Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №369/6178/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 369/6178/25 Головуючий у І інстанції Янченко А.В.

Провадження №22-ц/824/13450/2026 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 вересня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Борисової О.В., Голуб С.А., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мироновської Аліни Олександрівни на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2025 року у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року позивач звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтований тим, що 24 жовтня 2023 року о 19 годині 45 хвилин, громадянин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «МЕRCEDES BENZ» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по пр-т. Леся Курбаса, поблизу буд. № 19-А в м. Києві, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «RENAULT MEGANE» державний номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився попереду, внаслідок чого автомобіль марки «RENAULT MEGANE» державний номерний знак НОМЕР_2 став некерованим та скоїв зіткнення з автомобілем марки «SUZUKI GRAND VITARA», державний номерний знак НОМЕР_3 , який стояв попереду.

Постановою Святошинського районного суду Київської області від 17 листопада 2023 року по справі ЄУН 759/21365/23 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

На дату ДТП, відповідач не мав при собі чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та не повідомив про його наявність (або про підстави звільнення його від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) правоохоронні органи, потерпілого та МТСБУ.

Регламентна виплата у розмірі 81 826,69 грн була здійснена МТСБУ на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 25 жовтня 2023 року від ОСОБА_2 , Звіту №517 про оцінку автомобіля «RENAULT MEGANE державний номерний знак НОМЕР_2 , складеного 09.11.2023 року ФОП ОСОБА_3 .

Згідно наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих № 3.1/1042 від 24 січня 2024 року МТСБУ відшкодувало шкоду пов`язаної зі шкодою заподіяною в результаті ДТП в розмірі 81 826,69 грн.

МТСБУ також понесло витрати на встановлення розміру збитків та збір документів у розмірі 2 175,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ витрати, пов`язані з регламентною виплатою в розмірі 84 001,69 грн та судовій збір в розмірі 3028,00 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2025 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в розмірі 84 001,69 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 3 028,00 грн судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Мироновська А.О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недотримання судом вимог процесуального законодавства, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідач є учасником бойових дій, у зв`язку з чим був звільнений від обов`язку укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на час ДТП 24 жовтня 2023 року.

Таким чином, представник ОСОБА_1 - адвокат Мироновська А.О. вважає, що відсутність у відповідача полісу ОСЦПВ не є порушенням вимог закону та не може бути підставою для застосування регресної відповідальності.

Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК Українивідсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, тому останній, як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана відшкодувати в порядку регресу позивача завдану шкоду.

З указаними висновками суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 24 жовтня 2023 року о 19 годині 45 хвилин, громадянин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «МЕRCEDES BENZ» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по пр-т. Леся Курбаса, поблизу буд. № 19-А в м. Києві, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «RENAULT MEGANE» державний номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився попереду, внаслідок чого автомобіль марки «RENAULT MEGANE» державний номерний знак НОМЕР_2 став некерованим та скоїв зіткнення з автомобілем марки «SUZUKI GRAND VITARA» державний номерний знак НОМЕР_3 , який стояв попереду.

Постановою Святошинського районного суду Київської області від 17 листопада 2023 року по справі ЄУН 759/21365/23 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Станом на час вчинення ДПТ цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не була застрахована.

25 жовтня 2023 року ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки «RENAULT MEGANE», державний номерний знак НОМЕР_2 ,подав до МТСБУ повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, а також заяву про відшкодування шкоди, оскільки особа, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Для визначення матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля «RENAULT MEGANE», державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 24 жовтня 2023 року, МТСБУ залучило ФОП ОСОБА_3 котрим було складено Звіт №517 про оцінку вказаного автомобіля, складеного 09 листопада 2023 року, вартість послуг становить 2 175,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 285481 від 11 січня 2024 року.

Як вбачається зі звіту №517 від 09 листопада 2023 року про оцінку транспортного засобу «RENAULT MEGANE», державний номерний знак НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ в результаті його пошкодження при ДТП становить 88913,00 грн.

Відповідно до наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих № 3.1/1042 від 24.01.2024 року МТСБУ відшкодувало шкоду пов`язаної зі шкодою заподіяною в результаті ДТП в розмірі 81 826,69 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 656690 від 25 січня 2024 року.

Загальна сума витрат МТСБУ, які пов`язані з розглядом даної справи склала 84 001,69 грн.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_4 від 01 листопада 1996 року ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни.

