Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №184/1573/25 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 184/1573/25

Номер провадження 1-кп/184/64/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_5

законний представник обвинуваченого ОСОБА_6

захисник ОСОБА_7

потерпілий ОСОБА_8

законний представник потерпілого ОСОБА_9

представник потерпілого ОСОБА_10

представник служби у справах дітей ОСОБА_11 , ОСОБА_12

психолог ОСОБА_13 , ОСОБА_14

розглянувши в закритому судовому засіданні в залі суду м. Покров кримінальне провадження, внесене 03.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041360000090, стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Токівське Апостолівського району Дніпропетровської області, громадянин України, українець, неодружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

Обвинуваченого за ч. 1 ст. 122 КК України

ВСТАНОВИВ:

02.03.2025 приблизно о 19 годині 55 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі своїми знайомими ОСОБА_15 та ОСОБА_16 знаходився біля кафе «Перша Пекарня» по вулиці Центральна в місті Покров Дніпропетровської області, де ОСОБА_15 побачив знайомого йому ОСОБА_8 , який стояв біля будинку №42 по вулиці Центральна в місті Покров Дніпропетровської області та нагадав ОСОБА_5 , про конфлікт, який виник між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у месенджері «Discord» під час онлайн гри. В той же день та час, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_8 та в ході розмови з останнім у них виник словесний конфлікт, під час якого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_5 виник злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .

В цей же день та час, ОСОБА_5 знаходячись там же, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, умисно наніс ОСОБА_8 не менше двох ударів кулаком правої руки в область щелепи зліва. Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ОСОБА_5 схопив своєю лівою рукою за шию ОСОБА_8 , повалив його на землю, де наніс ще не менше двох ударів кулаком правої руки в область щелепи зліва. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_5 піднявшись на ноги наніс один удар своєю ногою по голові, лежачого на землі обличчям униз ОСОБА_8 .

Вказаними навмисними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи зліва в області кута, які згідно висновку експерта № 485 від 19.06.2025 відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров`я більше 21 доби (строк зростання кісткової тканини більше 21 доби) (згідно пункту 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень) та саден обличчя, волосяної частини голови - відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно пункту 2.3.5 правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

Допитаний у судовому засіданні, за участі законного представника, захисника та психолога, обвинувачений ОСОБА_5 , свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро каявся у вчиненому, та, підтвердив час, місце та обставини вчинення кримінального правопорушення, та показав, що коли вони грали в комп`ютерну гру у нього з потерпілим ОСОБА_17 виник конфлікт, оскільки той ображав його матір. Він підійшов до ОСОБА_17 по вул. Центральній у м. Покров навпроти пекарні, запитав чи пам`ятає той конфлікт та наніс пару ударів кулаком, впали на землю і на землі він наніс ще пару ударів кулаком, чи наносив удар ногами не пам`ятає. Він вибачився перед потерпілим і його матір`ю. Потерпілого він не знав особисто, ОСОБА_18 йому сказав, що це хлопець який оскорбляв його матір, конфлікт був у текстовому виді. Уточнив, що наніс 2 удари потерпілому та біля 3 ударів в область щелепи потерпілого. Він сам наносив удари потерпілому. До цього побиття у потерпілого тілесних ушкоджень не було. Після побиття він бачив у потерпілого кров. Потерпілий його не бив. Причину конфлікту він не пам`ятає. Усвідомив, що був не правий та наслідки своїх дій. Він притягався до кримінальної відповідальності після цих подій, відпрацював призначене покарання. Пам`ятає, що наніс потерпілому не менше 5 ударів. Закінчив навчальний заклад і зараз шукає роботу, зараз його утримує батько. Матеріальну шкоду за позовом визнає повністю, моральний частково, вважає дуже багато коштів. Його батько відшкодував 30 тис. грн. матеріальної шкоди та 5 тис. грн. моральної шкоди.

Допитаний у судовому засіданні законний представник обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , показав, що йому зателефонував син ОСОБА_19 та повідомив, що побив хлопця. Він приїхав до поліції. Знайшов матір потерпілого запропонував допомогу, та відмовилась спілкуватися. Під час судового розгляду він сплатив матері потерпілого 30 тис. грн. матеріальної шкоди та 5 тис. грн. моральної шкоди, всього 35 тис. грн. Він мешкає з сином, частково син проживає з матір`ю в Житомирській області. Син грав в комп`ютерні ігри, про конфлікти йому не повідомляв. Син розповідав, що через образу матері побився з хлопцем. Син отримав спеціальність газо-електро зварювальника і намагається влаштуватися на роботу, допомагає по господарству.

Допитаний у судовому засіданні, за участі законного представника, представника та психолога, неповнолітній потерпілий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , показав, що 02.03.2025 з ОСОБА_20 перебував біля першій пекарні по АДРЕСА_3 , підійшли 10-12 підлітків. До нього підійшов обвинувачений запитав, чи як спілкувалися в інтернеті, він не зрозумів, що той бажав і обвинувачений накинувся з кулаками, заставляв вибачатися. Обвинувачений його бив кулаками в обличчя, ногами по голові і руками. Бив по обличчю, по щелепі кулаками. До побиття обвинуваченим у нього тілесних ушкоджень не було. Обвинувачений заподіяв йому синці, садни, зламав щелепу. Він лікувався пів року, в лікарні 10 днів, було оперативне втручання, зміщення зубів залишилося. Сплатили компенсацію за лікування 30 тис. грн., моральну шкоду не відшкодовано. Його бив тільки ОСОБА_21 , інші підлітки бачили, але не били. Міг спілкуватися он-лайн з обвинуваченим. Обвинувачений вимагав вибачень за образу його матері, вибачався, хоча і не ображав його матір, але обвинувачений продовжував його бити біля 10 хвилин. Обвинуваченого просила зупинитися ОСОБА_22 , але той погрожував її зарізати. Лежав і не пручався, у нього зламалася щелепа і обвинувачений зупинився. З друзями пішли додому, потім в поліцію і лікарню. Швидка допомога відвезли до м. Дніпра. Моральна шкода полягає у відчутті небезпеки, стражданнях через лікування, фізичний біль, не міг повернути голову, півтора місяці не міг харчуватися, боявся вийти на вулицю, відчував пригнічення. Бійки не було, було побиття. Дівчини кричали вимагали зупинитися. 05.03.2025 проводили операцію. В поліцію зразу після подій пішли з друзями та матер`ю. Призначення покарання обвинуваченому залишив на розсуд суду.

Допитана у судовому засіданні законний представник потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , показала, що перебувала вдома, прийшов її син ОСОБА_17 весь у крові, побитий, сказав не знає за що, пішли в поліцію, де взяли покази, допитали друзів. Пішли до лікарні, зробили рентген, доктор сказав схоже на перелам щелепи. Біля 12-00 ночі на швидкі допомозі відвезли до м. Дніпро, зробили повторний рентген, КТ, операцію. Син не міг їсти зовсім. Між зубами встановили 8 гвинтів, щоб тримали щелепу. Після операції встановили штифти, не міг їсти, зуби зрушили з місця. Після відновлення повторна операція, видалення титанової пластини. Син не міг нормально спілкуватися, займатися спортом, харчування через трубочку, все це вплинуло на його життя. 02.03.2025 син пішов з дому без тілесних ушкоджень, повернувся побитий увесь у крові, розтоптали навушники. Син не сварився з кимось, щоб так бити і не вирішити словами. Матеріальну шкоду відшкодували, а моральної шкоди відшкодували 5 тис. грн. Моральна шкода полягає у втраті сином безпеки, озирався по сторонам, не міг спілкуватися з друзями, займатися спортом та заборонили лікарі фізичне навантаження, був принижений та у розпачі, хвилювався з приводу медичного втручання та його наслідків, переживав, що його побили на очах підлітків. Повторна операція, знову біль, порушення харчування, хвилювання. Сину необхідні нові враження щоб перекрити переживання від цих подій. Син не захищався, оскільки боявся, що обвинувачений не зупиниться. Зміщення зубів сину ще не лікували, це інший лікар. Сину видалили 8-й зуб мудрості та ще 3 зуби, які лікарі були вимушені видалити під час медичних процедур. Наполягала на задоволення 345 тис. грн. моральної шкоди, матеріальну шкоду відшкодували в повному обсязі. Призначення покарання обвинуваченому залишила на розсуд суду.

Допитана у судовому засіданні представник служби у справах дітей Покровської ради ОСОБА_11 показала, що обвинувачений перебував на обліку дітей у тяжких життєвих обставинах, проводили обстеження умов проживання, надавалася послуга соціального супроводу. Обвинувачений позитивно характеризується, заходи виконував, за місцем навчання характеризувався позитивно, переїхав до матері в Житомирську область де теж позитивно характеризувався, відпрацював громадські роботи в пробації. Впливу дорослих на скоєння злочину не було.

Судом досліджені письмові докази кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, які не оспорювалися учасниками судового розгляду:

- даними про внесення інформації до ЄРДР, протоколом про прийняття заяви потерпілого ОСОБА_8 від 02.03.2025, що 02.03.2025 близько 20-00 години невстановлена особа біля буд. 40 по вул. Центральній у м. Покров Дніпропетровської області спричинила тілесні ушкодження у вигляді перелому кута нижньої щелепи зліва неповнолітньому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.к.п. 1, 12 /

Висновком експерта № 416 від 20.05.2025 по медичним даним у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено тілесне ушкодження у вигляді - закритого перелому нижньої щелепи зліва в області кута. Дане тілесне ушкодження відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров`я більше 21 доби (строк зростання кісткової тканини більше 21 доби) (згідно пункту 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Встановлене тілесне ушкодження утворилося від дії тупого твердого предмету з відносно обмежуючою контактуючою поверхнею, або від удару об такий предмет. Давність спричинення тілесного ушкодження може відповідати строку, вказаному у постанові слідчого /а.с.к.п. 55 - 57/.

Висновком експерта (додатковим) № 485 від 19.06.2025 по медичним даним у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено тілесне ушкодження у вигляді - закритого перелому нижньої щелепи зліва в області кута, множених саден обличчя, волосяної частини голови. Встановлені тілесні ушкодження утворилося від дії тупих твердих предметів з відносно обмежуючою контактуючою поверхнею, або від удару об такі предмети. Давність спричинення тілесних ушкоджень може відповідати строку, вказаному у постанові слідчого та самим потерпілим. Встановлене тілесне ушкодження у вигляді - закритого перелому нижньої щелепи зліва в області кута, саден верхньої та нижньої губи відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров`я більше 21 доби (строк зростання кісткової тканини більше 21 доби) (згідно пункту 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Встановлені тілесні ушкодження у вигляді - саден обличчя, волосяної частини голови - відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно пункту 2.3.5. правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). При судово-медичному обстеженню (13.06.2025) у нього виявлений рубець в області нижньої щелепи зліва, який є наслідком загоєння рани невизначеного характеру. В наданих медичних документах на момент госпіталізації, в ході оперативного втручання та після нього, тому за наявними експертними даними причину виникнення рубця в області нижньої щелепи зліва встановити не можливо. Давність виникнення рубця може відповідати проміжку часу 3 - 6 місяців до моменту обстеження /а.с.к.п. 58 - 62/.

За висновком експерта (додатковим) № 561 від 08.07.2025 механізм виявлених у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 тілесних ушкоджень не суперечить механізму, вказаному у протоколі слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_24 від 05.06.2025 /а.с.к.п. 63 - 66/.

Під час слідчого експерименту, протокол від 05.06.2025, неповнолітній свідок ОСОБА_24 , за участі законного представника ОСОБА_25 та психолога ОСОБА_26 , показав механізм спричинення тілесних ушкоджень заподіяних ОСОБА_5 ОСОБА_8 , а саме нанесення ОСОБА_5 2 ударів правою рукою в ліву частину нижньої щелепи ОСОБА_8 , після чого як ОСОБА_5 схопив своєю лівою рукою за шию ОСОБА_8 та наніс йому 2 удари кулаком правої руки в ліву нижню ділянку обличчя, повалив на землю ОСОБА_8 , та утримуючи лівою рукою за шию, наніс два удари кулаком правої руки у праву ділянку обличчя. Після чого ОСОБА_5 підвівся на ноги та наніс ОСОБА_8 один удар у потилицю стопою правої ноги. Коли ОСОБА_8 підвівся на ноги ОСОБА_5 наніс йому ще декілька ударів кулаком правої руки у ліву ділянку обличчя та два удари правою ногою по тулубу /а.с.к.п. 75 - 77/.

За висновками судово-медичної комісійної експертизи № 167 від 21.07.2025 у ОСОБА_8 встановлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи зліва в ділянці кута за зміщенням, саден верхньої та нижньої губи, множинних саден обличчя та волосяної частини голови. За своєю локалізацією закритий перелом нижньої щелепи зліва в ділянці кута зі зміщенням, садна верхньої та нижньої губи, обличчя знаходяться в анатомічної ділянці «обличчя». Встановлене тілесне ушкодження у вигляді - закритого перелому нижньої щелепи зліва в області кута, саден верхньої та нижньої губи відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров`я більше 21 доби (згідно пункту 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Встановлені тілесні ушкодження у вигляді - саден обличчя, волосяної частини голови - відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно пункту 2.3.5. правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). На момент проведення експертизи невиправних ушкоджень обличчя (деформації, порушення міміки, тощо), які передбачені п. 2.1.8 правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не встановлено. При відсутності хірургічного втручання (остеосинтезу кута нижньої щелепи зі зміщенням) перераховані ускладнення можливі, за винятком скорочення гілки нижньої щелепи. При проведенні судово-медичної експертизи перераховані ускладнення та наслідки перенесеної травми не виявлені. Рубець в області кута нижньої щелепи зліва є наслідком загоєння слідів оперативного втручання. З часом вказаний рубець стане менш помітним, але повністю не зникне, для повного його усунення необхідне оперативне втручання /косметична операція/, тобто він вважається невиправним. Судово-медична експертиза не кваліфікує ушкодження обличчя як знівечення, оскільки це поняття не є медичним, право оцінювати тілесні ушкодження як «знівечення» належить до компетенції слідчого та суду /а.с.к.п. 164 - 182/.

Суд вважає вищеописані досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченої та визнання її винуватості.

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла своє повне підтвердження у показах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 , його законного представника ОСОБА_9 , показами неповнолітнього свідка ОСОБА_24 під час слідчого експерименту 05.06.2025, які узгоджуються з висновками проведених судово-медичних експертиз та показами законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 , повністю визнана обвинуваченим ОСОБА_5 , доказується письмовими документами, які містять фактичні дані про обставини протиправного діяння, вчиненого обвинуваченим, які не оспорювалися учасниками процессу.

Досліджені в ході судового розгляду докази беззаперечно свідчать про вчинення саме обвинуваченим ОСОБА_5 умисного середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я потерпілому ОСОБА_8 .

При цьому, суд враховує принцип "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Таким чином, аналізуючи об`єктивно з`ясовані обставини, підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 Кримінального процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 122 КК України кваліфіковані правильно, оскільки він вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я потерпілого ОСОБА_8 .

Відповідно до статті 65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який віднесений до нетяжких злочинів, характер і суспільну небезпечність вчиненого обвинуваченим ОСОБА_5 злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання, а також його ставлення до скоєного.

Обвинувачений ОСОБА_5 не судимий, 16.02.2026 знятий з обліку Житомірського районного сектору № 3 філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області в зв`язку із відбуттям строку покарання, призначеного вироком від 28.10.2025 Покровського міського суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 125 КК України, не перебуває на обліку у лікарів психіатра, фтизіатра та нарколога, за місцем навчання КЗО «Покровський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів» та проживання характеризувався позитивно.

Досліджуючи умови життя та виховання неповнолітнього ОСОБА_5 під час досудового розслідування встановлено, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_2 разом з батьком ОСОБА_6 , в родині створені задовільні умови для проживання, виховання та навчання неповнолітнього ОСОБА_5 .

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , передбачені ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді Нікопольського РВ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, свідчать про можливість виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ст. 17.1 Мінімальних стандартних правил Організації Об`єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя у відношенні неповнолітніх (Пекінських правил), прийнятих резолюцією 40/33 Генеральної Асамблеї від 29.11.1985 неповнолітнього правопорушника не слід позбавляти особистої свободи, якщо тільки він не визнаний винним у відношенні до тяжкого діяння з застосуванням насильства проти іншої особи або у неодноразовому вчиненні інших тяжких правопорушень, а також при відсутності іншої відповідної міри впливу, ст. 19 Правил, що поміщення неповнолітніх в будь-яку виправну установу завжди повинно бути крайньою мірою. Згідно до п. 10 Зауважень загального порядку № 10 (2007) Комітету ООН з прав дитини «Права дітей у системі юстиції щодо дітей», п. 23.2. Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Про Європейські правила стосовно неповнолітніх правопорушників, щодо яких застосовуються санкції або заходи» прикладом якнайкращого забезпечення інтересів дитини є практика, коли традиційні цілі кримінального правосуддя, такі як покарання, поступаються місцем реабілітаційним та відновним цілям правосуддя у справах дітей-правопорушників, перевагу слід надавати таким санкціям та заходам, які можуть мати виховний вплив.

ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, проте обвинувачений під час вчинення злочину був неповнолітньою особою, під час розгляду справи досяг повноліття, закінчив навчання, і за місцем навчання і постійного проживання характеризується задовільно, зобов`язується в подальшому дотримуватись правил загальноприйнятої поведінки у суспільстві, згідно матеріалів досудової доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький, що дає підстави вважати, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, обвинувачений не становить небезпеки для суспільства, у вчиненому щиро розкаявся, що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Враховуючи викладене, нетяжкі наслідки від злочину, що призвели до отримання потерпілим тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які призвели до його тривалого лікування, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за скоєне, у вигляді позбавлення волі. При призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, обставини справи, висновок органу пробації, який вважає можливим виконання покарання у громаді за умови нагляду, позицію прокурора, який вважав можливим призначення покарання з іспитовим строком, та позиції потерпілого ОСОБА_8 та його законного представника ОСОБА_9 , які призначення покарання залишили на розсуд суду і не наполяли на суворому покаранні для обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання за вчинений злочин, оскільки він не представляє великої суспільної небезпеки, розкаявся у вчиненому, повністю відшкодував матеріальну шкоду спричинену потерпілому та частково відшкодував потерпілому спричинену моральну шкоду в сумі 5 тис. грн, а тому суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням в порядку ст. 75 КК України.

У відповідності до ч. 1 ст.76 КК України на обвинуваченого необхідно покласти обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Також, у відповідності до ч. 3 ст.76 КК України, суд вважає за можливе покласти на обвинуваченого обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та виконувати заходи передбачені апробаційною програмою, що є необхідним та достатнім для його виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують покарання.

Суд вважає, що такий вид покарання буде необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення інших злочинів і буде сприяти меті покарання, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Законним представником потерпілого ОСОБА_9 до законного представника ОСОБА_6 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 29921,55 грн. та моральної шкоди у сумі 350 тис.грн., спричиненої неповнолітнім обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 122 КК України, ОСОБА_5 .

Відповідно до розписки від 23 вересня 2025 року ОСОБА_9 отримала від законного представника обвинуваченого ОСОБА_6 29901,55 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 5 тис. грн у відшкодування моральної шкоди, а всього 34901,55 грн. /а.с. 74/.

У судовому засіданні законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 показала, що матеріальну шкоду їй відшкодовано в повному обсязі і відшкодовано 5 тис. грн. моральної шкоди законним представником обвинуваченого ОСОБА_6 , таким чином наполягала на відшкодуванні моральної шкоди в сумі 345 ти. грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 128 Кримінального процесуального кодексу України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За частиною першою статті 129 Кримінального процесуального кодексу України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ст. 1179 ЦК України:

1. Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

2. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов`язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

3. Обов`язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Цивільний позов заявлений законним представником потерпілого ОСОБА_9 до законного представника ОСОБА_6 , але на час скоєння кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 122 КК України ОСОБА_5 виповнилось повних 16 років, а на час винесення вироку 18 років, таким чином, відповідно до ч. 1 та 3 ст. 1179 ЦК України, позов заявлений до законного представника обвинуваченого, який на час винесення вироку досяг повноліття, таким чином до неналежного відповідача у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

Суд вважає необхідним роз`яснити цивільному позивачу право звернутися до суду з цивільним позовом про відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням шкоди в цивільно-правовому порядку після набрання законної сили цим вироком.

Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні, запобіжний захід не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-391, 392, 395, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 122 КК України та призначити йому покарання за частиною першою статті 122 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі статей 75,76, 104 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, 4) виконати заходи, передбачені пробаційною програмою.

До набрання чинності вироком суду ОСОБА_5 запобіжний захід не обирати.

В задоволенні цивільного позиву законного представника потерпілого ОСОБА_9 до законного представника ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 29921,55 грн. та моральної шкоди у сумі 350 тис.грн., спричиненої неповнолітнім обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 122 КК України, ОСОБА_5 - відмовити.

Роз`яснити цивільному позивачу право звернутися до суду з цивільним позовом про відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням шкоди в цивільно-правовому порядку після набрання законної сили цим вироком.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя Покровського міського суду ОСОБА_1