Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №400/6727/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 р. справа № 400/6727/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачівГоловного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, вул. Надії Алексєєнко, 106, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49008, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,

провизнання протиправним та скасування рішення від 25.12.2024 р. № 948060115992, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 948060115992 від 25.12.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови позивачці у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» на підставі заяви від 20.12.2024 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з 20.12.2024 перевести позивачку з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 254/03/03.3-24 від 18.12.2024 року, виданих Управлінням соціального захисту населення Вознесенської міської ради;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо нарахування ти виплати позивачці доплати за понаднормовий стаж без врахування частини 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату позивачці пенсії в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, з урахуванням проведених платежів.

В обґрунтуванням позовних вимог позивачка зазначає, що перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України в Миколаївській області, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 з 01.03.2023, а до того з 27.02.2002 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723. 20.12.2024 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про переведення з пенсії за віком, що призначена відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу». При цьому, до заяви про перехід на пенсію по Закону України «Про державну службу» надано довідки про складові заробітної плати державного службовця для призначення пенсії № 254/03/03.3-24 від 18.12.2024. Однак, відповідач 1 прийняв рішення № 948060115992 про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону № 889, оскільки позивачці вже призначалась пенсія за віком державного службовця відповідно до Закон № 3723 та недоцільністю проведення перерахунку (зменшення розміру пенсії). Зазначене рішення позивачка вважає протиправним. Також, на думку позивачки відповідач 2 протиправно нарахував доплати за понаднормовий стаж без врахування частини 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років).

Від відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволені позову та зазначає, що ОСОБА_1 з 27.02.2002 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» , з 01.03.2023 переведено на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (як доцільніший варіант). ОСОБА_1 зверталась з заявою від 20.12.2024 № 7174 про перерахунок «Перехід на інший вид пенсії» відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889. Відповідач 1 виніс рішення № 948060115992 про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону № 889, оскільки позивачці вже призначалась пенсія за віком державного службовця відповідно до Закон № 3723. Рішення вважає правомірним. До того ж, враховуючи, що законодавством не передбачено здійснення перерахунків (врахування нових довідок про заробітну плату для обчислення пенсії) призначених пенсій державним службовцям, ОСОБА_1 відмовлено в здійсненні перерахунку.

Від відповідача 2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні та з 27.02.2002 по 28.02.2023 отримувала пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ “Про державну службу”, зі зниженням пенсійного віку згідно Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки позивачка має статус потерпілого від ЧАЕС. З урахуванням пункту 4.7 Прикінцевих положень Закону № 1058 позивачку з 01.03.2023 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України № 1058. 25.12.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянуто заяву позивачки від 20.12.2024 року про переведення з пенсії за віком, що призначена відповідно до Закону № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону № 889 та винесено рішення № 948060115992 про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону № 889, оскільки позивачці вже призначалась пенсія за віком державного службовця відповідно до Закон № 3723 та недоцільністю проведення перерахунку (зменшення розміру пенсії). Рішення вважає правомірним. Щодо перерахунку пенсії позивачці зазначає, що оскільки позивачці пенсія за віком згідно Закону № 1058 призначено з 01.03.2023, тому відсутні підстави встановлювати збільшення пенсії, передбачене ч. 2 ст. 56 Закону № 796 у редакції до внесення змін Законом № 2148-VIII від 03.10.2017.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та з 27.02.2002 по 28.02.2023 отримувала пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ “Про державну службу” (далі - Закон № 3723), зі зниженням пенсійного віку згідно Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі – Закон № 796), оскільки Позивач має статус потерпілого від ЧАЕС. А з 01.03.2023 позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України № 1058.

20.12.2024 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про переведення з пенсії за віком, що призначена відповідно до Закону № 1058) на пенсію за віком відповідно до Закону № 889.

25.12.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 948060115992 про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону № 889, оскільки позивачці вже призначалась пенсія за віком державного службовця відповідно до Закон № 3723 та недоцільністю проведення перерахунку (зменшення розміру пенсії).

Вважаючи протиправним вищевказане рішення відповідача 1, а також дії відповідача 2 щодо нарахування ти виплати позивачці доплати за понаднормовий стаж без врахування частини 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Так, умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом № 3723-ХІІ, зокрема, статтею 37 цього Закону.

10 грудня 2015 року прийнято Закон № 889-VIII, який регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням. У зв`язку з набуттям з 01 травня 2016 року чинності зазначеним Законом, положення Закону № 3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII).

Відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058-IV.

Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином право на пенсію державного службовця за змістом частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ мали особи, які:

а) досягли певного віку;

б) мають передбачений законодавством страховий стаж;

в) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

За наведеного правового регулювання, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і вимогами Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Тобто, за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 15 грудня 2020 року у справі № 560/2398/19, від 18 березня 2021 року у справі № 500/5183/17, від 11 квітня 2023 року у справі № 1.380.2019.003855.

Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 14 вересня 2016 року № 622, яка застосовується з 01 травня 2016 року (далі - Порядок № 622).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII:

- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України;

- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01 травня 2016 року зберігається за особами, які відповідають умовам, визначеним пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII та статтею 37 Закону № 3723-ХІІ.

Наведені положення спрямовані на збереження права особи на призначення пенсії державного службовця та визначають умови реалізації такого права.

Водночас ні Закон № 889-VIII, ні стаття 37 Закону № 3723-ХІІ не містять положень, які б передбачали можливість після призначення та отримання пенсії державного службовця, подальшого переходу на інший вид пенсійного забезпечення, а потім повторного призначення пенсії державного службовця із визначенням її розміру на підставі нових показників заробітної плати.

Суд апеляційної інстанції враховує Рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022, яким визнано неконституційним унеможливлення перерахунку розмірів пенсій, призначених відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, водночас підтверджено збереження для осіб, визначених у пунктах 10, 12 розділу XI Закону № 889-VIII, права на пенсійне забезпечення за цією статтею. При цьому Конституційний Суд України відтермінував втрату чинності відповідним приписом Закону № 889-VIII до спливу трьох місяців з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану та зобов`язав Верховну Раду України внормувати такий перерахунок. Отже, зазначене Рішення не встановлює безпосереднього механізму визначення нового розміру раніше призначеної пенсії державного службовця на підставі нової довідки про заробітну плату. Аналогічний підхід висловлений Верховним Судом у постановах від 23 січня 2018 року у справі №745/458/16-а, від 13 лютого 2018 року у справі № 697/2282/17.

Із матеріалів справи слідує, що позивачка перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України в Миколаївській області, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 з 01.03.2023, а до того з 27.02.2022 року отримувала пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

Таким чином, право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ вже було реалізовано позивачкою, оскільки така пенсія була їй призначена та виплачувалася у період з 27.02.2002 року по 28.02.2023 року.

Звертаючись 25.12.2024 року до органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ та подавши довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 254/03/03.3-24 від 18.12.2024 року, виданих Управлінням соціального захисту населення Вознесенської міської ради, позивачка фактично ініціювала питання про повернення до раніше призначеної їй пенсії державного службовця із визначенням її розміру на підставі нових показників заробітної плати після того, як право на такий вид пенсійного забезпечення вже було реалізовано.

Отже, предметом спору у цій справі є не первинне призначення пенсії державного службовця та не перерахунок уже призначеної пенсії державного службовця, а питання щодо наявності у позивача права після переходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV повторно реалізувати право на пенсійне забезпечення за статтею 37 Закону № 3723-ХІІ шляхом повернення до раніше призначеної пенсії державного службовця із визначенням її розміру на підставі нової довідки про складові заробітної плати.

Суд зазначає, що сама лише обставина, що позивачка визначила своє звернення як заяву про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію державного службовця, не є визначальною для правильного вирішення спору. Для цілей правозастосування вирішальне значення має правова природа відповідного звернення.

Як установлено судом з 27.02.2002 року була призначена пенсія за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ, яку вона отримувала до 28.02.2023 року. У подальшому її було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

За таких обставин звернення позивачки від 25.12.2024 року не може розглядатися як первинна реалізація права на пенсію державного службовця, оскільки таке право вже було реалізоване нею раніше шляхом призначення та отримання пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Зазначене підтверджується також і тим, що разом із заявою від 25.12.2024 року позивачка подала нові довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 18.12.2024 року, складені на підставі актуальних на час звернення показників заробітної плати.

Наведене свідчить про те, що звернення позивачки було спрямоване не на поновлення виплати раніше призначеної пенсії державного службовця у попередньо визначеному розмірі, а на визначення розміру такої пенсії з урахуванням нових довідок про складові заробітної плати та актуальних показників оплати праці державних службовців.

Відтак, подана позивачкою заява за своєю правовою природою фактично спрямована на повернення до раніше вже призначеної пенсії за віком державного службовця із визначенням її розміру на підставі нової довідки про складові заробітної плати після того, як право на такий вид пенсійного забезпечення вже було реалізоване.

Сам факт призначення і виплати позивачці пенсії державного службовця у 2002 - 2023 роках свідчить, що право на таку пенсію вже було реалізоване, а тому повторна перевірка стажу державної служби, не впливає на правову природу її звернення від 25.12.2024 року та не може змінити висновок щодо відсутності правових підстав для повторної реалізації права на пенсію державного службовця.

Суд вказує, що аналогічні правовідносини були предметом розгляду Верховного Суду у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі № 523/9208/17.

У зазначеній справі Верховний Суд дійшов висновку, що у випадку, коли особі вже була призначена пенсія відповідно до Закону № 3723-ХІІ, а в подальшому її за заявою було переведено на інший вид пенсійного забезпечення, звернення такої особи із вимогою про поновлення виплати пенсії державного службовця фактично є зверненням за повторним призначенням пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ. Верховний Суд зазначив, що оскільки особі вже призначалася пенсія відповідно до Закону № 3723-ХІІ, права на повторне призначення такої пенсії вона не має.

Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов і у постанові від 25 липня 2025 року у справі № 140/5363/24, у якій зазначив, що чинне законодавство України не передбачає можливості повторного призначення пенсії державного службовця особі, якій така пенсія вже була призначена раніше, а також не встановлює правового механізму її перерахунку у зв`язку зі зміною складових заробітної плати. Правовідносини у зазначеній справі є подібними до правовідносин у цій справі, оскільки в обох випадках особа, якій раніше вже виплачувалася пенсія за віком державного службовця, після переведення на пенсію за Законом № 1058-IV звернулася щодо повернення до пенсії державного службовця із застосуванням нової довідки про заробітну плату.

У цій справі Верховний Суд також зауважив, що ані Закон № 889-VIII, ані Закон № 1058-IV не містять положень, які б передбачали підстави або механізм для перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку зі зміною (збільшенням) розміру заробітної плати діючих службовців. Аналогічним чином, жодних підстав для такого перерахунку не передбачає і стаття 37 Закону № 3723-ХІІ, яка регламентує порядок призначення пенсії за віком державним службовцям.

Наведені висновки Верховного Суду підлягають застосуванню і у цій справі, оскільки згідно зі встановленими обставинами, позивачці вже була призначена пенсія відповідно до Закону № 3723-ХІІ, після чого її було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, а подана 25.12.2024 року заява фактично спрямована на повторне призначення пенсії державного службовця з урахуванням нової довідки про складові заробітної плати.

Суд вказує, що Закон № 889-VIII, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ та Порядок № 622 не містять норм, які б надавали особі право після переведення на інший вид пенсійного забезпечення повторно звернутися за призначенням пенсії державного службовця на підставі тих самих законодавчих положень, за якими таке право вже було реалізовано.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03 червня 2026 року у справі № 400/8750/24, у якій зазначив, що пункти 10, 12 розділу XI Закону № 889-VIII гарантують збереження права на призначення пенсії державного службовця за визначених законом умов, однак не створюють правових підстав для повторного призначення такої пенсії після того, як вона вже була призначена та особа перейшла на інший вид пенсійного забезпечення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що спірне рішення відповідача 1 є правомірним, оскільки за встановлених у цій справі обставин позивачка не мала правових підстав для повторного призначення пенсії державного службовця або визначення її розміру за новою довідкою про заробітну плату.

Щодо перерахунку пенсії позивачки з 01.03.2023 в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом вище по тексту рішення позивачка з 27.02.2002 по 28.02.2023 отримувала пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону № 3723, зі зниженням пенсійного віку згідно Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі – Закон № 796), оскільки позивачка має статус потерпілого від ЧАЕС. А з 01.03.2023 позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України № 1058.

Суд зазначає, що пенсія державного службовця є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку. З 01.03.2023 року позивачку переведено на той самий вид пенсії (за віком), хоча й за нормами іншого закону. Переведення позивачки на той же вид пенсії (пенсія за віком) не є призначенням пенсії повторно на підставі положень Закону №1058-IV.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 29.11.2022 у справі № 560/4589/21.

Отже, у цьому разі йдеться не про призначення пенсії вперше, а лише про її перерахунок.

Згідно із протоколом від 21.03.2023 року відповідач 2 здійснював доплату за понаднормовий стаж (за 6 років) (повний страховий стаж 26 років й місяць 3 дні), тобто із розрахунку стажу не менше 20 років на умовах ч. 1 ст. 28 Закону № 1058.

Згідно із протоколами від 24.05.2023 року (тобто після спливу двох місяців) та від 25.02.2024 року відповідач 2 визначив повний страховий стаж у кількості 34 роки 5 місяців 13 днів та здійснював доплату за понаднормовий стаж з 01.04.2023 року за 14 років на умовах ч. 1 ст. 28 Закону № 1058.

Однак, згідно з протоколом розрахунку стажу для визначення права на пенсійне забезпечення для обчислення пенсії за віком від 20.12.2024 року страховий стаж позивачки станом на 28.02.2019 року включно за обчисленням відповідача становить 36 років 11 місяців 3 дні, з яких стаж як особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи складає 4 роки 2 місяці 1 день.

Так згідно з абзацом другим частини першої статті 28 Закону № 1058-IV (в редакції до 01.10.2011) за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру.

З 01.10.2011 за кожний повний рік страхового стажу понад 41 рік чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Суд зазначає, що позивачка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, а для цієї категорії громадян пенсія підлягає збільшенню на один процент заробітку за кожний повний рік роботи понад мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок) відповідно до частини2 статті 56 Закону № 796-ХІІ.

Зміни, внесені Законом № 2148-VIII до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ, які з 11.10.2017 пов`язують можливість збільшення пенсії з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV, з урахуванням правових висновків Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21 не повинні позбавляти особу права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж (щодо набутого раніше права, ніж набрав чинності Закон №2148-VIII).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачка має страховий стаж понад 36 років (понаднормовий – 21 рік), а право на пенсію за віком вона набула і пенсія їй призначена з 2002 року.

Отже, застосовуючи наведені вище висновки Верховного Суду у справі № 300/3435/21, суд вважає, що позивачка має право на перерахунок пенсії із її збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років згідно з пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII, оскільки таке право вона набула значно раніше, ніж набрав чинності Закон № 2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII.

Таким чином, аналізуючи наведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, враховуючи правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про задоволення позову у межах позовних вимог у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо нарахування та виплати позивачці доплати за понаднормовий стаж без врахування частини 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років) та зобов`язання нарахувати та виплатити.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, 106, м. Дніпро, 49008, ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) щодо нарахування ти виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) доплати за понаднормовий стаж без врахування частини 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років).

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) здійснити з 01.03.2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, з урахуванням раніше проведених виплат.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз