Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №370/1394/26 — Київський апеляційний суд

Унікальний номер 370/1394/26

Номер апеляційного провадження 22-ц/824/12513/2026

Головуючий у суді першої інстанції Н. О. Бізяєва

Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач

Постанова

Іменем України

16 вересня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),

суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.

секретар судового засідання Комар Л. А.

сторони

позивач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агроленд»

відповідач Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексій Степанович

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроленд», подану представником Ганенком Романом Андрійовичем, на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 18 травня 2026 року, постановлену у складі судді Бізяєвої Н. О., в примішенні Макарівського районного суду Київської області,

у с т а н о в и в :

У травні 2026 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агроленд» звернулося до суду із позовом, уточненим у подальшому, до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка О. С., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування акту приватного виконавця.

В обгрунтвання позовних вимог зазначив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедала О. О. перебувало виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа Макарівського районного суду Київської області від 17.10.2013 N91016/1939/12. Боржником за виконавчим документом є ОСОБА_2 . Виконавчий лист видано на виконання рішення Макарівського районного суду Київської області від 30.08.2013 у справі №1016/1939/12 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі - на земельну ділянку з кадастровим номером 3222788000:03:020:0032.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 02.07.2024 № 1737/7 діяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедала О. О. зупинено. 02.07.2024 між приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О. О. та приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Шарковим О. О. було укладено договір № 1 про заміщення приватного виконавця.

Приватним виконавцем Канцедалом О.О. передано приватному виконавцю Шаркову О. О. для подальшого виконання виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа Макарівського районного суду Київської області від 17.10.2013 № 1016/1939/12. Відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Шарковим О. О. передано на реалізацію майно: земельну ділянку, загальною площею 4,5550 га, кадастровий номер 3222788000:03:020:0032, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Бучанський (Макарівський) район, с/рада Фасівська, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим 29.01.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Биченком О.О., реєстр №62. З метою примусової реалізації зазначеної земельної ділянки приватним виконавцем Шарковим О. О. організовано проведення земельних торгів з використанням електронної торгової системи, адміністратором якої є ДП «ПРОЗОРРО. ПРОДАЖІ», та опубліковано оголошення про проведення торгів за посиланням https://auction.e-tender.ua/v2/aukcionv/LAE001-UA-20260309-57027.

Позивач зазначив, що маючи намір взяти участь у земельних торах, подв програмними засобами оператора електронного майданчика ТОВ «ПОЛОНЕКС» заяву про участь у торгах, а також увесь пакет необхідних документів, перелік яких визначено ст. 137 ЗК України, також сплатив гарантійний внесок в сумі 166 713,00 грн (платіжна інструкція №198 від 08.04.2026) та реєстраційний внесок в сумі 864,70 грн (платіжна інструкція №196 від 08.04.2026). Електронні торги (аукціон) відбулися 17.04.2026 в електронній торговій системі, адміністратором якої є ДП «ПРОЗОРРО. ПРОДАЖІ», код ЄДРПОУ: 42068925, на веб-сторінці https://auction.e-tender.ua/v2/aukcionv/LAE001-UA-20260309-57027.

Згідно з автоматично сформованим в електронній торговій системі протоколом про результати земельних торгів № LAE001-UA-20260309-57027 виставлена на аукціон земельна ділянка, загальною площею 4,5550 га, кадастровий номер 3222788000:03:020:0032, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Бучанський (Макарівський) район, с/рада Фасівська, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства (номер лота 1). Відповідно до протоколу про результати земельних торгів №LAE001-UA-20260309-57027 від 17.04.2026 року переможцем торгів (аукціону) є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агроленд». Іншим учасником торгів був ОСОБА_1 .

Вже після проведення земельних торгів позивачу стало відомо про те, що відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 16.03.2026 № 556/7 діяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Шаркова О. О. зупинена. 16.03.2026 між приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О. О. та приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Кузьменком О. С. було укладено договір №1 про заміщення приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедала О. О. Приватним виконавцем Канцедалом О. О. передано приватному виконавцю Кузьменку О. С. для подальшого виконання виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа Макарівського районного суду Київської області від 17.10.2013 №1016/1939/12.

Проте, 23.04.2026 приватним виконавцем Кузьменком О. С. прийнято рішення не підписувати протокол електронних торгів та не укладати договір за результатами проведення електронних торгів №І_АЕ001-1)А-20260309-57027 та не укладати договір з переможцем електронних торів, яке оформлено актом від 23.04.2026. Вказане рішення приватного виконавця прийнято на підставі пп. «а» ч. 19 ст. 137 ЗК України, у зв`язку з невідповідністю Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроленд» встановленим ЗК вимогам до особи, яка може набувати земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

Позивач вважає вказане рішення приватного виконавця незаконним. У позові просив суд просить визнати незаконним та скасувати рішення приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка О. С. не підписувати протокол електронних торгів та не укладати договір за результатми проведення електронних торгів з переможцем електронних торгів - сільськогоспоадрським товариством з обмеженою відповідальністю «Агроленд», оформлене актом від 23.04.2026.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 18 травня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроленд» до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка О. С., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування акту приватного виконавця. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що справа за позовом СТОВ «Агроленд» не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Не погоджуючись із ухвалою суду Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агроленд» через свого представника Ганенка Р. А. подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції не врахував, що реалізація майна на прилюдних торгах є одним із заходів з примусового виконання судових рішень. Відповідно рішення приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка О. С., оформлене актом від 23.04.2026, не підписувати протокол електронних торгів та не укладати договір за результатами проведення електронних торгів з переможцем електронних торгів - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агроленд», в розумінні ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» є рішенням виконавця, що пов`язане з виконанням судового рішення. У зв`язку з цим правовідносини, які виникли між позивачем та приватним виконавцем, не мають зв`язку з господарською діяльністю позивача. А тому висновки суду першої інстанції щодо наявності господарського спору не відповідають фактичним обставинам справи.

