Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №460/14744/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року м. Рівне№460/14744/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до _Військова частина НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду по суті рапортів ОСОБА_1 від 01.07.2026 (реєстрація в СЕДО № 8957/р від 03.07.2026) та повторного рапорту від 18.07.2026 про направлення документів на звільнення з військової служби у зв`язку зі звільненням з полону, а також щодо ненадання на них вмотивованої відповіді у строки та в порядку, встановлені Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 531; 2) зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 по суті протягом 10 (десяти) робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили, з урахуванням довідки Служби безпеки України № 33/8-М-298д від 23.02.2023 як документа, що належно підтверджує факт перебування в полоні та звільнення з полону відповідно до пункту 18 додатка 19 до Інструкції, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 № 170. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 21.03.2022 по 14.04.2022 позивач перебував у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України. На підтвердження зазначеної обставини ним надано довідку Служби безпеки України від 23.02.2023. У липні 2026 року позивач двічі звертався з рапортами щодо направлення документів на звільнення з військової служби у зв`язку зі звільненням з полону. Перший рапорт був відхилений із зазначенням причини «вийшли терміни опрацювання», повторний - із відображенням у системі інформації про його відхилення без наведення, за твердженням позивача, належного правового обґрунтування. Просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив. Зокрема, зазначив, що на час перебування у полоні позивач не був військовослужбовцем; після звільнення з полону уклав контракт про проходження військової служби, чим висловив бажання її проходити; до рапорту не було додано аркуша бесіди, передбаченого пунктом 18 додатка 19 до Інструкції № 170. Просить у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач заперечив проти таких доводів, вказавши, що укладення контракту після звільнення з полону не виключає можливості подальшого волевиявлення щодо припинення військової служби, а оформлення аркуша бесіди є обов`язком відповідного командування.

Ухвалою суду від 07.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши заяви по суті, з`ясувавши обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 . Факт проходження позивачем військової служби за контрактом сторонами не заперечується. При цьому самого контракту про проходження військової служби до матеріалів справи не подано, у зв`язку з чим не є можливим встановити його дату укладення, строк дії та конкретні умови проходження військової служби.

Згідно з наданою довідкою Служби безпеки України від 23.02.2023 позивач у період з 21.03.2022 по 14.04.2022 перебував у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України.

У липні 2026 року позивач звернувся до командування з рапортами, порушивши питання щодо направлення документів для його звільнення з військової служби у зв`язку зі звільненням з полону.

Перший рапорт, створений 01.07.2026 та зареєстрований у СЕДО 03.07.2026, отримав статус «відхилено» із зазначенням причини: «вийшли терміни опрацювання».

Повторний рапорт з тими самими вимогами та тим самим пакетом документів отримав відмову 18.07.2026 (реєстрація в СЕДО № 9500/р від 19.07.2026), також оформлену без письмового мотивованого обґрунтування - у вигляді позначки «відхилено» в системі «Армія+» без зазначення конкретної правової підстави, вичерпного переліку недоліків або документів, яких нібито бракує.

В свою чергу відповідач, заперечуючи проти позову, не посилається на існування оформленої відповідно до Порядку № 531 резолюції за результатами розгляду цих рапортів, а обґрунтовує правомірність своєї позиції вже у відзиві іншими матеріально-правовими обставинами.

Вирішуючи спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру. Проходження військової служби громадянами України здійснюється, зокрема, у добровільному порядку - за контрактом.

Підстави припинення контракту та звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, визначені статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

За підпунктом «д» пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону під час проведення мобілізації та дії воєнного стану контракт припиняється, а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв`язку із звільненням з полону, якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу.

Отже наведена норма встановлює матеріально-правову підставу звільнення та передбачає необхідність оцінки, серед іншого, факту перебування у полоні, звільнення з нього та волевиявлення військовослужбовця щодо подальшого проходження служби.

Разом з тим предметом цього спору не є безпосереднє звільнення позивача з військової служби та не заявлено вимоги про зобов`язання відповідача видати наказ про його звільнення. Тому суд у межах заявлених позовних вимог не вирішує питання про наявність у позивача всіх передбачених підпунктом «д» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» підстав для звільнення.

Спірним у цій справі є дотримання відповідачем встановленої законом процедури розгляду поданих позивачем рапортів та прийняття за ними належного і вмотивованого рішення.

Відповідно до пункту 12.1 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 № 170, звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

Пунктом 12.7 розділу XII Інструкції № 170 передбачено, що з військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, перед направленням документів на їх звільнення за всіма підставами проводиться бесіда із складанням аркуша бесіди. Зміст такої бесіди відображається в аркуші бесіди, який зберігається у першому примірнику особової справи військовослужбовця. Отже, проведення бесіди та оформлення її результатів є елементом процедури, яка здійснюється відповідними посадовими особами командування, а не документом, який військовослужбовець має самостійно створити поза межами військової частини.

Пунктом 18 додатка 19 до Інструкції № 170 у разі звільнення у зв`язку із звільненням з полону передбачено подання, зокрема, копії рапорту військовослужбовця, копії аркуша бесіди для військовослужбовців військової служби за контрактом, а також одного з документів, що підтверджує перебування військовослужбовця у полоні та звільнення з полону.

До переліку таких документів прямо включено довідку про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах, зразок якої затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 55.

Таким чином, надана позивачем довідка Служби безпеки України належить до виду документів, який прямо передбачений пунктом 18 додатка 19 до Інструкції № 170 та підлягає оцінці відповідачем під час вирішення рапорту по суті.

При цьому наведений висновок суду не означає вирішення наперед питання про наявність усіх юридичних умов для звільнення позивача. Зокрема, оцінка правового значення обставин укладення контракту після звільнення з місць несвободи, волевиявлення позивача щодо подальшого проходження військової служби, а також доводів відповідача щодо статусу позивача на час його перебування у місцях несвободи має бути здійснена уповноваженою посадовою особою під час належного розгляду рапорту із зазначенням відповідних мотивів у прийнятому рішенні.

Порядок оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців визначено Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 531.

За пунктом 3 розділу III Порядку № 531 непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду особою, уповноваженою приймати рішення щодо порушеного питання, та прийняттю рішення по суті. Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Пунктом 4 розділу III Порядку № 531 визначено, що якщо для прийняття рішення по суті недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, командир, уповноважений приймати рішення, може не погодити рапорт, однак при цьому зобов`язаний зазначити вичерпний перелік підстав та документів, які необхідно додати для вирішення питання по суті.

Пунктами 5 та 7 розділу III цього Порядку заборонено відмовляти у задоволенні або розгляді рапорту через відсутність документів та інформації, які є або повинні бути у розпорядженні відповідного командира, створюються, формуються чи видаються самим підрозділом або можуть бути ним витребувані.

Отже, посилання відповідача у відзиві на відсутність аркуша бесіди саме по собі не підтверджує правомірності не розгляду рапорту по суті, оскільки відповідно до пункту 12.7 Інструкції № 170 цей документ складається за результатами бесіди, організація та проведення якої покладаються на відповідних посадових осіб командування.

Пунктом 9 розділу III Порядку № 531 встановлено, що рапорт з питань, які не належать до тих, що потребують невідкладного розгляду, розглядається у строк не більше 14 днів з дня його подання. Для електронних рапортів цей строк застосовується на підставі пункту 19 розділу IV Порядку № 531.

Відповідно до пункту 13 розділу IV Порядку № 531 у разі непогодження електронного рапорту рішення про відмову в задоволенні його вимог із зазначенням правової підстави та обґрунтування оформлюється окремим документом - Резолюцією до рапорту. Пунктом 16 цього ж розділу передбачено, що розгляд електронного рапорту командиром, який має право приймати рішення по суті, здійснюється шляхом оформлення електронної резолюції про погодження або непогодження рапорту.

Судом встановлено, що наведеним вище вимогам результат розгляду рапортів позивача не відповідає.

Зазначення в інформаційній системі причини відхилення рапорту «вийшли терміни опрацювання» не містить ані норми права, яка є підставою для відмови у порушеному військовослужбовцем питанні, ані фактичного обґрунтування такої відмови.

Крім того, закінчення строку опрацювання рапорту не визначено Порядком № 531 як підстава для відмови у його розгляді. Навпаки, установлені цим Порядком строки адресовані посадовим особам, зобов`язаним забезпечити своєчасний розгляд рапорту. Отже, порушення суб`єктом владних повноважень строку виконання покладеного на нього обов`язку не може саме по собі створювати негативні наслідки для військовослужбовця, який належним чином подав рапорт.

Так само проста технічна позначка про відхилення електронного рапорту без оформлення передбаченої пунктом 13 розділу IV Порядку № 531 резолюції із зазначенням правової підстави та її обґрунтування не свідчить про вирішення порушеного у рапорті питання по суті.

Таким чином формальне вчинення технічної дії щодо рапорту не виключає наявності протиправної бездіяльності у частині невиконання передбаченого законом обов`язку щодо його належного розгляду по суті та прийняття мотивованого рішення.

Доводи відповідача про те, що позивач після звільнення з місць несвободи уклав контракт про проходження військової служби та тим самим висловив бажання продовжувати службу, стосуються матеріально-правової оцінки підстав його можливого звільнення.

Сам факт проходження позивачем служби за контрактом у цій справі сторонами не заперечується. Водночас відсутність у матеріалах справи самого контракту не дозволяє суду встановити його дату, зміст та інші умови.

Головним же є те, що наведені у відзиві міркування щодо правового значення подальшого проходження позивачем військової служби не були викладені у належним чином оформленому рішенні за результатами розгляду рапортів. Такі доводи можуть і повинні бути оцінені відповідачем при розгляді рапорту, проте їх наведення під час судового розгляду не замінює прийняття передбаченого Порядком № 531 вмотивованого рішення.

Водночас суд не вирішує у цій справі остаточно довід відповідача про те, в якому саме статусі позивач перебував у місцях несвободи. Зазначене питання може мати значення при вирішенні підстави звільнення, однак спочатку воно повинно одержати належну оцінку компетентного суб`єкта при розгляді рапорту та бути відображене у вмотивованому рішенні.

Саме такий підхід відповідає межам заявлених вимог та не призводить до підміни судом повноважень командування.

Щодо вимоги позивача провести такий розгляд саме протягом десяти робочих днів суд зазначає таке.

Порядок № 531 безпосередньо встановлює строк розгляду відповідної категорії рапортів - не більше 14 днів. Правових підстав для заміни судом установленого нормативно-правовим актом строку іншим строком - десятьма робочими днями - позивачем не наведено. Тому ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача розглянути рапорт та прийняти за результатами його розгляду вмотивоване рішення у строк, установлений Порядком № 531, без визначення судом іншої тривалості такого строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено в повній мірі правомірність своєї позиції з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, натомість доводи позивача є частково обґрунтованими, тому позовна заява підлягає до часткового задоволення.

Підстави для відшкодування судового збору в порядку ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у належному розгляді по суті рапортів ОСОБА_1 від 01.07.2026 та від 18.07.2026 про направлення документів на звільнення з військової служби у зв`язку зі звільненням з полону та неприйняття за результатами їх розгляду вмотивованого рішення у порядку, встановленому Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 531.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 про направлення документів на звільнення з військової служби у зв`язку зі звільненням з полону та прийняти за результатами його розгляду вмотивоване рішення у порядку та строк, втановлені Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 531, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та з урахуванням довідки Служби безпеки України від 23.02.2023 як документа, вид якого передбачений пунктом 18 додатка 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 № 170.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 22 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Суддя Т.О. Комшелюк