Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №204/9775/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/9775/26

Провадження № 1-кп/204/1026/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Чечелівського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження № 12026042140000510, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 17 травня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню освіту, на утриманні нікого не маючого, не одруженого, не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2026 року, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 15:40 години, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував біля будинку № 14, що по вулиці Надії Алексєєнко у місті Дніпро, де на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин у останнього виник конфлікт з раніше знайомим йому потерпілим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 16 травня 2026 року у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 15:40 години, перебуваючи біля будинку № 14, що по вулиці Надії Алексєєнко у місті Дніпро, з метою доведення свого злочинного умислу, спрямованого на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, діючи з прямим умислом, наніс потерпілому ОСОБА_5 правою рукою один удар складним ножем, господарсько-побутового призначення моделі «А3317», що володів колюче-ріжучими властивостями, в область лівої гомілки, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2186е/840 від 23 червня 2026 року, тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення лівої гомілки з раною у верхній третині з ушкодженням великогомілкової артерії та вени по ходу раньового каналу. За своїм характером встановлене у нього тілесне ушкодження у вигляді: колото-різаного поранення лівої гомілки з ушкодженням судин – відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п. 2.1.3-п «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6.

Із вказаними тілесними ушкодженнями, ОСОБА_5 був госпіталізований до лікувального закладу - Комунального некомерційного товариства «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі. Пояснив, що 16 травня 2026 року о 15 годині 00 хвилин він зустрівся із потерпілим неподалік від його будинку по АДРЕСА_2 . Він разом із потерпілим посварилися, після чого він дістав із своєї кишені ніж та вдарив потерпілого. Ніж був звичайним, розкладним. Він вдарив потерпілого ножем, який у нього був у правій руці, у ліву гомілку потерпілого. Після цього він пішов із місця, де залишався потерпілий, він тоді пішов до поліції. Потерпілий у момент нанесення ним удару начебто сидів. Він наносив удар у ногу потерпілого, коли той підіймався, та попав потерпілому у гомілку. Медичну допомогу потерпілому він не намагався надавати, а перебуваючи у шоковому стані, втік із місця. Завдану ним потерпілому шкоду він вже частково відшкодував. Цивільний позов визнає у повному обсязі. Щиро розкаюється.

Інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, не досліджувались в судовому засіданні, у зв`язку з визначенням порядку та обсягу дослідження доказів, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки обставини вчиненого кримінального правопорушення ніким не оспорюються.

Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилися в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя у момент заподіяння, вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому згідно з вимогами ст. ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, раніше не судимого, не працевлаштованого, на утриманні нікого не маючого, на обліку лікаря-психіатра не перебуваючого, перебуваючого на замісній терапії ЗПТ «Метадон ЗН» у зв`язку із діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, та позиції потерпілого, який просив призначити обвинуваченому покарання не пов`язане із позбавленням волі.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає: щире каяття обвинуваченого у вчиненому, часткове відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у вигляді позбавлення волі, проте без його реального відбування, на підставі вимог ст. ст. 75, 76 КК України. Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст. 69 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість вчиненого кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено.

У справі заявлений цивільний позов цивільного позивача – потерпілого ОСОБА_5 до цивільного відповідача ОСОБА_3 про стягнення з останнього на його користь матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог цивільний позивач ОСОБА_5 зазначив, що він внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 зазнав матеріальної шкоди пов`язаної із лікуванням та страждань, змушених змін у своєму житті та порушенням нормального способу життя, просив стягнути із цивільного відповідача матеріальну шкоду у розмірі 20082,32 грн. та моральну шкоду у розмірі 100000 грн.

Як передбачено ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана злочином може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. ст. 128, 129 КПК України цивільний позов особи, якій злочином завдано майнової та/або моральної шкоди, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє повністю або частково чи відмовляє в ньому. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, не врегульовані КПК України, до них застосовуються норми ЦПК України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майновий збиток, заподіяний неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об`ємі особою, що заподіяла його.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

За змістом ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. А згідно з ч. 3 цієї статті, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в заявах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, суд визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до положень ст. 91 КПК України доказуванню підлягають вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У судовому засіданні знайшла своє підтвердження вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення. У даній справі встановлено, що злочинними діями ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 спричинено матеріальну та моральну шкоду.

Однак, як було встановлено у судовому засіданні, цивільним відповідачем – обвинуваченим ОСОБА_3 було відшкодовано цивільному позивачу – потерпілому ОСОБА_5 шкоду у розмірі 30000 грн., про що свідчить розписка цивільного позивача від 21 вересня 2026 року.

В результаті повного та всебічного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, перевіривши докази, якими підтверджуються заявлені позовні вимоги, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення цивільного позову, а саме стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 90082 гривні 32 копійки.

В іншій частині цивільний позов задоволенню не підлягає.

У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь держави судові витрати пов`язані із проведенням по справі: судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 «Дактилоскопічні дослідження» № СЕ-19/104-26/20889-Д від 08 червня 2026 року, судової експертизи зброї за експертною спеціальністю 3.3 « СЕ-19/104-26/24843-ХЗ від 13 липня 2026 року.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 100, 124, 370, 373, 374, 376,394 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку – трьох років – не вчинить нового кримінального правопорушення і буде виконувати покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати та на підставі ч. 5 ст. 202 КПК України негайно звільнити його з-під варти в залі судового засідання.

Цивільний позов цивільного позивача – потерпілого ОСОБА_5 – задовольнити частково.

Стягнути з цивільного відповідача – обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь цивільного позивача – потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди – 90082 (дев`яносто тисяч вісімдесят дві) гривні 32 копійки.

В іншій частині цивільного позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення по справі:

- судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 «Дактилоскопічні дослідження» № СЕ-19/104-26/20889-Д від 08 червня 2026 року, у розмірі 1444 (одна тисяча чотириста сорок чотири) гривні 08 копійок;

- судової експертизи зброї за експертною спеціальністю 3.3 « СЕ-19/104-26/24843-ХЗ від 13 липня 2026 року, у розмірі 5294 (п`ять тисяч двісті дев`яносто чотири) гривні 96 копійок.

Речові докази:

- ніж складний зі слідами РБК, два сліди пальців рук перекопійовані на дві липкі стрічки, які передані на відповідальне зберігання до камери схову Відділу поліції № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, квитанція № 4911 - знищити;

- CD-R диск, оптичний носій інформації на якому зберігається відеозапис подій «Ножове поранення», які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Чечелівський районний суд міста Дніпра.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1