Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №380/9176/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 рокусправа № 380/9176/26

місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 до Військової частини НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , у якій просить суд:

- визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди в розмірі 1млн. гривень, передбаченої абзацом другим пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду в розмірі 1 млн. гривень, передбачену абзацом другим пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу за контрактом у складі Військовій частині НОМЕР_1 з 29.07.2019. На дату укладення контракту та зарахування до списків особового складу позивачу виповнилося повних 19 років (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Позивач продовжує безперервно нести військову службу під час дії воєнного стану, є учасником бойових дій та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, загальною тривалістю понад 6 місяців. Позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із рапортом про виплату одноразової грошової винагороди за проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 (один) млн. гривень. Листом-відповіддю відповідача позивачу відмовлено у здійсненні зазначеної виплати у зв`язку з тим, що контракт про проходження військової служби він уклав 29.07.2019, тобто до введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64. Позивач вважає таке рішення Комісії протиправним, формальним та дискримінаційним, оскільки він у повному обсязі відповідає встановленим віковим критеріям (до 25 років на момент прийняття на військову службу за контрактом) та вимогам щодо тривалості участі у бойових діях у період воєнного стану (понад 6 місяців), у зв`язку з чим звернувся за судовим захистом. Просить позов задовольнити повністю.

29.05.2026 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що аналізуючи норму Постанови №153, а саме пункту 4, можна дійти висновку, визначальними критеріями щодо кола військовослужбовців, яких стосується п.4 Постанови №153 є наступні умови:- військовослужбовці мають відноситися до категорії осіб рядового, сержантського та старшинського складу;- особи до набрання чинності Постановою (тобто станом на 13.02.2025) були прийняті або призвані на військову службу під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-IX;- військовослужбовці мають проходити дійсну військову службу станом на дату набрання чинності Постановою №153;- військовослужбовці брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення бойових дій строком, що становить не менше 6 місяців станом на дату набрання чинності Постановою №153 (13.02.2025). Факт продовження проходження військової служби після введення воєнного стану не є тотожним юридичному факту прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 пов`язує право на одноразову грошову винагороду не з будь-яким проходженням військової служби у період воєнного стану, а саме з прийняттям або призовом на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років. Отже, навіть якщо позивач продовжував проходити військову службу після 24 лютого 2022 року, ця обставина не змінює дати його прийняття на військову службу та не створює нового юридичного факту, з яким пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 пов`язує виникнення права на спірну одноразову грошову винагороду. За результатами розгляду заяв представника позивача Військова частина НОМЕР_1 надала відповідь, у якій повідомила, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 153 та роз`яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 08 грудня 2025 року № 220/13/28126 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 000 000 гривень мають виключно громадяни України, які до набрання чинності постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану , проходили військову службу станом на 13 лютого 2025 року та брали безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних бойових дій строком не менше шести місяців станом на 13 лютого 2025 року. З огляду на те, що ОСОБА_1 прийнятий на військову службу до початку дії воєнного стану, правових підстав для застосування до нього пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 не вбачається.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 11.05.2026 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 , станом на дату звернення з адміністративним позовом проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

29.07.2019 позивач прийнятий на військову службу за контрактом у віці до 25 років, що підтверджується записами у військовому квитку серії НОМЕР_4 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.08.2019.

Позивач брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 .

Листом-відповіддю відповідача позивачу відмовлено у здійсненні зазначеної виплати у зв`язку з тим, що контракт про проходження військової служби він уклав 29.07.2019, тобто до введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64.

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у нарахуванні та виплаті грошової винагороди, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.

Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

У подальшому, Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

За змістом частин 1, 3 статті 1 цього Закону, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII визначені види військової служби, зокрема, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також інші види.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 14 ст. 2 Закону №2232-XII).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону 2232-ХІІ, Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч.2 ст.9 Закону №2011-XII).

Частиною 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

11.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», пунктом 2 якої затверджений Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу (далі - Постанова №153).

Пунктом 3 цієї Постанови установлено, що учасникам експериментального проекту є, зокрема: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу.

Відповідно до пункту 4 Постанови №153 установлено, що:

- громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та: були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу; проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу «молодший лейтенант»; проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є право позивача на отримання грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Виходячи зі змісту наведених правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, слідує висновок, що абзац 2 пункту 4 Постанови №153 пов`язує право на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах із сукупністю таких юридичних фактів: належність військовослужбовця до осіб рядового, сержантського або старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань або правоохоронних органів спеціального призначення; вік до 25 років на момент прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану; проходження військової служби станом на дату набрання чинності Постановою №153 (13.02.2025); безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій; відсутність випадків притягнення до кримінальної відповідальності, дворазового або більшого притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення чи дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії яких не закінчився.

При цьому, розмір виплати залежить від тривалості безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій станом на 13.02.2025.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 , станом на дату звернення з адміністративним позовом проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

29.07.2019 позивач прийнятий на військову службу за контрактом у віці до 25 років, що підтверджується записами у військовому квитку серії НОМЕР_4 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.08.2019.

Відповідно до наданих відповідачем витягів із наказів, під час військового стану позивач неодноразово брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України), що за сукупністю становить не менше шести місяців, зокрема, в періоди: з 01.10.2022 по 13.10.2022, з 24.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 27.03.2023 по 27.03.2023, з 14.04.2023 по 14.04.2023, з 13.05.2023 по 14.05.2023, з 17.05.2023 по 18.05.2023, з 21.05.2023 по 22.05.2023, з 24.05.2023 по 25.05.2023, з 28.05.2023 по 29.05.2023, з 06.06.2023, по 10.06.2023, з 16.06.2023 по 20.06.2023, з 01.07.2023 по 10.07.2023, з 01.08.2023 по 05.08.2023, з 11.08.2023 по 15.08.2023, з 21.09.2023 по 30.09.2023, з 22.10.2023 по 31.10.2023, з 01.11.2023 по 10.11.2023, з 21.12.2023 по 31.12.2023, з 11.01.2024 по 20.01.2024, з 10.02.2024 по 19.02.2024, з 11.03.2024 по 20.03.2024, з 28.03.2024 по 29.03.2024, з 01.04.2024 по 10.04.2024, з 01.05.2024 по 10.05.2024, з 18.05.2024 по 19.05.2024, з 22.06.2024 по 30.06.2024, з 20.08.2024 по 21.08.2024, з 26.08.2024 по 27.08.2024, з 21.09.2024 по 21.09.2024, з 23.09.2024 по 26.09.2024, з 28.09.2024 по 30.09.2024, з 01.10.2024 по 01.10.2024, з 03.10.2024 по 06.10.2024, з 08.10.2024 по 10.10.2024, з 25.11.2024 по 26.11.2024, з 28.11.2024 по 30.11.2024, з 02.12.2024 по 04.12.2024, з 06.12.2024 по 08.12.2024, з 10.12.2024 по 10.12.2024, з 13.12.2024 по 13.12.2024, з 01.01.2025 по 04.01.2025, 06.01.2025 по 09.01.2025, з 01.02.2025 по 07.02.2025.

Станом на 13.02.2025, тобто на дату набрання чинності Постановою №153, та станом на дату ухвалення цього рішення, позивач продовжує проходити військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

За позивачем не обліковано випадків притягнення до кримінальної відповідальності, до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення, дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії яких не закінчився.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що позивач не підпадає під дію абзацу 2 пункту 4 Постанови №153 на тій лише підставі, що контракт про проходження військової служби укладений ним 29.07.2019, тобто до запровадження в Україні воєнного стану. Положення абзацу 2 пункту 4 Постанови №153 пов`язує право на отримання винагороди із сукупністю установлених такою нормою юридичних фактів, серед яких визначальними є вік військовослужбовця на момент прийняття або призову на військову службу (до 25 років), факт проходження ним військової служби станом на дату набрання чинності Постановою №153 та тривалість безпосередньої участі у бойових діях.

Згідно з пунктом 2 частини 8 статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» строк контракту, який закінчується в особливий період, продовжується до його закінчення. У зв`язку із запровадженням з 24.02.2022 в Україні воєнного стану строк дії контракту позивача продовжено до закінчення особливого періоду.

Системне тлумачення абзацу 2 пункту 4 Постанови №153 у взаємозв`язку з частиною 8 статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» дає підстави для висновку, що військовослужбовець, який на момент прийняття на військову службу не досяг 25-річного віку, продовжує проходити військову службу станом на 13.02.2025 на підставі контракту, дія якого продовжена у зв`язку із запровадженням воєнного стану, та брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, не позбавляється можливості претендувати на винагороду на тій лише підставі, що первинне підписання контракту відбулося до 24.02.2022.

Інше тлумачення абзацу 2 пункту 4 Постанови №153 ставило б у нерівне правове становище військовослужбовців, які на момент прийняття на військову службу не досягли 25-річного віку, продовжують проходити військову службу під час воєнного стану та брали безпосередню участь у бойових діях, виключно за критерієм дати первинного підписання контракту, що не відповідає меті прийняття Постанови №153, спрямованої на підвищення мотивації до проходження військової служби окремими категоріями громадян України під час воєнного стану.

Посилання відповідача на лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України є безпідставним, оскільки такі листи не є актами нормативного характеру, а їх зміст не може звужувати коло осіб, що мають право на одноразову грошову винагороду відповідно до п.4 Постанови №153, порівняно з обсягом, визначеним самою Постановою №153.

Відповідно до наданих відповідачем витягів із наказів, під час військового стану позивач неодноразово приймав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України), що за сукупністю становить не менше шести місяців, зокрема, в періоди: з 01.10.2022 по 13.10.2022, з 24.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 27.03.2023 по 27.03.2023, з 14.04.2023 по 14.04.2023, з 13.05.2023 по 14.05.2023, з 17.05.2023 по 18.05.2023, з 21.05.2023 по 22.05.2023, з 24.05.2023 по 25.05.2023, з 28.05.2023 по 29.05.2023, з 06.06.2023, по 10.06.2023, з 16.06.2023 по 20.06.2023, з 01.07.2023 по 10.07.2023, з 01.08.2023 по 05.08.2023, з 11.08.2023 по 15.08.2023, з 21.09.2023 по 30.09.2023, з 22.10.2023 по 31.10.2023, з 01.11.2023 по 10.11.2023, з 21.12.2023 по 31.12.2023, з 11.01.2024 по 20.01.2024, з 10.02.2024 по 19.02.2024, з 11.03.2024 по 20.03.2024, з 28.03.2024 по 29.03.2024, з 01.04.2024 по 10.04.2024, з 01.05.2024 по 10.05.2024, з 18.05.2024 по 19.05.2024, з 22.06.2024 по 30.06.2024, з 20.08.2024 по 21.08.2024, з 26.08.2024 по 27.08.2024, з 21.09.2024 по 21.09.2024, з 23.09.2024 по 26.09.2024, з 28.09.2024 по 30.09.2024, з 01.10.2024 по 01.10.2024, з 03.10.2024 по 06.10.2024, з 08.10.2024 по 10.10.2024, з 25.11.2024 по 26.11.2024, з 28.11.2024 по 30.11.2024, з 02.12.2024 по 04.12.2024, з 06.12.2024 по 08.12.2024, з 10.12.2024 по 10.12.2024, з 13.12.2024 по 13.12.2024, з 01.01.2025 по 04.01.2025, 06.01.2025 по 09.01.2025, з 01.02.2025 по 07.02.2025.

Тривалість безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій станом на 13.02.2025 досягає шестимісячного строку, встановленого абзацом 2 пункту 4 Постанови №153 для виплати винагороди у розмірі 1 млн. гривень.

Отже, суд зазначає, що позивач повністю відповідає усім критеріям, визначеним абзацом другим пункту 4 Постанови №153, для отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у повному розмірі - 1 000 000 (один мільйон) гривень.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням установленого Кодексом адміністративного судочинства України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд висновує, що позивач відповідає всім умовам, передбаченим пунктом 4 Постанови №153, для отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у повному розмірі - 1 000 000 (один мільйон) гривень.

Відтак, дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплати позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн гривень на підставі пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» є протиправними.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення (вчинення дій) суб`єктом владних повноважень, порушене право позивача у даному випадку підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн гривень на підставі пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

V. Судові витрати

Судові витрати між сторонами не розподіляються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплати солдату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 (один) мільйон гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович