Суд: Томаківський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 17 вересня 2026 р.
Справа: №195/1299/26
Суддя: Омеко М. В.
Справа №195/1299/26
1-кп/195/114/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18.09.2026 року смт.Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: судді – ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Томаківка кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.12.2024 року за № 62024050010015850 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Біленьке, Запорізького району Запорізької область, громадянин України, із середньо-спеціальною освітою,депутатом не являється, особою з інвалідністю та особою котра перебуває на соціальному забезпеченні не являється, пенсіонером не являється, військовослужбовець призваний на військову службу за призивом під час мобілізації на особливий період з ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обіймає посаду номер обслуги 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимий,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.1 ст. 121 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5
ВСТАНОВИВ
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX, у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на всій території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, зі змінами, дію якого продовжено на момент вчинення злочину Указом від 27 квітня 2026 року №342/2026 із 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб до 02.08.2026, в порядку передбаченим ст. 6 Законом України «Про правовий режим воєнного стану», який є особливим правовим режимом.
Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» було оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Даний Указзатверджено Законом України № 2105-IX від 03.03.2022 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 10, ст. 11, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022, затвердженого Законом України №2105-ІХ від 10 березня 2022 року, громадянин України ОСОБА_3 призваний на військову службу за призивом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обіймає посаду номер обслуги 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ,у військовому званні «солдат».
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 207 від 21.07.2023 року, ОСОБА_3 зарахований до списків особового складу частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду номер обслуги 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат».
Відповідно до ст.ст. 3, 28 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорсткому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Поряд з цим, відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком для громадян України; ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Будучи номер обслуги 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , тобто військовою службовою особою, солдат ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. ст. 6, 9, 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня1999 року №548-XIV, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарною статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, віддано служити «Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів начальників, беззастережно, неухильно, точно та у встановлений строк виконувати їх накази, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки, додержуватися вимог військових статутів, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі – Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України.
При цьому, солдат ОСОБА_3 ,діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 .
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи на посаді стрільця номер обслуги 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, маючи військовий обов`язок нести військову службу, у порушення вимог ст.ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999 року, та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999 року, 20.12.2023 року, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокувалась за адресою: АДРЕСА_2 , командуванню про причини свого вибуття не доповів, хоча об`єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд за своїм постійним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , тобто поза межами місця несення служби, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з`явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього до моменту його виявлення, а саме затримання працівниками ВП № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області у порядку ст. 208 КПК України 22.06.2026 о 12 годині 34 хвилин за підозрою у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за адресою: АДРЕСА_3 , внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
Дії ОСОБА_3 судом кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 КК України – самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем, призваним на військову службу за призивом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обіймає посаду номер обслуги 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ,у військовому званні «солдат», спричинив тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за наступних обставин.
Так, 22 червня 2026 року близько 03 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де між ним та цивільним чоловіком його сестри ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин відбулась бійка, в ході якої у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_3 , в цей же день, тобто 22 червня 2026 року, приблизно о 03 годині 05 хвилин, перебуваючи в приміщені кухні за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , усвідомлюючи при цьому суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень іншій людині, бажаючи їх настання, діючи умисно, схопив зі столу кухонний ніж та завдав ним один удар в область живота з ліва ОСОБА_6 , спричинивши останньому, згідно висновку експерта № 184-Е від 30.07.2026 року, тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки ліворуч з ушкодженням V сегмента печінки та ділянки пасма великого чепця, які небезпечні для життя в момент заподіяння, яке за своїм характером відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя (на підставі п.2.1.3(к) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р.).
Дії ОСОБА_3 судом кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
В судовому засіданні обвинувачений погоджуючись з вищенаведеними обставинами, вину визнав, пояснює свою протиправну поведінку тим, що був в стані ефекту. Щиро розкаюється в скоєному, просить суворо його не карати, просить суд після ухвалення вироку повернути його до військової частини для продовження військової служби.
Потерпілий ОСОБА_6 будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, проте надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Крім того просить суд призначити покарання на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, які визнали фактичні обставини злочину і не оспорюють, пересвідчившись в правильності розуміння учасниками судового провадження змісту фактичних обставин злочину, в добровільності їх позиції, роз`яснивши обмеження, щодо оскарження таких обставин, суд визнав у відповідності до ч. 3 ст.349 КПК України, недоцільним дослідження доказів на підтвердження фактичних обставин справи та обмежитись лише допитом обвинуваченого, дослідженням відомостей, що характеризують особу обвинуваченого. Окрім того це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 К. (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Відповідно до характерезуючих матеріалів обвинувачений посередньо характеризується по місцю проживання, скарг відносно нього не надходило, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Суд, оцінивши показання обвинуваченого ОСОБА_3 , в сукупності з відомостями про предмет злочину, прийшов до переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних обвинуваченим добровільно, значення змісту якого він правильно розуміє, що згідно зі ст. 18, ч. 2 ст. 95 КПК України виключає будь-які сумніви у свободі його самовикриття.
Відповідно до вимог ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку і прийшов до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_3 у пред`явленому обвинуваченні.
До обставин, пом`якшуючих покарання ОСОБА_3 , суд відносить активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання. Обвинувачений є суб`єктом інкримінованих йому злочинів, оскільки є осудною та повнолітньою особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
Суд, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи також, що обвинувачений вину визнав, розкаявся, тому суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 5 ст. 407, ч.1 ст. 121 КК України .
Арешт майна, застосований відповідно до ухвали слідчого судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 23.06.2026 року, згідно якої накладений арешт на майно, вилучене під час огляду місця події, а саме території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та майно вилучене під час проведення обшуку затриманого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 — скасувати.
Арешт майна, застосований відповідно до ухвали слідчого судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 29.06.2026 року , згідно якої накладений арешт на майно, вилучене під час огляду речей, які добровільно для огляду надала свідок ОСОБА_7 — скасувати.
Арешт майна, застосований відповідно до ухвали слідчого судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 29.06.2026 року , згідно якої накладений арешт
на майно, вилучене 25.06.2026 під час проведення огляду речей, а саме: кухонного ножа з чорною рукояткою — скасувати.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України, а саме:
змив РБК з поверхні дерев`яної тумби № 1, який упаковано до паперового конверту НПУ; змив РБК з бічної частини дерев`яної тумби № 2, який упаковано до паперового конверту НПУ; два змиви РБК з поверхні дерев`яної підлоги, які упаковано до паперового конверту НПУ; виріз з матрацу зі слідами РБК, який упаковано до паперового конверту НПУ; два сліди папілярних ліній з чашки та один слід папілярних ліній з металевої вішалки, які упаковані до паперового конверту НПУ; зрізи нігтьових пластин з лівої руки – поміщені до паперового конверту НПУ; зрізи нігтьових пластин з правої руки – поміщені до паперового конверту НПУ; змиви з правої руки – поміщено до паперового конверту НПУ; змиви з лівої руки – поміщено до паперового конверту НПУ — знищити; футболка та шорти – поміщено до спеціального пакету № EXP 04050250; взуття - поміщено до спеціального пакету № WAR1861102 — повернути ОСОБА_3 ; DVD- R диск марки «Axent” світло-червоного кольору, без номеру на якому знаходиться відеозапис проведення огляду місця події; DVD- R диск марки «Axent” світло-червоного кольору, без номеру на якому знаходиться відеозапис проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_6 ; DVD- R диск марки «Axent” світло-червоного кольору, без номеру на якому знаходиться відеозапис проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_7 — залишити в матеріалах справи; майка сірого кольору з лейбою «ALL SPORT”, на якій мається пошкодження у вигляді порізу та пляма РБК, яку упаковано до сейф пакету № PSP 3034588 та джинсові шорти синього кольору зі слідами РБК , які запаковано до сейф пакету № WAR1861126 — повернути потерпілому ОСОБА_6 ; DVD- R диск марки «Axent” світло-червоного кольору, без номеру на якому знаходиться відеозапис проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_3 — залишити в матеріалах справи; кухонний ніж, який було вилучено та запаковано до сейф пакету № PSP 2119861 — знищити.
Питання щодо процесуальних витрат, понесених при залученні експертів для проведення судово-трасологічної експертизи в розмірі 2406.80 грн. - відповідно до вимог ст.124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Запобіжний захід щодо обвинуваченогої не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст. 407, ч.1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання:
за ч.5 ст. 407 КК України — 5 років 1 місяць позбавлення волі;
за ч.1 ст. 121 КК України — 5 років позбавлення волі
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточну міру покарання у виді 5 (пять) років 1 місяць позбавлення волі.
Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання, а саме з 22.06.2026 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати понесених при залученні експертів для проведення судово-трасологічної експертизи
в розмірі 2406. 80 грн.
Зняти арешт з майна, який був накладений відповідно до ухвали слідчого судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 23.06.2026 року, згідно якої накладений арешт на майно, вилучене під час огляду місця події, а саме території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та майно вилучене під час проведення обшуку затриманого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зняти арешт з майна, який був накладений відповідно ухвали слідчого судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 29.06.2026 року , згідно якої накладений арешт на майно, вилучене під час огляду речей, які добровільно для огляду надала свідок ОСОБА_7 .
Зняти арешт з майна, який був накладений відповідно ухвали слідчого судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 29.06.2026 року , згідно якої накладений арешт на майно, вилучене 25.06.2026 під час проведення огляду речей, а саме: кухонного ножа з чорною рукояткою .
Речові докази по справі, а саме: змив РБК з поверхні дерев`яної тумби № 1, який упаковано до паперового конверту НПУ; змив РБК з бічної частини дерев`яної тумби № 2, який упаковано до паперового конверту НПУ; два змиви РБК з поверхні дерев`яної підлоги, які упаковано до паперового конверту НПУ; виріз з матрацу зі слідами РБК, який упаковано до паперового конверту НПУ; два сліди папілярних ліній з чашки та один слід папілярних ліній з металевої вішалки, які упаковані до паперового конверту НПУ; зрізи нігтьових пластин з лівої руки – поміщені до паперового конверту НПУ; зрізи нігтьових пластин з правої руки – поміщені до паперового конверту НПУ; змиви з правої руки – поміщено до паперового конверту НПУ; змиви з лівої руки – поміщено до паперового конверту НПУ — знищити; футболка та шорти – поміщено до спеціального пакету № EXP 04050250; взуття - поміщено до спеціального пакету № WAR1861102 — повернути ОСОБА_3 ; DVD- R диск марки «Axent” світло-червоного кольору, без номеру на якому знаходиться відеозапис проведення огляду місця події; DVD- R диск марки «Axent” світло-червоного кольору, без номеру на якому знаходиться відеозапис проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_6 ; DVD- R диск марки «Axent” світло-червоного кольору, без номеру на якому знаходиться відеозапис проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_7 — залишити в матеріалах справи; майка сірого кольору з лейбою «ALL SPORT”, на якій мається пошкодження у вигляді порізу та пляма РБК, яку упаковано до сейф пакету № PSP 3034588 та джинсові шорти синього кольору зі слідами РБК , які запаковано до сейф пакету № WAR1861126 — повернути потерпілому ОСОБА_6 ; DVD- R диск марки «Axent” світло-червоного кольору, без номеру на якому знаходиться відеозапис проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_3 — залишити в матеріалах справи; кухонний ніж, який було вилучено та запаковано до сейф пакету № PSP 2119861 — знищити.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua