Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №752/2030/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року справа № 752/2030/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: у січні 2024 року до Голосіївського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати підстави невиконання грошового зобов`язання перед позивачем незаконними;

- зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві виконати грошове зобов`язання перед позивачем у сумі 1900,40 грн.

У позовній заяві позивач просить повернути йому судовий збір у загальній сумі 1900,40 грн відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2022 у справі №640/736/21 — 908 грн та ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2022 у справі №640/6739/22 — 992 грн 40 коп. Позивач звертався до відповідача із заявами та скаргами, щодо повернення судового збору, без надання банківського рахунку у форматі IBAN. Тобто, позивач наполягає на поверненні коштів іншим способом, зокрема через поштове відділення або без використання банківського рахунку.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

23.04.2024 на адресу Голосіївського районного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.08.2024 справа передана за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

29.11.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 13.09.2024 надійшли матеріали адміністративної справи №752/2030/24.

29.11.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 прийнято адміністративну справу №752/2030/24 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Продовжено розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 направлена відповідачу 18.01.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Телефонограмою 18.01.2025 повідомлено позивача про постановлену судом ухвалу від 13.01.2025.

28.01.2025 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, у якому відповідач вказує, що позивач не надав банківських реквізитів рахунку за стандартом IBAN та не визначив довірену особу, через яку можливо було б отримати кошти за повернення судового збору. Відповідач не відмовляв безпідставно у поверненні коштів, а неодноразово роз`яснював порядок дій та пропонував надати необхідні реквізити. Також відповідач посилається на зміни до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, внесені наказом Мінфіну від 26.11.2024 №606, і зазначає, що після цих змін заява про повернення судового збору подається до органу, який контролює справляння надходжень бюджету, тобто до відповідного суду.

19.03.2025 на адресу суду засобами поштового зв`язку від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій позивач підтримав заявлені позовні вимоги.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Приймаючи до уваги відсутність таких клопотань з боку учасників справи, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2022 у справі №640/736/21 вирішено повернути ОСОБА_1 судовий збір, сплачений квитанцією №0.0.1972241219.1 від 12.01.2021 у розмірі 908,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2022 у справі №640/6739/22 вирішено повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір на підставі квитанції №0.0.2550844830.1 від 19.05.2022 у розмірі 992,40 грн.

ОСОБА_1 звернувся до відділу Державного казначейства в Голосіївському районі м. Києва із заявою від 22.11.2022, у якій просив повернути судовий збір згідно судових рішень: ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2022 у справі №640/736/21 та ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2022 у справі №640/6739/22.

Грошові кошти в загальній сумі 1900 грн 40 коп. позивач просив повернути за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 .

В додатках до заяви позивач надав вказані ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2022 у справі №640/736/21 та від 27.05.2022 у справі №640/6739/22.

Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві листом від 01.12.2022 №05-08.1-10/10467 повідомило, що розглянуло заяву від 22.11.2022 про повернення судового збору в сумі 1900,40 грн. У листі зазначено, що відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, у разі повернення судового збору подається копія судового рішення, заява та оригінал або копія документа, що підтверджує перерахування коштів до бюджету. Крім того вказано, що до заяви не додано копій квитанцій від 12.01.2021 №0.0.1972241219.1 та від 19.05.2022 №0.0.2550844830.1, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Також зазначено, що заявник просив повернути кошти через поштове відділення, але такий спосіб не передбачений Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787. Заявнику запропоновано надати копії квитанцій та банківські реквізити рахунку за стандартом IBAN.

Листом від 13.01.2023 №05-08.1-10/694 Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві розглянуло повторну заяву позивача від 24.12.2022. У листі пояснено, що наказ Мінфіну від 11.02.2019 №60 регулює інформаційну взаємодію щодо повернення помилково/надміру сплачених податків, зборів, пені та платежів, контроль за якими покладено на органи ДПС. Судовий збір до цього механізму не віднесено. Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві повторно зазначає, що повернення судового збору за Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, здійснюється на рахунки отримувачів коштів, відкриті в банках, а тому заявнику знову запропоновано надати реквізити рахунку за стандартом IBAN.

Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві листом від 08.02.2023 №05-08.1-10/1559 повідомило, що розглянуло скаргу заявника від 21.01.2023 про невиконання рішень судів та повернення судового збору. У листі наголошено, що при поверненні судового збору застосовується Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787. У заяві має бути зазначено, зокрема, найменування банку, реквізити рахунку отримувача коштів, а номер карткового рахунку зазначається за наявності.

Також вказано, що особа може отримати кошти через довірену особу, якщо додати довіреність і копію паспорта довіреної особи. У кінці листа Казначейство пропонує заявнику для виконання ухвал Окружного адміністративного суду м. Києва у справах №640/6739/22 та №640/736/21 повідомити банківські реквізити рахунку за стандартом IBAN.

Державна казначейська служба України листом від 06.09.2023 №5-11-11/16217 повідомила ОСОБА_1 , що розглянула його скаргу від 10.08.2023. У вказаному листі Державна казначейська служба України зазначила, що повернення судового збору здійснюється органами Казначейства з дотриманням Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787; механізм повернення коштів із бюджету є безготівковим. Банки та відділення Укрпошти беруть комісію за операції у готівковій формі, а органам Казначейства не передбачено коштів на оплату таких комісій. Тому вищевказаним Порядком №787 визначено єдиний розрахунок при поверненні коштів із бюджету - безготівковий. Також зазначено, що Казначейство не наділене правом законодавчої ініціативи.

Позивач, не погодившись з такими діями відповідача звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає повернення сплаченої суми за клопотанням особи, яка її сплатила, за ухвалою суду, зокрема у разі повернення заяви, відмови у відкритті провадження, залишення заяви без розгляду або закриття провадження.

