Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №420/35791/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/35791/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 подати до органу ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості для актуалізації (усунення недостовірних даних) щодо ОСОБА_1 відповідно до дійсного висновку ВЛК.

Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.12.2022 він пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до військової служби, про що зроблено запис у його військовому квитку. Оскільки він має діючий висновок військово-лікарської комісії зі статусом «придатний до військової служби», статусу «обмежено придатний» він не мав, а тому Закон України №4235-IX від 12.02.2025 на нього не поширюється.

Позивач зазначає також, що як багатодітний батько має діючу відстрочку від призову, яку підтверджують відмітка у військовому квитку та військово-обліковий документ у застосунку «Резерв+», а тому не підлягає призову на військову службу та не зобов`язаний проходити додаткові медичні огляди.

Позивач вказує, що власником Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є Міністерство оборони України, розпорядником Реєстру - Генеральний штаб Збройних Сил України, а органами ведення Реєстру - районні (міські) територіальні центри комплектування, і що обов`язок ведення, актуалізації та контролю за повнотою і достовірністю даних покладено на органи ведення Реєстру. На обґрунтування цієї позиції позивач посилається на Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та на пункти 4 і 17 наказу Міністерства оборони України від 28.03.2022 №94.

Позивач наполягає, що відсутність у Реєстрі даних про його статус за висновком військово-лікарської комісії від 01.12.2022 свідчить про неналежне виконання територіальним центром комплектування та соціальної підтримки обов`язку щодо ведення та актуалізації Реєстру, і що орган не може притягувати особу до відповідальності за власні недоліки у веденні Реєстру.

Процесуальні дії у справі

Суд ухвалою від 27.10.2025 залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.

Ухвалою від 31.10.2025 суд відкрив провадження у справі та вирішив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в електронній формі,

Цією ж ухвалою суд витребував у відповідача належним чином засвідчені копії заяви про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей для актуалізації (усунення недостовірних даних) щодо ОСОБА_1 відповідно до дійсного висновку ВЛК з додатками та вхідним номером, докази розгляду цієї заяви, рішення, прийняте за наслідком її розгляду, а також документи та матеріали, на підставі яких відповідач прийняв таке рішення, та зобов`язав його подати ці докази протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався. Відзив на позовну заяву до суду не надходив. Витребувані ухвалою від 31.10.2025 докази відповідач суду не подав, про поважні причини їх ненадання суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Згідно з записами у пункті 13 військового квитка серія НОМЕР_1 , 27.09.2012 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача визнано обмежено придатним за статтею 61В розкладу хвороб (наказ Міністерства оборони України №402).

Відповідно до записів пункту 14 військового квитка позивача, 01.12.2022 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача визнано придатним до військової служби за графою II розкладу хвороб (наказ Міністерства оборони України 2008 року №402).

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №562 від 29.08.2025, складеного офіцером управління ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_2 , суть адміністративного правопорушення викладено так: «порушення військового обліку з 24.08.2025р. Не проходження (відмова від проходження) ВЛК (п.2 розд.ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист»), що має ознаки адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП.».

Постановою №562 від 10.09.2025 тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 на позивача накладено штраф у сумі 17000,00 грн за правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП. Підставою притягнення в постанові зазначено: «Не проходження до 05.06.2025р. повторного медичного огляду військово-лікарською комісією (обмежено придатний у воєнний час) з метою визначення придатності до військової служби».

08 вересня 2025 року позивач подав до Міністерства оборони України скаргу, в якій просив, зокрема, вжити заходів щодо виправлення недостовірних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо нього шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та накладання штрафу, та провести перевірку законності складання протоколу та накладення штрафу. У скарзі позивач зазначив, що пройшов військово-лікарську комісію 01.12.2022 з висновком «придатний».

Цю скаргу розглянув відповідач. Листом від 16.09.2025 №3/1/2423 тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майор ОСОБА_4 повідомив позивача, що «Згідно даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів Ви є непридатним у мирний час, обмежено придатним у військовий час.», а також що «Дані про проходження Вами повторної військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутні, тому 24.08.2025 року було направлено повідомлення до Національної поліції України (далі - НПУ) про доставлення Вас до ТЦК, за не проходження ВЛК.». Відомостей Реєстру за наслідками розгляду скарги відповідач не виправив.

Згідно зі скріншотом військово-облікового документа в застосунку «Резерв+», оновленого 04.09.2025 об 11 годині 39 хвилин, щодо позивача відображено відмітку «Дані уточнено вчасно» та запис «Відстрочка до: 05.11.2025».

Південний міський суд Одеської області рішенням від 30.12.2025 у справі №519/2447/25, яке набрало законної сили 12.01.2026, задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1 , скасував постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №562 від 10 вересня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 17000 гривень та закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210 КУпАП.

У цьому рішенні Південний міський суд Одеської області встановив, що 01.12.2022 позивач пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до військової служби.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).

Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 3 Закону №1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 17-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII, до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Згідно з частиною восьмою статті 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. За частиною дев`ятою цієї самої статті, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Суд наводить частину восьму статті 5 Закону №1951-VIII у чинній редакції: у частині, що стосується районних (об`єднаних районних), міських (районних у місті, об`єднаних міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, ця норма з часу виникнення спірних правовідносин не змінювалась.

За пунктом 2 частини першої статті 14 Закону №1951-VIII, ведення Реєстру включає внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами.

Згідно з абзацом першим частини третьої цієї самої статті, актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).

Військовий облік, як визначає пункт 2 Порядку №1487, є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з абзацом двадцять другим пункту 79 Порядку №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.

Із наведених норм суд виходить з того, що відомості про результати медичного огляду, проведеного з метою визначення придатності особи до виконання військового обов`язку, є тими персональними даними, які підлягають внесенню до Реєстру, а їх повнота та актуальність є засадою ведення Реєстру, закріпленою законом. Обов`язок забезпечувати актуалізацію бази даних Реєстру закон покладає на органи ведення Реєстру, а функції з ведення Реєстру в системі територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки виконують районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки та їх відділи за місцем перебування особи на військовому обліку.

На підставі наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач має забезпечувати ведення та актуалізацію даних Реєстру, з огляду на таке.

Частина восьма статті 5 Закону №1951-VIII відносить до органів ведення Реєстру районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Пункт 4 Порядку №559 називає місцем звернення особи для внесення змін до Реєстру районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку, тобто покладає на відділ ті самі дії з Реєстром, що й на центр.

Окрім того, саме відповідач розглянув звернення позивача щодо відомостей Реєстру та у листі від 16.09.2025 №3/1/2423 виклав їх зміст та повідомив про вчинені ним на підставі цих відомостей дії, а доказів того, що ведення Реєстру щодо позивача належить до компетенції іншого органу, суду не надав.

Отже, відомості для актуалізації даних Реєстру щодо позивача відповідач має не подавати до іншого органу, а вносити до Реєстру сам.

Застосовуючи ці норми до встановлених обставин, суд виходить з такого.

За висновком медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.12.2022 позивач є придатним до військової служби.

Натомість, за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, як їх виклав сам відповідач у листі від 16.09.2025 №3/1/2423, позивач «є непридатним у мирний час, обмежено придатним у військовий час», а дані про проходження ним повторної військово-лікарської комісії в Реєстрі відсутні.

Отже, відомості Реєстру про результати медичного огляду позивача не відповідають висновку військово-лікарської комісії, який стосовно позивача є чинним, і тим самим не відповідають засаді повноти та актуалізації відомостей Реєстру, закріпленій пунктом 2 частини першої статті 3 Закону №1951-VIII.

Суд враховує, що медичний огляд 01.12.2022 провела комісія при тому самому ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є відповідачем у цій справі, а запис про його результат засвідчено відбитком гербової печатки цього відділу у військовому квитку позивача.

Отже, відомості, невнесення яких до Реєстру позивач оскаржує, перебували в розпорядженні самого відповідача.

Вирішуючи питання про те, чи виник у відповідача обов`язок внести відомості для актуалізації Реєстру, суд виходить з того, що обов`язок органу ведення Реєстру забезпечувати актуалізацію його бази даних, встановлений частиною дев`ятою статті 5 Закону №1951-VIII, закон не поставив у залежність від звернення особи.

Право особи звернутися з мотивованою заявою щодо виправлення недостовірних відомостей, передбачене пунктом 2 частини першої статті 9 Закону №1951-VIII, є додатковим засобом захисту її інтересу, а не умовою, за відсутності якої орган ведення Реєстру звільняється від обов`язку підтримувати відомості Реєстру в актуальному стані.

Пункт 4 Порядку №559 визначає, як діє громадянин, який виявив невідповідність між своїм військово-обліковим документом і Реєстром, і строк, у який орган вносить зміни за його заявою.

Підставою для звільнення органу ведення Реєстру від обов`язку, встановленого частиною дев`ятою статті 5 Закону №1951-VIII, недотримання громадянином цього порядку за змістом наведених норм не є.

Суд враховує, що позивач довів питання про недостовірність відомостей Реєстру безпосередньо до відповідача.

У скарзі від 08.09.2025 позивач просив вжити заходів щодо виправлення недостовірних відомостей Реєстру щодо нього та зазначив, що 01.12.2022 пройшов військово-лікарську комісію з висновком «придатний». Цю скаргу розглянув саме відповідач та надав відповідь по суті листом від 16.09.2025 №3/1/2423, у якому виклав зміст даних Реєстру, проте відомостей не виправив та висновку військово-лікарської комісії від 01.12.2022 до Реєстру не вніс.

За таких обставин відповідач був обізнаний про розбіжність між відомостями Реєстру та висновком військово-лікарської комісії і мав можливість її усунути.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач - суб`єкт владних повноважень - відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, про поважні причини неподання суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Доказів на підтвердження того, що відомості Реєстру щодо результатів медичного огляду позивача є достовірними, або того, що відповідач вніс до Реєстру відомості про висновок військово-лікарської комісії від 01.12.2022, відповідач суду не надав на виконання ухвали суду від 31.10.2025 про витребування доказів і поважних причин їх ненадання не повідомив.

За таких обставин суд, відповідно до частини шостої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів та виходить з того, що відповідач не довів правомірність своєї бездіяльності.

Відповідно до частини четвертої статті 90 КАС України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Суд враховує військовий квиток серія НОМЕР_1 , лист відповідача від 16.09.2025 №3/1/2423, скаргу позивача від 08.09.2025, рішення Південного міського суду Одеської області від 30.12.2025 у справі №519/2447/25 з довідкою про набрання ним законної сили, протокол про адміністративне правопорушення №562 від 29.08.2025, постанову №562 від 10.09.2025 та скріншот військово-облікового документа в застосунку «Резерв+»: ці докази стосуються предмета доказування, узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують як зміст відомостей Реєстру, так і зміст висновку військово-лікарської комісії.

За встановлених обставин, суд доходить висновку, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність шляхом невнесення до Реєстру відомостей щодо висновку військово-лікарської комісії про придатність позивача до військової служби.

Визначаючи спосіб захисту, суд виходить з того, що позивач просить зобов`язати відповідача вчинити конкретну дію, не заявляючи вимоги про визнання бездіяльності протиправною. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач сформулював вимогу як зобов`язання відповідача подати відомості до органу ведення Реєстру. Оскільки суд встановив, що органом ведення Реєстру щодо позивача є сам відповідач, виконання вимоги в тому вигляді, як її заявлено, не усунуло б порушення.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог: визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати його внести відомості до Реєстру.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач не вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, необхідних для актуалізації даних щодо позивача відповідно до чинного висновку військово-лікарської комісії, чим порушив вимоги пункту 2 частини першої статті 3 та частини дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей для актуалізації (усунення недостовірних даних) щодо ОСОБА_1 відповідно до дійсного висновку військово-лікарської комісії.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості для актуалізації (усунення недостовірних даних) щодо ОСОБА_1 відповідно до дійсного висновку військово-лікарської комісії, а саме відомості про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби за висновком медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.12.2022.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя Дмитро БАБЕНКО