Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №340/3653/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3653/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (далі – відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 06.05.2026 –день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 06.05.2026 – день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

В обґрунтування вимог зазначено, що позивач проходила службу у 25 ДПРЧ 4 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Кіровоградській області та була звільнена зі служби 03.02.2025. Вказано, що за період з 01.03.2018 по 03.02.2025 позивачу не було нараховано та виплачено фіксовану суму індексації грошового забезпечення, право на яку встановлено рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі № 340/2650/25. На виконання цього рішення 06.05.2026 позивачу було виплачено відповідну суму індексації. Позивач вважає, що несвоєчасна виплата належного їй доходу є підставою для компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159. Посилається на те, що зазначене законодавство не ставить право на компенсацію в залежність від підстави нарахування доходу та не виключає її виплату у випадку, коли відповідний дохід нараховано на виконання судового рішення. На підтвердження своєї позиції позивач послалася, зокрема, на постанову Верховного Суду від 02 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20, в якій зазначено про обов`язок виплатити компенсацію одночасно з погашенням заборгованості.

Відповідач подав відзив, у якому заперечив проти позову, зазначивши, що на момент звільнення позивача індексація грошового забезпечення не нарахованою та між сторонами існував спір щодо права на її отримання. Вказав, що право на відповідну виплату встановлено лише рішенням суду від 22.10.2025 у справі № 340/2650/25, яке відповідач добровільно виконав, нарахувавши та виплативши позивачу індексацію 08.05.2026. Відповідач також послався на положення статей 116, 117 КЗпП України, вважаючи, що підстави для відповідальності за затримку розрахунку при звільненні відсутні, оскільки на момент звільнення спірної суми не було нараховано, а її розмір і право на отримання були предметом судового спору. Крім того, відповідач зазначив, що компенсація втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050-III має похідний характер та можлива лише за наявності факту нарахування доходу, який своєчасно не виплачено. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду у справі № 280/8933/24, відповідач вказав, що у разі встановлення права на виплату судовим рішенням підстави для компенсації за період, що передував її нарахуванню, відсутні (а.с.17-21).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Позивач проходила службу у 25 ДПРЧ 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 року у справі №340/2650/25 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення у розмірі 4 056,91 грн у місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, а також провести виплату індексації грошового забезпечення з одночасним відрахуванням військового збору та компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.

З наданої відповідачем до суду копії платіжної інструкції №549 від 04.05.2026 (а.с.37) вбачається, що 08.05.2026 на рахунок позивача на виконання рішення у справі №340/2650/25 від 22.10.2025 перераховано грошові кошти (індексація грошового забезпечення) у сумі 231 771,27 грн.

Водночас матеріали справи не містять доказів нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати перерахованого грошового забезпечення, а відповідачем таких доказів суду не надано.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ від 19 жовтня 2000 року (далі – Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року (далі – Порядок № 159).

Згідно з нормами статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

У відповідності до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

За приписами статті 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Пунктом 4 Порядку № 159 передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 200/11292/19-а дійшов правового висновку про те, що системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії, страхових виплат) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Таким чином, враховуючи наявність факту несвоєчасної невиплати позивачу сум, які нараховані на виконання судового рішення у справі № 340/2650/25, суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.

Невиплата позивачеві суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата індексації грошового забезпечення, є порушенням прав військовослужбовця на отримання такої компенсації, відтак, порушене право позивача має бути відновленим.

З метою ефективного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, а також зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу зазначену компенсацію на суму індексації грошового забезпечення, нарахованої і виплаченої на виконання рішення суду у справі №340/2650/25, за весь період затримки виплати – з 01.03.2018 по 08.05.2026.

Доводи відповідача щодо відсутності підстав для компенсації з огляду на те, що індексація була нарахована лише на виконання судового рішення, не відповідають правовому регулюванню спірних правовідносин. Для застосування Закону № 2050-III юридично значущим є встановлення факту несвоєчасної виплати доходу, право на який належало позивачу, а не причина, з якої його було нараховано. У цій справі право позивача на індексацію за відповідний період встановлено судовим рішенням, а сама індексація була фактично виплачена лише у травні 2026 року.

Посилання відповідача на положення статей 116, 117 КЗпП України також не спростовує заявленої вимоги, оскільки позивач просить про компенсацію втрати частини доходів за Законом № 2050-III, а не про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Зазначені види виплат мають різну правову природу та різні підстави застосування.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

В даному випадку, часткове задоволення позовних вимог пов`язано із встановленням судом відмінного від заявленого позивачем порядку відновлення порушеного права, а тому на переконання суду, не впливає на розмір судових витрат, що підлягає відшкодуванню позивачу.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у розмірі 1331,20 грн (а.с.10), який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (вул. Героїв-рятувальників, 21, м. Новоукраїнка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27100, ЄРДПОУ 36734718) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення, нарахованих і виплачених на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі №340/2650/25, за весь час затримки виплати – з 01.03.2018 по день фактичної виплати 08.05.2026.

Зобов`язати 4 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення, нарахованих і виплачених на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі №340/2650/25, за весь час затримки виплати – з 01.03.2018 по день фактичної виплати 08.05.2026.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (ЄРДПОУ 36734718) судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН