Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №620/8801/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року Чернігів Справа № 620/8801/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участі секретаря Калюжної В.В.,

представника позивача Пака В.І.

представника позивача Глібка В.П.

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження з урахуванням правил для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Чернігівторф" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Чернігівторф"_ звернулось до суду з адміністративним позовом до _Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить:

-скасувати постанову про арешт коштів в межах суми боргу 7455167,75 грн, що перебувають у касі філії “Ірванцівський торфозавод” Державного підприємства “Чернігівторф” ( код ЄДРПОУ 26467190 ) та надходять до неї, накладений постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області від 17 квітня 2013 року.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує, що Філія «Ірванцівський торфозавод» ДП «Чернігівторф» є структурним підрозділом без права юридичної особи, основною метою діяльності якого є видобування та забезпечення торфобрикетною продукцією населення та підприємства Чернігівської області (більшість з них лікувальні заклади охорони здоров`я та заклади освіти (школи, дитячі садочки), селищних громад віддалених районів області), має сезонний характер роботи. Філія розташована в 12 км від кордону з росією, неодноразово піддавалася масованим обстрілам артилерією та ударам безпілотників. Лише у листопаді 2025 року зафіксовано декілька десятків обстрілів території заводу та торфородовищ. Унаслідок цього повністю знищено парк тепловозів, без яких неможливе транспортування сировини з торфородовищ, та завдано суттєвих пошкоджень виробничим спорудам. Це спричинило вимушені простої, значні витрати на відновлювальні роботи та різке скорочення обсягів виготовлення продукції. Вимоги про списання коштів фактично зупиняє роботу підприємства, яке є критично важливим для економіки держави ( унеможливує своєчасну виплату заробітної плати працівникам, так як грошові кошти, що надходять від покупців торфобрикетної продукції автоматично списуються на користь ГУ ДПС у Чернігівській області в рахунок податкових боргів). Накладення арешту на грошові кошти, що перебувають у касі філії «Ірванцівський торфозавод» призводить до зупинення процесу діяльності структурного підрозділу, філія буде позбавлена можливості вчинення заходів з метою організації надання послуг населенню щодо забезпечення опалення торфобрикетом в зимовий період, що зробить неможливим отримання коштів, призведе до зростання заборгованості та збільшення обсягів заборгованості, стягнення якої здійснюється, зокрема у примусовому порядку.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 01.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з урахуванням правил для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.

Відповідачем поданий відзив на позов, в якому просять відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. На виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження №31021237 про стягнення коштів з ДП "Чернігівторф", ЄДРПОУ 02968220 (в тому числі Філія Ірванцівський торфозавод ДП "Чернігівторф" ЄДРПОУ 26467190, Філія Смолинський торфозавод ДП "Чернігівторф" ЄДРПОУ 26467698) на користь різних стягувачів на загальну суму 20997491,72 грн (без врахування витрат виконавчого провадження та виконавчого збору) – 193 виконавчих проваджень. 17.04.2013 винесено постанову про арешт коштів боржника та арештовано кошти в межах суми боргу, що перебувають у касі Філії Ірванцівський торфозавод ДП "Чернігівторф". Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 19.05.2021 № 877 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 06.01.2021 № 5 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році (із змінами)» боржника включено до переліку державних підприємств, що підлягають приватизації. Станом на 07.09.2026 борги ДП «ЧЕРНІГІВТОРФ» не погашено у повному обсязі, а по всім виконавчим провадженням, які входять до складу ЗВП № 31021237 винесено постанови про зупинення вчинення виконавчих дій відповідно на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Представники позивача у судовому засіданні просили позов задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зважає на таке.

Судом встановлено, що на виконанні у відповідача перебуває зведене виконавче провадження (далі - ЗВП) №31021237 (193 виконавчих проваджень) про стягнення коштів з ДП "Чернігівторф" ЄДРПОУ 02968220 (в тому числі Філія Ірванцівський торфозавод ДП "Чернігівторф" ЄДРПОУ 26467190) на користь різних стягувачів на загальну суму 20997491,72 грн (без врахування витрат виконавчого провадження та виконавчого збору).

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курилець В.І. від 17.04.2013 у ВП № 37290112 накладений арешт на кошти в межах суми боргу 7455167,75 грн, що перебувають у касі філії "Ірванцівський торфозавод" ДП "Чернігівторф" (код ЄДРПОУ 26467190).

26.06.2026 ДП «Чернігівторф» листом №89 звернулося до відповідача з заявою про зняття арешту з коштів, що перебувають у касі філії "Ірванцівський торфозавод" ДП "Чернігівторф" (код ЄДРПОУ 26467190).

01.07.2026 відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом №9321 відмовив позивачу у знятті арешту коштів, вказавши, що арешт може бути знятий за рішенням суду.

Листом від 07.07.2026 №100 позивач звернувся до відповідача з проханням надати довідку про суму погашення заборгованості з ДП «Чернігівторф» по зведеному виконавчому провадженні №31021237 за період, з 17.04.2013 по 07.07.2026.

Листом від 23.07.2026 №10468 відповідач повідомив позивачу, що за період, з 17.04.2013 по 07.07.2026 до складу ЗВП №31021237 входило 336 виконавчих проваджень, з яких 56 закінчено на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням на суму 4681649,72 грн.

Не погоджуючись з постановою про арешт коштів позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом приписів пункту 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Відповідно до частини 1 - 3 статті 56 Закону №1404-VII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Згідно частини 4, 5 статті 59 Закону №1404-VII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Судом встановлено, що на виконанні у відповідача перебуває ЗВП №31021237 (193 виконавчих проваджень) про стягнення коштів з ДП "Чернігівторф" ЄДРПОУ 02968220 (в тому числі Філія Ірванцівський торфозавод ДП "Чернігівторф" ЄДРПОУ 26467190) на користь різних стягувачів на загальну суму 20997491,72 грн (без врахування витрат виконавчого провадження та виконавчого збору).

При цьому матеріали прави не містять будь-яких доказів стосовно закінчення ЗВП №31021237, натомість за позивачем рахується у ЗВП №31021237 заборгованість на користь різних стягувачів на загальну суму 20997491,72 грн.

Натомість та обставина, що Філія розташована в 12 км від кордону з росією та неодноразово піддавалася масованим обстрілам артилерією та ударам безпілотників, що спричиняє вимушені простої, значні витрати на відновлювальні роботи та різке скорочення обсягів виготовлення не є підставою для скасування арешту коштів.

За таких обставин правові підстави для скасування постанови про арешт коштів в межах суми боргу 7455167,75 грн, що перебувають у касі філії “Ірванцівський торфозавод” Державного підприємства “Чернігівторф” ( код ЄДРПОУ 26467190 ) відсутні, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Отже враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин справи та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши фактичні обставини справи, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи учасників справи, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правові підстави для розподілу судових витрат, понесені позивачем, відповідно до статті 139 КАС України відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22 вересня 2026 року.

Позивач: Державне підприємство "Чернігівторф" (вул. Громадська, буд. 35-А, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ - 02968220).

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, м. Суми, 40014; адреса для листування: пр-т. Миру, буд. 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ – 43316700).

Суддя В.В. Падій