Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №164/1398/26 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа: 164/1398/26

п/с 2-о/164/66/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року. Селище Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючої – судді Токарської І.С.,

з участю секретаря Власюка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Маневичі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Маневицька селищна рада Камінь-Каширського району Волинської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаною заявою, яку обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько – ОСОБА_2 , по смерті якого залишилося спадкове майно, а саме – житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Від імені ОСОБА_2 24 травня 2018 року Копиллівською сільською радою був посвідчений заповіт, відповідно до якого все своє майно він заповів сину ОСОБА_1 . Після смерті батька, заявник до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався, оскільки вважав, що прийняв спадщину шляхом спільного проживання. Інших спадкоємців немає. Із метою оформлення своїх спадкових прав, на початку червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Маневицької державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак йому було відмовлено, у зв`язку із відсутністю належних доказів постійного проживання разом із спадкодавцем, оскільки батько заявника був зареєстрований на момент смерті у АДРЕСА_2 , а заявник – в АДРЕСА_3 . За вказаних обставин заявник позбавлений можливості оформити спадщину після смерті батька, звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, однак до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Заінтересована особа – Маневицька селищна рада Камінь-Каширського району Волинської області в судове засідання свого представника не направили, однак до суду подали заяву про розгляд справи у відсутності їх представника, щодо заявлених вимог не заперечують.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить наступних висновків.

Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявника – ОСОБА_2 , від імені якого 24 травня 2018 року Копиллівською сільською радою був посвідчений заповіт, згідно з яким все своє майно він заповів ОСОБА_1 (а.с. 9, 10).

Відповідно до відомостей з реєстру територіальної громади Маневицької територіальної громади за період з 01 грудня 2025 року по 03 грудня 2025 року ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а заявник ОСОБА_1 – в АДРЕСА_3 (а.с. 7, 11).

Із довідки виконавчого комітету Колківської селищної ради № 8 Копиллівського старостинського округу № 166 від 10 вересня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 28 березня 2023 року до 16 червня 2026 року, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , однак фактично не проживав.

Таким чином, метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки та чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Перевіряючи обґрунтованість вимог заяви, суд приймає до уваги те, що на підставі частин 3 та 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №505/2085/14-ц від 14 вересня 2016 року, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця саме по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно з роз`ясненнями викладеними у пунктах 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Факт, про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення, оскільки надає правові підстави для реалізації спадкових прав після смерті батька.

З`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що заявник звернувся із заявою до суду про встановлення факту родинних відносин з метою оформлення своїх спадкових прав, встановлення такого факту в позасудовому порядку є неможливим, що перешкоджає реалізації заявнику права на оформлення спадщини, а тому заяву слід задовольнити.

Керуючись статями 12, 81, 89, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заявник – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_5 .

Заінтересована особа – Маневицька селищна рада Волинської області, адреса: 44601, сел. Маневичі Камінь-Каширський район Волинська область, вул. Незалежності, 30.

Повний текст судового рішення складено 22 вересня 2026 року.

Суддя

Маневицького районного суду

Волинської області І.С. Токарська