Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №154/3410/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/3410/26

2/154/1845/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

за участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Володимирського міського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Обґрунтування позовних вимог

Позивач зазначив, що 14 лютого 2018 року між ним та ОСОБА_2 , дошлюбне прізвище ОСОБА_3 , зареєстровано шлюб Виконавчим комітетом Оваднівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області, актовий запис № 2.

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач посилається на те, що подружнє життя з відповідачкою не склалося через різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння, взаємної поваги, любові, довіри, дружби, взаємодопомоги та підтримки. Хоча сторони продовжують проживати разом, фактично шлюбні відносини між ними припинені, кожен живе власним життям, а шлюб має формальний характер.

Позивач вважає подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливими. Спір щодо виховання та проживання дитини, а також щодо поділу майна між сторонами відсутній.

У зв`язку з цим просив розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою.

Процесуальні дії та рішення у справі

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 18 серпня 2026 року відкрито провадження у справі.

26 серпня 2026 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, у якій він підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Того ж дня, 26 серпня 2026 року, від відповідачки ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі, у якій вона позовні вимоги визнала.

Враховуючи подані сторонами заяви, суд розглянув справу за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14 лютого 2018 року.

Шлюб зареєстровано Виконавчим комітетом Оваднівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області, про що складено актовий запис № 2.

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із пояснень позивача, викладених у позовній заяві, вбачається, що сімейні відносини між сторонами фактично припинені, взаєморозуміння між ними відсутнє, шлюб зберігається лише формально.

Відповідачка заявлених позивачем обставин не спростувала та подала до суду письмову заяву про повне визнання позову.

Оцінка суду та мотиви прийнятого рішення

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

За змістом ч. 1, 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 206 ЦПК України передбачено право відповідача визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оцінюючи заяву відповідачки про визнання позову у сукупності з установленими обставинами справи, суд не встановив підстав вважати, що таке визнання суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у тому числі малолітньої дитини сторін.

Сам факт наявності у сторін малолітньої дитини не є перешкодою для розірвання шлюбу, а спору щодо визначення її місця проживання, участі батьків у вихованні чи утриманні дитини у межах цієї справи не заявлено.

Суд враховує, що сімейно-шлюбні відносини ґрунтуються виключно на вільному волевиявленні подружжя. Позивач наполягає на припиненні шлюбу, відповідачка проти його розірвання не заперечує та прямо визнала позов.

За таких обставин збереження шлюбу всупереч чітко вираженій волі сторін не відповідало б засадам добровільності шлюбу та не мало б правового чи фактичного підґрунтя.

Сукупність установлених обставин дає суду достатні підстави для висновку, що сім`я сторін фактично розпалася, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, а тому позов підлягає задоволенню.

Судові витрати

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 347 грн 20 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне правило встановлено ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки відповідачка визнала позов до початку розгляду справи по суті, позивачу з Державного бюджету України підлягає поверненню 50 відсотків сплаченого ним судового збору, що становить 673 грн 60 коп.

Інші 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 673 грн 60 коп. відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст. 24, 56, 110, 112, 114, 115 Сімейного кодексу України, ст. 12, 13, 81, 141, 142, 206, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 14 лютого 2018 року Виконавчим комітетом Оваднівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області, актовий запис № 2.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви, у розмірі 673 (шістсот сімдесят три) гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 673 (шістсот сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору.

Шлюб припиняється у день набрання цим рішенням суду законної сили.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І.Р. Вітер