Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №520/15370/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №520/15370/26

Суддя: Садова М.І.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року Справа № 520/15370/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення комісії, зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 № 20251125-164310 про надання компенсації за зруйноване майно за адресою: АДРЕСА_1 ; - зобов`язати Мирноградську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області забезпечити під час найближчого засідання комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, розгляд заяви ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 20251125-164310), з урахуванням висновків суду в цій справі; - вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що є власником нерухомого майна - житлова квартира за адресою АДРЕСА_1 . Зазначене майно було зруйновано внаслідок військової агресії рф проти України, що підтверджено витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12025042140001250 від 02.11.2025. 14.11.2025 позивач направив на електронну пошту Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області заяву, в якій просив провести дистанційне обстеження зруйнованого внаслідок бойових дій помешкання засобами БПЛА або супутникової зйомки. Відповідно до звіту 191-10/25-ЕЗ від 20.10.2025 за результатами технічного обстеження багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , виконаний експертом по технічному обстеженню будівель і споруд ОСОБА_2 та затверджений головним архітектором проекту Полонською Н.В. зазначено, що подальша експлуатація будинку не можлива, враховуючи всі вище перелічені фактори та наслідки руйнації, капітальний ремонт будинку вважається не доцільним.Тому доцільно виконати роботи по демонтажу ліквідації об`єкту. 25.11.2025 позивач через веб-портал Дія подав заяву (№ 20251125-164310) до Реєстру пошкодженого та знищеного майна про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна. Проте надійшло повідомлення про зупинення розгляду заяви на отримання компенсації у зв`язку з неможливістю проведення обстеження об`єкта з міркувань безпеки. 22.04.2026 позивач направив на електронну пошту Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області заяву, в якій просив надати відповідь щодо проведення огляду нерухомого майна позивача, у зв`язку з неможливістю проведення обстеження об`єкта з міркувань безпеки, а також надати результати обстеження та рішення комісії з програми «єВідновлення», однак відповіді не отримав. За результатами розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна комісією з розгляду питань щодо надання компенсації приймається рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна. Рішення має містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна. У зв`язку із наведеним просить позов задовольнити. У відповідності до ст. 139 КАС України здійснити розподіл судових витрат.

Відповідачем Мирноградською міською військовою адміністрацією Покровського району Донецької області (надалі – відповідач-1) подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що основним аргументом позивача є твердження про те, що після подання ним звіту про результати технічного обстеження комісія була зобов`язана автоматично прийняти зазначений звіт, поновити розгляд заяви та визнати будинок знищеним, однак такий звіт не має наперед встановленої юридичної сили та не може автоматично визначати результат адміністративної процедури. Після зупинення розгляду заяви у зв`язку з неможливістю проведення натурного обстеження через активні бойові дії адміністративна процедура не була припинена. Навпаки, Мирноградська міська військова адміністрація здійснювала безперервні дії, спрямовані на отримання необхідної інформації для прийняття законного та обґрунтованого рішення. Зокрема: неодноразово направлялися запити до Державного космічного агентства України щодо надання продуктів дистанційного зондування Землі відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №815; після надходження відповідних матеріалів вони аналізувалися Комісією; у березні 2026 року Комісією був розглянутий поданий Позивачем технічний звіт; 31.03.2026 Комісією було розглянуто відповідні матеріали (Додаток №16); після отримання чергових матеріалів дистанційного спостереження питання повторно розглядалося Комісією 22.06.2026. Постанова Кабінету Міністрів України №815 не встановлює, що продукти дистанційного зондування Землі самі по собі є остаточним рішенням щодо технічного стану об`єкта. Навпаки, такі матеріали є інформаційною основою, яка використовується Комісією під час здійснення дистанційного обстеження. Саме комісія після аналізу всіх отриманих матеріалів формує власний висновок щодо відповідності об`єкта критеріям знищеного нерухомого майна. Разом із тим місто Мирноград у період складання та реєстрації технічного звіту перебувало на території активних бойових дій, що об`єктивно унеможливлювало безпечний доступ експертів до об`єкта нерухомості. Фактично поданий звіт ґрунтувався на аналізі фотоматеріалів та іншої інформації, а не на результатах безпосереднього технічного обстеження будівлі, що не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України №257 та положенням ДСТУ 9273:2024. За таких обставин Комісія обґрунтовано дійшла висновку, що зазначений технічний звіт не може бути використаний як достатній доказ технічного стану будинку. На засіданні комісії 22.06.2026 після розгляду отриманих матеріалів дистанційного зондування землі та відповідних додатків було зроблено висновок про недостатність встановлених руйнувань для визнання будинку знищеним у розумінні Закону України №2923-ІХ та Порядку №600. Таким чином, рішення комісії ґрунтується не на припущеннях, а на аналізі всіх наявних матеріалів, отриманих у передбачений законом спосіб. Незгода позивача із висновками комісії не свідчить про їх протиправність. Просить у позові відмовити.

Відповідачем комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (надалі – відповідач-2) не подано до суду відзив, який би містив заперечення на позов.

Ухвалою судді від 22.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 29.06.2026 виправлено описку в ухвалі суду від 22.06.2026.

Ухвалою суду від 27.07.2026 залучено комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області як другого відповідача у цій справі.

Відповідно до пп. 15.3 п. 15 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 (із змінами), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Зважаючи на те, що початок функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС наразі не забезпечено, суд з огляду на наявні у суді технічні можливості, вважає за доцільне здійснити розгляд (формувати та зберігати) цієї адміністративної справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов наступного.

Позивач наводить аргументи про те, що є співвласником нерухомого майна за адресою – АДРЕСА_1 . Дані обставини сторонами не заперечуються, а відтак суд приймає такі до уваги.

Відповідно до звіту від 20.10.2025 191-10/25-ЕЗ за результатами технічного обстеження багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , виконаний експертом по технічному обстеженню будівель і споруд ОСОБА_2 та затверджений головним архітектором проекту Полонською Н.В. зазначено наступне. За результатами проведеного обстеження несучих та огороджуючих конструкцій багатоквартирного будинку за адресою будинок АДРЕСА_2 встановлено наступне: за результатами обстеження, загальний стан будівлі класифіковано відповідно до ДСТУ 9273:2024, як аварійний (4 категорія), а також згідно до «Методики проведення обстеження та оформлення його результатів», затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 144 від 06.08.2022 ІІІ категорія - об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратили свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти). Повне руйнування та обвалення конструкцій зовнішніх стінових огороджувальних панелей блок секції №1. Руйнування, обвалення конструкцій зовнішніх стінових огороджувальних панелей технічного поверху внаслідок прямого влучання засобів ураження. Розшарування стиків стінових панелей, випадіння розчину зі швів стінових панелей в частині влучання /загроза обвалення. Блок-секція №2. Розшарування стиків стінових панелей, випадіння розчину зі швів стінових панелей в частині влучання /загроза обвалення. Блок-секція №5, №6. Тривалий термічний вплив полум`я. Блок секція №6. Повне обвалення плит перекриття внаслідок прямого влучання засобів ураження. Блок-секція №1. Пошкоджено в частині технічного поверху. Блок-секція №2. «Крихкий» характер руйнування перекриття в результаті тривалого термічного впливу. В різних частинах будівлі, на різних поверхах. Повна руйнація плит покриття та покрівельного матеріалу. Блок-секція №1. Часткове руйнування покрівлі та плит покриття в частині влучання. Блок секція №2. Часткова руйнація плит покриття та покрівельного матеріалу в результаті тривалого термічного впливу. Весь будинок. Подальша експлуатація будинку не можлива, враховуючи всі вище перелічені фактори та наслідки руйнації, капітальний ремонт будинку вважається не доцільним. Тому доцільно виконати роботи по демонтажу ліквідації об`єкту.

Позивач зазначає, що об`єкт нерухомого майна був пошкоджений унаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, у зв`язку з чим через електронну публічну послугу єВідновлення ним подано заяву про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, а саме за квартиру, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 . Заява від 25.11.2025 № 20251125-164310.

14.11.2025 позивач направив на електронну пошту Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області заяву, в якій просив провести дистанційне обстеження зруйнованого внаслідок бойових дій свого помешкання за адресою АДРЕСА_1 , засобами БПЛА або супутникової зйомки.

25.11.2025 позивач через веб-портал Дія подав заяву (№ 20251125-164310) до Реєстру пошкодженого та знищеного майна про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: ЗВ-25.11.2025-273082).

Відповідач листом від 29.12.2025 повідомив позивача про ухвалення рішення про зупинення розгляду заяви у зв`язку із неможливістю проведення обстеження з міркувань безпеки.

Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, які розташовані в межах Мирноградської міської територіальної громади, створена розпорядженням начальника міської військової адміністрації від 26.05.2023 № 287 (зі змінами від 07.07.2025 № 1619р, від 31.07.2025 № 2002р, 19.09.2025 № 3117р) прийняла рішення від 19.12.2025 №6981 про наступне. Зупинено розгляд заяв на підставі відповідно до статей 6, 7, частин четвертої - шостої статті 8 Закону. Для підтвердження факту знищення об`єкта нерухомого майна Комісія вживає заходів до проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції Комісії відповідно до зазначеного Порядку та особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 року № 815. Комісія має право зупинити розгляд заяви щодо знищених об`єктів нерухомого майна в разі, коли проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки. Серед зупинених заяв вказану заяву позивача від 25.11.2025 ( п. 1.26).

Предметом спору у цій справі є з`ясування правомірності зупинення відповідачем розгляду заяви позивача з підстав неможливості проведення обстеження об`єкта нерухомого майна з міркувань безпеки.

Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» (надалі - Закон, Закон № 2932), та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України від 23.02.2023 № 2923-IX (далі Закон № 2923) визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.

Відповідно до ст. 2 Закону отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є: 1) фізичні особи - громадяни України, які є: а) власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна;

Згідно з ст. 3 Закону для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.

Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації:

1) надає отримувачам компенсації вичерпну інформацію та консультації з питань отримання компенсації;

2) здійснює розгляд питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, у тому числі: а) приймає рішення про надання/відмову в наданні компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна; б) приймає рішення про наявність/відсутність у спадкодавця правових підстав для отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, яке надається протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту від спадкоємця або нотаріуса, який завів спадкову справу;

3) заслуховує на своїх засіданнях інформацію посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експертів, оцінювачів, суб`єктів оціночної діяльності, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, представників міжнародних організацій, інших осіб з питань, що належать до її компетенції;

4) одержує від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документи та/або інформацію, необхідні для прийняття рішення про надання компенсації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації);

5) утворює для виконання покладених на неї завдань тимчасові робочі групи (за потреби);

6) проводить наради, здійснює інші заходи та вирішує питання, що належать до її компетенції;

7) виконує інші повноваження, що випливають з покладених на неї завдань.

Відповідно до ст. 4 Закону заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об`єкт нерухомого майна.

Заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об`єкта нерухомого майна окремо.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону за рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути продовжено на 30 календарних днів, якщо знищений об`єкт нерухомого майна знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

Відповідно до ст. 7 Закону підставою для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації є: 1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону; 2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України.

Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у строк, встановлений для розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна та невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення, повідомляє про це заявника у спосіб, у який було подано заяву.

Рішення має містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна поновлюється на підставі рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації про відновлення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна у разі усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду такої заяви. Зазначене рішення приймається протягом п`яти робочих днів з дня отримання Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації відомостей про усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Перебіг строку розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600 затверджено Порядок надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна (надалі Порядок № 600, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Порядок прийнято відповідно до статті 8 Закону № 2923 та визначає механізм надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна та її використання відповідно до вказаного Закону.

Відповідно до п. 15 Порядку комісія має право зупинити розгляд заяви щодо знищених об`єктів нерухомого майна в разі, коли проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки.

Закон № 2932, як передбачено у його преамбулі, визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022.

Отже, саме положення цього закону, як нормативно-правового акта вищої юридичної сили, відносно Постанови № 600 установлюють основні принципи регулювання правовідносин щодо надання компенсації за пошкоджене та знищене внаслідок збройною агресією російської федерації проти України.

Суд повторно відмічає, що ч. 1 ст. 7 вказаного закону визначено лише дві підстави для зупинення розгляду заяв про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна: 1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону; 2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України.

Інших підстав Законом № 2932 не передбачено.

Натомість постанова КМУ, яка прийнята на виконання цього закону й реалізацію його положень, не може звужувати чи змінювати права, передбачені Законом.

Суд трактує надане у п. 15 Порядку № 600 право комісії зупинити розгляд заяви щодо знищених об`єктів нерухомого майна в разі, коли проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки, як звуження прав особи. Більш того невизначення часових меж такого зупинення у комбінації з необмеженою дискрецією у цьому питанні не відповідає ключовим ознакам принципу верховенства права, а саме: юридичній визначеності та заборонні свавілля, яке породжується через таку необмежену дискрецією.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

07.07.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 815 «Деякі питання проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій» (надалі - постанова КМУ № 815).

Відповідно до абз. 5 пп. 2 п. 5 ст. 15 Закону № 2932 Кабінет Міністрів України постановив затвердити особливості проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, що додаються.

Також постановою КМУ № 815 затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, відповідно до яких у постанові Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473 «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд»: 1) пункт 3 викладено в такій редакції:

3. Установити, що акт обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією російської федерації (акт комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації), складений відповідно до пункту 8-1 Порядку, затвердженого цією постановою, та/або звіт з технічного обстеження, складений відповідно до пункту 9 Порядку, затвердженого цією постановою, є документами, що підтверджують факт пошкодження або знищення нерухомого майна внаслідок збройної агресії російської федерації для цілей реалізації положень пунктів 8-11 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про споживче кредитування і Закону України Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України;

2) у Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженому зазначеною постановою: пункт 6-1 викладено в такій редакції:

6-1. З метою фіксації факту знищення об`єктів, які розташовані на територіях активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій, проводиться обстеження:

1) за відсутності безпосередньої загрози життю та здоров`ю людей під час проведення обстеження, зумовленої воєнними (бойовими) діями, та за умови наявності можливості дотримання заходів, передбачених пунктом 8 цього Порядку, - шляхом комісійного обстеження, що проводиться відповідно пункту 8-1 цього Порядку, та/або технічного обстеження, що проводиться відповідно пункту 9 цього Порядку;

2) в інших випадках - шляхом проведення комісією, утвореною відповідно до пункту 8-1 цього Порядку, дистанційного обстеження відповідно до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 року № 815.

Рішення щодо проведення обстеження знищених об`єктів приймається уповноваженим органом на підставі пропозицій комісії, утвореної відповідно пункту 8-1 цього Порядку, та повинне містити інформацію про вид обстеження (комісійне, дистанційне або технічне). При цьому план робіт не складається.

Отже, постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473 «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд» (надалі постанова КМУ № 473) передбачена можливість фіксації факту знищення об`єкту, який розташований на територіях активних бойових дій, шляхом проведення комісією дистанційного обстеження відповідно до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2025 № 815, для цілей реалізації положень Закону № 2923-ІХ.

Комісія мала у своєму розпорядженні звіт про результати технічного обстеження багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , виконаний експертом по технічному обстеженню будівель і споруд ОСОБА_2 та затверджений головним архітектором проекту ОСОБА_3 , а в державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України були наявні відомості щодо квартири позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону 2923-IX, комісія з розгляду питань щодо надання компенсації має доступ та право на отримання документів та/або інформації з інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації або про відмову в її наданні, перевірки відомостей, зазначених у заявах про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна.

Зважаючи на це, комісія мала можливість за QR кодом, що міститься на першому аркуші звіту, перевірити дійсність технічного звіту та наявні в ньому висновки щодо стану об`єкту в Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо інформації про технічне обстеження, а також мала можливість перевірити наявність відомостей щодо квартири позивача у державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд повторно відмічає, що рішенням комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України зупинено розгляд заяви за знищений об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд акцентує увагу й на тому, що суб`єкт владних повноважень повинен належним чином мотивувати своє рішення (висновок). Це дає можливість зацікавленому суб`єкту, чиїх прав, свобод та інтересів воно стосується, оскаржити таке рішення до суду й визначити підстави позову, обґрунтувати свої вимоги. Недотримання суб`єктом владних повноважень вимог стосовно обґрунтованості прийнятого ним адміністративного акта свідчить про недотримання визначених у частині другій статті 2 КАС критеріїв, серед яких закріплено вимоги до владних суб`єктів діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Окрім цього, в постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 160/18668/21 зазначено, що стосовно вимог до адміністративного акта суб`єкта владних повноважень у судові практиці склалася правова позиція, відповідно до якої такий акт має бути детально обґрунтованим (мотивованим).

Слід зазначити, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (стаття 2 КАС України). Відтак, обираючи спосіб захисту прав позивача, суди мали б зважати на ефективність такого захисту.

Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту, згідно з якою засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13 Конвенції, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).

Таким чином, у даному випадку мова йде про протиправність рішення комісії утвореної при відповідачі-1 в частині зупинення розгляду заяви позивача, яке суд, визнає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача-1 вжити заходів щодо надання компенсації за знищений об`єкт нерухомості позивача, суд прийшов наступного.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею; завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади; принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності; перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства; адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Пунктами 1, 2 Примірного положення про комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2023 № 516 унормовано, що комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, є консультативно-дорадчим органом виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту, який утворюється для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації.

Комісія може виконувати функції з розгляду питань надання компенсації за об`єкти нерухомого майна, пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської Федерації, у разі прийняття уповноваженим органом рішення щодо покладення на неї таких функцій.

Частинами 1-3 статті 3 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської Федерації проти України» (далі-Закон 2923-ІХ) визначено, що для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.

Згідно з пунктами 19, 20 Примірного положення, рішення комісії про надання/відмову в наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна із зазначенням розміру/обсягу та способу надання такої компенсації підлягає затвердженню рішенням уповноваженого органу (в даному випадку відповідачем-1 протягом п`яти календарних днів з дня прийняття комісією такого рішення.

Рішення комісії про надання/відмову в наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути оскаржене до органу, що її утворив.

Рішення уповноваженого органу про затвердження рішення комісії про надання/відмову в наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Таким чином, питання зупинення/поновлення розгляду заяв про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна та прийняття рішення про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна відноситься до компетенції саме Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна.

Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами.

Суд зазначає, що повноваження комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкодженні/знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій спричинених збройною агресією російської федерації проти України Куп`янської міської військової адміністрації, є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій.

Суд вважає за необхідне відмітити, що комісія є консультативно-дорадчим органом міської військової адміністрації, отже не є юридичною особою, а тому не вважається суб`єктом владних повноважень.

Попри те, ухвалою суду така комісія залучена до справи другим відповідачем.

Отже, належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача-2 поновити розгляд заяви позивача, з урахуванням висновків суду.

Стосовно доводів про необхідність прийняття до розгляду звіту від 20.10.2025 та зобов`язати відповідача ухвалити рішення про надання позивачу компенсації за знищений об`єкт, суд відмічає, що в даному випадку результатом розгляду поданої заяви та наявних документів комісією взагалі не прийнято жодного вмотивованого рішення по суті заяви, оскільки розгляд заяви взагалі було комісією зупинено, а тому суд не надає оцінки таким доказам, адже рішення комісії стосувалось не розгляду заяви по з прийняттям вмотивованого рішення по суті заяви позивача або про надання, або про відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна на підставі наявних у комісії документів.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

У відповідності до ст. 139 КАС України стягнути з відповідача-1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст. 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення комісії, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 19.12.2025 №6981 в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 № 20251125-164310 (№ЗВ-25.11.2025-273082) про надання компенсації за знищене нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області поновити розгляд заяви ОСОБА_1 № 20251125-164310 (№ЗВ-25.11.2025-273082) про надання компенсації за знищене нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1064,96 грн.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання – АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач Мирноградська міська військова адміністрації Покровського району Донецької області, місцезнаходження – Донецька область, місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок №9, код ЄДРПОУ 44670895;

відповідач комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, місцезнаходження – Донецька область, місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок №9, код ЄДРПОУ 44670895.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 22.09.2026.

Суддя М. І. Садова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua