Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №620/7809/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/7809/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернулась до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також відповідач), у якому просить:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виплаті позивачу доплати за роботу в шкідливих умовах праці в розмірі 12% з січня місяця 2026 року;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виплачувати позивачу доплату за роботу в шкідливих умовах праці в розмірі 12% з січня місяця 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не здійснюється нарахування та виплата доплати за роботу в шкідливих умовах праці, що слугувало підставою для звернення до суду.

Відповідач подав до суду відповідь на відзив, у якому не погоджується з поданим позовом та просить відмовити у його задоволенні. Відповідач зазначив, що атестація проводиться щодо конкретно визначених робочих місць у межах конкретної установи чи підприємства. Результати атестації робочих місць, проведеної в іншій суб`єктній структурі ( НОМЕР_1 військовому представництві МОУ), автоматично втрачають чинність та не розповсюджують свою дію на робочі місця 2-го територіального управління державного гарантування якості, також штатні назви посад НОМЕР_1 військового представництва, за якими проводилась атестація робочих місць не відповідають назвам посад згідно штату НОМЕР_2 територіального управління; накази начальника НОМЕР_1 військового представництва МОУ від 02.04.2020 року №9, від 26.06.2023 року №21, від 01.03.2024 року №9, від 27.05.2025 року №8, що стосуються проведення атестації робочих місць працівників за умовами праці не відповідають вимогам чинного законодавства. У порушення вимог Порядку № 442 розрахунки, листи спостережень, картки умов праці виконані не комісійно, а одноосібно. Підстави для реалізації наказу начальника 2 територіального управління від 20.01.2026 року №13/нагд (міститься в матеріалах справи) відсутні.

Від третьої особи надійшли пояснення щодо доводів, викладених у відзиві ІНФОРМАЦІЯ_1 , у яких зазначено, що сам факт організаційного реформування та зміни штатної структури не доводить автоматичної зміни фактичних умов праці працівника. Відмінність назв посад у штатних документах не є достатньою для висновку про відмінність фактично виконуваної роботи, робочого місця та умов праці. Право на відповідну доплату не ґрунтується виключно на факті трудових відносин. Разом із тим відсутність автоматичного права на доплату лише за фактом трудових відносин не означає відсутності такого права за наявності передбачених законом умов та належних доказів. Порядок № 442 та Методичні рекомендації № 41 передбачають проведення атестації з урахуванням фактичних умов на робочих місцях, а тому питання зміни формальної назви посади не може підміняти встановлення фактичного характеру роботи та умов її виконання.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі № 620/7809/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача НОМЕР_1 військове представництво Міністерства оборони України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 з 16.01.2026 працює на посаді провідного інженера відділу оцінювання відповідності 2 територіального управління державного гарантування якості (м.Чернігів) по строковому договору, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача (а.с.5-7).

Відповідно до довідки 2 Територіального управління державного гарантування якості про правонаступництво від 09.0.62026 № 2631/1025 встановлено, що 2 територіальне управління державного гарантування якості (м.Чернігів) є правонаступником НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 ) (а.с.8).

Наказом начальника 2 територіального управління державного гарантування якості (м.Чернігів) від 20.01.2026 за №13/нагд «Про затвердження переліку робочих місць працівників 2 територіального управління державного гарантування якості, зайнятість на яких пов`язана за шкідливими умовами праці» (а.с.9-15) наказано: вважати дійсними затверджені начальником НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України результати атестації робочих місць, а саме: наказ начальника НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України від 17.12.2020р. №190; наказ начальника НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України від 30.06.2023р. №105; наказ начальника НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України від 27.03.2024р. №86; наказ начальника НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України від 19.08.2025р. №198;

затверджено Перелік робочих місць, робіт, професій і посад працівників 2 територіального управління державного гарантування якості, яким за результатом атестації робочих місць надано право на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством (додаток І);

затверджено Перелік робочих місць, робіт, професій і посад працівників 2 територіального управління державного гарантування якості, яким за результатом атестації робочих місць установлюється доплата за роботу в шкідливих умовах праці (додаток 2);

встановлено пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах праці на робочих місцях 2 територіального управління державного гарантування якості, розташованих на підприємствах ТОВ «ШЗ «Зірка», ТОВ «ШЗ «Імпульс», ТОВ «НВПХП», з 01.01.2026 у розмірах згідно з таблицею (додаток 4).

Пунктом 5 наказу № 18/нст від 28.01.2026 начальника 2 територіального управління державного гарантування якості (по стройовій частині) наказано виплатити доплату на кількість днів роботи в шкідливих умовах праці в січні 2026 року - ОСОБА_1 , провідному інженеру відділу оцінювання відповідності за 12 днів роботи в шкідливих умовах праці 12% доплати.

Пунктом 5 наказу № 30/нст від 24.02.2026 начальника 2 територіального управління державного гарантування якості (по стройовій частині) (а.с.16-19) наказано виплатити доплату на кількість днів роботи в шкідливих умовах праці у лютому 2026 року - ОСОБА_1 , провідному інженеру відділу оцінювання відповідності за 16 днів роботи в шкідливих умовах праці 12% доплати.

Документи для нарахування та виплати надбавки за роботу в шкідливих умовах праці працівникам 2 територіального управління державного гарантування якості були передані до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом від 28.05.2026 відповідач повідомив начальника 2 територіального управління державного гарантування якості про неможливість реалізації наказу начальника 2 територіального управління державного гарантування якості від 20.01.2026р. №13/нагд у зв`язку із тим, що накази начальника НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України від 02.04.2020 №9, від 26.06.2023 №21, від 01.03.2024 №9, від 27.05.2025 №8 не відповідають вимогам наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01,2024р №10 «про затвердження Інструкції з діловодства у Збройних Силах України» та вимогам «Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці» затверджених ПКМУ від 01.09.1992р. №41 (а.с.20-21).

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За приписами частини 8 статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України. У частинах першій та другій статті 153 КЗпП України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини статті 2 Закону України «Про оплату праці», основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до статті 100 Кодексу законів про працю України, на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі також Порядок № 442).

Зазначений Порядок регулює проведення атестації робочих місць за умовами праці на підприємствах і в організаціях, де технологічний процес, обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

Атестація робочих місць має на меті встановлення фактичних умов праці, визначення наявності шкідливих та небезпечних виробничих факторів, оцінку їх впливу на працівника та вирішення питань шодо передбачених законодавством пільг і компенсацій.

Відповідно до Порядку № 442 атестація проводиться щодо робочих місць, а не виключно щодо формального найменування посади працівника. Це має принципове значення для цієї справи. Факт зміни штатної назви посади сам по собі не свідчить про зміну робочого місця, характеру виконуваної роботи або фактичних умов праці.

Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41, передбачають проведення відповідних заходів щодо конкретних робочих місць, встановлення факторів виробничого середовища та характеру праці.

Отже, для вирішення спору має значення не лише формальна назва посади, а насамперед: яке робоче місце фактично займав працівник; які трудові функції фактично виконував працівник; які виробничі фактори діяли на відповідному робочому місці; у яких умовах фактично виконувалася робота; чи змінилося робоче місце після проведення організаційних змін; чи змінився характер та умови виконуваної роботи; чи продовжує працівник виконувати фактично аналогічні трудові функції.

Як встановлено судом раніше, наказом начальника 2 територіального управління державного гарантування якості (м. Чернігів) від 20.01.2026 за №13/нагд «Про затвердження переліку робочих місць працівників 2 територіального управління державного гарантування якості, зайнятість на яких пов`язана за шкідливими умовами праці» наказано: вважати дійсними затверджені начальником НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України результати атестації робочих місць, а саме:

наказ начальника НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України від 17.12.2020р. №190; наказ начальника НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України від 30.06.2023р. №105; наказ начальника НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України від 27.03.2024р. №86; наказ начальника НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України від 19.08.2025р. №198;

затверджено Перелік робочих місць, робіт, професій і посад працівників 2 територіального управління державного гарантування якості, яким за результатом атестації робочих місць надано право на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством (додаток І);

затверджено Перелік робочих місць, робіт, професій і посад працівників 2 територіального управління державного гарантування якості, яким за результатом атестації робочих місць установлюється доплата за роботу в шкідливих умовах праці (додаток 2);

встановлено пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах праці на робочих місцях 2 територіального управління державного гарантування якості, розташованих на підприємствах ТОВ «ШЗ «Зірка», ТОВ «ШЗ «Імпульс», ТОВ «НВПХП», з 01.01.2026 у розмірах згідно з таблицею (додаток 4).

Пунктом 5 наказу начальника 2 територіального управління державного гарантування якості (по стройовій частині) №18/нст від 28.01.2026 наказано виплатити доплату на кількість днів роботи в шкідливих умовах праці у січні 2026 року - ОСОБА_1 , провідному інженеру відділу оцінювання відповідності за 12 днів роботи в шкідливих умовах праці 12% доплати.

Пунктом 5 наказу начальника 2 територіального управління державного гарантування якості (по стройовій частині) №30/нст від 24.02.2026 наказано виплатити доплату на кількість днів роботи в шкідливих умовах праці у лютому 2026 року - ОСОБА_1 , провідному інженеру відділу оцінювання відповідності за 16 днів роботи в шкідливих умовах праці 12% доплати.

Документи для нарахування та виплати надбавки за роботу в шкідливих умовах праці працівникам 2 територіального управління державного гарантування якості були передані до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що 2 територіальним управлінням направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 листа № 2631/543 від 25.03.2026 щодо виплати надбавки в розмірі 12% доплати за роботу в шкідливих умовах праці, однак 2-м територіальним управлінням не додано документів, які б підтверджували створення комісії з атестації робочих місць, затвердження переліку робочих місць працівників 2 територіального управління державного гарантування якості, зайнятість на яких пов`язана за шкідливими умовами праці, затвердження атестації місць за всіма посадами, за яким передбачено виплату надбавки та надання соціальних гарантій, табелів робочого часу в шкідливих умовах, про що вказано в листі ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.04.2026 №5/7409ф.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.05.2026 № 2631/832 надано пакет документів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 442, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 4 Порядку № 442 передбачено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству,

організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації -

уповноважена найманими працівниками особа.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація, строк проведення якої настав у період воєнного стану, за рішенням роботодавця, погодженим із профспілкою, проводиться протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Результати атестації, проведеної до введення воєнного стану в Україні, продовжують діяти та використовуються у період воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування.

Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

Так, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно Порядком № 442 та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Щодо посилання відповідача, що результати атестації, проведені 152 військовим представництвом, нібито автоматично втратили чинність у зв`язку з утворенням 2 територіального управління державного гарантування якості, то суд зазначає, що Порядок № 442 не містить положення, відповідно до якого сама по собі зміна організаційної структури, перейменування суб`єкта або його реорганізація автоматично припиняє фактичне існування встановлених за результатами атестації умов праці. Питання про те, чи змінилися відповідні робочі місця, характер роботи та умови праці, має вирішуватися виходячи з фактичних обставин. Відповідно, сам факт утворення 2 територіального управління державного гарантування якості не доводить, що робоче місце позивача було фактично змінено; характер її роботи змінився; виробничі фактори, що впливали на працівника, припинили існування; умови праці стали іншими; результати попередньої атестації перестали відповідати фактичним умовам праці.

З огляду на вказане, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні по справі «Стреч проти Сполученого Королівства» («Stretch - United Kingdom» № 44277/98), в якому Суд, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначив, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності.

Крім того, у справі «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» («Von Maltzan and Others v. Germany» № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02) Європейський суд з прав людини надав тлумачення поняттю «майно» саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції, відповідно до якого таке поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності». При цьому, Суд зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 доплати за роботу в шкідливих умовах праці у розмірі 12% з січня 2026 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виплачувати ОСОБА_1 доплату за роботу в шкідливих умовах праці у розмірі 12% з січня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: НОМЕР_1 військове представництво Міністерства оборони України, вул. Левка Лук`яненка, 33, м. Чернігів, 14020, код ЄДРПОУ 26642701.

Повний текст рішення виготовлено 21 вересня 2026 року.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА