Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №161/10887/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10887/26

Провадження № 2/161/5773/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 вересня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Олексюка А.В.,

при секретарі судових засідань – Опальчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТзОВ «Коллект Центр» через свого представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свій позов обгрунтовує тим, що 17.05.2019 між Акціонерне Товариство "Альфа Банк" та ОСОБА_1 укладено Договір № CCNG-631161997.

17.05.2021 було укладено договір № 2 відповідно до якого Акціонерне Товариство "Альфа-Банк" відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Флексіс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-631161997.

18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Флексіс" відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-631161997.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-631161997.

Вказують, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №CCNG-631161997 від 17.05.2019 р., становить 27805.86 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 19792.03 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 3181.02 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 3774.99 грн. - Заборгованість за комісіями - 0.00 грн. - Інфляційні збитки - 864.24 грн. - Нараховані 3% річних -193.58 грн.

Позивач просить стягнути заборгованість за Договором № CCNG-631161997 від 17.05.2019 у розмірі 27 805, 86 грн, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662.40 грнта понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 01.06.2026 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи у їх відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 17.05.2019 між Акціонерне Товариство "Альфа Банк" та ОСОБА_1 укладено Договір № CCNG-631161997.

Відповідно до умов Договору, Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у сумі 200000.00 грн., а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 17.05.2024 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 35.99 %.

Відповідно до Протоколу №2/2022 від 18.08.2022 Позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного Товариства «Альфабанк», відповідно до умов яких, змінено найменування Банку з Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» на наступне: Повне найменування Банку українською мовою: Акціонерне Товариство «Сенс Банк»; Скорочене найменування Банку українською мовою: АТ «Сенс Банк».

17.05.2021 було укладено договір № 2 відповідно до якого Акціонерне Товариство "Альфа-Банк" відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Флексіс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-631161997.

18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Флексіс" відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-631161997.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-631161997.

Відповідно до виготовленого ТОВ «Вердикт Капітал» розрахунку станом на 10.01.2023 загальний розмір боргу відповідача за Договором CCNG-631161997 складав 27 805,86 грн, з них 19 792,03 грн - борг по основній сумі кредиту, 3181,02 грн заборгованість за нарахованим відсоткам (за період з 18.05.2021-27.10.2021) та 3774,99 грн боргу по пені, 3% річних 193,58 грн (за період з 28.10.2021 по 23.02.2022), інфляційні збитки 864,24 грн (за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року).

Уклавши кредитний договір, сторони взяли на себе відповідні зобов`язання.

Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Відповідач належним чином зобов`язання по поверненню коштів не виконує. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується факт укладення кредитного договору в електронній формі із застосуванням одноразового пароля-ідентифікатора, що повністю відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Укладенню правочинів передувала верифікація відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі із внесенням його персональних даних.

Умови цих договорів не порушують вимог Закону України «Про захист прав споживачів», а відповідач, підписавши їх, посвідчив свою обізнаність та згоду з усіма положеннями. Волевиявлення сторін було вільним, відповідало їхній внутрішній волі та спрямовувалося на реальне настання правових наслідків — отримання позичальником коштів. Відповідач з власної ініціативи звернувся до обраної ним фінансової установи (АТ «Альфа-Банк»), попередньо отримавши всю передбачену законодавством інформацію.

Будь-яких належних і допустимих доказів на спростування цих обставин — зокрема того, що договори укладені іншою особою, вказані карткові рахунки не належать відповідачу або що кредитні кошти на них не зараховувалися — суду надано не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22).

У зв`язку з тим, що у встановлений договором строк відповідач не повернула кредитні кошти, у позивача виникло право на їх стягнення в примусовому порядку.

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Тобто, відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Коллект центр».

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, а саме з відповідача слід стягнути в користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за вищевказаним Договором.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу в сумі 13000 грн.

При вирішенні питання про стягнення витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування (частина п`ята статті 135 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Дослідивши надані матеріали щодо компенсації витрат на представництво, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем послуги, а саме: вивчення документів із усною консультацією (4 000,00 грн) та безпосереднє формування позовної заяви (9 000,00 грн), мають виключно організаційне спрямування. Вказані дії фактично є взаємопов`язаними елементами єдиного процесу — вироблення правової позиції та підготовки позову до суду, тому вони не можуть розцінюватися як окремі, самостійні види правничої допомоги.

З огляду на це, проаналізувавши докази витрат на адвоката, зваживши на предмет і складність спору, обсяг виконаної роботи, кількість проведених засідань, а також керуючись засадами справедливості та співмірності, суд вважає виправданим і достатнім для цієї справи розмір відшкодування у сумі 3 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору у сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договорами – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором № CCNG-631161997 від 17.05.2019 у розмірі 27 805 (двадцять сім тисяч вісімсот п`ять) гривень 86 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926 , місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, Одержувач коштів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» ЄДРПОУ одержувача: 44276926 реквізити рахунку одержувача: IBAN: НОМЕР_1 , відкритий у Акціонерне Товариство «Сенс Банк», код МФО 300346.

Відповідач: ОСОБА_1 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області А.В. Олексюк