Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №340/574/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року справа № 340/574/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі – Управління) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії і стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду зі заявою до Управління про:

- зобов`язання відновити щомісячну страхову виплату за страховим випадком від 2018 року у розмірі 10% і виплатити заборгованість з червня 2023 року у сумі 100101,03 грн з нарахуванням індексації грошових коштів;

- зобов`язати провести повторний розрахунок щомісячної страхової виплати за сукупністю двох страхових випадків у розмірі 70 (10+60)%, врахувавши середньомісячну заробітну плату за період з серпня 2021 року по липень 2022 року і індексацію за 2024-2025 роки;

- стягнення моральної шкоди у сумі 100101,03 грн (Том 1 а.с.49-51).

ОСОБА_1 пояснив, що відповідач неправильно обчислив страховий платіж за два страховими випадками, оскільки не врахував середньомісячної заробітної плати за період, який він обрав.

Зазначив, що об`єднання страхових виплат в один платіж за двома страховими випадками призвело до зменшення суми коштів, яку би міг отримувати у випадку, якщо нараховували страхові платежі окремо за кожним випадком.

Стверджує, що порушення порядку нарахування коштів завдало моральної шкоди, яку прирівнює до суми заборгованості.

23 лютого 2026 року суд повернув позовну заяву в частині вимоги щодо зобов`язання нарахувати і виплатити щомісячну страхову виплату у належному розмірі за період до 05 серпня 2025 року (Том 1 а.с.99-102).

Того ж дня суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін в іншій частині вимоги заяви (Том 1 а.с.99-102).

10 березня 2026 року суд прийняв ухвалу про розгляд справи у тому ж виді провадження, однак з викликом сторін (а.с.126).

Управління заперечило щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 1 а.с.105-108).

Представники пояснили, що страховий платіж виплачували одним платежем за два страхові випадки, сумувавши відсоток втрати працездатності.

Зазначили, що, обчислюючи страховий платіж, застосували середньомісячну заробітну плату за період, що передував другому страховому випадку, оскільки є більшою, аніж середньомісячна заробітна плата за період, який передував першому страховому випадку.

Стверджували, що позивач не може вибирати період, за який обчислюють середньомісячну заробітну плату.

21 вересня 2026 року сторони до суду не з`явилися, будучи належним чином повідомленні про час і місце розгляду справи (Том 2 а.с.65-66, 69-70, 77).

Керуючись приписами частини 9 статті 205 КАС України, суд завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Суд, вислухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, 20 березня 2018 року з ОСОБА_1 стався нещасний випадок на виробництві, який призвів до втрати 5% працездатності (Том 1 а.с.11, 188).

Для обчислення страхової виплати врахували середньомісячну заробітну плату за період з березня 2017 року по лютий 2018 року (Том 1 а.с.188).

Середньомісячна заробітна плата становила 16116,15 грн (Том 1 а.с.188).

Відсутній спір щодо періоду обчислення і суми середньомісячної заробітної плати.

З 25 вересня 2018 року страхова виплата становила 805,81 (16116,15 х 5%) грн (Том 1 а.с.188).

Страхову виплату індексували упродовж 2019-2022 років (Том 1 а.с.188).

Після індексації вона склала 1188,43 грн (Том 1 а.с.188).

21 червня 2022 року медико-соціальна експертна комісія зробила висновок, що втрата працездатності за нещасним випадком на виробництві становить 10% (Том 1 а.с.11, 192).

З 09 червня 2022 року страхова виплата становила 2376,86 (1188,43 х 2) грн (Том 1 а.с.192).

03 травня 2023 року медико-соціальна експертна комісія встановила у позивача професійне захворювання, яке призвело до втрати 60% працездатності (Том 1 а.с.11).

Для обчислення страхової виплати врахували середньомісячну заробітну плату за період з лютого 2020 року по січень 2021 року (Том 1 а.с.190).

Середньомісячна заробітна плата становила 22934,22 грн (Том 1 а.с.190).

З 02 травня 2023 року страхова виплата становила 13760,53 (22934,22 х 60%) грн (Том 1 а.с.190).

Припинено виплату першого страхового платежу, оскільки вважали, що 60% втрати працездатності за професійним захворюванням поглинули 10% втрати працездатності за нещасним випадком на виробництві.

У липні 2025 року Управління перерахувало страховий платіж з 02 травня 2023 року у зв`язку з тим, що врахувало неправильний період, за який обчислено середньомісячну заробітну плату (Том 1 а.с.189).

Для обчислення страхової виплати врахували середньомісячну заробітну плату за період з листопада 2021 року по жовтень 2022 року (Том 1 а.с.189).

Середньомісячна заробітна плата становила 18567,79 грн (Том 1 а.с.189).

За перерахунком з 02 травня 2023 року страхова виплата становила 11140,67 (18567,79 х 60%) грн (Том 1 а.с.189).

У жовтні 2025 року відповідач перерахував страховий платіж з 02 травня 2023 року у зв`язку з тим, що врахував неправильний відсоток втрати працездатності (Том 1 а.с.191).

За перерахунком з 02 травня 2023 року страхова виплата становила 12997,45 (18567,79 х 70 (60 + 10)%) грн (Том 1 а.с.191).

З урахуванням індексацій грошових доходів у 2024-2025 роках страхова виплата на 01 січня 2026 року становить 15532,05 грн (Том 1 а.с.191).

Позов подано до суду 04 лютого 2026 року (Том 1 а.с.1-3).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, з урахуванням ухвали суду від 23 лютого 2026 року про повернення позовної заяви в частині вимог суд має перевірити правильність нарахування і виплати страхового платежу з 05 серпня 2025 року.

Перше питання, на яке має відповісти суд: який період праці мали враховувати для встановлення середньомісячної заробітної плати при обчисленні другого страхового платежу?

Так, приписами частин 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон) визначено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Постановою Уряду України від 26 вересня 2001 року №1266 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням (далі – Порядок).

Приписами пункту 11 Порядку встановлено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.

Другий страховий випадок настав 03 листопада 2022 року.

Цього дня ОСОБА_1 звільнили з роботи у зв`язку з виявленням невідповідності виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я (Том 1 а.с.206 (на звороті)).

Отже, потерпілий не впливає на розрахунковий період обчислення середньомісячної заробітної плати.

Розрахунковим періодом обчислення середньомісячної заробітної плати є листопад 2021 року – жовтень 2022 року.

Тому у липні 2025 року Управління правомірно виправило допущену помилку.

На час розгляду справи страхові виплати за двома страховими випадками об`єднані в одну виплату, яку обчислює як 70 (60 + 10)% середньомісячної заробітної плати за другим страховим випадком.

Постає запитання: чи правомірне таке об`єднання?

Так, приписами пункту 10 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що страхові випадки: за соціальним страхуванням від нещасного випадку – нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання.

Отже, нещасний випадок на виробництві і професійне захворювання – окремі страхові випадки, бо призводять до різного ушкодження здоров`я.

Управління об`єднало виплати за двома страховими випадками в одну виплату у жовтні 2025 року, оскільки з 2023 року припинило виплату за першим страховим випадком.

Приписами частини 10 статті 36 Закону (у редакції на 2025 рік) передбачено, що у разі повторного ушкодження здоров`я середньомісячна заробітна плата за бажанням потерпілого обчислюється за відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров`я. Сума страхової виплати в такому разі визначається згідно із ступенем (у відсотках) втрати професійної працездатності, що встановлюється вiдпoвiднo до законодавства за сукупністю випадків ушкодження здоров`я.

Якщо повторне ушкодження здоров`я працівника настало з вини іншого роботодавця, страхова виплата здійснюється на загальних підставах.

У цьому випадку два ушкодження здоров`я настали за час роботи в одного працедавця.

Отже, об`єднанню виплат за двома страховими випадками в одну виплату передує бажання потерпілого, яким останній визначається і зі середньомісячною заробітною платою (вибирає між при обчисленні першого або другого страхового платежу), яку використають при обчисленні платежу за сукупністю випадків ушкодження здоров`я.

Суд встановив, що ОСОБА_1 не подав такої заяви.

Тому відповідач безпідставно об`єднав виплати за двома страховими випадками в одну виплату.

На перший погляд, такі дії не могли призвести до виплати коштів у меншому розмірі, оскільки враховано більшу з двох середньомісячних заробітних плат (18567,79 грн) і сукупний розмір втрати працездатності (70 (60 + 10)%).

Однак об`єднання виплат призвело до виплати коштів у меншому розмірі по відношення до того, якби виплачували страхові платежі окремо.

Так, проіндексована об`єднана страхова виплата на 01 січня 2026 року становила 15532,05 грн (Том 1 а.с.191).

15532,05 грн – проіндексовані 70% середньої заробітної плати.

Проіндексовані 10% середньої заробітної плати – 2218,86 (15532,05 : 7) грн.

Якби продовжували виплачувати страховий платіж за першим страховим випадком окремо (10% середньомісячної заробітної плати), то станом на 01 січня 2026 року з урахуванням індексації становив би 3424,80 (2376,86 х 1,197 (2023) х 1,0796 (2024) х 1,115 (2025)) грн.

3424,80 грн > 2218,86 грн.

Отже, Управління допустило протиправні дії.

Захист порушеного права полягає у зобов`язанні Управління з 05 серпня 2025 року перерахувати страхові платежі окремо і виплатити додаткові кошти, врахувавши правові висновки суду та фактичну виплату.

Що стосується вимоги позову про стягнення моральної шкоди у сумі 100101,03 грн, то суд зазначає наступне.

Так, спричинення моральної шкоди позивач обумовлює припиненням виплати першого страхового платежу (Том 2 а.с.53-55).

Суд розглядає справу в межах позовних вимог.

Мова про події, які мали місце з серпня 2025 року.

Судом встановлено, що Управління поновило виплату першого страхового платежу у складі об`єднаної виплати, хоча і в меншому розмірі, у жовтні 2025 року (до звернення до суду провели перерахунок, збільшивши відсоток втрати працездатності до 70%).

Таке порушення не було тривалим (з серпня 2025 року) і його відповідач в більшій мірі усунув самостійно.

Порушення, яке встановив суд, є наслідком неправильного розуміння норм права.

Варто зазначити, що і позивач неправильно розуміє законодавство, оскільки позов задоволено частково.

ОСОБА_1 не надав доказів, що помилкові дії Управління призвели до погіршення стану здоров`я і іншого.

Тому суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині вимог.

Підсумовуючи, суд констатує про часткове задоволення позову.

Судові витрати становлять сплату судового збору у сумі 1331,20 грн (Том 1 а.с.42).

Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити позов ОСОБА_1 частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо нарахування і виплати об`єднаного страхового платежу ОСОБА_1 з 05 серпня 2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 05 серпня 2025 року перерахувати страхові платежі ОСОБА_1 і виплатити заборгованість, врахувавши фактичну виплату та наступне:

- перший платіж – 10% середньомісячної заробітної плати за період з березня 2017 року по лютий 2018 року з урахуванням індексації грошових доходів за 2019-2025 роки;

- другий платіж – 60% середньомісячної заробітної плати за період з листопада 2021 року по жовтень 2022 року з урахуванням індексації грошових доходів за 2024-2025 роки.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в іншій частині вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код 20632802; вул.Соборна,7А м.Кропивницький Кіровоградська область) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати у сумі 1331,20 грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