Реалізація майна здійснювалася приватним виконавцем згідно виконавчого листа від 17.10.2013, який видано Макарівським районним судом Київської області на виконання рішення цього ж суду від 30.08.2013 у справі №1016/1939/12. Оскільки позивач не є стороною виконавчого провадження чи іншим учасником виконавчого провадження в розумінні норм ст. ст. 14, 15 Закону України «Про виконавче провадження» та не може скористатися процесуальними засобами судового контролю за виконанням судових рішень, єдиною процесуальною формою для звернення до суду з вимогою про оскарження рішення приватного виконавця є подання позовної заяви відповідно до вимог ст. ст. 174, 175 ЦПК України. Водночас, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що заявлені позовні вимоги підлягають розгляду в господарському судочинстві в порядку, визначеному ГПК України, а вказана справа не є спором, який віднесений до категорії справ, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства

Представник позивача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроленд» - адвокат Ганенко Р. А., який брав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, підтримав подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити на підставі викладених доводів.

Відповідач приватний виконавець виконавчого округу Київської області Кузьменко О. С. та третя особа ОСОБА_1 у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом направлення судових повісток до електронних кабінетів учасників справи. Будь - яких заяв / клопотань від відповідача та третьої особи до суду станом на час розгляду справи не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК неявка сторін, або інших учасників справи належним

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах її апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За приписами ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм\ процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У справі, яка є предметом перегляду, заявник просить визнати незаконним та скасувати рішення приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка О. С. не підписувати протокол електронних торгів та не укладати договір за результатми проведення електронних торгів з переможцем електронних торгів - сільськогоспоадрським товариством з обмеженою відповідальністю «Агроленд», оформлене актом від 23.04.2026.

Відмовляючи у відкритті проваджння у справі суд першої інстанції, ураховуючи характер спірних правовідносин та їх зв`язок із господарською діяльністю юридичної особи, дійшов висновку про те, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки оскільки в даному випадку спір виник у зв`язку з реалізацією майна на електронних торгах та стосується набуття/припинення права власності (ст.ст. 325, 328 ЦК України).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанці про відмову у відкритті провадження у даній справі, але не погоджується з обгрунтуванням таких висновків виходячі з наступногою.

Частиною першій статті 2 ЦК України встановлено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Згідно з положеннями ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів, а тому при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, правового статусу суб`єкта звернення та відповідний статус учасників справи.

Таким чином, судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Разом із предметним критерієм для визначення юрисдикції має враховуватися також суб`єктний чинник.

З матеріалів справи вбачається, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агроленд» звернулося до загального місцевого суду із позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка О. С., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , у якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка О. С. не підписувати протокол електронних торгів та не укладати договір за результатми проведення електронних торгів з переможцем електронних торгів - сільськогоспоадрським товариством з обмеженою відповідальністю «Агроленд», оформлене актом від 23.04.2026.

Реалізація майна здійснювалася приватним виконавцем згідно виконавчого листа від 17.10.2013, який видано Макарівським районним судом Київської області на виконання рішення цього ж суду від 30.08.2013 у справі №1016/1939/12.

Таким чином, позивач у цій справі Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агроленд», яке не є стороною вказаного виконавчого провадження, оскаржує рішення приватного виконавця (у вигляді акту), щодо не підписання протоколу електронних торгів та не укладення договір за результатми проведення електронних торгів з переможцем електронних торгів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

З наведеного вище вбачається, що реалізація майна на прилюдних торгах є одним із заходів з примусового виконання судових рішень.

При цьому за змістом ст. 447-1 ЦПК України у порядку судового контролю за виконанням судових рішень лише сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби Документ сформований в системі «Електронний суд» 25.05.2026 5 або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи

Відповідно рішення приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка Олексія Степановича, оформлене актом від 23.04.2026, не підписувати протокол електронних торгів та не укладати договір за результатами проведення електронних торгів з переможцем електронних торгів - сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агроленд», в розумінні ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» є рішенням виконавця, що пов`язане з виконанням судового рішення. У зв`язку з цим правовідносини, які виникли між позивачем та приватним виконавцем, не мають зв`язку з господарською діяльністю позивача.

Ураховуючи те, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агроленд» не є стороною вказаного вище виконавчого провадження і не наділене процесуальним правом щодо оскарження рішення приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка О. С. не підписувати протокол електронних торгів та не укладати договір за результатми проведення електронних торгів з переможцем електронних торгів як в порядку ст. 447-1 ЦПК України, так і в порядку статті 339 ГПК України, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про можливість розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства.

При цьому згідно із частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

З огляду на положення статті 339 ГПК України та частини першої статті 287 КАС України цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Вказані обставини відповідають висновкам викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 823/359/18.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права.

Згідно ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

З урахуванням встановлених обставин справи колегія суддів вважає за необхідне змінити ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 18 травня 2026 року, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 18 травня 2026 рокусуд залишає без змін.

Підстав для відшкодування позивачу судових витрат суд не вбачає, оскільки ухвалу суду в частині відмови у відкритті провадження у справі залишає без змін і лише змінює обгрунтування таких висновків.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроленд», подану представником Ганенком Романом Андрійовичем, задовольнити частково.

Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 18 травня 2026 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 18 травня 2026 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повна постанова складена 18 вересня 2026 року.

Судді

Л. Д. Поливач

А. М. Стрижеус

О. І. Шкоріна