Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №273/1412/25 — Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1412/25

Провадження № 2/273/439/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Бєлкіної Д.С., при секретарі судових засідань Стаднюк В.В., з участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Баранівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 терміном один місяць з дня набрання рішенням законної сили.

В обгрунтування позову вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно. До складу спадкового майна померлого належить: державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №878008, виданий на підставі розпорядження Баранівської районної державної адміністрації від 14 травня 2005 року, площею 2,8934 га, кадастровий номер : 1820682200:01:000:0022 від 1 липня 2005 року, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №877818, виданий на підставі розпорядження Баранівської районної державної адміністрації 14 травня 2005 року, площею 0,4938 га, кадастровий номер: 1820682200:03:000:0050 від 1 липня 2005 року. Згідно архівної довідки, виданої архівним відділом №1 Звягельської районної державної адміністрації Житомирської області від 24.06.2025 № 1-174 видно, що у господарській книзі № 1 Зеремлянської сільської ради Баранівського району Житомирської області на 2006-2010 роки за адресою АДРЕСА_1 значиться головою домогосподарства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На день смерті ОСОБА_3 за даною адресою зареєстровані члени домогосподарства: дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Спільне життя між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не склалося, а тому вони розірвали свій шлюб. В результаті чого ОСОБА_4 переїхала проживати в с. Кашперівку Баранівського району Житомирської області. Згідно витягу з реєстру територіальної громади донька ОСОБА_6 прописалася та проживає з 25.04.2002 року в АДРЕСА_2 , у зв`язку із одруженням та зміною прізвища. У зв`язку із розлученням батьків, його мати ОСОБА_7 26 серпня 2004 виписала його із батьківського будинку в АДРЕСА_1 , та прописала с. Кашперівка Баранівського району Житомирської області. Але по факту він залишився спільно проживати та вести спільне господарство із своїм батьком ОСОБА_3 . На час нещасного випадку, який трапився із його батьком ОСОБА_3 , та внаслідок чого наступила його смерть, він також проживав разом з ним в АДРЕСА_1 , та сам проводив поховання батька. 14.08.2025 року він звернувся до Баранівської державної нотаріальної контори щодо подачі заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , проте нотаріусом було встановлено, він пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини, також нотаріусом було рекомендовано при наявності поважної причини пропущення строку прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 звернутися до суду для продовження строку та прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦКУ. Пропущення строку для подачі заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 відбулося у зв`язку з тим, що він був юридично необізнаний відповідно до строків на подання заяви про прийняття спадщини та оформлення права на спадкове майно, він вважав, що успадкував спадщину померлого шляхом родинних відносин та спільного проживання на день смерті. Він також вважав, що наявність на руках державних актів на землю дає можливість йому прийняти спадщину у будь- який час.

Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 05.09.2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до підготовчого засідання, в яке викликано учасників справи .

Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 29.04.2026 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, додатково пояснила, що його батько помер ще в 2009 році, але його ніхто не повідомив про те, що можна забрати землю. Він пропустив строк, тому що з 2010 по 2015 рік був за кордоном.

Представник відповідача Баранівської міської ради в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву, в якій просив розглядати справу без представника Ради, не заперечують проти задоволення позовних вимог в разі підтвердження їх належними доказами.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, не заперечує щодо задоволення позовних вимог брата.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Зеремля Баранівського району Житомирської області (а.с. 5).

Родинні відносини позивача ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_3 підтверджуються копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (а.с. 11).

Згідно архівної довідки від 24.06.2025 року №I-174 з ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , були зареєстровані члени домогосподарства: дружина ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_5 та син ОСОБА_1 (а.с.9), проте згідно копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 (а.с.10) він зареєстрований за адресою с. Кашперівка з 26.08.2004 року, а ОСОБА_5 , яка після одруження отримала прізвище « ОСОБА_8 » згідно Витягу з Реєстру територіальної громади зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 з 25.04.2002 року (а.с.14).

Що стосується дружини померлого та матері позивача - ОСОБА_4 , то згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 розірвала шлюб з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.22), та згідно Витягу з Реєстру територіальної громади зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 з 30.03.2001 року (а.с.19).

З заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 позивач протягом встановленого ст. 1270 ЦК України строку не звернувся.

Відповідно до повідомлення Приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Присяжнюка В.О. від 16.10.2024 року №184/01-16 позивачу було відмовлено в оформленні спадкових прав на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_9 у зв`язку з пропущеним строком на прийняття спадщини (а.с. 17).

За даними інформації наданої завідувачем Баранівської державної нотаріальної контори Паламарчук О.М. №195/01-16 від 20.01.2026 року, спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заводилася (а.с. 34).

Відповідно до ч.1 ст. 1269, ч.1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

У постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 зроблено висновок, що: «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 234/17511/19 (провадження № 61-8215св20) вказано, що: «як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 (провадження № 61-5590св21) вказано, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, строки на подання заяви про прийняття спадщини не визнаються преклюзивними, можуть бути поновлені з дотриманням правил частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16».

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (див. пункти 53-58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24)).

Суд , оцінивши подані позивачем докази, встановив, що позивач не надав належних, достатніх та допустимих доказів існування об`єктивних та непереборних обставин, які перешкодили йому подати заяву про прийняття спадщини після смерті батька у визначений законом шестимісячний строк. Позивач зазначив про те, що з 2010 по 2015 рік перебував за кордоном, але не надав доказів про це. Навіть починаючи з 2015 року позивач тривалий час – 10 років - не здійснював будь-яких дій щодо обізнаності про наявність спадщини, її прийняття спадкоємцями першої черги. Натомість безпідставне визначення додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента верховенства права та є незаконним втручанням у права осіб, які прийняли спадщину.

За приписами частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд не приймає визнання відповідачем позовних вимог, оскільки законом чітко визначені підстави для встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а саме: наявність поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини. Разом з тим, позивачем не доведено належними та допустимими доказами викладені у позовній заяві обставини, які б переконливо свідчили про існування поважних причин, пов`язаних із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього, як спадкоємця першої черги, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Баранівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бєлкіна Д.С.