Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №161/14790/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14790/26

Провадження № 2/161/7206/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Присяжнюк Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Ващук В.В.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , до Луцької міської ради Волинської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2026 року на адресу суду надійшов вказаний позов.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача – ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно.

За життя ОСОБА_3 заповіту не складала, позивач є спадкоємцем І черги за законом. Вказує, що звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з пропуском шестимісячного терміну для прийняття спадщини та роз`яснено право звернення до суду із відповідним позовом.

Вважає, що строк для прийняття спадщини пропущений з поважної причини, у зв`язку зі збройною агресією рф проти України від 24.02.2022 протягом кількох місяців не працювали державні реєстри, а тому вважала, що не обмежена строками щодо оформлення своїх спадкових прав. Крім цього, на момент смерті спадкодавця проживала з разом із матір`ю протягом більше п`яти років, які передували настанню смерті,

Також можливість звернення для оформлення спадкових документів ускладнювалася постійним проживанням на території ФРН, наявністю на утриманні чоловіка похилого віку, який потребує постійного догляду, дорослої дочки, першої А групи інвалідності з дитинства.

У зв`язку з наведеним, просить визначити їй додатковий строк – два місяці після набрання рішенням законної сили, для прийняття спадщини після смерті матері.

Ухвалою суду від 14 липня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 14 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у ньому, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Щодо вирішення спору покладається на розсуд суду.

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини по даній цивільній справі регулюються Цивільним Кодексом України.

Статтею 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Ч.3 ст.1272 ЦК України встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі на частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 10- на звороті, 19 – на звороті, 20).

Відповідно копії свідоцтва про народження позивача, виданого повторно серії НОМЕР_2 вбачається, що позивач є донькою померлої ОСОБА_3 та ОСОБА_3 (а.с. 11).

Згідно з копією довідки відділу РАЦС від 03.11.2008 №1027/2.3-103 вбачається, що позивач після укладення шлюбу 02.10.1982 змінила прізвище на « ОСОБА_5 ». (а.с.12).

З постанови приватного нотаріуса Луцького МНО Волинської області Горбач Лесі Сергіївни № 197/02-31 від 08.07.2026 року вбачається, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку із пропуском шестимісячного терміну для прийняття спадщини (а.с. 9 – на звороті - 10).

З копії спадкової справи №30/2026, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що за життя спадкодавець заповіту не складала, інші спадкоємці, окрім позивача, із заявою про прийняття спадщини не звертались (а.с. 34 – 57 на звороті).

В судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які є сусідами померлої ОСОБА_3 пояснили суду, що позивач проживала тривалий час разом із матір`ю – ОСОБА_3 . Після смерті останньої під час повномасштабного вторгнення росії в Україну, ОСОБА_2 виїхала до ФРН, оскільки на її утриманні перебувають чоловік похилого віку та повнолітня донька з 1А групою інвалідності з дитинства.

Зазначені пояснення свідків підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами: копіями свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 14), паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 (а.с. 11), Довідки до акту огляду МСЕК серії ВЛН № 002404, Довідки до акту огляду МСЕК серії ВЛН № 0091433, Висновку № 771 від 29.09.2021 року, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2008 року (справа № 2о-16/2008), ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2008 року (справа № 2о-88/2008) (а.с. 16 – 19).

На підставі вимог статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість судом встановлено, що позивач вищенаведених вимог закону не дотрималася та після відкриття спадщини не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 року в справі № 6-167цс12.

Таким чином, правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 року № 6-1320цс17.

Тобто, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 , як спадкоємець І черги за законом, звернулася до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна після смерті матері – ОСОБА_3 , однак останній було відмовлено у зв`язку із пропуском шестимісячного терміну для прийняття спадщини.

Позивач просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця вказуючи на те, що вона є єдиним спадкоємцем, який претендує на оформлення спадкових прав.

Відповідно правової позиції Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної у постанові від 13 березня 2023 року у справі № 398/1796/20 « спадкування права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України регулюється правом України. У випадку, коли спадкодавець на час смерті проживав за межами України, і до складу спадщини входять права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України, прийняття спадщини відбувається у спосіб звернення спадкоємця з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцем знаходження нерухомого майна, тобто, в Україні».

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку суд досліджує поважність причини пропуску для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами є причини, пов`язані з об`єктивними, не переборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Крім цього, колегія суддів судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, провадження №61-38298св18 зазначила, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту або спадщини, тощо.

Зважаючи на обставини справи, те, що позивач є єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_3 , який претендує на спадщину, навела належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини та довела наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, враховуючи позицію відповідача, який визнав позовні вимоги повністю, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Також судом враховано, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки вона втратить право на спадкування майна, яке залишилось після смерті її матері. Вказані обставини будуть для неї занадто надмірним тягарем.

Враховуючи викладене, у суду є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та визначення їй додаткового, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, строку протягом двох місяців.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1261, 1270, 1296, 1298 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , до Луцької міської ради Волинської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці, починаючи з дати набрання рішення законної сили, для подачі нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ;

Відповідач: Луцька міська рада, 43025, Волинська область, Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19; ЄДРПОУ: 34745204.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК