Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №320/63940/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Київ справа №320/63940/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (далі по тексту також відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо незарахування позивачу до проходження служби у Фастівському районному управлінні поліції Головного управління Національної поліції в Київській області стаж служби (з 13.03.2009 по 13.05.2024) у Державній кримінально-виконавчій службі України;

- зобов`язати відповідача зарахувати до стажу служби у Фастівському районному управлінні поліції Головного управління Національної поліції в Київській області період проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі з 13.03.2009 по 13.05.2024;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок грошового забезпечення позивача відповідно до фактичної вислуги років з урахуванням періоду служби в Державній кримінально-виконавчій службі України та відшкодувати недоотриману заробітну плату, надбавки, виплати та інші належні грошові кошти, які мали б бути нараховані при правильному врахуванні повного стажу служби.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомила, що з 13.03.2009 по 13.05.2024 вона проходила службу в Державній кримінально-виконавчій установі «Київський слідчий ізолятор», яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Наказом від 13.05.2024 позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за власним бажанням. З 06.08.2024 позивач проходить службу у Фастівському районному управлінні поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Позивач пояснила, що у квітні 2025 року вона звернулася з рапортом до керівництва Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про зарахування до стажу служби в поліції періоду її служби з 13.03.2009 по 13.05.2024 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України та встановлення надбавки за вислугу років з урахуванням проходження вищевказаної служби. Проте, відповідач відмовив у зарахуванні до стажу служби в поліції стажу служби позивача в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з огляду на відсутність підстав.

Означена відмова слугувала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі на електронну пошту, про що свідчить довідка про доставку судового рішення електронною поштою. Крім того, копія позовної заяви з додатком була направлена відповідачу поштою та вручена адресату, що підтверджується інформацією з веб-сайту АТ «Укрпошта».

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 13.09.2000.

Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 позивач у період з 13.03.2009 по 13.05.2024 проходила службу в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Наказом Державної установи «Київський слідчий ізолятор» від 13.05.2024 №99/ОС-24 позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

З 21.06.2024 позивач проходить службу у Фастівському районному управлінні поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

29.04.2025 позивач звернулася до відповідача з рапортом про зарахування періоду її служби в Державній кримінально-виконавчій службі до стажу служби в поліції.

Листом Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 28.05.2025 №64489-2025 відповідач повідомив, що законом не передбачено підстав для зарахування періоду служби в ДУ «Київський слідчий ізолятор» до стажу служби в поліції.

Щодо зарахування означеного стажу до вислуги років зазначено, що при звільненні зі служби в поліції до вислуги років позивача буде зараховано період служби в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Не погоджуючись з правомірністю відмови відповідача у зарахуванні до стажу служби в поліції періоду проходження служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, позивач звернулася з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який ґрунтується на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону, що унеможливлює або істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі по тексту - Закон №580-VIII).

Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з частиною першою статті 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частиною другою статті 78 Закону №580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.

Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

У постанові від 20.10.2022 у справі № 160/11127/20 Верховний Суд вже формував правовий висновок стосовно того, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки здійснювалась вона в порядку, установленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а відтак, має такий же правовий статус і повинна в силу пункту 3 частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» зараховуватися до стажу служби в поліції.

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Крім того, частиною першою статті 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» закріплено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у вищевказаній постанові дійшов висновку, що всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

У підсумку Верховний Суд констатував, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (Державної пенітенціарної служби) має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2026 у справі №140/856/24.

Враховуючи вищенаведену позицію Верховного Суду, яка є релевантною до правовідносин у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для незарахування спірного періоду служби позивача в Державній кримінально-виконавчій службі України до стажу служби в поліції.

Таким чином позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо незарахування позивачу до стажу служби в поліції періоду проходження служби з 13.03.2009 по 13.05.2024 у Державній кримінально-виконавчій службі України підлягають задоволенню.

Відповідно, захист порушених прав позивача також потребує зобов`язання відповідача вчинити дії, направлені на поновлення прав позивача, а саме: зарахувати до стажу служби в поліції період проходження служби з 13.03.2009 по 13.05.2024 у Державній кримінально-виконавчій службі України.

Надаючи оцінку вимогам позивача щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок грошового забезпечення позивача відповідно до фактичної вислуги років з урахуванням періоду служби в Державній кримінально-виконавчій службі України та відшкодувати недоотриману заробітну плату, надбавки, виплати та інші належні грошові кошти, які мали б бути нараховані при правильному врахуванні повного стажу служби, суд зазначає, що до моменту здійснення перерахунку стажу служби у відповідача не виникає обов`язку здійснювати перерахунок грошового забезпечення та виплати заборгованості за наслідками такого перерахунку.

Таким чином спір з цього приводу між сторонами ще не виник.

За відсутності ж спору відсутні й підстави для судового реагування, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Тобто, захисту адміністративним судом підлягають лише порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Враховуючи те, що спір з приводу перерахунку грошового забезпечення та виплати заборгованості за наслідками такого перерахунку ще не виник, суд дійшов висновку про відсутність фактичних підстав для задоволення позову в частині вказаних позовних вимог.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Такий правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 04.09.2025.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн, підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області щодо незарахування до стажу служби в поліції ОСОБА_1 періоду проходження нею служби з 13.03.2009 по 13.05.2024 у Державній кримінально-виконавчій службі України.

3. Зобов`язати Фастівське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області зарахувати до стажу служби в поліції ОСОБА_1 період проходження нею служби з 13.03.2009 по 13.05.2024 у Державній кримінально-виконавчій службі України.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (ідентифікаційний код відсутній, місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. В.Карачуна, 6 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.