Відповідно до посвідченням серії НОМЕР_5 від 09 квітня 2019 року ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи і має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України (майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ч. 1 ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зазначена норма, що регулює правовідносини щодо відшкодування шкоди, передбачає право регресу особи в разі, якщо вона відшкодувала потерпілому шкоду, завдану іншою особою в рамках деліктних правовідносин між нею та потерпілим.

Станом на час дорожньо-транспортної пригоди 24 жовтня 2023 року до сфери обов`язкового страхування належала цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV, що втратив чинність 01 січня 2025 року.

У п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з пп. «а», «г» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі; особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 ст. 13 цього Закону.

Відповідно до пп. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 ст. 13 цього Закону.

У зв`язку з тим, що на момент настання дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, то після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у позивача виникло право вимоги до винної особи щодо відшкодування завданої шкоди (у порядку регресу).

Поряд із цим, у відповідності до пункту 13.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 1961-IV (у редакції Закону, чинній станом на 06 вересня 2024 року) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 23 грудня 2014 року у справі N 1-6/2014 зазначив, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року N 1961-IV зі змінами необхідно розуміти так, що транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій, інвалідам війни та інвалідам I групи, є такі наземні транспортні засоби, якими зазначені особи володіють як на праві власності, так і на будь-якій іншій правовій підставі» (договір підряду, оренди тощо).

Тобто, законодавець, надавши відповідну пільгу особі, яка має статус, зокрема, учасника бойових дій, визначив, що така особа звільнена від обов`язкового страхування, якщо експлуатує свій транспортний засіб, і у такому випадку гарантом відшкодування шкоди виступає МТСБУ.

Зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «МЕRCEDES BENZ», державний номерний знак НОМЕР_1 , на якому було здійснено ДТП та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, то відповідно до пункту 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, чинній на час вчинення ДТП (24 жовтня 2023 року), він був звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Подібні правові висновки щодо звільнення учасників бойових дій від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України на підставі п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» наведено в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 521/6088/16-ц (провадження № 61-17101св18), від 21 листопада 2018 року у справі № 336/851/17 (провадження № 61-25433св18).

Оскільки, пп. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено виняток щодо права МТСБУ подати регресний позов до водія транспортного засобу, який звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України відповідно до п. 13.1 ст. 13 цього Закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позову МТСБУ про відшкодування здійсненої страхової виплати в порядку регресу.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для скасування оскаржуваного рішення суду та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Крім того, 23 червня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мироновська А.О. через систему «Електронний суд» подала до Київського апеляційного суду заяву про поворот виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2025 року у справі № 369/6178/25.

В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання зазначеного рішення в межах відкритого виконавчого провадження № НОМЕР_9 з рахунків ОСОБА_1 примусово списано кошти на загальну суму 24 805,64 грн, а саме: з рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 - 0,82 грн; з пенсійного рахунку в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_7 - 24 804,82 грн, що підтверджується платіжною інструкцією та банківською випискою.

Дослідивши зміст заяви про поворот виконання рішення та матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Ч. 5 та 6 ст. 444 ЦПК України визначено, що питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

У рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини НОМЕР_1 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 року Конституції України вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Оскільки судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а факт примусового часткового стягнення з ОСОБА_1 на користь МТСБУ коштів у розмірі 24 805,64 грн в межах виконавчого провадження № НОМЕР_9 підтверджений матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Мироновської А.О. про поворот виконання рішення в порядку ст. 444, 445 ЦПК України.

Згідно до ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Оскільки судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, тому судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 376, 381, 382, 444, 445 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мироновської Аліни Олександрівни задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою залишити без задоволення.

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мироновської Аліни Олександрівни про поворот виконання рішення задовольнити.

Допустити поворот виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2025 року в справі № 369/6178/25, на підставі якого було видано виконавчі листи від 14 травня 2026 року за заявою Моторно (транспортного) страхового бюро України про стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в розмірі 84001,69 грн та 3028,00 грн судового збору.

У порядку повороту виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2025 року стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 24 805,64 грн, які були списані з банківських рахунків ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.

Реквізити сторін:

Моторне (транспортне) страхове бюро України: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; код ЄДРПОУ 21647131;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя-доповідач Д.О. Таргоній

Судді: О.В. Борисова

С.А. Голуб