Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №420/18770/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18770/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О. О., розглянувши в приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Білгород-Дністровська механізована колона №26» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Білгород-Дністровська механізована колона №26» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить:

-визнати протиправними та скасувати повністю податкове повідомлення – рішення ГУ ДПС в Одеській області від 21.01.2025 №313615320709; від 21.01.2025 №313915320709; від 21.01.2025 №314215320709;

-визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області в безпідставному внесенні недостовірної інформації в інтегровану картку платника податків – товариства з додатковою відповідальністю «Білгород-Дністровська механізована колона №26» щодо податкового боргу (штрафних санкцій) по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

-зобов`язати Головного управління ДПС в Одеській області відкоригувати в інформаційній системі органів ДПС данні інтегрованої картки товариства з додатковою відповідальністю «Білгород-Дністровська механізована колона №26» шляхом виключення даних податкового боргу, що обліковується за результатами висновків за актом перевірки про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з додатковою відповідальністю «Білгород-Дністровська механізована колона №26» №53784/15-32-07-09-19 від 12.12.2024 та податковими повідомленнями- рішеннями Головного управління ДПС в Одеській області від 21.01.2025 №313615320709; від 21.01.2025 №313915320709; від 21.01.2025 №314215320709.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем порушено процедуру ініціювання та проведення перевірки, прийняття податкових повідомлень-рішень контролюючого органу. Зокрема, порушено порядок надіслання контролюючим органом платнику податків запитів, рішень. Документальну перевірку проведено без аналізу первинних документів, пов`язаних з податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосований некоректний та необґрунтований розрахунок податкового зобов`язання та штрафних санкцій, під проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень враховані приписи діючого законодавства, які регулюють дію мораторію на застосування штрафних санкцій до платників податку. Акт перевірки не містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, без посилань на первісні документи. Відповідач не довів належного виконання порядку надіслання/вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, а відповідно, й наявності у контролюючого органу права розпочати у листопаді 2024 року проведення документальної невиїзної перевірки з огляду на приписи абз.3 п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України. Твердження відповідача про направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення листа з запрошенням до органу ДПС на 12.12.2024 директора позивача для ознайомлення, підписання та отримання акту перевірки не підтверджується оскільки поштове відправлення 6504416820740 прийнято до поштивого відділення 25.10.2024, а отже, акт про неможливість підписання акту перевірки №8686/15-32-07-09-20 від 12.12.2024, неправомірно складений. Не враховано застовування мораторію з 27.05.2022 на період дії воєнного стану, та положень про те, що платник податку має право виконати свій податковий обов`язок протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні в силу приписів пп. 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в редакції з 27.05.2022.

У відзиві відповідач зазначає, що в межах перевірки позивачем витребувані не надано витребувані запитом документи, позивач використовував нерухоме майно для надання в оренду в результаті чого у підприємства виник обов`язок із декларування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. За результатами аналізу інформації, яка зберігається в інформаційно-комунікаційній системі ДПС України встановлено, що в порушення норм п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Кодексу, позивачем не надано податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 - 2024 роки. Таким чином, встановлено, що у перевіряємому періоді товариство мало об`єкт нежитлової нерухомості загальною площею 3125,3 кв.м, який відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, підлягає оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у період з 01.01.2021 по 30.06.2024.

У відповіді на відзив позивач зазначає, підтримує позовні вимоги та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі повідомлення від 25.10.2024 № 1179/15-32-07-09-18 виданого Головним управлінням ДПС в Одеській області, відповідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами, далі - Кодекс), на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 10.07.2024 № 6774-п зі змінами, внесеними наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 25.10.2024 № 11001-п, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з додатковою відповідальністю «БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 26», код за ЄДРПОУ 32806605 з метою контролю правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період діяльності з 01.01.2021 по 30.06.2024 (а.с. 106-108)

За результатами перевірки відповідачем складено акти перевірки акт від 12.12.2024 № 53784/15-32-07-09-19 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТДВ «БІЛГОРОД -ДНІСТРОВСЬКА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 26», код за ЄДРПОУ 32806605» згідно з яким встановлено порушення п. 31.1, п. 31.2, п. 31.3 ст. 31, п. 33.1, п. 33.2, п. 33.3 ст. 33, п. 34.1 ст. 34, п.п. 266.1.1 п. 266.1, п.п. 266.2.1, п.п. 266.2.2 п. 266.2, п.п. 266.3.1, п.п. 266.3.3 п. 266.3, п.п. 266.5.1 п. 266.5, п.п. 266.6.1 п. 266.6, п.п.266.7.1 1, п.п. 266.7.5 п. 266.7, п.п. 266.9.1 п. 266.9, п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами), ТДВ «МК №26» не надало податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021, 2022, 2023 і 2024 роки, і як результат, не нарахувало податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у періоді з 01.01.2021 по 30.06.2024 у сумі 355 502,88 грн, в тому числі: -за 2021 в сумі 93 759,00 грн, в тому числі: за 1 квартал 2021 в сумі 23439,75 грн, за 2 квартал 2021 в сумі 23439,75 грн, за 3 квартал 2021 в сумі 23439,75 грн, за 4 квартал 2021 в сумі 23439,75 грн; -за 2022 в сумі 101572,25 грн., в тому числі: за 1 квартал 2022 в сумі 25393,06 грн, за 2 квартал 2022 в сумі 25393,06 грн, за 3 квартал 2022 в сумі 25393,06 грн, за 4 квартал 2022 в сумі 25393,07 грн; -за 2023 в сумі 104 697,55 грн., в тому числі: за 1 квартал 2023 в сумі 26174,39 грн, за 2 квартал 2023 в сумі 26174,39 грн, за 3 квартал 2023 в сумі 26174,39 грн, за 4 квартал 2023 в сумі 26174,38 грн; -за період з 01.01.2024 по 30.06.2024 в сумі 55474,08 грн, в тому числі: за 1 квартал 2024 в сумі 27737,04 грн, за 2 квартал 2024 в сумі 27737,04 гривень. (а.с. 88-98)

За результатами розгляду матеріалів перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване податкові повідомлення-рішення від 21.01.2025 №313615320709, від 21.01.2025 №313915320709, від 21.01.2025 №314215320709 (а.с. 109-110, 112-113, 115-116)

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 Податкового кодексу України врегульований порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4. статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (п. 78.8. Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (пункт 79.2 статті 79 Податкового кодексу України).

Таким чином, перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки лише за наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та за умови вручення платнику податків оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України копії наказу на проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава).

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (підпункт 42.2 статті 42 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог підпункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що визначений пунктом 42.2 статті 42 ПК України спосіб вручення наказу та повідомлення щодо проведення контрольного заходу надає відповідачу можливість обирати альтернативні шляхи направлення документів платнику податків, а саме: або засобами електронного зв`язку, або шляхом вручення особисто платнику чи його представнику, або засобами поштового зв`язку.

При цьому у разі обрання податковим органом останнього способу надіслання поштової кореспонденції та якщо поштова служба не може вручити платнику податків відповідного документа такий відповідно до абзацу 6 пункту 42.4 статті 42 ПК України вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.

При цьому суд звертає увагу на те, що зазначені вище положення податкового законодавства не дають підстави вважати, що законодавець ототожнює такі поняття як «вручення» та «надіслання» наказу в розумінні належного повідомлення про проведення перевірки.

Суд звертає увагу, що невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, і завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.

Так, вимога, яку Податковий кодекс України ставить до контролюючого органу, щодо необхідності пересвідчитись чи вручено платнику податків у визначений законодавством спосіб копію наказу про проведення невиїзної документальної перевірки, кореспондує з чітко зазначеними в статті 17 ПК України правами платника податків, а саме:

- право бути присутнім під час проведення перевірок;

- право подавати письмові звернення щодо проведення замість документальної невиїзної перевірки - документальну виїзну.

Подібні правові висновки вже було зроблено Верховним Судом при ухваленні постанови від 06.08.2019 у справі №520/8681/18.

При цьому суд звертає увагу, що Верховний Суд України у постанові від 25.01.2015 у справі 21-425а14 зробив правовий висновок відповідно до якого, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

З урахуванням наведеного обставина належного вручення наказу про проведення невиїзної перевірки входить до предмету доказування для цілей вирішення цього спору.

При цьому, відповідачем не надано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, або ж довідки про результати вручення поштового відправлення позивачу.

З наведеного вбачається, що копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки з метою повідомлення позивача про її проведення не вручена позивачу.

Інших доказів щодо належного повідомлення позивача про проведення перевірки до її початку контролюючим органом не надано.

В ході судового процесу відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено, що до початку проведення контрольного заходу, у нього була наявна інформація про вручення у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, копії наказу про проведення контрольного заходу, адже в матеріалах справи відсутні документи, які б засвідчили факт отримання відповідного наказу платником податків, або надходження від пошти відповідного повідомлення про вручення із зазначенням причини невручення поштового конверта, в якому знаходився наказ, чи інші належні докази саме до початку проведення відповідної перевірки, з приводу правомірності якої виник спір, як того вимагає імперативна норма пункту 79.2 статті 79 ПК України.

Суд звертає увагу на те, що при вирішенні спорів щодо правомірності проведення контрольного заходу обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на останнього, що прямо випливає із положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно з частиною другою цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином контролюючим органом не виконано вимоги щодо надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, що відповідно до абзацу другого пункту 79.2. статті 79 Податкового кодексу України є передумовою для права розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З огляду на те, що належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів направлення позивачу на його за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки контролюючим органом не надано, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про порушення процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки вказане підтверджується встановленими фактичними обставинами справи.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.08.2020 у справі №160/2116/19.

З огляду на встановлені обставини справи суд приходить до висновку, що допущені відповідачем процедурні порушення при призначенні та проведенні перевірки безпосередньо вплинути на правильність висновків контролюючого органу за наслідками такої перевірки, оскільки позбавили можливості позивача надати до перевірки документи на підтвердження відповідних показників податкової звітності та вплинули на обґрунтованість і законність прийнятих за результатами перевірки рішень.

Незаконність призначення й проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача є достатньою правовою підставою для висновку про визнання протиправним та скасування оскаржуваного ППР від 25.11.2024 № 52239/15-32-07-07-23, як її прямого наслідку, оскільки описані вище порушення виключають допустимість як доказів відомостей отриманих в ході такої перевірки та, відповідно, нівелюють її результати.

В контексті наведеного суд також зауважує, що за встановлення протиправності дій податкового органу щодо проведення перевіри без законних підстав у суді відсутня необхідність аналізу протиправності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.

Наведений підхід був продемонстрований, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 № 826/17123/18, в якій було сформульований такий правий висновок: «оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

У постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18 окрім наведених, Суд обґрунтував відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: «перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом» та «встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання».

Отже, установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що стали підставою до задоволення позову, суд не може переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.09.2024 у справі № 520/23362/23.

За вказаних обставин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.01.2025 №313615320709; від 21.01.2025 №313915320709; від 21.01.2025 №314215320709 є таким, що прийнято без урахування всіх обставин справи, передчасно, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд приходить до висновку, що належним способом захисту є задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасувати повністю податкового повідомлення – рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 21.01.2025 №313615320709; від 21.01.2025 №313915320709; від 21.01.2025 №314215320709, оскільки вимога позивача про визнання протиправними дії щодо внесенні недостовірної інформації в інтегровану картку платника податків щодо податкового боргу та зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області відкоригувати в інформаційній системі органів ДПС данні інтегрованої картки товариства автоматично поглинаються задоволенням вказаних позовних вимог.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов товариства з додатковою відповідальністю «Білгород-Дністровська механізована колона №26» підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений ним судовий збір пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов товариства з додатковою відповідальністю «Білгород-Дністровська механізована колона №26» (67700, пров. Молодіжний, 14, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, ЄДРПОУ 32806605) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, вул. Семінарська, 5, м. Одеса, ЄДРПОУ 449166) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення – рішення ГУ ДПС в Одеській області від 21.01.2025 №313615320709; від 21.01.2025 №313915320709; від 21.01.2025 №314215320709.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з додатковою відповідальністю «Білгород-Дністровська механізована колона №26» судовий збір у розмірі 5100,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.09.2026.

Суддя Олександр ХУРСА