Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №560/16078/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/16078/26

РІШЕННЯ

іменем України

22 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позов мотивований тим, що пенсійний орган під час перерахунку пенсії протиправно обмежив її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами.

Ухвалою Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач не погодився з доводами позивача та просив відмовити у задоволенні позову.

У відзиві на позов відповідач просив розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін у зв`язку зі складністю справи, та з метою з`ясування всіх обставин справи.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало клопотання, в якому просить позовну заяву залишити без розгляду.

Вирішуючи вказане клопотання, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком, а тому строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідачем під час проведення перерахунку пенсії обмежив її максимальним розміром і застосував понижуючі коефіцієнти.

Позивач вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України від 08 липня 2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом викладено у новій редакції частину п`яту статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою встановлено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), який не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08 липня 2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Законом України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрав чинності 01.01.2016) у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" частину п`яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; а також положення про те, що "тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

Згідно з п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Отже, з 20 грудня 2016 частина сьома статті 43 у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визнана неконституційною і втратила винність.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 №1774-VIII внесені зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та у ч. 7 ст. 43 слова і цифри "у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Разом з тим, на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 №1774-VIII, а саме станом на 01.01.2017 частина 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", до якої вносились вказані зміни, вже була визнана Конституційним Судом України неконституційною (з 20.12.2016 року), втратила чинність, а тому зазначені зміни не могли створювати будь-яких правових наслідків.

Отже, набуття чинності з 1 січня 2017 року Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 №1774-VIII не обумовлює автоматичне відновлення дії частини 7 ст. 43 Закону № 2262-XII, яка до визнання її неконституційною передбачала вищезгадане обмеження пенсій максимальним розміром.

Як зазначає Верховний Суд у постановах від 06 листопада 2018 у справі №522/3093/17, від 16 жовтня 2018 у справі № 522/16882/17 та від 03 жовтня 2018 у справі №753/12169/17 щодо аналогічних відносин, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 №1774 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, не створюють підстав для вказаного обмеження.

Це означає, що стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на час здійснених відповідачем перерахунків пенсії і на даний час не передбачає положень про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування норм законодавства, що регулюють аналогічні правовідносини, викладеним, зокрема, у постановах від 05 лютого 2020 у справі № 815/357/18, від 16 квітня 2020 у справі № 620/1285/19, від 30 жовтня 2020 у справі № 522/16881/17 та інших.

При цьому, суд враховує, що попередньо пенсія призначена, виходячи із 80% суми грошового забезпечення позивача.

Суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні належні докази того, що при проведенні перерахунку з 01.01.2025 та 01.01.2026 розмір пенсії позивача було самостійно обмежено ще й понижуючими коефіцієнтами, передбаченими постановами Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 та від 30.12.2025 №1778.

Таким чином, оскільки обмежувальні коефіцієнти до пенсії позивача відповідачем не застосовувались, підстави для визнання протиправними дій відповідача в цій частині та зобов`язання провести перерахунок пенсії без застосування таких коефіцієнтів відсутні.

Відтак, у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача перерахувати і виплатити пенсію без застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025, суд зазначає, таке.

Судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 залишено без змін.

Суд зазначає, що будь-якого рішення щодо порядку виплати пенсії відповідачем не приймалось.

При цьому, в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, і потрібно враховувати, що суд не повинен вирішувати вимоги на майбутнє, а тому права позивача в цій частині не порушені, такі вимоги є передчасними, і відповідно задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 розміром десяти прожиткових мінімумів.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.02.2021 без обмеження максимального розміру та виходячи із 80% суми грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Я.В. Драновський