Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №420/14896/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14896/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання поновити виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській, в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській поновити пенсійну справу та поновити виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 з липня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебувала на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у зв?язку з призначенням пенсії безстроково за ІІ групою інвалідності на підставі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 08.11.2017 серії 12 ААА №312514.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 05.08.2025 №1500-0307-8/133093 повідомило, що виплата пенсії припинена зв?язку з не встановленням їй групи інвалідності з 08.11.2017 на підставі інформації з витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 08.07.2025 №ЦО-4232.

Натомість, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 у справі №420/28368/23 визнано протиправним і скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 08.07.2025 №ЦО-4232 про не встановлення ОСОБА_2 групи інвалідності з 08.11.2017. Вказане судове рішення набрало законної сили 09.02.2026.

У зв?язку з чим, виходячи з відсутності підстав, які були підставою для Пенсійного фонду України в Одеській області з припинення виплати пенсії, позивачка звернулась до Головного управління заявою від 01.05.2026 про поновлення пенсійної справи і виплати призначеної пенсії. Проте, пенсійним органом повідомлено, що заява від 01.05.2026 буде розглянута в порядку ЗУ «Про звернення громадян».

Таким чином, подана позивачкою заява про поновлення виплати пенсії від 01.05.2026, станом на дату подачі даної позовної заяви, не розглянута і по ній всупереч ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 31058-IV Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області протягом 10-ти днів не прийнято відповідне рішення.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 27.05.2026 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

11.06.2026 року за вхід.№ЕС/65067/26 надійшов відзив на позов, в якому наголошено на необґрунтованості вимог позивача та зазначено, що Позивачка 01.05.2026 звернулась до Головного управління з заявою щодо поновлення пенсійної справи і виплати призначеної пенсії по інвалідності. Оскільки заяву подано без дотримання вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1, її розгляд здійснено відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та листом від 25.05.2026 №28486-26338/A-02/8-1500/26 надано відповідь, яка мала інформаційно-роз`яснювальний характер. Рішення про відмову на підставі заяви Головним управлінням не виносилось.

21.07.2025 від Державної Установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» до Головного управління надійшов акт прийому-передачі Витягів 17.07.2025 №685 з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 08.07.2025 №ЦО-4232, в якому вказано, що ОСОБА_1 не підтверджена II група інвалідності з 08.11.2017. Після отримання офіційної інформації про скасування інвалідності, Головне управління припинило виплату пенсії Позивачці з 08.11.2017, а особовий рахунок закрито.

Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 від 23.12.2025 по справі 420/28368/25 визнано протиправним і скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної Установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 08.07.2025 №ЦО-4232 про невстановлення ОСОБА_1 групи інвалідності з 08.11.2017. Однак, вищевказаним рішенням будь-які зобов`язання на Головне управління судом не покладались.

11.06.2026 за вхід.№ЕС/65177/26 надійшла відповідь на відзив, в якій представником позивача, серед іншого, наголошено на тому, що ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області отримано від ОСОБА_3 заяву про поновлення пенсійної справи та виплати призначеної пенсії, до якої додане рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 у справі №420/28368/25 з відміткою про набрання ним законної сили 09.02.2026, яким визнано протиправною і скасована підстава, яка слугувала причиною припинення виплати пенсії.

Відповідно, відсутність причини, за якою припинена виплата пенсії є автоматичною підставою для її поновлення.

Крім того, згідно п. 2.8 розділу ІІ «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відсутність в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 у справі №420/28368/25 зобов`язань відносно відповідача не є підставою для не поновлення виплати пенсії, оскільки сама по собі наявність факту визнання протиправним і скасування, як такої, що не створює правових наслідків з моменту прийняття, причини, що зумовила припинення виплати пенсії, має наслідок приведення правовідносин у стан, що існував до прийняття незаконного рішення, а також поновлення виплати пенсії без необхідності ухвалення окремого судового рішення зобов`язального характеру.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 перебувала на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області у зв?язку з призначенням пенсії по інвалідності (ІІ група) на підставі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 08.11.2017 серії 12 ААА №312514.

Згідно Витягу з рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 08.07.2025 №ЦО-4332, ОСОБА_1 не визнана особою з інвалідністю ІІ групи з 08.11.2017 року.

ГУ ПФУ в Одеській області припинено виплату пенсії ОСОБА_1 з 08.11.20217.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 у справі №420/28368/23 визнано протиправним і скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 08.07.2025 №ЦО-4232 про не встановлення ОСОБА_2 групи інвалідності з 08.11.2017. Вказане судове рішення набрало законної сили 09.02.2026.

ОСОБА_1 звернулась до Головного управління заявою від 01.05.2026 про поновлення пенсійної справи і виплати призначеної пенсії.

Листом від 25.05.2025 №28488-26338/А-02/8-1500/25 пенсійним органом відмовлено у поновленні виплати пенсії, оскільки рішенням суду у справі №420/28368/25 будь-яких зобов`язань на Головне управління не покладалось.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875-XII).

Відповідно до ст. 2 Закону №875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із ст. 1 Закону №1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону №1058-IV).

Частиною 1 ст. 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

пенсія за віком;

пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії по інвалідності встановлено ст. 30 Закону №1058-IV. Так, ч. 1, 2 наведеної статті Закону визначено, що пенсія по інвалідності призначається у разі встановлення особі інвалідності, за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечувалося сторонами, що позивач отримувала пенсію по інвалідності, яка була призначена та обчислена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Судом встановлено, що отримавши витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" №ЦО-4232 від 08.07.2025, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області припинено позивачу виплату пенсії по інвалідності з 08.11.2017 року, що підтверджується листом від 25.05.2025 №28488-26338/А-02/8-1500/25.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону №1058-IV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном; 3) у разі смерті пенсіонера; 3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону (ч. 2 ст. 49 Закону №1058-IV).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 у справі №420/28368/23 визнано протиправним і скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 08.07.2025 №ЦО-4232 про не встановлення ОСОБА_2 групи інвалідності з 08.11.2017. Вказане судове рішення набрало законної сили 09.02.2026.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Так, згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Загальноприйнято вважати, що преюдиційність (лат. praejudicialis - те, що стосується попереднього судового рішення це можливість прийняття судом як беззаперечними обставин (юридичних фактів), що були встановленні іншим судом в іншій справі та містяться у мотивувальній частині рішення, яке набрало законної сили.

Преюдиційність безпосередньо пов`язана з презумпцією істинності судового рішення, конституційною нормою про обов`язковість судового рішення (частина друга статті 129 Основного закону України), а також такими складовими верховенства права як принцип правової визначеності, легітимних очікувань, процесуальної економії, а також заборони зловживати процесуальними правами.

Згідно з правовим висновком, що міститься у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №753/11000/14-ц, преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 4 ст. 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, за змістом ч. 4 ст. 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 28.04.2018 у справі №825/705/17, від 06.03.2019 у справі №813/4924/13-а, від 05.09.2019 у справі №2340/3396/18 та від 06.09.2019.

Беручи до уваги наведену норму процесуального права та встановлені у справі обставини, суд вважає, що судове рішення від 23.12.2025 у справі №420/28368/25, яке набрало законної сили, є преюдиційним для справи, яка розглядається.

Суд враховує, що підставою для припинення виплати пенсії по інвалідності позивачу слугувало саме рішення експертної команди №ЦО-4232 від 08.07.2025, яке судом визнано протиправним та скасовано.

Судом встановлено, що позивач зверталася із заявами про виплату пенсії по інвалідності, однак відповідачем відмовлено їй в поновленні пенсії по інвалідності.

Суд звертає увагу, що довідка до акта огляду від 08.11.2017 серії 12 ААА №312514, згідно якої ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності безстроково у встановленому порядку не скасована та залишається чинною.

Відтак, оскільки рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-4232 від 08.07.2025 року, яке стало підставою для припинення пенсійних виплат, скасовано, у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області були відсутні правові підстави для відмови у поновленні виплати позивачу пенсії по інвалідності другої групи безстроково.

Доводи відповідача з приводу того, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 у справі №420/28368/25 жодних зобов`язань на Головне управління відповідним судовим рішенням не було покладено, суд не приймає, оскільки визнання акту протиправним та скасування його судовим рішенням зумовлює втрату юридичної сили цього акту від самого моменту його прийняття, що, у свою чергу, означає правову неможливість існування юридичних наслідків протиправного акту у будь-який час його існування.

Тобто, рішення експертної команди щодо позивача не може породжувати жодних правових наслідків з моменту його прийняття та бути належною правовою підставою для припинення виплати пенсії позивачу. Втрата чинності актом, який слугував єдиною підставою для прийняття похідного рішення суб`єкта владних повноважень, свідчить про відсутність у такого похідного рішення належного правового підґрунтя.

Таким чином, оскільки інвалідність встановлена довічно, а рішення про її скасування скасоване судом, право позивача на отримання пенсії по інвалідності є безперервним.

Зважаючи на те, що дії відповідача щодо поновлення позивачеві виплати пенсії по інвалідності є протиправними, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом:

визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладену у листі від 25.05.2026 №28488-28338/А-02/8-1500/26, щодо поновлення нарахування та виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, на підставі довідки до акта огляду МСЕК від 08.11.2017 серії 12 ААА №312514, з дати фактичного припинення виплати.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 1331,20 грн. судових витрат, сплачених згідно квитанції №7432-3853-4708-3476 від 21.05.2026 року.

Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання поновити виплату пенсії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладену у листі від 25.05.2026 №28488-28338/А-02/8-1500/26, щодо поновлення нарахування та виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, на підставі довідки до акта огляду МСЕК від 08.11.2017 серії 12 ААА №312514, з дати фактичного припинення виплати.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, ЄДРПОУ 20987385).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385, електронна пошта: upr@od.pfu.gov.ua)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА