Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №620/7600/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року Чернігів Справа № 620/7600/26

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління №14" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління №14" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

Визнати протиправними та скасувати:

- постанову Управління державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 136148 від 10.06.2026;

- постанову Управління державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 136149 від 10.06.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 01.05.2026 № 002952 не відповідає вимогам Порядку № 1567, зокрема, Додатку 1 до нього, а саме його наповненості конкретизованими відомостями – місцем проведення такої перевірки, а отже всі подальші дії вчиненні на підставі цього направлення, як то складення актів перевірки та постанов є протиправними та підлягають скасуванню. На момент перевірки, водієм який перебуває в трудових правовідносинах з Позивачем здійснювалось перевезення вантажу, а саме механізмів (асфальтоукладник та каток), для власних потреб – виконання такими механізмами робіт на території міста Чернігів. Механізми які перевозилися позивачем для власних потреб належить позивачу на праві власності та використовуються позивачем на підставі договору оренди транспортного засобу, який укладено з ПП «ПРЕДІУМ-Ч». Первинним документом, в розумінні чинного законодавства України, який підтверджував таке перевезення, із зазначення виду транспортного засобу, маршруту руху, вантажу і так далі, був подорожній лист № 120957 вантажного автомобіля від 04.05.2026, який було надано на вимогу посадових осіб відповідача. При цьому, посадовими особами відповідача, неправомірно не враховано вищевказаний подорожній лист, як належний документ на вантаж в розумінні положень ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а вимагалася саме товарно-транспортна накладна, що в свою чергу призвело до винесення протиправної постанови про застосування адміністративного штрафу від 10.06.2026 № 136148. Здійснюючи документально габаритно-ваговий контроль посадовими особами відповідача використано відомості щодо маси транспортних засобів та машин, з документів (свідоцтва про реєстрацію), які за своєю суттю, видом інформації, що призвело до зазначення в акті проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 078867 від 04.05.2026 та довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0070579 від 04.05.2026 недостовірних відомостей та як наслідок в постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу № 136149 від 10.06.2026.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що під час перевірки наданих водієм документів, а саме: посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, свідоцтва про реєстрацію машини, дозволу№ НОМЕР_1 від 01.05.2026 року, старшим державним інспектором було встановлено наступне. Товарно-транспортна накладна на вантаж, який перевозив позивач, у водія на момент проведення перевірки була відсутня, а наданий дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, не містить відповідного дозволеного маршруту руху та параметру, зокрема, по загальній вазі транспортного засобу. Дозвіл виданий на рух за маршрутом: м. Чернігів рух вулицями: від вул. Любецька, 35 – вул. Любецька – Громадська – Інструментальна – Литовська – пр-т Миру – виїзд на а/д М-01 по а/д М-01 – Північний під`їзд до м. Чернігова – рух по а/д М-01 до км. 151+445 (поворот на с. старий Білоус) та рух в зворотному напрямку. Однак, вулиця Народного руху знаходиться у Новозаводському районі (район Шерстянка) і пролягає від вулиць Степана Бандери та Текстильників до перехрестя з вулицею Івана Мазепи та Михайло-Коцюбинським шосе. Вулиця Народного Руху в місті Чернігові не перетинається з вулицями Любецькою, Громадською, Інструментальною, Литовською та проспектом Миру. Відповідно, перевезення вантажу здійснювалося не за вказаним у дозволі маршруті та з перевищенням встановлених законодавством вагових норм. Так, за результатами перевірки наданих водієм документів, а саме реєстраційних документів на транспортний засіб та свідоцтва про реєстрацію машини, було встановлено, що загальна вага транспортного засобу з вантажем складає 8,33+12,5+19,4+9=49,23 тон. Автомобільна дорога, де проводився документальний габаритно-ваговий контроль, є обласною автомобільною дорогою загального користування місцевого значення, тому згідно пункту 22.5. Правил дорожнього руху рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх вагові параметри не перевищують 24 тони. В даному випадку, загальна маса транспортного засобу з вантажем, який перевозив Позивач, становила 49,23 т при нормативно допустимих 24 т. У зв`язку із зазначеним страшим державним інспектором було складено акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.05.2026 року №078867 (далі – Акт), яким зафіксоване порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу та абзацом 3 частини1 статті 60 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48.

У відповіді на відзив позивач наполягає на задоволенні позову з підстав аналогічних, викладеним у позовній заяві.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04.05.2026 посадовою особою відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Чернігівській області була проведена рейдова перевірка (перевірка на дорозі) транспортного засобу марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом.

Рейдова перевірка проводилась у визначений направленням на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 01.05.2026 року №002952 строк з 04.05.2026 по 10.05.2026.

Місце проведення перевірки – вул. Народного Руху, м. Чернігів.

Під час перевірки водієм були надані посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію машини, дозвіл № НОМЕР_1 від 01.05.2026.

За результатами перевірки було складено акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.05.2026 року №078867 (далі – Акт), яким зафіксоване порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу та абзацом 3 частини 1 статті 60 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

В Акті вказано про відсутність на момент перевірки товарно-транспортної накладної або іншого документу на вантаж та про перевезення вантажу дорогою місцевого значення вагою 49,23 т при допустимій 24 т, що складає перевищення на 105,13%. Водій з Актом ознайомився, від пояснень та підпису відмовився, про що зазначено в Акті.

Інспектором також складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №006382 від 04.05.2026 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0070579 від 04.05.2026, в якій зазначено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та свідоцтва про реєстрацію машин: 8,33 т +12,5 т + 19,4 т +9 т = 49,23 т.

11.05.2026 позивачу було направлено повідомлення №37767/45.2/24-26 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт із зазначенням часу (10.06.2026 року з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв.) і місця розгляду справи. Повідомлення про розгляд справи позивач отримав 19.05.2026.

10.06.2026 на розгляд справи представник позивача не з`явився, попередньо будь-яких зауважень, клопотань чи заперечень щодо зафіксованих Актом порушень, не надав.

Щодо позивача винесено постанови про застосування адміністративно - господарських штрафу від 10.06.2026 №136148 на суму 17000 грн та №136149 на суму 51000 грн. Копії постанов були направлені на юридичну адресу позивача із супровідним листом №49775/45.2/24-26 від 10.06.2026.

Вважаючи вказані постанови протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ) врегульовано відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно зі статтею 6 Закону № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Порядок про здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень.

Пунктом 4 Порядку № 1567 визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдова перевірка здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення (пункти 12, 17 цього Порядку).

Відповідно до пунктів 14, 15 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до абзаців другого, десятого пункту 15 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку.

Пункт 21 Порядку № 1567 передбачає, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Статтею 1 Закону України від 05.04.2001 № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закону № 2344-III) визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

В силу статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: окрім іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення визначені статтею 48 Закону № 2344-III.

Так, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Щодо аргументів позивача про невідповідність направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 01.05.2026 № 002952 вимогам Порядку № 1567, оскільки місцем проведення такої перевірки вказано територію Чернігівської області, то суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 рейдова перевірка проводиться на підставі направлення на рейдову перевірку (у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості) із зазначенням посадових осіб за формою згідно з додатком 1 (далі - направлення), що складається та підписується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу.

Направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 01.05.2026 № 002952 повністю відповідає Додатку 1 до Порядку №1567. Визначення конкретного місця проведення перевірки Порядком №1567 не передбачено.

Щодо постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 136149 від 10.06.2026 за перевищення габаритно-вагових норм, то суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 22.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі Правила дорожнього руху), маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Пунктом 22.2. Правил дорожнього руху водій перед початком руху зобов`язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху- контролювати це, щоб запобігти його падінню, волочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху.

Згідно з пунктом 22.5. Правил дорожнього руху рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх фактична маса не перевищує для двовісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом ( як у випадку позивача) на дорогах місцевого значення 24 тони.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 “Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами”.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” через центри надання адміністративних послуг.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Дозвіл видається: уповноваженим підрозділом Національної поліції - у разі виїзду за межі України або в`їзду на територію України виключно великогабаритними транспортними засобами; уповноваженими підрозділами Національної поліції в областях, м. Києві, а також Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, - якщо маршрут пролягає в межах Автономної Республіки Крим, області, між областями або між Автономною Республікою Крим, мм. Києвом і Севастополем та іншими адміністративно територіальними одиницями.

Дозвіл видається на одноразовий проїзд великогабаритного та великовагового транспортного засобу. У разі здійснення постійних проїздів по одному маршруту тим самим транспортним засобом дозвіл може видаватися на кілька проїздів, але не більше ніж на три місяці.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі Порядок №879) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879.

Згідно з п.2 Порядку №879 документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).

Відповідно до п.16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Суд зауважує, що в силу положень п.13 Порядку №1567 при виявлені порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт складається акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а у разі виявлення в ході перевірки порушень правил перевезення великовагових вантажів додатково складається акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Також суд звертає увагу, що приписи п.13 Порядку №1567 не передбачають умовою для складання акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів виключно проведення габаритно-вагового контролю шляхом точного габаритно-вагового контролю.

Згідно з приписами п.16 Порядку №879 для виконання габаритно-вагового контролю є достатнім проведення одного із видів контролю: документального або точного. Приписи п.16 Порядку №879 не вимагають обов`язкового здійснення документального та точного контролю одночасно.

В даному випадку було проведено саме документальний габаритно-ваговий контроль, тобто визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Тому доводи позивача про те, що вага визначена за документами наданими водієм не може бути єдиною підставою для визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, відхиляються судом, оскільки документальний контроль це складова габаритно-вагового контролю, який застосовується самостійно або у сукупності із точним контролем. Документальний контроль передбачає дослідження документів, які супроводжують транспортний засіб та в яких міститься інформація про власну масу транспортного засобу та масу вантажу. Документальний контроль може проводитись поза межами пункту контролю. Метою такого контролю, як і точного контролю, є встановлення наявності перевищення нормативних габаритно-вагових норм.

Як встановлено судом, вага тягача - 8,33 т, напівпричепа - 12,5 т, асфальтоукладчика - 19,4 т, котка дорожнього - 9 т, що разом становить 49,23 т.

Відтак, за даними, зазначеними у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів та свідоцтвах про реєстрацію машин, можливо встановити загальну масу транспортного засобу та перевірити її на відповідність ваговим нормам.

За викладених обставин, суд вважає, що перевищення вагових норм, встановлених за результатами документального контролю, не потребує фактичного зважування, оскільки транспортний засіб від самого початку був завантажений понад вагові норми, що є порушенням вимог чинного законодавства у сфері автомобільних перевезень.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт встановлена статтею 60 Закону №2344-ІІІ. Відповідно до абзацу 17 частини першої вказаної статті за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 136148 від 10.06.2026 за перевезення вантажів за відсутності документів, а саме ТТН, то суд зазначає таке.

Позивач покликається на подорожній лист № 120957 вантажного автомобіля від 04.05.2026, проте з відеозапису проведення рейдової перевірки автомобіля позивача не встановлено, що такий подорожній лист був наданий інспектору на перевірку.

Крім того, суд наголошує, що згідно із пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Натомість подорожній лист № 120957 від 04.05.2026 не містить необхідних відомостей, а вказує про витрати пального.

Окрім того, суд зазначає, що враховуючи, що позивач є юридичною особою, здійснює господарську діяльність задля отримання прибутку та залучає до виконання робіт найманих працівників, зокрема водія, тому відсутні підстави для застосування пункту 1.4. Положення про здійснення перевезень фізичними особами за власний рахунок для власних потреб, оскільки, приписами такого положення чітко регламентовано здійснення перевезення, саме фізичними особами та без використання найманих працівників.

Посилання позивача на те, що ним здійснювалося перевезення вантажу для власних потреб не звільняє його від відповідальності за перевезення вантажу без відповідних документів, визначених статтею 48 Закону України № 2344-ІІІ.

Статтею 60 Закону № 2344-III встановлена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частинами 1-3 статті 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління №14" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління №14" (вул.Любецька, 35, м.Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 30731879 ).

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті ( вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845).

Повний текст рішення складено 22.09.2026.

Суддя Олена ЛУКАШОВА