Правовідносини щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету регулюються Бюджетним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

Частина друга статті 45 Бюджетного кодексу України передбачає, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

На виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 №446 розроблено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787, редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Відповідно до пункту 3 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки отримувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у поданні (висновку, повідомленні) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, органів, які ведуть облік заборгованості в розрізі позичальників, заяві платника (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого)).

Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства, Казначейства (у разі сплати судового збору в іноземній валюті) подається копія судового рішення, засвідчена належним чином.

Копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов`язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб`єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (для фізичної особи за її згодою), причина повернення коштів з бюджету, найменування та місцезнаходження банку, в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).

Заява про повернення коштів з бюджету судового збору, за виключенням помилково зарахованого, складається із обов`язковим зазначенням інформації, наведеної в абзаці восьмому цього пункту, і номера судового рішення та подається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства із оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету, копією судового рішення, засвідченою належним чином.

Разом із заявою про повернення коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія документа на переказ, або паперова копія електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

У заяві платник може визначити довірену особу для отримання коштів, що мають бути повернені йому з бюджету. У такому разі до заяви про повернення коштів з бюджету додаються довіреність на отримання коштів довіреною особою, засвідчена згідно з вимогами Цивільного кодексу України, та копія паспорта довіреної особи.

Суд наголошує, що вимоги пункту 5 Порядку №787 є імперативними та не передбачають право заявника відступати від вказаних положень.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що з 07.01.2025, у зв`язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2024 №606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.12.2024 за №1888/43233, змінено механізм повернення судового збору, передбачений статтею 7 Закону України «Про судовий збір».

Разом з тим суд враховує, що зазначені зміни не підлягають застосуванню до оцінки правомірності дій відповідача, оскільки спірні правовідносини виникли у 2022-2023 роках, коли діяв інший порядок повернення судового збору. Відтак правомірність поведінки відповідача підлягає оцінці виходячи із редакції Порядку №787, чинної на момент звернення позивача до відповідача.

Так, судом встановлено, що позивач звертався до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві із заявами щодо повернення судового збору у загальній сумі 1900,40 грн, сплаченого у справах №640/736/21 та №640/6739/22. На підтвердження підстав повернення коштів позивач посилається на відповідні ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва.

Водночас, ухвала суду про повернення судового збору не замінює процедуру фактичного перерахування коштів із бюджету. Пункт 5 Порядку №787 прямо вимагає, щоб у заяві про повернення судового збору були зазначені, зокрема, дані платника, дата і номер судового рішення, сума коштів, причина повернення, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг та реквізити рахунку отримувача коштів.

У постанові Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №160/14511/20, суд вказав, що Порядком №787 для повернення судового збору визначено окрему процедуру звернення платника судового збору до відповідного головного управління Казначейства разом із заявою про повернення коштів з бюджету; засвідченою копією судового рішення; оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Разом з тим із матеріалів справи вбачається, що відповідач листами від 01.12.2022, 13.01.2023, а також за результатами розгляду подальших звернень позивача, повідомляв останнього про необхідність подання документів, які підтверджують перерахування судового збору до бюджету, а також банківських реквізитів рахунку за стандартом IBAN, необхідних для проведення повернення коштів.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 241 КАС України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.

Згідно з частинами другою - четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Такі ж вимоги передбачені статтею 14 КАС України.

Крім того, згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов`язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Так, суд зауважує, що ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2022 у справі №640/736/21 та від 27.05.2022 у справі №640/6739/22 є обов`язковими для виконання відповідачем, за умови дотримання заявником усіх умов, передбачених Порядком №787 при зверненні їх до виконання.

Разом з тим в контексті даної спірної ситуації, суд зазначає, що наявність судового рішення про повернення судового збору є підставою для ініціювання процедури повернення відповідних коштів, однак не звільняє особу від обов`язку дотримання встановленого нормативного порядку такого повернення.

Порядок №787 передбачає зазначення у заяві необхідних ідентифікаційних даних платника, суми коштів, підстав повернення, а також реквізитів рахунку отримувача коштів. Без зазначення таких реквізитів орган Казначейства позбавлений можливості здійснити перерахування коштів у встановлений спосіб.

Окрім того, матеріали справи не містять належних доказів того, що позивач подав відповідачу всі необхідні реквізити для повернення судового збору у спосіб, передбачений Порядком №787. Натомість наявні у справі листи відповідача свідчать, що Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві розглядало звернення позивача, надавало відповіді по суті та повідомляло про порядок усунення недоліків, які перешкоджали поверненню коштів.

Також, суд звертає увагу, що відповідач не прийняв рішення про відмову у поверненні судового збору, а лише повідомив позивача про необхідність усунення недоліків звернення та подання документів, передбачених Порядком №787. Отже, відповідач не відмовив у виконанні ухвал Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2022 у справі №640/736/21 та від 27.05.2022 у справі №640/6739/22, а діяв у межах процедури, визначеної законодавством.

Суд нагадує, що у розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб, за загальним правилом, є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист, зазвичай, має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Аналогічний правовий висновок міститься у Постановах Касаційного адміністративного суду від 16.02.2021 року у справі №320/950/19, від 14.03.2018 року у справі №815/219/17, від 22.11.2018 року у справі №766/12374/17.

Отже, резюмуючи всі фактичні обставини даної адміністративної справи, суд вважає відсутніми підстави стверджувати про порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити. Відповідно і не підлягають до задоволення заявлені позовні вимоги зобов`язального характеру, оскільки відповідачем доведено правомірність своїх дій.

Відповідно до положень частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в цілому.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.