Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №183/4170/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

183/4170/26

2/179/975/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Личківської сільської ради про визнання права на майнові права засновника фермерського господарства,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Личківської сільської ради про визнання права на майнові права засновника фермерського господарства.

Позивачі в позовній заяві посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Новомосковським відділом реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, що складається із майнових прав засновника СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА «РОСА».

За життя ОСОБА_3 , 05 грудня 2000 року, ним було складено заповіт, посвідчений Бузівською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області, зареєстрований в реєстрі за №182, згідно якого все моє майно, де б воно не було і не знаходилось і з чого б воно не складалось і взагалі все те, на що я за законом матиму право заповідаю землі селянського господарства «Роса» ОСОБА_4 – 20 га, ОСОБА_5 20 га, ОСОБА_2 – 10 га.

26.03.2026р. ОСОБА_4 зробив заяву про відсутність намірів прийняття спадщини, засвідчену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шауловою М.О. за реєстр.№2776.

Позивачі звернулись із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майнові права засновника СФГ «РОСА» після померлого батька, ОСОБА_3 , однак отримали постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

На підставі наведеного, позивачі звертаються до суду та прохають визнати за ними у порядку спадкування за заповітом право на майнові права на частку засновника у складеному капіталі СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСЬВА) «РОСА».

Позивачі в судове засідання не з`явилися, надавши до суду заяви, в яких просять розглянути справу без їх участі.

Представник відповідача – Личківської сільської ради в судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву, згідно якої підтримує позовні вимоги та просить розглядати справу без його участі.

15 січня 1993 року ОСОБА_3 отримав державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 50,0 га, розташованою на території кдсп «Росія» Бузівської сільської ради для ведення селянського господарства (державний акт на право постійного користування землею серія ДП від 15.01.1993р.). У подальшому земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 1222381100:05:001:1420.

11 серпня 2000 року ОСОБА_3 заснував СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО «РОСА», ідентифікаційний код 31337806 (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №622124 від 11.08.2000 року, видане Магдалинівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області).

Згідно п.1.3. статуту СФГ «РОСА», зареєстрованого Магдалинівською районною державною районною адміністрацією 11.08.2000р., для досягнення статутних цілей своєї діяльності селянське господарство на підставі державного акту має на правах постійного користування земельну ділянку площею 50 га.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно СФГ «РОСА» ОСОБА_3 є одноособовим засновником та головою зазначеного господарства.

Складений капітал СФГ «РОСА» становить 0 грн.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

05 грудня 2000 року, ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений Бузівською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області, зареєстрований в реєстрі за №182, згідно якого все моє майно, де б воно не було і не знаходилось і з чого б воно не складалось і взагалі все те, на що я за законом матиму право заповідаю землі селянського господарства «Роса» ОСОБА_4 – 20 га, ОСОБА_5 20 га, ОСОБА_2 – 10 га.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , виданого виконкомом Бузівської сільської ради Магдалинівського району 14.08.1984р.; а зміна прізвища – свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_4 , виданим Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 09.06.2007р.

22 лютого 2024 року Першою новомосковською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області на підставі заяви про прийняття спадщини, що надійшла від ОСОБА_1 , заведено спадкову справу №41/2024 на майно померлого ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Личківської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області №45 від 15.10.2025р. останнє місце реєстрації ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 . Разом з померлим на день смерті була зареєстрована ще одна спадкоємиця за заповітом – ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину згідно зі ст.1268 Цивільного кодексу України.

26.03.2026р. ОСОБА_4 зробив заяву про відсутність намірів прийняття спадщини, засвідчену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шауловою М.О. за реєстр.№2776.

ОСОБА_7 та ОСОБА_2 звернулись із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майнові права засновника СФГ «РОСА» після померлого ОСОБА_3 , однак отримали постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Як вбачається із тексту зазначених вище постанов від 09.12.2025 та 08.04.2026р. державного нотаріуса Першої Самарівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Голубової О.С. Виходячи зі змісту ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

В роз`ясненнях, які містяться у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності» №20 від 22.12.1995 року зазначено, що успадкування майна СФГ/ФГ здійснюється за загальними правилами спадкового права. Правовідносини щодо спадкування Фермерського господарства врегульовані Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України «Про фермерське господарство», Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.03.2012р. №296/5 тощо.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. У зв`язку із відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майнові права засновника ФГ, спадкоємець має звернутися до суду».

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закон. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Частинами 1, 4 ст. 4 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов`язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Відповідно до нормст.19 Закону України «Про фермерське господарство», до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.

У зв`язку із вищевикладеним, зважаючи на те, що позивачі як спадкоємці померлого засновника селянського (фермерського) господарства бажають продовжити діяльність селянського (фермерського) господарства, а його смерть не означає припинення діяльності цієї юридичної особи і відповідно не припиняє право на постійне користування вказаної земельною ділянкою, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Личківської сільської ради про визнання права на майнові права засновника фермерського господарства – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом право на майнові права на частку засновника у складеному капіталі СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА) «РОСА», ідентифікаційний код 31337806, у розмірі 50 (п`ятидесяти) відсотків, які належали ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування за заповітом право на майнові права на частку засновника у складеному капіталі СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА) «РОСА», ідентифікаційний код 31337806, у розмірі 50 (п`ятидесяти) відсотків, які належали ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.А.Ковальчук