Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №460/15641/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року м. Рівне№460/15641/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом (нова редакція) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обмеження та невиплати ОСОБА_1 індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 та постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» (у відповідних роках) та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 17.02.2026 без обмеження розміром індексації з 01.03.2023 на -5726,62 грн; з 01.03.2024 на -1995,22 грн, з 01.03.2025 на -3951,56 грн, з 01.03.2026 на -3800,62 грн без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області як отримувач пенсії за інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". На виконання вимог постанов Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» позивачу встановлено індексацію з урахуванням вимог постанов у розмірі 1500,00 грн. у 2023 році, 1500 грн. – у 2024 році, 1500 грн. – у 2025 році та 2595 грн. – у 2026 році, а не з розрахунку коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121. Позивач, з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024, вказує на протиправність дій відповідача щодо обмеження розміру пенсії максимальним розміром. На звернення позивача щодо проведення індексації із застосуванням коефіцієнтів 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121, без обмеження максимальним розміром, відповідач повідомив про відмову, чим, на думку ОСОБА_1 порушив його конституційні права на соціальний захист. З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 18.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 заперечив. В обґрунтування своєї позиції вказує, що Постанови №168, № 185, № 209 та № 236 визначають правові та організаційні питання проведення індексації пенсії особам, які мають права на пенсію за нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тобто, органи Пенсійного фонду України при проведенні індексації пенсії шляхом їх підвищень застосовують норми Постанов №168, № 185, № 209 та № 236 без будь-яких застережень. З наведених підстав просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Інші заяви по суті справі від сторін не надходили.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Рівненській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На виконання приписів постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» відповідач провів індексацію пенсії позивача з 01.03.2023, обмеження в індексації становить - 5726,62 грн. При цьому загальний розмір пенсійної виплати позивача з 01.03.2023 становить 38724,14 грн. Однак до виплати з урахуванням максимального розміру підлягає 20930,00 грн.

На виконання приписів постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» відповідач провів індексацію пенсії позивача з 01.03.2024, обмеження в індексації становить - 5726,62 грн. та -1995,22 грн. При цьому загальний розмір пенсійної виплати позивача з 01.03.2024 становить 40224,14 грн. Однак до виплати з урахуванням максимального розміру підлягає 20930,00 грн.

На виконання приписів постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» відповідач провів індексацію пенсії позивача з 01.03.2025, обмеження в індексації становить - 5726,62 грн., - 1995,22 грн. та – 3951,56 грн. При цьому загальний розмір пенсійної виплати позивача з 01.03.2025 становить 41724,14 грн. Однак до виплати з урахуванням максимального розміру підлягає 23610,00 грн.

На виконання приписів постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» відповідач провів індексацію пенсії позивача з 01.03.2026, обмеження в індексації становить - 5726,62 грн., - 1995,22 грн., – 3951,56 грн. та – 3800,62 грн. При цьому загальний розмір пенсійної виплати позивача з 01.03.2026 становить 444319,14 грн.

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про нарахування та виплату пенсії із застосуванням фактичного коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Листом від 07.08.2025 ГУ ПФУ в Рівненській області повідомило позивача, що для виплати індексації за 2023-2025 роки в розмірі вищому за суму 1500,00 грн. та відповідно за 2026 рік у розмірі 2595,00 грн. немає підстав.

Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно обмежено розмір індексації пенсії без використання коефіцієнтів 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 та обмеження пенсії максимальним розміром, звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України “Про індексацію грошових доходів населення” №1282-XII від 03.07.1991.

Відповідно до статті 1 цього Закону, індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. А згідно приписів статті 2 - індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” № 2017-III від 05.10.2000, у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно з частиною другою статті 19 цього Закону, державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

В силу вимог статті 4 Закону №1282-XII, економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 %.

За нормою частини другої статті 9 Закону №1282-XII, порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства” №2040-ІХ, яким частину п`яту статті 2 Закону №1282-XII було викладено в новій редакції, в силу якої, індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003.

В свою чергу, за правилами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 % показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року видано постанову №124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Пунктом 2 вказаного Порядку № 124 передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема, відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно з пунктом 5 вказаного Порядку, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку передбачено формулу, за якою визначається коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Також передбачено, що перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Разом з тим, пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону №2710-IX та пунктом 6 розділу "Прикінцеві положення" Закону №3460-IX установлено, що у 2023 та 2024 роках частина друга статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", частина друга статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 24 лютого 2023 року прийнято постанову №168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

Відповідно до пункту 4 Постанови №168 установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною третьою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови.

При цьому пунктом 10 Постанови №168 установлено, що, зокрема, розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

23.02.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185), пунктом 1 якої установив, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Постанови №185 встановлено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною третьою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 та пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Пунктом 3 Постанови №185 встановлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень (абзац другий пункту 3 Постанови №185).

25.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році”, пунктом 1 якої встановив, що з 1 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 №124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Підпунктом 3 пункту 2 Постанови №209 розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною третьою статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, підвищені відповідно до підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Положеннями пункту 3 передбачено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

25.02.2026 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №236 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році”, пунктом 1 якої встановив, що з 1 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 №124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121.

Підпунктом 3 пункту 2 Постанови №236 розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною третьою статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, підвищені відповідно до підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”, підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році”, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Положеннями пункту 3 передбачено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 2595 гривень.

Разом з тим, судом встановлено, що з 01.03.2023 відповідач на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 прийняв рішення №956120157450, яким провів індексацію пенсії позивача, внаслідок якої розмір пенсії з надбавками склав – 38724,14 грн. із розрахунку: основний розмір пенсії від середнього заробітку – 43909,83 грн; додаткова пенсія інвалідам 1 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №112 п. 5 - 474,50 грн; підвищення дітям війни Пост. №112 п. 6 – 66,43 грн; обмеження в індексації з 01.03.2023 року (-5726,62 грн). Разом з тим, розмір пенсійної виплати обмежений максимальним розміром та склав – 20930,00 грн.

З 01.03.2024 відповідач на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 прийняв рішення №956120157450, яким провів індексацію пенсії позивача, внаслідок якої розмір пенсії з надбавками склав – 40224,14 грн із розрахунку: основний розмір пенсії від середнього заробітку – 47405,05 грн; додаткова пенсія інвалідам 1 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №112 п. 5 474,50 грн; підвищення дітям війни Пост. №112 п. 6 – 66,43 грн; обмеження в індексації з 01.03.2023 (-5726,62 грн); обмеження в індексації з 01.03.2024 (-1995,22 грн). Разом з тим, розмір пенсійної виплати обмежений максимальним розміром та склав – 23610,00 грн.

З 01.03.2025 відповідач на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 прийняв рішення №956120157450, яким провів індексацію пенсії позивача, внаслідок якої розмір пенсії з надбавками склав – 41724,14 грн із розрахунку: основний розмір пенсії від середнього заробітку – 52856,61 грн; додаткова пенсія інвалідам 1 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №112 п. 5 474,50 грн; підвищення дітям війни Пост. №112 п. 6 – 66,43 грн; обмеження в індексації з 01.03.2023 (-5726,62 грн); обмеження в індексації з 01.03.2024 (-1995,22 грн); обмеження в індексації з 01.03.2025 (-3951,56 грн).

З 01.03.2026 відповідач на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 прийняв рішення №956120157450, яким провів індексацію пенсії позивача, внаслідок якої розмір пенсії з надбавками склав – 44319,14 грн із розрахунку: основний розмір пенсії від середнього заробітку – 59252,23 грн; додаткова пенсія інвалідам 1 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №112 п. 5 474,50 грн; підвищення дітям війни Пост. №112 п. 6 – 66,43 грн; обмеження в індексації з 01.03.2023 (-5726,62 грн); обмеження в індексації з 01.03.2024 (-1995,22 грн); обмеження в індексації з 01.03.2025 (-3951,56 грн); обмеження в індексації з 01.03.2026 (-3800,62 грн).

Таким чином, з аналізу наведеного судом встановлено, що на виконання вимог Постанови №168, Постанови №185, Постанови №209, Постанови №236 перерахунок пенсії проводиться із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,197 (з 01.03.2023), 1,0796 (з 01.03.2024), 1,115 (з 01.03.2025), 1,121 (з 01.03.2026), однак розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500 гривень – з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та 2595 гривень – з 01.03.2026 відповідно.

Разом з тим, суду слід зазначити наступне, що за приписами частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічне положення міститься у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України". Окрім цього у статті 97 цього Закону визначено, що Конституційний Суд України у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Так, у Рішенні від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024 Конституційний Суд України визначив, що припис статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, Конституційний Суд України у Рішенні від 20.03.2024 №2 р(ІІ)/2024 визначив, що зазначені приписи утратили чинність 20.03.2024. За таких обставин та норм права суд висновує, що саме після втрати чинності 20.03.2024 норми про обмеження максимальним розміром пенсії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не підлягають застосуванню.

У пункті 2 резолютивної частини рішення №2-р(II)/2024 зазначено, що означені приписи Закону №3668-VI та Закону №796-XII втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення. За приписами частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Із зазначеними положеннями Конституції України також узгоджується пункт 3 частини першої статті 61 Закону України «Про правотворчу діяльність» від 24 серпня 2023 року №3354-IX, відповідно до якого нормативно-правовий акт або окремий його структурний елемент визнається таким, що втратив чинність, у разі, якщо Конституційним Судом України прийнято рішення про визнання нормативно правового акта або окремого його структурного елемента таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Аналогічні за змістом положення щодо строку втрати чинності актом (його окремими положеннями) містяться у частині першій статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року №2136-VIII (далі - Закон №2136 VIII).

Разом з тим, відповідно до статті 57 Конституції України, кожному гарантується право знати свої права і обов`язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Згідно з частинами третьою, шостою статті 57 Закону №3354-IX, моментом набрання чинності нормативно-правовим актом є 0 годин дня, наступного за днем його опублікування в порядку, встановленому законом, якщо: 1) інше не визначено Конституцією України та (або) законом; 2) більш пізній строк (термін) не встановлено самим нормативно-правовим актом. Моментом припинення дії нормативно-правового акта є 24 година дня відповідного строку (терміну), якщо інше не визначено Конституцією України, законом або більш пізній строк (термін) не встановлено самим нормативно-правовим актом. У разі якщо припинення дії нормативно-правового акта здійснюється на підставі рішення суду, дія нормативно-правового акта припиняється з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

При цьому, відповідно до абзацу третього частини першої статті 94 Закону №2136-VIII, процедуру і порядок офіційного оприлюднення актів Суду в Залі засідань Суду та на офіційному веб-сайті Суду встановлює Регламент Конституційного Суду України, ухвалений постановою Конституційного Суду України від 22 лютого 2018 року №1-пс/2018 (далі - Регламент).

Згідно з частиною першою параграфу 76 Регламенту, акти Суду за результатами конституційного провадження офіційно оприлюднюються не пізніше наступного робочого дня після їх ухвалення.

Таким чином, за загальним правилом (якщо рішенням Конституційного Суду України не передбачено інше) попередня норма (яка є предметом перевірки на конституційність) діє до 24 години дня набрання чинності відповідним рішенням Конституційного Суду України, а нова норма розпочинає діяти з 0 годин наступного дня за днем опублікування відповідного рішення.

Такий підхід відповідає принципам правової визначеності та справедливості, а також положенням частини першої статті 19 Конституції України, згідно з якою правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Визнана Конституційним Судом України неконституційною норма закону втрачає чинність з дня ухвалення відповідного рішення або пізніше (про що зазначається у рішенні Конституційного Суду України), зберігаючи при цьому свою дію до 24 години дня набрання чинності відповідним рішенням Конституційного Суду України, а нова норма розпочинає діяти з 0 годин наступного дня, що повною мірою узгоджується з порядком оприлюднення рішень Конституційного Суду України, передбаченим Регламентом.

Вказане свідчить про те, що рішення Конституційного Суду України мають лише пряму (перспективну) дію в часі (змінюючи замість законодавця закон (законодавче регулювання)) і поширюються на суспільні відносини, що виникли після набрання ним чинності, гарантуючи, при цьому, конституційний принцип розподілу державної влади, а також стабільність суспільно-управлінських відносин в Україні.

При цьому визначені темпоральні межі чинності положень нормативно-правового акта, що визнаний неконституційним, забезпечують неможливість настання непередбачуваних наслідків, зокрема, для правової та бюджетної системи, а також суб`єкта, на користь якого винесено судове рішення.

Отже, правова позиція Конституційного Суду України щодо неконституційності приписів статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, та першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII зі змінами має пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення, тобто з 21 березня 2024 року.

Вирішуючи питання щодо початку дії вказаного рішення Конституційного Суду України в аналогічних за змістом правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 04.07.2024 у справі №580/7744/23 прийшов до висновку, що правова позиція Конституційного Суду України щодо неконституційності приписів статті 2 Закону про реформування пенсійної системи із змінами, що поширює свою дію на Закон із змінами, та першого речення ч. 3 ст. 67 Закону із змінами має пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення, тобто з 21.03.2024.

При цьому, у згаданій постанові Верховний Суд також підкреслив, що, враховуючи висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні №2 р(II)/2024, з 21.03.2024 правові підстави обмежувати пенсію позивача максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) у відповідача відсутні.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12 травня 2026 року у справі №600/1447/25-а (адміністративне провадження № К/990/13290/26) висновував (п. 42), що на момент виникнення спірних правовідносин нормами Закону №796-XII не передбачено будь-яких обмежень максимального розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного закону, у зв`язку з чим, суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованих висновків щодо правомірності дій відповідача в частині обмеження пенсії позивача при її перерахунку максимальним розміром індексації.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України, у тому числі, які мають право на пенсію за Законом №796-XII, постанови №209, якою передбачено обмеження розміру таких пенсій, є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України (п. 43 постанови).

За таких обставин та правового регулювання спірних правовідносин, вважаємо, що починаючи з 21.03.2024 дії відповідача щодо обмеження індексації пенсії позивача максимальним розміром, є протиправними.

Крім того, Верховний Суд у справі №560/5395/25 встановив, що органи Пенсійного фонду України зобов`язані здійснювати перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму в автоматичному режимі; такий перерахунок є імперативним обов`язком держави, що випливає з прямої вказівки закону, і не потребує від пенсіонера ініціювання процедури шляхом подання відповідних заяв.

З огляду на викладене, перерахунок пенсії не може бути поставлений у залежність від звернення особи та не повинен обмежуватися будь-якими строками.

Разом з тим, як було встановлено судом, індексація здійснюється з урахуванням коефіцієнтів 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121, однак сума індексації не може перевищувати встановленого обмеження 1500 грн. за 2023-2025 роки та 2595 грн. за 2026 рік.

Так, як зазначалося судом, за приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон № 1058-IV) для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону України № 1058-IV розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2040-IX від 15.02.2022 - застосовується з 1 березня 2022 року).

З огляду на зазначене нормативне регулювання спірних відносин суд вказує, що постанови від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185, від 25.02.2025 № 209 та від 25.02.2026 № 236 прийняті Кабінетом Міністрів України згідно із частиною другою статті 42 Закону України № 1058-IV.

Погоджуючись з повноваженнями уряду в цій частині, позивач заперечує лише дію пунктів Постанов №168, № 185, № 209 та № 236, посилаючись на те, що, на його думку, ці пункти звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод особи, як пенсіонера.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги в цій частині, позивач наполягає, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України.

Однак суд не погоджується з доводами позивача, оскільки встановлюючи обмеження розміру індексації сумою 1500,00 грн. за 2023-2025 роки та сумою 2595,00 грн. за 2026 рік, Кабінет Міністрів України не порушив приписи статті 42 Закону України №1058-IV про те, що розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.

Словосполучення «на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України» прямо вказує на наявність повноважень уряду встановлювати як показники збільшення розміру пенсій внаслідок індексації, так і обмеження розміру такої індексації.

Таким чином, посилання позивача на звуження та обмеження його прав суд відхиляє, оскільки внаслідок прийняття Постанов №168, № 185, № 209 та № 236 розмір його пенсійного забезпечення збільшився, що ніяк не може вважатися обмеженням права.

Водночас суд звертає увагу, що в даному випадку зміст пунктів Постанов №168, № 185, № 209 та № 236 спрямований саме на досягнення справедливого балансу до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Встановлення межі виплати індексації у розмірі 1500,00 грн. за 2023-2025 роки та 2595,00 грн. за 2026 рік слугує меті накопичення ресурсу задля збалансування пенсійного забезпечення.

Як встановлено судом, відповідачем з 01.03.2023 нараховано позивачу індексацію у розмірі 1500 грн, що відповідає вимогам Постанови №168, з 01.03.2024 нараховано позивачу індексацію у розмірі 1500 грн, що відповідає вимогам Постанови №185, з 01.03.2025 нараховано позивачу індексацію у розмірі 1500 грн, що відповідає вимогам Постанови №209 та з 01.03.2026 нараховано позивачу індексацію у розмірі 2595 грн, що відповідає вимогам Постанови №236.

Таким чином, суд приходить до висновку, що індексація пенсії позивача з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.03.2026 проведена відповідачем у межах чинного законодавства за умови, що підвищення відповідно до пунктів Постанов №168, №185, №209 не може перевищувати 1500 грн. та відповідно до Постанови № 236 не може перевищувати 2595 грн., а тому в діях відповідача щодо нарахування позивачу індексації в сумі 1500,00 грн. за 2023-2025 роки та 2595 грн. за 2026 рік відсутня протиправність.

З наведених підстав взаємопов`язані позовні вимоги щодо визнання протиправними дій та зобов`язання відповідача здійснити з 17.02.2026 перерахунок та виплату пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до Постанови №168, без обмеження розміру збільшення індексації сумою 1 500,00 грн., із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,0796 відповідно до Постанови №185, без обмеження розміру збільшення індексації сумою 1 500,00 грн., із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,115 відповідно до Постанови №209, без обмеження розміру збільшення індексації сумою 1 500,00 грн. та із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,121 відповідно до Постанови №236, без обмеження розміру збільшення індексації сумою 2595,00 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про доведеність в ході розгляду справи порушення прав позивача з боку відповідача у спірних правовідносинах.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що всупереч даним нормам, відповідач з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.03.2026 не проводив виплату індексації пенсії, а відтак суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача на суму підвищення пенсії, визначеного Постановами № 168, № 185, № 209 та № 236 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату підвищення пенсії, передбаченого вказаними Постановами.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

За приписами ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо непроведення ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2023 рік, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197, за 2024 рік, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796, за 2025 рік, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,115 та за 2026 рік, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 індексацію (збільшення) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої частиною третьою статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, починаючи з 17.02.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”, враховуючи, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, не може перевищувати 1500 гривень, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 індексацію (збільшення) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої частиною третьою статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, починаючи з 17.02.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”, враховуючи, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, не може перевищувати 1500 гривень, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 індексацію (збільшення) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої частиною третьою статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, починаючи з 17.02.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році”, враховуючи, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, не може перевищувати 1500 гривень, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 індексацію (збільшення) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої частиною третьою статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, починаючи з 01 березня 2026 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році”, враховуючи, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, не може перевищувати 2595 гривень, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 22 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя Д.П. Зозуля