Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №340/6525/24 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/6525/24

провадження № 2-ап/340/11/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через адвоката Лихачова Р.Б., звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 10.07.2022 року по 19.05.2023 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Відповідач виплачував йому грошове забезпечення у заниженому розмірі, оскільки не застосовував для визначення його окладів (посадового окладу та окладу за військовим званням) належну розрахункову величину – прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Також відповідач не виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення, одноразову грошову допомогу згідно з частиною 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 – 2023 роки, грошову компенсацію за неотримане речове майно. Відповідач занизив розмір виплаченої грошової допомоги для оздоровлення за 2022 – 2023 роки, оскільки не включив до складу місячного грошового забезпечення винагороду на період дії воєнного стану. Також відповідач не виплатив позивачу таку додаткову винагороду в розмірі 30000 грн., попри те, що позивач здійснив 14 виїздів у зону бойових дій для виконання бойових завдань. Тож представник позивача просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати його грошового забезпечення військовослужбовця за період з 10.07.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити його грошове забезпечення військовослужбовця за період з 10.07.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 року за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

2) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 16.05.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити його грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 16.05.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 року за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

3) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації його грошового забезпечення за період з 10.07.2022 року по 16.05.2023 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію його грошового забезпечення за період з 10.07.2022 року по 16.05.2023 року;

4) зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби згідно частини 2 ст.15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та члені їх сімей";

5) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, виплата якої передбачена пунктами 1, 7, 9 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, виплата якої передбачена пунктами 1, 7, 9 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року;

6) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, виплата якої передбачена пунктами 1, 7, 9 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, виплата якої передбачена пунктами 1, 7, 9 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року;

7) зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а також інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення за період затримки їх виплати на один і більше календарних місяців, по дату фактичної виплати;

8) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 12.12.2023 року;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 12.12.2022 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому компенсацію за неотримане речове майно за період з 10.07.2022 року по 16.05.2023 року;

9) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому надбавки за проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому надбавку за проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років;

10) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 425% посадового окладу;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 425% посадового окладу;

11) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невключення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого йому нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2023 рік;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";

12) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невключення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого йому нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";

13) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому в повному обсязі додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 10.07.2022 року по 16.05.2023 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду за період з 10.07.2022 року по 16.05.2023 року в розмірі 30000 грн. на місяць, пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року.

Ухвалою судді від 22.10.2024 року позовну заяву повернуто на підставі пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ухвалу судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою судді від 28.02.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, суд установив такі обставини.

ОСОБА_1 у липні 2022 року на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року "Про загальну мобілізацію" був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації в Збройні Сили України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №187 від 10.07.2022 року (по стройовій частині) молодший сержант ОСОБА_1 з 10.07.2022 року зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення.

Наказом командувача Сил логістики Збройних Сил України (по особовому складу) №52-РС від 16.05.2023 року позивача призначено на посаду командира взводу охорони роти охорони НОМЕР_4 батальйону охорони та обслуговування Сил логістики Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_5 ).

На цій підставі наказом командира військової частини НОМЕР_2 №142 від 19.05.2023 року (по стройовій частині) молодшого сержанта ОСОБА_1 з 19.05.2023 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та знято з усіх видів забезпечення у зв`язку з вибуттям до нового місця служби ( АДРЕСА_2 ).

Згодом позивач уклав контракт про проходження військової служби осіб офіцерського складу та продовжив військову службу у складі військових частин НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , які підпорядковуються командуванню Сил логістики Збройних Сил України.

Наказом командувача Сил логістики Збройних Сил України (по особовому складу) №139 від 28.05.2024 року молодшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас на підставі пп. "б" п.3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я: за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

На цій підставі наказом командира військової частини НОМЕР_7 №160 від 02.07.2024 року (по стройовій частині) позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_7 та всіх видів забезпечення з 02.07.2024 року.

Позивач 04.10.2024 року звернувся до суду з цим позовом, оспорюючи розмір нарахованого та виплаченого йому грошового забезпечення за час військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , та вимагаючи від неї певних виплат та грошових компенсацій.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно зі статтями 1, 3, 5, 15, 16 Закону України "Про Збройні Сили України" Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.

Фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов`язки служби у військовому резерві, військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) і спеціальні збори, та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та інших нормативно-правових актів.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 року (надалі - Закон №2011-XII) містить такі норми:

Стаття 9. Грошове забезпечення військовослужбовців

1. Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

2. До складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

3. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

4. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Стаття 10-1. Право військовослужбовців на відпустки. Порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них

1. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Стаття 23. Фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону

Фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі – постанова КМУ №704), яка набрала чинності з 01.03.2018 року та якою зокрема постановлено:

1. Затвердити:

- тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1;

- схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту згідно з додатком 2;

- схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

- додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15;

- розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.

2. Установити, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

3. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

5. Надати право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:

1) установлювати:

- надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;

3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

6. Виплачувати:

1) надбавку за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців розвідувальних органів), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16, а військовослужбовцям розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової військової служби) - в розмірі 3 відсотків посадового окладу за кожний календарний рік вислуги років, але не більше 50 відсотків посадового окладу;

7. Видатки, пов`язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання державних органів.

8. Умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

Пунктом 4 постанови КМУ №704 (в редакції, чинній на момент її прийняття) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згодом постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яка набрала чинності 28.02.2018 року, у постанові КМУ №704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Постановою Кабінету Міністрів України №481 від 12.05.2023 року, яка набрала чинності 20.05.2023 року, у постанові КМУ №704 абзац 1 пункту 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (надалі – Порядок №260), який застосовується з 01.03.2018 року та на час виникнення спірних правовідносин містив такі норми:

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України.

2. Грошове забезпечення включає:

щомісячні основні види грошового забезпечення;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:

посадовий оклад;

оклад за військовим званням;

надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:

підвищення посадового окладу;

надбавки;

доплати;

винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;

премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:

винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану;

допомоги.

3. Підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:

штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);

накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;

накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;

накази про присвоєння військових звань;

грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

4. Грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад`юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає:

посадовий оклад;

оклад за військовим званням;

надбавку за вислугу років;

підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний;

надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання;

доплати за науковий ступінь та за вчене звання;

премію;

морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування;

одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби;

інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.

7. Розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний календарний місяць, визначається шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість календарних днів, прослужених військовослужбовцем у цьому місяці. При цьому середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.

Військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов`язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення в разі вибуття військовослужбовців до нового місця служби за строк із дня, наступного за днем виключення зі списків особового складу військової частини, і до дня прийняття посади здійснюється за новим місцем служби в розмірі, встановленому за попереднім місцем служби, після зарахування їх на грошове забезпечення до цієї військової частини.

8. Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується:

щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;

одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

11. У разі змін розмірів (норм) щомісячних основних або додаткових видів грошового забезпечення під час проходження військової служби (у тому числі під час відряджень, відпусток, навчання, звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою, перебування на лікуванні в лікарняних закладах та розпорядженні тощо) здійснюється перерахунок грошового забезпечення з дня, з якого відбулися відповідні зміни.

14. Грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

16. Виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

17. На період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

ІI. Посадові оклади

1. Посадові оклади виплачуються у розмірах, визначених додатками 1, 2, 12 і 13 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (зі змінами) (далі - постанова № 704).

2. Посадові оклади виплачуються залежно від займаних посад і тарифних розрядів, передбачених у штаті військової частини.

III. Оклади за військовими званнями

1. Оклади за військовими званнями виплачуються в розмірах, визначених у додатку 14 до постанови № 704.

IV. Виплата надбавки за вислугу років

1. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; від 25 і більше років - 50 відсотків.

VI. Виплата надбавки за особливості проходження служби

1. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків.

Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.

2. Розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

3. Надбавка за особливості проходження служби у встановлених розмірах виплачується щомісяця з дня вступу до виконання обов`язків за посадою, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадою, до дня звільнення від виконання обов`язків за посадою, яка передбачає цю надбавку.

5. Виплата надбавки за особливості проходження служби здійснюється на підставі наказу командира про встановлення цієї надбавки.

XVI. Преміювання

1. Командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

2. Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

3. Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків.

7. Виплата щомісячної премії здійснюється із дня вступу до виконання обов`язків за посадами і до дня звільнення від виконання обов`язків за посадами, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадами.

XXIII. Виплата грошової допомоги для оздоровлення

1. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

2. Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.

6. Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до пункту 1.8 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 року №280, командир військової частини зобов`язаний забезпечувати виплату грошового забезпечення та заробітної плати особовому складу у встановлені законодавством терміни. У разі надходження коштів на виплату грошового забезпечення пізніше встановленого законодавством терміну виплати протягом трьох днів після їх надходження, але не пізніше останнього дня місяця.

Згідно з пунктом 4.3 цих Правил виплата грошового забезпечення, заробітної плати та інші виплати (індексація, грошова компенсація за речове майно, харчування, піднайом житла тощо) особовому складу здійснюється за місцем штатної служби (перебування та фінансовому та інших видах забезпечення).

Одноразові додаткові види грошового забезпечення виплачуються після виникнення права на їх одержання (видання відповідного наказу про виплату).

Зарахування на грошове забезпечення військовослужбовців, які прибули у військову частину, та виключення їх з грошового забезпечення оформлюються наказом командира військової частини.

Начальник фінансового органу під час зняття військовослужбовців з грошового забезпечення (у тому числі в разі відрядження військовослужбовців до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) повинен забезпечити їх належним грошовим забезпеченням і не пізніше дня остаточного розрахунку з військовослужбовцем видати грошовий атестат про здійснені виплати та утримання в порядку, установленому цими Правилами.

Цей спір виник зокрема з приводу розміру грошового забезпечення колишнього військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_1 , нарахованого та виплаченого йому під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 у період з 10.07.2022 року по 19.05.2023 року.

У цей період позивачу як особі сержантського складу ЗСУ у складі щомісячного грошового забезпечення були встановлені та виплачувалися такі щомісячні основні види грошового забезпечення:

- посадовий оклад (за 4, 9 тарифними розрядами),

- оклад за військовим званням (молодший сержант),

- надбавка за вислугу років (25 % від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням).

Також позивачу були встановлені та виплачувалися щомісячні додаткові види грошового забезпечення:

- надбавка за особливості проходження служби (65% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років),

- премія (212%, 247%, 221%, 489% від посадового окладу).

Крім того, у цей період позивачу виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення, а саме щорічна грошова допомога для оздоровлення, передбачена п.1 ст. 10-1 Закону №2011-XII, розділом XXІII Порядку №260, а саме за 2022 рік – у листопаді 2022 року, за 2023 рік - у лютому 2023 року.

Відповідач визначав розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018 року (1762 грн.), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 і 14, як це передбачено пунктом 4 постанови КМУ №704 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб") та розділами ІІ, ІІІ Порядку №260.

Так, за розрахунками відповідача із заокругленнями, розмір посадового окладу за займаною позивачем посадою, віднесеною до 4 тарифного розряду, складав 2730 грн. (1762 грн. х 1,55), а розмір окладу за присвоєним йому військовим званням "молодший сержант" складав 670 грн. (1762 грн. х 0,38).

Між тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року в адміністративній справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким зокрема внесено зміни до пункту 4 постанови КМУ №704.

З дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 постанови КМУ № 704, яка діяла до зазначених змін, внаслідок чого була відновлена дія пункту 4 постанови КМУ № 704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018 року.

Отже, з дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 виникли підстави для обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача на підставі первинної редакції пункту 4 постанови КМУ №704 – шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 і 14.

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Верховного Суду від 19.10.2022 року у справі №400/6214/21 у подібних правовідносинах, пов`язаних із застосуванням пункту 4 постанови КМУ №704 при нарахуванні грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, починаючи з 29.01.2020 року. Такий висновок побудований на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня - 2102 гривні.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня - 2270 гривень.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня - 2481 гривня.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 2684 гривні.

Отже починаючи з 29.01.2020 року, а також з 01.01.2021 року, з 01.01.2022 року, з 01.01.2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, грошове забезпечення яких регулюється постановою КМУ №704, зріс у порівнянні з прожитковим мінімумом, установленим для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року.

З набранням чинності 20.05.2023 року постановою Кабінету Міністрів України №481 від 12.05.2023 року правове регулювання змінилося і розрахунковою величиною для обрахунку розмірів окладів є фіксована сума 1762 грн.

Попри зростання з 2020 року за Законами про Державний бюджет України розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців Збройних Сил України, розміри цих щомісячних основних видів грошового забезпечення для позивача не переглядалися.

Тому дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період служби з 10.07.2022 року (день зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ) по 19.05.2023 року (до дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №481 від 12.05.2023 року, який також є днем виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ) без застосування належної розрахункової величини для обчислення окладів слід визнати протиправними.

Суд вважає, що у цей період військової служби позивач мав гарантоване право на отримання щомісячних основних видів грошового забезпечення, постійні/сталі розміри яких встановлені/затверджені Кабінетом Міністрів України в залежності від посади, звання та тривалості служби (посадовий оклад, оклад за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років), обчислених із застосуванням належної розрахункової величини – прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами про Державний бюджет України на 1 січня відповідного календарного року.

Права позивача як військовослужбовця ЗСУ на належне грошове забезпечення у розмірах, гарантованих законодавством, мають бути захищені/поновлені шляхом проведення нового перерахунку цих щомісячних основних видів грошового забезпечення, які належать до його сталих складових, із застосуванням належної розрахункової величини.

Встановлена тоді позивачу надбавка за вислугу років, відсотковий розмір якої затверджений додатком 16 до постанови КМУ №704, пунктом 1 розділу IV Порядку №260, має бути перерахована із збільшених (переглянутих на виконання рішення суду у цій справі) посадового окладу та окладу за військовим званням.

Також перерахунку підлягає виплачена позивачу грошова допомога для оздоровлення за 2022 та 2023 роки, гарантована пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011-XII у розмірі місячного грошового забезпечення, яка носить обов`язковий характер. Вона має бути перерахована із переглянутого місячного грошового забезпечення, до складу якого мають бути враховані посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років (у нових/збільшених розмірах, переглянутих на виконання рішення суду у цій справі), та щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував за займаною посадою на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Щодо інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби та премія), то їх розмір не встановлений актами Кабінету Міністрів України і не є постійним.

Згідно з пунктом 5 постанови КМУ №704 право установлювати розміри цих видів грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ надано керівнику державного органу - Міністру оборони України у межах бюджетних асигнувань, що виділяються на грошове забезпечення військовослужбовців, та за рахунок економії фонду грошового забезпечення.

Тож у 2022 - 2023 роках Міністр оборони України як головний розпорядник бюджетних коштів визначив граничні відсоткові розміри цих видів грошового забезпечення (як похідні від окладів), виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України на відповідний рік. Такий кошторис був розроблений та затверджений з урахуванням потреб на виплату грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ, розрахованого із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018 року (1762 грн.). Також з урахуванням виділених бюджетних асигнувань на виплату грошового забезпечення був сформований фонд преміювання (у розмірі не менш як 10 відсотків загального фонду посадових окладів на рік).

Фактичне встановлення надбавки та премії індивідуально кожному військовослужбовцю здійснювалося наказом командира, в залежності від особливостей проходження служби, складності та показників виконуваних обов`язків, з урахуванням військової дисципліни тощо.

Статтею 15 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.

Спірні правовідносини виникли через неправильне застосування відповідними розпорядниками бюджетних коштів в Міністерстві оборони України та в Збройних Силах України норм пункту 4 постанови КМУ №704 при визначенні окладів військовослужбовців у період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року. Допущене порушення полягало у застосуванні неналежної розрахункової величини для обчислення щомісячних основних видів грошового забезпечення, що зумовлює необхідність їх перерахунку.

Разом із тим усунення цього порушення шляхом виконання судового рішення не змінює бюджетних правовідносин, які існували на момент проходження позивачем військової служби. Перерахунок посадових окладів має наслідком відновлення порушеного права на отримання гарантованих законодавством виплат, однак не означає збільшення фонду грошового забезпечення чи фонду преміювання, сформованих відповідно до бюджетних призначень, затверджених законом про Державний бюджет України та кошторисом Міністерства оборони України.

Надбавка за особливості проходження служби та премія є варіативними складовими грошового забезпечення військовослужбовців, фінансування яких здійснюється саме в межах затвердженого фонду грошового забезпечення. Їх розмір визначався не ізольовано щодо окремого військовослужбовця, а з урахуванням загального обсягу бюджетних асигнувань, чисельності особового складу, необхідності забезпечення виплат усім військовослужбовцям та наявності економії фонду грошового забезпечення.

У цій справі суд зобов`язує відповідача здійснити перерахунок окладів, раніше виплачених позивачу у складі щомісячного грошового забезпечення, обчисливши їх із застосуванням іншої (більшої) розрахункової величини (прожиткового мінімуму), яка на момент виплати позивачу грошового забезпечення не застосовувалася для нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України і не закладалася у військовий бюджет України, призначений для утримання та забезпечення діяльності Збройних Сил України, та в кошторис Міністерства оборони України.

У спірних правовідносинах такий перерахунок окладів не тягне перегляд для позивача сум раніше виплачених йому надбавок за особливості проходження служби та премій і не є підставою для спонукання відповідачів здійснити їх повторний перерахунок із нових/збільшених окладів з одночасним застосуванням тих відсоткових розмірів надбавок та премій, які були визначені виходячи з наявного тоді фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України на відповідний рік, та в межах утвореного тоді фонду преміювання.

Суд вважає, що позивач у цій справі не має права на перерахунок раніше виплачених йому варіативних складових грошового забезпечення - надбавки за особливості проходження служби та премій, виплата та розміри яких поставлені в залежність від обсягу видатків державного бюджету на утримання Міністерства оборони України на відповідний рік та від рішення Міністра оборони України, тому відмовляє у задоволенні таких вимог.

У зв`язку з переглядом окладів новому перерахунку підлягають лише ті похідні від окладів щомісячні та одноразові види грошового забезпечення, постійні/сталі розміри яких безпосередньо визначені/затверджені актами Кабінету Міністрів України (зокрема пунктами 1, 6 постанови КМУ №704), а також ті виплати, розміри яких законодавчо прив`язані до суми місячного грошового забезпечення.

У випадку позивача – це встановлені йому відсоткова надбавка за вислугу років, а також надана йому грошова допомога для оздоровлення.

Обов`язок здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення слід покласти на військову частину НОМЕР_2 , у списках особового складу та грошовому забезпеченні у якій позивач перебував у той період, зобов`язавши її також виплатити позивачу заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком.

Водночас, з огляду на розмір підвищення грошового забезпечення слід вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для його індексації у вказаний період (у зв`язку зі зміною базового місяця підвищення доходу - підвищення окладів з 01.01.2022 року), скоригувавши суму, належну позивачу до виплати, за рахунок сум виплаченої у 2022 році індексації.

Позивач у позові оскаржує бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, а також премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 425% посадового окладу.

Суд визнає такі вимоги безпідставними, оскільки позивачу під час його служби у військовій частині НОМЕР_2 з липня 2022 року по травень 2023 року щомісячно нараховувалася і виплачувалася надбавка за особливості проходження служби (у розмірі 65 % від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років), а також премія (у розмірі 212%, 247 %, 221 %, 489 % від посадового окладу).

Порушень при встановленні таких відсоткових розмірів надбавки та премії та їх обчисленні у грошовому виразі суд не встановив і відмовляє позивачу у задоволенні позову в цій частині вимог.

Позивач також вимагає від відповідача врахування у складі місячного грошового забезпечення для обчислення грошової допомоги для оздоровлення за 2022 та 2023 роки сум виплаченої йому додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Суд відхиляє такі вимоги та зазначає, що згідно з пунктом 6 розділу XXІІI Порядку №260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Отже, будь-які винагороди, незалежно від їхнього виду (щомісячні чи одноразові), у тому числі додаткова винагорода на період дії воєнного стану, не враховуються до складу місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги для оздоровлення (див. постанови Верховного Суду від 08.08.2024 року у справі №240/26703/23, від 17.08.2026 року у справі №240/24918/23).

Тому в цій частині позову суд відмовляє.

Вирішуючи спір в частині вимог про нарахування і виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, суд дійшов до таких висновків.

Пунктом 5 постанови КМУ №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: 3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

У розділі XXIV Порядку №260 наведені такі правила виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань:

1. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

2. Військовослужбовцям, прийнятим (призваним) на військову службу із запасу, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується в календарному році, у якому вони призначені та вступили до виконання обов`язків за посадами.

4. Військовослужбовцям, які прибули для подальшого проходження військової служби і зараховані до Збройних Сил України з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, а також інших державних органів, виплачується матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за умови ненадання цієї допомоги за попереднім місцем служби за рік, у якому вони прибули.

5. Військовослужбовцям, які були призвані (прийняті) на військову службу та до призову (прийняття) працювали в бюджетних організаціях, виплачується матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за умови ненадання за попереднім місцем роботи матеріальної допомоги, встановленої відповідними нормативно-правовими актами України за рік, в якому вони були призвані (прийняті).

7. Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

9. Виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

У 2022 році Міністр оборони України видав наказ №30 від 31.01.2022 року "Про бюджету політику Міністерства оборони України на 2022 рік", пунктом 6 якого наказав матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачувати військовослужбовцям, які отримують грошове забезпечення, в розмірі одного окладу за їх військовими званнями.

Виплату матеріальної допомоги військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення здійснювати виключно за наявності таких підстав:

- смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків;

- поранення військовослужбовця, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану;

- у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини;

- порушення стану здоров`я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме:

- онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія);

- захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит B, C;

- безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (сумарно більше 30 днів поспіль) внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів, які пов`язані з захистом Батьківщини;

- сім`ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтерновані в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.

У межах залишку коштів за фондом грошового забезпечення у грудні 2022 року виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям здійснювати в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, після здійснення військовослужбовцям всіх виплат, передбачених пунктом 5 та абзацом другим цього пункту наказу, на підставі рапорту військовослужбовця. При цьому розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не може бути меншим розміру одного окладу за військовим званням.

У 2023 році Міністр оборони України, керуючись пунктом 17 розділу І Порядку №260, видав окреме доручення №2683/з від 01.02.2023 року щодо виплати військовослужбовцям належних видів грошового забезпечення у 2023 році, пунктом 6 якого доручив матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачувати в розмірі місячного грошового забезпечення виключно за наявності таких підстав:

- смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків;

- поранення військовослужбовця при виконанні завдань під час воєнного стану;

- у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини;

- порушення стану здоров`я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова ВЛК), а саме: онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія); захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит B, C;

- безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою, які пов`язані із захистом Батьківщини (сумарно більше ніж 30 днів поспіль) внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів;

- сім`ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи стали заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.

Суд зазначає, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які не є обов`язковими та здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення. Право приймати рішення про надання цієї матеріальної допомоги військовослужбовцю та визначати її розмір надано командиру військової частини. Він приймає таке рішення виходячи з обставин, викладених у рапорті військовослужбовця. Отже, реалізація права на отримання матеріальної допомоги потребує вчинення активних дій з боку військовослужбовця - подання рапорту про матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань протягом відповідного календарного року.

Оскільки позивач не дотримався вимог пункту 9 розділу XXIV Порядку №260 щодо звернення до командира військової частини НОМЕР_2 з рапортом про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2023 роки та не посилався на настання відповідної події, яка призвела до потреби в отриманні такої допомоги, то у відповідача були відсутні підстави для виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Суд не вбачає підстав для спонукання відповідача нарахувати і виплатити позивачу матеріальну допомогу та відмовляє у задоволенні позову в цій частині вимог.

Вирішуючи спір щодо проведення індексації грошового забезпечення позивача, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статей 2, 4, 5, 9 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078), який містить такі норми:

1. Цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

1-1. Підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

4. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі коли особа працює / служить неповний робочий / службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу / кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому / службовому часу.

5. У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу / кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу з урахуванням положень цього Порядку.

10-2. Для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Суд зазначає, що відповідно до Порядку №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", яка застосовується з 01.12.2015 року) відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу військовослужбовців та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав військовослужбовець.

Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу: "поточної" та "індексації-різниці". Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

Поточна індексація виплачується в результаті перевищення величини індексу споживчих цін порога індексації (103%), а індексація-різниця - у разі, коли сума зарплатного підвищення не перевищує суму індексації, що склалася в місяці такого підвищення.

Суд установив, що позивач призваний на військову службу 10.07.2022 року.

Тож відповідно до пункту 10-2 Порядку №1078 для позивача як для новоприйнятого військовослужбовця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.

Згідно з наданими відповідачем відомостями позивачу упродовж 2022 року виплачувалася поточна індексація, розрахована із застосуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу (базового місяця), і її суми склали: 756, 52 грн. – за 22 дні липня 2022 року, 1281, 80 грн. – за серпень 2022 року, 1281,80 грн. – за вересень 2022 року, 1281,80 грн. – за жовтень 2022 року, 1424, 80 грн. – за листопад 2022 року, 1470,83 грн. – за грудень 2022 року.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 2023 рік зупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", а тому у 2023 році індексація грошового забезпечення позивача не проводилася.

У період військової служби позивача з липня по грудень 2022 року не відбувалося нормативне підвищення посадових окладів військовослужбовців ЗСУ, що б зумовлювало зміну місяця підвищення доходу (базового місяця) та виникнення права на фіксовану індексацію, розраховану як різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового забезпечення у місяці підвищення доходу відповідно до приписів абзаців 3 – 6 пункту 5 Порядку №1078.

Суд не встановив порушень при проведенні індексації грошового забезпечення позивача та відмовляє у задоволенні його позову в цій частині вимог.

Щодо вимог про виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану в розмірі 30000 грн. на місяць, суд дійшов до таких висновків.

Кабінет Міністрів України на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" прийняв постанову від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (надалі - постанова КМУ №168), пунктом 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, … виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 2-1 постанови КМУ №168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 року №43) установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.

Позивач проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_2 у липні 2022 року – травні 2023 року, тобто у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року №64/2022.

Позивачу у липні 2022 року – січні 2023 року виплачувалася додаткова винагорода на період дії воєнного стану, передбачена постановою КМУ №168, у розмірі 30000 грн. щомісяця. У лютому – травні 2023 року така додаткова винагорода йому не виплачувалася.

Суд зазначає, що у лютому 2022 року – січні 2023 року додаткова винагорода 30000 грн., запроваджена постановою КМУ №168 на період дії воєнного стану, носила постійний характер і щомісячно виплачувалася у складі грошового забезпечення усім військовослужбовцям Збройних Сил України, незалежно від їхньої участі у бойових діях та заходах. Тим же військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях та заходах, розмір цієї додаткової винагороди збільшувався до 100 000 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу їхньої участі у таких діях та заходах.

У зв`язку зі змінами у нормативному регулюванні питання виплати додаткової винагороди, які відбулися з лютого 2023 року після внесенням змін до постанови КМУ №168 (постанова КМУ №43 від 20.01.2023 року) на Міністра оборони України покладено повноваження визначати порядок, умови, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.

На цій підставі Міністерство оборони України видало наказ від 25.01.2023 року №44, яким зокрема доповнено Порядок №260 новим розділом XXXIV "Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану", який застосовується з 01.02.2023 року. Виплату військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди 30000 грн. поставлено у залежність від виконання ними бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) в місцях та умовах, перелік яких наведений в пункті 2 розділу XXXIV Порядку №260, як-то:

- у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил);

- з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;

- із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями;

- відрядження до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі.

З лютого 2023 року додаткова винагорода не має регулярного (постійного) характеру, а умовою її виплати конкретному військовослужбовцю є виконання ним бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями). Її розмір не є фіксованим та визначається щомісяця індивідуально щодо кожного військовослужбовця пропорційно часу (кількості днів) його безпосередньої участі у бойових діях або виконанні бойових (спеціальних) завдань у відповідних місцях та умовах., виходячи з установлених базових розмірів винагороди - 100000 грн., 50000 грн., 30000 грн. в місяць. Підставою для виплати додаткової винагороди є наказ командира військової частини, який видається на підставі рапорту командира підрозділу про участь військовослужбовця у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Позивач не надав доказів того, що він, перебуваючи на військовій службі у складі військової частини НОМЕР_2 , виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у випадках, передбачених пунктом 2 розділу XXXIV Порядку №260.

Позивач не повідомив суду найменування конкретних територій, віднесених до зони бойових дій, куди, як він стверджує, він виїжджав, періоди (дати) виїздів, а також не надав доказів видачі бойових наказів (розпоряджень, відряджень) на виконання цих завдань та включення його до списків особового складу, який залучався до здійснення таких заходів.

Позивач займав у військовій частині НОМЕР_2 посади гранатометника та командира відділення охорони та оборони взводу охорони взводу охорони та оборони роти охорони та оборони батальйону. Пункт дислокації цієї військової частини - АДРЕСА_2 .

Позивач не відряджався у райони ведення бойових дій і не залучався до виконання бойових завдань у складі угруповань військ або до виконання спеціальних завдань за бойовими розпорядженнями (з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури, всебічного забезпечення діючих угруповань військ безпосередньо в районах ведення бойових дій).

Вимоги позивача про виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану в розмірі 30000 грн. на місяць за період служби з 10.07.2022 року по 16.05.2023 року є безпідставними, оскільки за липень 2022 року – січень 2023 року така винагорода йому вже виплачена, а у лютому – травні 2023 року він не залучався до участі у бойових діях чи виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями), тому права на отримання такої додаткової винагороди тоді не мав.

Вирішуючи позов в частині вимог про виплату компенсації за неотримане речове майно та одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 9-1 Закону №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців, а також резервістів і військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється за нормами і в строки, що визначаються відповідно центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно військовослужбовців, резервістів і військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України №232 від 29.04.2016 року, військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно".

Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

Оплата вартості пошиття предметів обмундирування та взуття, а також виплата грошової компенсації здійснюються за рахунок відповідних статей кошторису Міністерства оборони.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016 року, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі:

- звільнення з військової служби;

- загибелі (смерті) військовослужбовця;

- переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Згідно з пунктом 2 статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах: 1) 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - які звільняються з військової служби: за станом здоров`я.

Виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

У разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, крім тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

Пунктом 1 розділу XXXII Порядку №260 передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з частинами 1, 7 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров`я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями тимчасово непридатними за станом здоров`я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби.

Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з пунктами 7, 8, 109, 110, 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Загальний строк військової служби військовослужбовця включає весь час перебування його на військовій службі з урахуванням випадків, передбачених пунктами 143, 195 і 209 цього Положення.

Вибуття до нового місця служби військовослужбовця здійснюється після надходження витягу з наказу відповідного командира (начальника) військової частини про призначення, в тому числі доведеного технічними засобами передачі документованої інформації. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини має відбутися після здавання посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання військовою частиною зазначеного витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення по службі військовослужбовця.

Переміщення військовослужбовців здійснюється в разі, коли звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних посадових осіб.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Суд зазначає, що грошова компенсація вартості за неотримане речове майно та одноразова грошова в разі звільнення з військової служби належать до вихідних та компенсаційних виплат, які здійснюються при звільненні військовослужбовця з військової служби. Остаточний розрахунок при звільненні військовослужбовця проводить військова частина, у списках особового складу та на грошовому забезпеченні якої він перебував на день звільнення.

Суд установив, що позивач перебував на військовій службі в Збройних Силах України у період з 10.07.2022 року по 02.07.2024 року.

Зокрема, у складі військової частини НОМЕР_2 позивач проходив військову службу у період з 10.07.2022 року по 19.05.2023 року, коли він був виключений зі списків особового складу цієї військової частині у зв`язку з вибуттям до нового місця служби в іншій військовій частині.

Після цього позивач призначався на посади і переміщався по службі з однієї військової частини до іншої.

Позивач закінчив військову службу 02.07.2024 року, перебуваючи на той момент у списках особового складу та на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_7 .

Він був звільнений з військової служби у запас Збройних Сил на підставі пп. "б" п.3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я) та за наказом командира військової частини НОМЕР_7 №160 від 02.07.2024 року (по стройовій частині) з 02.07.2024 року виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_7 та всіх видів забезпечення.

У наказі командира військової частини НОМЕР_7 №160 від 02.07.2024 року про виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_7 наказано виплатити йому одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 та підпункту 1 пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та члені їх сімей" у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, за 1 рік у календарному обчисленні.

Отже, військова частина НОМЕР_2 , з якою службові правовідносини позивача припинені 19.05.2023 року, не мала і не має обов`язку виплачувати йому кошти, належні при звільненні, зокрема грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно та одноразову грошову допомогу в разі звільнення з військової служби.

Такі виплати мала б здійснити військова частина НОМЕР_7 .

Спір між ОСОБА_1 та військовою частиною НОМЕР_7 щодо грошового забезпечення вирішує Київський окружний адміністративний суд в адміністративній справі №320/61346/24.

Заявлені у цій справі вимоги позивача до відповідача про виплату йому грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позов в частині вимог про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ від 19.10.2000 року (надалі - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно зі статтею 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.

Відповідно до статей 3, 4, 7 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Аналіз цих норм свідчить, що ними встановлено (визначено) обов`язок підприємства, установи і організації у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості. Розмір компенсації залежить від розміру заборгованості, періоду затримки виплати доходу (грошового забезпечення) та рівня інфляції у цей період. До виплат, що мають разовий характер (одноразових додаткових видів грошового забезпечення), згідно з частиною 2 статті 2 Закону №2050-III гарантії цього Закону незастосовні. (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 711/4010/13-ц, від 07.05.2026 року у справі №280/8933/24).

У спірних правовідносинах у відповідача обов`язок нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (а саме, щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, донарахованих за період служби з 10.07.2022 року по 19.05.2023 року) виникне при виплаті заборгованості на користь позивача за цим рішенням суду (у тому ж місяці). Суд вважає, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів за несвоєчасну виплату грошового забезпечення є передчасними та задоволенню не підлягають.

Судові витрати сторони не понесли.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати військовослужбовцю ОСОБА_1 грошового забезпечення за період служби з 10.07.2022 року по 19.05.2023 року без застосування належної розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням – прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, виплачених за період служби з 10.07.2022 року по 31.12.2022 року, із застосуванням належної розрахункової величини – прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 року, а також перерахувати похідні види грошового забезпечення (надбавку за вислугу років, грошову допомогу для оздоровлення) за цей період та виплатити йому заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, виплачених за період служби з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року, із застосуванням належної розрахункової величини – прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 року, а також перерахувати похідні види грошового забезпечення (надбавку за вислугу років, грошову допомогу для оздоровлення) за цей період та виплатити йому заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