Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №500/2828/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2828/26

22 вересня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 , ТЦК, відповідач 1), Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – Комісія, відповідач 2), Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач 3), в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 та Комісії, оформлене протоколом, в частині скасування ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 та Комісію поновити ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_4 №90 від 31.03.2026 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації та особливий період" в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнити з військової служби ОСОБА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що позивач перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , мав діючу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 03.05.2026, надану відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі – Закон № 3543-XII) у зв`язку з тим, що він здійснює постійний догляд за хворою матір`ю.

30.03.2026 ОСОБА_1 добровільно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою проходження військово-лікарської комісії; позивача в насильницький спосіб було переміщено до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Далі йому стало відомо про скасування відстрочки, хоча письмове повідомлення про скасування відстрочки йому не надали та не повідомили про правові підстави для такого скасування відстрочки, а 31.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 видано наказ №90, яким ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до Військової частини НОМЕР_1 .

Оскільки позивач мав відстрочку, а її скасування є протиправним, то представник позивача вказує на відсутність підстав для призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період, призов відбувся всупереч вимогам чинного законодавства. Зарахування позивача до складу військової частини відбулось на підставі протиправного наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 про мобілізацію, а тому вважає, що наказ про зарахування позивача до особового складу Військової частини НОМЕР_1 є протиправним та підлягає.

Ухвалою суду від 11.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово за наявними у справі матеріалами.

Одночасно цією ухвалою встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 та Комісію у строк для подання відзиву подати до суду всі матеріали, які стосуються предмета позову, в тому числі заяви ОСОБА_1 з доданими до неї документами про надання відстрочки, протокол відповідної Комісії (витягу з протоколу) про надання відстрочки, рішення Комісії про скасування відстрочки (копію протоколу чи витягу з протоколу) з доказами щодо підстав для його прийняття, повідомлення про скасування відстрочки та доказів його вручення позивачу, рішення, яким затверджений склад Комісії, облікову картку (особову справу) ОСОБА_1 , направлення на проходження медичного огляду, наказ про призов військовозобов`язаних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період в частині призову та направлення позивача для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, висновок (постанову/довідку) військово-лікарської комісії про ступінь придатності позивача до військової служби; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 у строк для подання відзиву подати до суду всі матеріали, які стосуються предмета позову, у тому числі копію витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.

18.05.2026 до суду надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 про заміну неналежного відповідача Військової частини НОМЕР_1 на належного – Військова частина НОМЕР_2 .

В обґрунтування цього клопотання відповідач 3 зазначив, що ОСОБА_1 до списків Військової частини НОМЕР_1 не зараховувався, військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 не проходив. Позивач зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .

Ухвалою суду від 25.05.2026, враховуючи повідомлені відповідачем 3 обставини, та за відсутності згоди позивача на заміну первісного відповідача належним суд постановив залучити до участі в цій адміністративній справі ще одного відповідача Військову частину НОМЕР_2 (відповідач 4); розгляд справи розпочато спочатку, встановлено Військовій частині НОМЕР_2 строк для подання заяв по суті справи, зобов`язано надати суду копію витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву Військова частина НОМЕР_2 позовні вимоги не визнала з посиланням на те, що ОСОБА_1 згідно з наказом від 31.03.2026 № 95 для проходження базової та фахової підготовки зараховано до списків особового складу, постановлено на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта, шпк солдат. Він перебуває у статусі військовослужбовця, а отже при вирішенні питання щодо його звільнення потрібно застосовувати Закон України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі – Закон №2232-ХІІ). Підстави та порядок звільнення з військової служби визначає стаття 26 цього Закону, з огляду на які командування Військової частини НОМЕР_2 не має правових підстав для звільнення позивача з військової служби.

ОСОБА_1 з рапортом щодо звільнення з військової служби з підстав, визначених пунктом 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII, не звертався.

Відсутні підстави і для виключення позивача зі списків особового складу військової частини згідно з нормами Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2018 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008); Інструкції про організацію виконання Положення № 1153/2008, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі - Інструкція № 170); Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 26.05.2014 № 333 (далі - Інструкція № 333).

У зв`язку з цим представник відповідача 4 вважає, що дії командування Військової частини НОМЕР_2 є правомірними, просить у позові відмовити.

У відзиві на позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_3 проти позову також заперечує та зазначає, що відповідно до положень пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII умовою для надання відстрочки від призову на військову службу є необхідність здійснення постійного догляду за членом сім`ї першого ступеня споріднення особи (в т.ч. з інвалідністю I або II групи), і така обставина повинна бути підтверджена на вибір заявника довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідченням, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Позивачем до заяви про надання відстрочки від призову під час мобілізації (за формою згідно додатку 4 Порядку №560), додано копію висновку № 92 від 30.04.2025 за формою № 080-4/о, затвердженою наказом МОЗ №407 від 09.03.2021 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я», зареєстрований в Міністерстві юстиції № 510/36132 від 15.04.2021 року), копію акта (додаток 8) про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 30.06.2025, який не зареєстрований у діловодстві Збаразької міської територіальної громади, документи про підтвердження ступеня родинних зв`язків, довідку до акту огляду МСЕК серія 12 ААГ № 734417. Поданий до заяви висновок № 92 від 30.04.2025 не містить висновку про потребу постійного догляду, а лише рекомендацію отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.

Представник відповідача 1 вважає, що згідно з поданими позивачем документами, які видані медичними установами в період 2025-2026 року, потребу особи в отриманні постійного стороннього догляду не підтверджено, тому відсутня самостійна правова підстава у позивача на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Встановленим порядком позивачу доведено прийняте Комісією рішення, а саме повідомленням №4593 від 30.03.2026 про скасування відстрочки із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7 Порядку №560. У зв`язку з ухваленням Комісією рішення про скасування відстрочки позивач 30.03.2026 був направлений на медичний огляд для визначення придатності до військової служби. За результатами проходження медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 2026-0330-1329-3500-7 від 30.03.2026 на підставі статті 47в графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ ОСОБА_1 визнаний придатним до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення.

На основі результатів проведення медичного огляду, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 31.03.2026 №90 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» позивача призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до місця проходження військової служби у Військову частину НОМЕР_1 .

Ще відповідач 1 вказує, що наказ про призов позивача на військову службу під час мобілізації як акт індивідуальної дії реалізовано шляхом його застосування, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту, оскільки скасування вказаного наказу не може привести до відновлення порушеного права. Станом на дату подання цього позову позивач перебуває у статусі військовослужбовця Збройних Сил України; позовні вимоги в частині скасування рішення Комісії про скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не призведе до бажаних (очікуваних) наслідків, а саме поновлення позивачеві відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за наявності підстав відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII, оскільки надання відстрочки ставиться в залежність від перебування особи у статусі військовозобов`язаного і після прийняття наказу та призову позивача виникли нові правовідносини, а саме проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом №2232-ХІІ та Положенням №1153/2008.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 задоволено клопотання представника відповідача 1 та продовжено ІНФОРМАЦІЯ_5 строк для подання відзиву на позовну заяву до 28.05.2026 (включно). Оскільки цей відповідач не надав усі витребувані судом докази, то повторно зобов`язано їх надати.

ІНФОРМАЦІЯ_3 не надав суду витребувані у нього докази, а саме: протокол відповідної комісії (витягу з протоколу) про надання відстрочки, облікову картку (особову справу) ОСОБА_1 , також встановлено ряд неузгодженостей у поясненнях учасників справи та доказах, які надані суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 зобов`язано представника позивача подати до суду копію заяви позивача про надання відстрочки, пояснення щодо дати і способу її подання, підстави для надання відстрочки, повідомлення ЦНАП про прийняті від позивача документи разом з заявою про надання відстрочки та повідомлення про прийняте рішення по його заяві; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 подати до суду копії таких документів: облікову картку ОСОБА_1 з повними відомостями (можна у вигляді таблиці) про надані позивачу відстрочки з зазначенням підстави та періоду, відомості надати з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; якісну та читабельну копію рішення Комісії від 30.03.2026 про скасування відстрочки (або витяг з нього), копію рішення Комісії про надання відстрочки позивачу, якщо надавалися відстрочки по різних заявах, з різних підстав, то надати пояснення та копію останньої заяви та доданих до неї документів, а також пояснення щодо підстав надання відстрочки позивачу (чому заява позивачем подана про надання відстрочки на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а у електронному військо-обліковому документі позивача наявні відомості про надану відстрочку на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"), які підстави для надання відстрочки перевірялися при її скасуванні, яким чином приймалося рішення про скасування відстрочки, якщо згідно з наданим протоколом Комісії від 30.03.2026 результати голосування «за» - 3, «проти» - 3, «утрималися» - 0? Одночасно цією ухвалою продовжено строк розгляду справи до 60 (шістдесяти) днів.

Представник позивача подав до суду пояснення про те, що 16.09.2025 ОСОБА_1 особисто склав та підписав заяву на ім`я голови Комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв`язку зі здійсненням ним постійного догляду за хворою матір`ю ОСОБА_2 , яка за висновком лікарсько-консультативної комісії потребує постійного стороннього догляду. Заяву разом із повним пакетом документів на підтвердження підстав для надання відстрочки направлено поштовим зв`язком на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Щодо заяви наданої суду відповідачем 1 про надання відстрочки з посиланням на пункт 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", то зазначає, що вона не є заявою, поданою чи підписаною позивачем у межах спірних правовідносин, і суперечить наявним у справі первинним доказам - власноруч підписаній заяві позивача від 16.09.2025, опису вкладення поштового відправлення від 17.09.2025 та відомостям електронного військово-облікового документа позивача, які прямо посилаються саме на пункт 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII.

Щодо причин, з яких позивач після подання заяви повторно до ЦНАП не звертався, то посилається на пункти 57-58-1 Порядку № 560, які передбачають, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, надана (оформлена) відповідно до зазначених пунктів, у разі продовження строку проведення мобілізації продовжується автоматично шляхом зміни дати закінчення відстрочки засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за наявності законних підстав на відстрочку, без необхідності повторного звернення особи із заявою. Саме такий механізм автоматичного продовження й було реалізовано щодо позивача, про що свідчать скріншоти історії сповіщень мобільного застосунку «Резерв+». Отримуючи послідовні автоматичні підтвердження чинності відстрочки безпосередньо через офіційний державний застосунок «Резерв+», інтегрований з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач мав усі законні (легітимні) підстави вважати, що питання щодо його відстрочки вирішено остаточно і позитивно, а необхідність повторного звернення до ЦНАП чи безпосередньо до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою була відсутня.

Відповідач 1 на виконання ухвали суду від 17.08.2026 про витребування доказів надав наявні у ІНФОРМАЦІЯ_5 документи щодо скасування відстрочки ОСОБА_1 , наданої на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII, зокрема: витяг з протоколу Комісії щодо скасування відстрочки ОСОБА_1 , облікову картку ОСОБА_1 ; витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про періоди надання відстрочки ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII, копію повідомлення №4593 від 30.03.2026 про скасування відстрочки. Також цей відповідач повідомив, що копія заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII у справах ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутня.

Суд, перевіривши доводи учасників, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 , військово-облікові дані уточнив своєчасно, що підтверджується відомостями електронного військово-облікового документа позивача, сформованого через застосунок «Резерв+» (а.с.22).

Відомості електронного військово-облікового документа позивача, сформованого станом на 20.03.2026, вказують на надання Комісією з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 відстрочки позивачу від призову на військову службу під час мобілізації у період до 03.05.2026 на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII.

Про наявність відстрочки у ОСОБА_1 свідчить і подальше прийняття Комісією рішення про її скасування.

Матеріали справи містять копію заяви позивача без дати та документів, які надавалися позивачем для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, завірені ІНФОРМАЦІЯ_3 22.01.2025. У цій заяві заявник просив надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Такі документи подані суду відповідачем 1 разом з відзивом на позовну заяву.

Ще матеріали справи містять копію заяви позивача від 16.09.2026. Така заява подавалася безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_4 поштовим зв`язком з переліком таких документів (їх копій): паспорта та РНОКПП позивача; паспорта та РНОКПП матері позивача ОСОБА_2 ; свідоцтва про народження позивача; пенсійного посвідчення ОСОБА_2 ; свідоцтва про смерть батька позивача ОСОБА_3 ; довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, виданої ОСОБА_2 , серії 12 ААГ № 734417; тимчасового посвідчення позивача; довідки про склад сім`ї; висновку лікарсько-консультативної комісії № 92 від 30.04.2025, акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Заява ОСОБА_1 розглянута Комісією та надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII.

Про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII по заяві від 16.09.2025 свідчать відомості електронного військово-облікового документа, сформованого через застосунок «Резерв+» та відомості, надані ІНФОРМАЦІЯ_3 , така надавалася до 05.11.2025, далі була продовжена до 02.02.2026, автоматично до 03.05.2026.

Надалі відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації скасована. Так, матеріали справи містять копію витягу з протоколу Комісії №34 від 30.03.2026 з відомостями про те, що під порядковим №94 прийнято таке рішення щодо ОСОБА_1 «скасувати, додаток … відповідає встановленому … є сестра», результати голосування «за» - 3, «проти» - 3, «утрималися» - 0 (а.с.109).

Матеріали справи містять копію повідомлення від 30.03.2026 №4593, адресованого позивачу, яким доводилася до відома інформація про те, що Комісією відповідно до рішення, ухваленого протоколом №34 від 30.03.2026, скасовано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з поясненням підстав скасування: в поданих документах в акті про встановлення факту здійснення постійного догляду відсутня реєстрація згідно вимог статті 23 Закону № 3543-XII, Порядку №560 (а.с.110).

30.03.2026 позивач пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 2026-0330-1329-3500-7 від 30.03.2026, на підставі статті 47в графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ визнаний придатним до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення.

Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №90 від 31.03.2026 призвано ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до Військової частини НОМЕР_1 .

Судом не встановлено видання жодного розпорядчого документу Військовою частиною НОМЕР_1 щодо позивача.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 31.03.2026 № 95 рядового ОСОБА_1 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження базової та фахової підготовки зараховано до списків особового складу, постановлено на всі види забезпечення, та призначено на посаду курсанта, шпк солдат.

Позивач, не погодившись з рішенням про скасування відстрочки, рішеннями щодо його призову на військову службу під час мобілізації в особливий період та зарахування до списків особового складу військової частини, звернувся з цим позовом до суду.

До спірних правовідносин суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану”, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію” постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, загальну мобілізацію в Україні продовжено і дотепер.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України “Про військову службу і військовий обов`язок” від 25.03.1992 № 2232-XII.

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом частини дев`ятою статті 1 № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, серед іншого, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

За приписами частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 № 3543-XII (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 цього Закону мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Абзацом другим частини першої статті 22 Закону №3543-XII визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (частина третя статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає, серед іншого, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

Перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (частина восьма статті 23 Закону №3543-XII).

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 23 Закону №3543-XII).

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає, серед іншого, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі – Порядок №1487), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. .

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Пунктом 58-1 Порядку № 560 визначено, що військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка). Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку, інформацію про інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Ще пункт 58-1 Порядку № 560 містить абзац, відповідно до якого районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

Пунктом 59 Порядку № 560 (який викладений у новій редакції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації» від 31.12.2024, яка набрала чинності 16.01.2025) визначено, що за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови. .

У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2978), або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів). .

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України (крім випадків, передбачених цим Порядком). У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов`язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється протягом п`яти днів у разі:

подання військовозобов`язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації);

надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;

отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

У разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (комісія Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) скасовує таку відстрочку протягом семи днів з дати виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки. .

Відомості про скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у день надсилання повідомлення про скасування відстрочки (додаток 10) засобами поштового зв`язку на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (за умови її уточнення) або адресу електронної пошти, зазначену у заяві про надання відстрочки, або повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

За змістом пункту 61 цього ж Порядку військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім`я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, за якою здійснюється догляд. .

Військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов`язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду. .

Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:

відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов`язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;

перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов`язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов`язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Судом встановлено, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації була надана Комісією по заяві ОСОБА_1 відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII та діяла на період до 05.11.2026, до 02.02.2026, до 03.05.2026 (остання автоматично продовжена, а.с.158 зворот - 159) на підставі розгляду документів (їх копій), серед яких:

довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №734417 про встановлення матері позивача ОСОБА_2 другої групи інвалідності, причина інвалідності – загальне захворювання, група інвалідності встановлена довічно,

висновку ЛКК (форма № 080-4/о) про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 02.05.2025 №92 щодо матері позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,

акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 30.06.2025, складеного комісією Збаразької міської ради,

свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 , тобто документа, що підтверджує родинні зв`язки.

Спірним у цій справі є питання наявності підстави для скасування цієї відстрочки згідно з рішенням, оформленим протоколом Комісії №34 від 30.03.2056. При цьому у протоколі вказане одне обґрунтування рішення Комісії -«скасувати, додаток відповідає встановленому є сестра» (наведений той текст, який читається на надій відповідачем 1 копії рішення, така ж копія надана на повторну вимогу суду, а.с.156 зворот), а у повідомленні від 30.03.2026 №4593 зазначається про те, що скасовано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з тих підстав, що в поданих документах в акті про встановлення факту здійснення постійного догляду відсутня реєстрація згідно вимог статті 23 Закону № 3543-XII, Порядку №560.

Матеріали справи свідчать, що позивач отримав відстрочку на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII – для догляду за своєю матір`ю ОСОБА_2 і надав необхідні і достатні документи, які передбачені Порядком №560, для оформлення відстрочки по догляду за своїми батьками (а не батьками дружини).

Згідно з додатком 5 до Порядку №560, який визначає Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, у випадку подання заяви про відстрочку на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII документами, що підтверджують право на відстрочку, зокрема, є:

для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім`ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім`ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Із наведеного слідує, що під час мобілізації військовозобов`язані, які зокрема зайняті постійним доглядом за своїми батьком чи матір`ю, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду, не підлягають призову на військову службу, а для набуття права на відстрочку такій особі достатньо надати лише документ, який підтверджує родинні зв`язки, акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8), а для особи яка потребує догляду - довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

На підтвердження цих обставин позивач надав до відповідача 1 копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №734417 про встановлення матері позивача ОСОБА_2 другої групи інвалідності (група інвалідності встановлена довічно) та висновок ЛКК (форма № 080-4/о) про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 02.05.2025 №92 щодо матері позивача ОСОБА_2 (а.с.46, 51-52).

Також позивач надав акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 30.06.2025, згідно з яким комісією представників Збаразьської міської ради встановлено факт здійснення постійного догляду ОСОБА_1 за своєю матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Акт складений за формою, визначено додатком 8 до Порядку №560 (а.с.47-48), та свідоцтво про своє народження для підтвердження родинних зав`язків.

Пунктом 58-1 Положення №560 передбачено, що військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку, інформацію про інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Отже, військовозобов`язаний, зайнятий постійним доглядом за своїми батьком чи матір`ю, не повинен зазначати у заяві, інформацію про інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.

А тому в оскаржуваному рішенні Комісії про скасування відстрочки відповідач безпідставно вказує про наявність у позивача сестри. Також протиправно вказано у повідомленні від 30.03.2026 №4593, адресованого позивачу, яким доводилася до відома інформація про те, що Комісією відповідно до рішення, ухваленого протоколом №34 від 30.03.2026, скасовано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з поясненням підстав скасування: в поданих документах в акті про встановлення факту здійснення постійного догляду відсутня реєстрація згідно вимог статті 23 Закону № 3543-XII, Порядку №560. Жоден з наведених нормативних актів не передбачає окремої реєстрації акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Позивач для отримання права на відстрочку на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII надав відповідачу 1 разом з заявою від 16.09.2025 про надання відстрочки усі необхідні документи на підтвердження здійснення постійного догляду за своєю матір`ю. Відповідно у Комісії не було підстав у подальшому скасовувати своє рішення про надання відстрочки позивачу.

При цьому відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 у відзиві на позовну заяву підшуковує нові підстави для скасування відстрочки, які не вказані в оскаржуваному рішенні, а тому такі не беруться до уваги судом.

Суд зазначає, що пунктом 60 Порядку №560 передбачена можливість перевірки підстав у військовозобов`язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, водночас така перевірка здійснюється за наявності підстав, зокрема у разі отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

ІНФОРМАЦІЯ_3 та Комісія не надали жодної отриманої офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки, що свідчить про відсутність таких та відсутність законних підстав для скасування відстрочки ОСОБА_1 .

Отож, протиправне скасування відстрочки позивачу та його подальша мобілізація свідчать про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо призову позивача під час мобілізації та наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 №90 від 31.03.2026 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації.

Також суд зазначає, що незважаючи на той факт, що після видання оскаржуваного наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 , такий наказ вичерпав свою дію реалізацією, позивач не позбавлений права в судовому порядку оскаржити індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень, який безпосередньо стосується його прав та законних інтересів.

Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.

Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06.10.2021 у справі №9901/26/21, від 03.11.2021 у справі №9901/226/21, від 02.02.2022 у справі № 9901/256/21, від 16.03.2023 у справі № 9901/494/21, від 06.04.2023 у справі № 990/152/22, від 14.09.2023 у справі №990/73/23.

Можливість оскарження актів індивідуальної дії не шкодить самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені в суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Тобто індивідуально-правові акти можуть бути предметом оскарження в адміністративній справі.

Отже, у разі видання суб`єктом владних повноважень, в даному випадку начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 наказу про призов позивача на військову службу за мобілізацією, позивач, враховуючи очевидну протиправність видання такого наказу (наявність у нього відстрочки від проходження військової служби), має законне право звернутись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу в частині, яка безпосередньо його стосується, що ним (позивачем) фактично і було зроблено у даній справі.

Такий спосіб судового захисту як визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу є ефективним та належним, не призводить до порушення публічних правовідносин щодо проходження громадянами військової служби за мобілізацією, а навпаки дозволяє попередити в майбутньому порушення прав та законних інтересів позивача.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, то суд уже зазначав, що така військова частина не зараховувала на військову службу позивача, а тому суд розглядає питання про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 31.03.2026 № 95 (по стройовій частині) про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та прийняття його на всі види забезпечення; зобов`язання Військову частину НОМЕР_2 звільнити позивача ОСОБА_4 з військової служби та виключити зі списків особового складу та враховує таке.

Після видання начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 наказу від 31.03.2026 № 90 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період, виникли правовідносини щодо проходження військової служби, особливості якої визначаються Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.

Водночас незаконна мобілізація може порушувати права громадян, зокрема право на свободу та право на обрання форми служби. Захист цих прав може включати звернення до суду, а також право на звільнення з військової служби, якщо незаконна мобілізація є наслідком порушення закону.

У національному законодавстві відсутній чіткий механізм поновлення прав особи, яка була незаконно мобілізована, шляхом використання легітимних процедур звільнення зі служби. Це означає, що для фізичних осіб, які зазнали неправомірного втручання зі сторони держави у особі відповідного суб`єкта влади, і для поновлення прав яких не встановлений чіткий порядок, виникає ситуація правової невизначеності, яка може тривати роками.

Разом з тим, ризик негативних наслідків будь-якої помилки державного органу, пов`язаної з неналежним урядуванням, повинен покладатись на державу, а не на особу, відтак помилки не можуть виправлятись за рахунок осіб, які зазнали протиправного втручання.

Відповідно до частини першої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Крім того, суд послуговується практикою Європейського суду з прав людини

Аналізуючи рішення Європейського суду з прав людини, можна виокремити такі основні складові принципу належного урядування, які становлять його зміст:

1) на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок;

2) у разі, якщо йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб;

3) ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються;

4) принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість;

5) потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу; державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків;

6) такі помилки не повинні бути усунені за рахунок зацікавленої особи, особливо там, де немає конфлікту приватних інтересів.

Зазначені підходи до тлумачення цього принципу наведені у таких рішеннях у справах Європейського суду з прав людини, як: «Москаль проти Польщі» (п. 73), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (п. 58), «Лелас проти Хорватії» (п. 74), «Ґаші проти Хорватії» (п. 40), «Трґо проти Хорватії» (п. 67), «Рисовський проти України» (п. 71) та інших.

Отже, у разі відсутності дієвого механізму поновлення права особи не повинен унеможливлюватись загалом захист її інтересів, гарантованих Конституцією України, що означає, що у цьому випадку держава повинна самостійно нести відповідальність за невиконання нею свого зобов`язання або за допущені порушення.

Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд не позбавлений права захистити інтереси особи, виходячи в першу чергу зі змісту вказаного принципу.

У свою чергу, допущені законодавцем прогалини у правових актах та нормах, а також вчинені суб`єктами влади порушення під час застосування таких правових норм, не можуть виправдовувати неправомірне втручання в реалізацію особою належних їй прав та інтересів.

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював та застосовував доктрину під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульовану Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.

Іншими слова неправомірні діяння, не можуть породжувати правомірний результат.

Суд також враховує те, що позивач, не дивлячись на незаконність рішення про його призов на військову службу, перебуває на військовій службі, фактично виконуючи обов`язок, передбачений статтею 65 Конституції України.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Водночас, Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, не передбачає особливостей щодо процедури виключення зі списків особового складу військової частини тих військовослужбовців, які були зараховані на службу внаслідок дій суб`єкта владних повноважень, що не відповідали вимогам закону в частині порядку призову/мобілізації на службу.

Зважаючи на це, суд вважає, що у цьому випадку можливим ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування наказу про його зарахування до списків особового складу військової частини і зобов`язання командира військової частини, де позивач проходить службу, виключити його зі списків особового складу, звільнивши з військової служби.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту суд, в першу чергу, враховує його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Так, відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України»).

В даному випадку, за відсутності правових підстав для призову позивача на військову службу під час мобілізації як особи, яка має право та оформила відстрочку для постійного догляду за хворою матір`ю, яка потребує постійного стороннього догляду і є особою з інвалідністю другої групи, а ІНФОРМАЦІЯ_4 її протиправно скасувала і ІНФОРМАЦІЯ_3 незаконно мобілізував позивача шляхом вчинення протиправних дій, суд погоджується з представником позивача, що ефективним та належним способом відновлення порушеного права позивача буде не лише визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №90 від 31.03.2026 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, а й скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 31.03.2026 № 95 (по стройовій частині) про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 з зобов`язанням Військову частину НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити зі списків особового складу.

Не зважаючи на те, що командир Військової частини НОМЕР_2 фактично не вчиняв протиправних дій при прийнятті даного наказу, проте зарахування позивача на військову службу є похідним від протиправного наказу про призов та не має самостійних правових підстав для існування.

Зарахування особи до списків особового складу військової частини стало безпосереднім наслідком незаконної мобілізації, а тому збереження юридичного статусу військовослужбовця за позивачем, унеможливлює фактичне відновлення порушеного права позивача та залишає його у стані правової невизначеності.

Аналогічні висновки викладені Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 29.05.2026 у справі №260/9985/25, від 18.09.2025 по справі № 460/1771/25, Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 04.08.2026 у справі № 560/14872/25.

Водночас слід відмовити у позовній вимозі про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 та Комісію поновити ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки скасування судом рішення про скасування відстрочки позивачу як протиправного матиме наслідком відновлення відстрочки на період, на який така була надана, і не потребує додаткового ухвалення рішення з даного питання.

Також слід відмовити в позові до Військової частини НОМЕР_1 , бо судом не встановлено, що така приймала щодо позивача оскаржувані рішення чи вчиняла дії.

Перевіривши обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень, суд дійшов висновку, що вони не відповідають наведеним у частині другій статті 2 КАС України критеріям та принципу належного урядування.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією від 21.04.2026 вказану суму.

Водночас, за правилами пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Враховуючи наведене, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі названої норми, отже не повинен був його платити.

Такої ж позиції дотримується Восьмий апеляційний адміністративний суд, про що зазначив у постанові від 18.09.2025 по справі № 460/1771/25.

За таких обставин, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом № 34 від 30.03.2026, в частині скасування ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 №90 від 31.03.2026 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації та особливий період" в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби до військової частини.

Визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 31.03.2026 №95 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та звільнити з військової служби.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 22 вересня 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.