Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №215/804/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №215/804/26

Суддя: Науменко Я. О.

Справа № 215/804/26

2/215/1933/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Науменко Я.О., за участю секретаря Оніщенко Ю.М., розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС», правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

28.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 06.04.2021 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» (далі ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ») було укладено договір № 2109642701000.

Згідно п. 1.1. Договору за цим договором товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 3 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

01.12.2021 було укладено договір № 1-12, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2109642701000.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2109642701000.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2109642701000.

Відповідач не виконувала належним чином зобов`язання за договорами, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 24 030,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 21 030,00 грн. – заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача загальну суму заборгованості, а також судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 20.03.2026, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

20.03.2026 справу було відкладено на 15.05.2026 у зв`язку з неявкою у судове засідання відповідача.

Ухвалою від 15.05.2026 залучено до участі у справі правонаступника ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» та відкладено розгляд справи до 03.07.2026.

03.07.2026 розгляд справи відкладено на 18.09.2026 у зв`язку з неявкою у судове засідання відповідача.

03.07.2026 розгляд справи відкладено на 18.09.2026 у зв`язку з відсутністю у суду відомостей про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

18.09.2026 ухвалою суду призначенозаочний розгляд даної цивільної справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, через систему «Електронний суд» надіслав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, підтримку позовних вимог та відсутність заперечень проти заочного розгляду справи (вх. №23094 від 17.09.2026).

Відповідач в судові засідання не з`являлась, про дату та час судового розгляду повідомлялась судом завчасно та належним чином, за допомогою оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзиву щодо заявлених позовних вимог або будь-яких заяв від відповідача до суду не надходило.

Частиною 11 статті 128 ЦПК України передбачено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, отже суд, з урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача розглядає справу в заочному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

06.04.2021 між відповідачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» (далі ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ») було укладено договір № 2109642701000.

Відповідно до пункту 1.1. договору товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в анкеті-заяві, та складає 3 000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Згідно з пунктом 1.3. договору орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Відповідно до пункту 1.4. договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б);

г) почиваючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в);

д) тип процентної ставки фіксована.

Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік (п. 1.9. договору).

В Інформації щодо порядку (процедури), хронологія дій щодо укладення електронного договору, вчинений Товариством та заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу таких дій, визначено суму кредиту 3 000 грн, орієнтовний строк повернення кредиту – 16 днів з моменту отримання кредиту.

Додатком №2 до кредитного договору є графік платежів, у якому сторони погодили дати платежів та загальну вартість кредиту, зокрема, кількість днів становить 16, сума кредиту за договором 3 000 грн, проценти за користування кредитом 960 грн. Загальна вартість кредиту 3 960 грн. Вказаний графік платежів підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором S8.

Отже, сторони договору погодили його строк 16 днів, до 21 квітня 2021 року, а також суму відсотків, яку необхідно сплатити відповідачеві 960 грн.

На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 3 000,00 грн.

Як вбачається з листа ТОВ ФК «Вей Фор Пей» від 26.12.2025, на підставі укладеного між товариствами договору про організацію переказів грошових коштів було здійснено переказ у розмірі 3 000 грн (валюта – UAH) за запитом від 06.04.2021 о 17:10:34 на картку № НОМЕР_1 (емітент – АТ «ПІСАБАНК» / PJSC TASCOMBANK), категорія картки — MasterCard, за договором № 2109642701000, при цьому інформація про держателя вищевказаної банківської картки та про рух коштів по ній в повній мірі володіє банк-емітент цієї картки.

17.04.2026 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 17-04/26, за умовами якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» належні права вимоги до позичальників, зокрема і до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 2109642701000 від 06.04.2021 за реєстром боржників від 17.04.2026 на суму 53 022,60 грн., з яких: 3 000,00 грн. – тіло кредиту; 50 022,00 грн. – проценти .

Матеріали справи свідчать, що кредитний договір був підписаний відповідачем з використанням аналогу електронного підпису, сума кредиту була перерахована відповідачу за вказаними у договорі реквізитами, що стороною відповідача не спростовано, однак взяті на себе зобов`язання відповідач не виконала, отриманої суми кредиту не повернула та відсотки не сплатила.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор – це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), ст. 610 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення відповідачем отриманих в позику коштів за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування, а тому вимоги позивача про стягнення 3 000,00 грн, що складає суму боргу за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 21 030,00 грн суд дійшов наступного висновку.

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Із положень частини другої статті 625 ЦК України слідує, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (первісним кредитором) надано розрахунок заборгованості, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №2109642701000 від 06.04.2021 у загальному розмірі 24 030,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 21 030,00 грн. заборгованість за відсотками за період 06.04.2021 по 30.11.2021.

Вказаний розрахунок свідчить, що первісний кредитор продовжував нарахування відсотків за користування кредитними коштами до 30 листопада 2021 року, тобто поза межами строку кредитування, визначеного умовами договору (16 днів із моменту отримання кредиту).

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, а матеріали справи таких не містять щодо пролонгації строку кредитування та правомірності нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування.

Згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором №2109642701000 від 06.04.2021 становить 53022,60 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 3000 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 50 022,60 грн., заявлені до стягнення відсотки (01.12.2021) – 21 030,00 грн.

Проте, у договорі про надання фінансових послуг №2109642701000 «Стандартний» від 06.04.2021, зазначено, що орієнтовний строк кредиту складає 16 днів з моменту отримання кредиту та міститься інформація щодо граничного строку кредитування в 1 рік з правом повернення достроково.

В графіку платежів зазначений строк кредиту 16 днів.

У Паспорті споживчого кредиту, наданого позивачем, зазначено, що строк кредитування складає 16 днів.

Отже, наведене свідчить про відсутність в договорі про надання фінансових послуг №2109642701000 «Стандартний» від 06.04.2021 чітких та зрозумілих для позичальника умов щодо реального строку кредиту та права кредитора нараховувати проценти у відповідному розмірі після закінчення строку кредитування.

При цьому, за змістом положень пп. а-д п. 1.4 договору передбачено право нарахування процентів в збільшеному розмірі в разі не повернення кредиту в межах встановленого договором шістнадцятиденного денного строку (фактично відповідальність позичальника), тобто сторони не узгодили належним чином відповідальність за прострочення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України щодо сплати процентів за неправомірне користування кредитом.

З урахуванням зазначеного, нарахування відсотків після спливу строку дії договору, за відсутності чіткого обумовлення умовами договору підстав нарахування відсотків поза межами строку кредитування, суперечить умовам кредитування, враховуючи те, що як первісним позивачем, так і його правонаступником не надано доказів на підтвердження продовження строку кредитного договору у відповідності до пунктів договору, які б передбачали сплату відповідачем процентів у розмірі, визначеному в розрахунку заборгованості.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за відсотками за користування кредитом згідно з договором №2109642701000 від 06.04.2021 становить 960,00 грн (3000 х 2% х 16 = 960 грн).

Отже, загальний розмір заборгованості за договором позики №2109642701000 від 06.04.2021, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 3 960 грн, з яких: 3 000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 960 грн – заборгованість за відсотками.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При зверненні до суду з позовною заявою представником позивача, адвокатом Усенком М.І., на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу надано: копію договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року, укладеного між позивачем та АО «Лігал Ассістанс», заявки на надання юридичної допомоги № 1214 від 01.12.2025, витягу з акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025, згідно якого сторони погодили надання послуг за позовом до ОСОБА_1 в розмірі 13 000,00 грн. (надання усної консультації 4 000,00 грн., складання позовної заяви 9 000,00 грн.).

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог на суму 3 960,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача за правилами ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України і складають 2 141,10 грн.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 438,75 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС», правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № № 2109642701000 від 06.04.2021 у розмірі 3 960 (три тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) – 3 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами – 960,00 грн., а також 438 (чотириста тридцять вісім) гривень 75 копійок витрат по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 141 (дві тисячі сто сорок одна) гривня 10 копійок, а всього 6 539 (шість тисяч п`ятсот тридцять дев`ять) гривень 85 копійок.

В іншій частині позову – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21 вересня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС», адреса місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Жилянська, 101, поверх 3, приміщення 12, Код ЄДРПОУ: 43520773.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua