майна та понесених судових витрат по оплаті судового збору.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Лютком Анатолієм Федоровичем , задовольнити.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 15 грудня 2025 року скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати право власності за ОСОБА_3 на:

- квартиру, загальною площею 50,60 кв.м, житловою площею 21,80 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 3 483 812,00 грн., яка за нею ж зареєстрована;

- 1/2 частину квартири, загальною площею 97,40 кв.м, житловою площею 55,50 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка зареєстрована за ОСОБА_1 , вартість частини, якої складає 1514064,50 грн;

- автомобіль HONDA CIVIC, об`єм двигуна 1,8 л, номер шасі НОМЕР_4 , 2007 року випуску, який зареєстрований за ОСОБА_3 вартість 257556,00 грн,

а всього майна загальну суму 5255432,50 грн.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити та визнати право власності за ОСОБА_1 на:

- квартиру, загальною площею 57,80 кв.м, житловою площею 16,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка за ним же зареєстрована, вартістю 3 295 230,00 грн;

- 1/2 частину квартири, загальною площею 97,40 кв.м, житловою площею 55,50 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка за ним же зареєстрована, вартість частини, якої складає 1514064,50 грн.

- автомобіль HONDA CROSSTOUR, VIN НОМЕР_2 , 2011 року випуску, об`єм двигуна 3471 куб.см, який за ним же зареєстрований вартістю 577080,00 грн,

а всього майна на загальну суму 5386374,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 59301,28 грн ( п`ятдесят дев`ять тисяч триста одна гривня 28 копійок), як компенсацію різниці у вартості спільного сумісного майна та понесених судових витрат по оплаті судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту постанови.

Інформація про учасників справи:

ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_14 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_15 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повний текст постанови складено 21 вересня 2026 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді : Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагеєв