Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №600/3846/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Чернівці Справа № 600/3846/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.06.2026 № П/С 914290300965 про відмову у виплаті допомоги на поховання;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_2 відповідно до статті 53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі двомісячної пенсії, яку мав право отримувати померлий на день смерті.

В обґрунтування позову позивач зазначала, що є онукою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Родинні зв`язки з померлим підтверджуються свідоцтвом про народження її батька ОСОБА_3 (син померлого), свідоцтвом про народження та свідоцтвом про шлюб, яким підтверджено зміну прізвища.

ОСОБА_2 був громадянином України та перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер у місті Сніжне Донецької області. Факт його смерті встановлено рішенням суду, на підставі якого 16.06.2026 органом ДРАЦС видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян для отримання допомоги на поховання № 00059090809.

У зв`язку з тимчасовою окупацією міста Сніжне вона була позбавлена можливості особисто бути присутньою на похованні, однак саме вона дистанційно організувала проведення поховання дідуся та забезпечила вирішення пов`язаних із цим питань.

Після державної реєстрації смерті позивач звернулася через сервісний центр Пенсійного фонду України у місті Чернівці із заявою про виплату допомоги на поховання, додавши передбачені законодавством документи.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.06.2026 № П/С 914290300965 відмовлено їй у виплаті допомоги на поховання. Підставами для відмови Відповідач зазначив призупинення виплати пенсії ОСОБА_2 з 01.03.2023 та відсутність заяви про неодержання ним пенсії від органів Російської Федерації.

Вказане рішення позивач вважає протиправним, прийнятим із порушенням норм матеріального права та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не відповідає принципу законності, прийняте з перевищенням повноважень та порушує її право на соціальний захист, гарантоване статтями 22, 24, 46 Конституції України.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач) подало до суду відзив, в якому заперечувало проти задоволення позову. В обґрунтування заперечень відповідач зазначав, що оскільки ОСОБА_2 за життя не надав територіальним органам Пенсійного фонду України повідомлення про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації пенсійні виплати не нараховувались.

За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення», 16.06.2026 із заявою № 6521 щодо оформлення допомоги на поховання померлого ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відділу обслуговування громадян (сервісний центр) звернулася ОСОБА_1 .

За результатом розгляду наданих документів Головним управлінням (за місцем перебування пенсіонера на обліку) 26.06.2026 було винесено рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання відповідно до вимог статті 53 Закону № 1058 з урахуванням вимог пункту 14 розділу XV «Прикінцеві положення Закону № 1058, оскільки ОСОБА_2 не отримував пенсію на момент смерті.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, Головним управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, тому підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

У відзиві відповідач стверджував та не заперечувалося позивачем, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як внутрішньо переміщена особа та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Виплата пенсії за життя ОСОБА_2 проведена по 28.02.2022. Нарахування пенсійних коштів ОСОБА_2 не проводилось з 01.03.2026 у зв`язку з відсутністю інформації про реєстрацію пенсіонера в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. ОСОБА_2 із заявою щодо поновлення виплати пенсії на контрольованій українською владою території у встановленому порядку до органів Пенсійного фонду України не звертався. Інформація про проходження ОСОБА_2 фізичної ідентифікації особи в органах Пенсійного фонду України відсутня. Пенсійна справа знята з обліку з 01.03.2026 у зв`язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Матеріалами справи підтверджується, що згідно свідоцтва про смерть від 16.06.2026 серія НОМЕР_1 та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 16.06.2026 № 00059090809, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Місце смерті: Донецька область, м. Сніжне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є онукою ОСОБА_2 , що підтверджуються свідоцтвом про народження її батька ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 07.12.1972 (син померлого), свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 05.09.2025 та свідоцтвами про шлюб серії НОМЕР_4 від 30.08.2015 та серії НОМЕР_5 від 07.05.2021.

16.06.2026 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (сервісний центр) із заявою, в якій просила виплатити допомогу на поховання померлого ОСОБА_2 , до якої додала копії необхідних документів.

Вказана заява за принципом екстериторіальності спрямовано для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області.

За наслідками розгляду заяви про виплату допомоги на поховання, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.06.2026 № П/С 914290300965 відмовлено позивачу у виплаті допомоги на поховання.

Із змісту рішення видно, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією у м. Словянськ, як внутрішньо переміщена особа та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.03.2023.

Згідно свідоцтва про смерть від 16.06.2026 серія НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце смерті: Донецька область, м. Сніжне.

За життя ОСОБА_2 до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії, в т.ч. із повідомленнями про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації не звертався.

Оскільки ОСОБА_2 не отримував пенсію на момент смерті, керуючись ст. 53 , п. 14-4 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідач прийшов до висновку, що відсутні підстави для обчислення та виплати допомоги на поховання.

Вважаючи рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003 р. № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону № 1058-IV у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду.

До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Статтею 53 Закону № 1058-IV передбачено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Отже, правова природа допомоги на поховання є відмінною від пенсійної виплати, оскільки допомога на поховання, на відміну від пенсійної виплати, надається особам, які здійснили поховання пенсіонера, й для отримання такої допомоги померлий пенсіонер має на дату смерті перебувати на пенсійному обліку, при цьому фактичне отримання пенсії не має правових наслідків для можливості отримання допомоги на поховання.

Загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих визначає Закон України "Про поховання та похоронну службу" від 10.07.2003 № 1102-IV (далі - Закон № 1102-IV), який також регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлює гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання.

Відповідно до ст. 11 Закону № 1102-IV поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов`язалася поховати померлого.

Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку в день звернення видаються: лікарське свідоцтво про смерть - закладом охорони здоров`я; свідоцтво про смерть та довідка про смерть - відділом державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, консульською установою чи дипломатичним представництвом України. Зазначені документи можуть надаватися за дорученням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов`язалася поховати померлого, іншій юридичній чи фізичній особі.

За правилами ст. 13 Закону № 1102-IV виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, надається допомога на поховання. Розмір допомоги на поховання та порядок її надання виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, встановлює Кабінет Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Розмір допомоги на поховання не може бути меншим за розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення відповідної виплати врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Пунктом 5.1 Порядку № 22-1 вказано, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 р. № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 р. за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Згідно із п. 5.2 Порядку № 22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про виплату допомоги на поховання пенсіонера ОСОБА_2 (її дідуся), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, до заяви позивачка надала необхідні документи передбачені Порядком № 22-1, що не заперечується відповідачем.

Вказана заява за принципом екстериторіальності спрямовано для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області.

За наслідками розгляду заяви про виплату допомоги на поховання, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.06.2026 № П/С 914290300965 відмовлено позивачу у виплаті допомоги на поховання, з огляду на те, що на момент смерті померлий ОСОБА_2 не отримував пенсію.

Надаючи оцінку вищезазначеному рішенню, суд зазначає, що відповідачем не заперечується обставина, що за життя ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Донецькій області та отримував пенсію, призначену відповідно до Закону № 1058-IV.

Водночас, факт призупинення з 01.03.2023 виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть при припиненні нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 зберігав статус пенсіонера з отриманням всіх гарантій, передбачених ст. 46 Конституції України та Законом № 1058-IV, при цьому припинення виплати пенсії такий статус не скасовує.

Окрім того, суд зауважує, що жодних застережень, обмежень, заборон про виплату такої допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам припинено виплату пенсії, чинне законодавство не містить.

Припинення виплати пенсії не є підставою для втрати права на її отримання та похідні виплати, зокрема на допомогу на поховання. Право на таку допомогу виникає у зв`язку з фактом смерті особи, а не з фактом отримання пенсії в конкретний період.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачка виконала усі умови, визначені Законом № 1058-IV та Порядком № 22-1, у зв`язку із чим підстави для відмови у виплаті спірної допомоги у відповідача відсутні.

При цьому суд зауважує, що з метою ефективного захисту прав позивача, розмір допомоги на поховання відповідно до ст. 53 Закону № 1058-IV слід визначити від розміру пенсії, яка підлягала би виплаті ОСОБА_2 у разі поновлення йому виплат на момент його смерті.

Відтак, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу допомогу на поховання пенсіонера ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі передбаченому ст. 53 Закону № 1058- IV.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заявлених вимог.

При цьому доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, викладені у відзиві, є безпідставними та такими, що не свідчать про законність оскаржуваного рішення у спірних відносинах.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Зважаючи на наведене вище, суд стягує на користь позивача судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 243, 245, 246 та 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.06.2026 П/С № 914290300965 про відмову у виплаті допомоги на поховання.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання пенсіонера ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі передбаченому ст. 53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судовий збір в сумі 1064,96 грн.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 13486010).

Суддя В.К. Левицький