Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №640/29222/21 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Київ справа №640/29222/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтович А.М., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради "Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф"

до Антимонопольного комітету України

третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради "Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Київ з позовною заявою до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень від 15.09.2021 № 21064-р/пк-пз та від 28.09.2021 № 22044-р/пк-пз, № 22042-р/пк-пз, № 22043-р/пк-пз.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позивач вважає рішення Антимонопольного комітету України протиправними. Щодо процедури № UA-2021-05-24-002905-a зазначає, що після спливу встановленого частиною десятою статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» строку він не мав законних підстав повторно розглядати тендерну пропозицію ФОП ОСОБА_1 , тому правомірно відмінив тендер протоколом від 26.08.2021 №118. Щодо інших трьох процедур стверджує, що ФОП ОСОБА_1 надала недостовірні відомості про право користування приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим її тендерні пропозиції були правомірно відхилені.

Антимонопольний комітет України проти позову заперечує та вважає оскаржувані рішення законними. Відповідач зазначає, що після виконання рішення органу оскарження замовник мав можливість продовжити розгляд пропозиції ФОП ОСОБА_1 , а тому підстав для відміни першої процедури не було. Щодо інших процедур відповідач виходить із того, що позивач не довів факту надання ФОП ОСОБА_1 недостовірної інформації, а тому підстави для відхилення її тендерних пропозицій були відсутні.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/29222/21 до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/29222/21 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 справу прийнято до провадження та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 залишено клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження без задоволення.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» проводилась процедура закупівлі ДК 021:2015 – 19510000-4 «Гумові вироби» (запасні частини до спеціалізованих автомобілів екстреної швидкої медичної допомоги), оголошення про проведення якої оприлюднено в електронній системі закупівель за № UA-2021-05-24-002905-a.

За результатами розкриття тендерних пропозицій, яке відбулося 10.06.2021, електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною визначено тендерну пропозицію ФОП ОСОБА_1 .

Рішенням тендерного комітету замовника, оформленим протоколом від 16.06.2021 №68, тендерну пропозицію ФОП ОСОБА_1 відхилено. У подальшому, 22.06.2021, замовником прийнято рішення, оформлене протоколом №73, про визначення переможцем процедури закупівлі ФОП ОСОБА_2 .

Не погоджуючись із такими рішеннями замовника, ФОП ОСОБА_1 звернулася до Антимонопольного комітету України зі скаргою на порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

За результатами розгляду скарги Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України прийняла рішення від 20.07.2021 №16619-р/пк-пз, яким зобов`язала Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 та рішення про визначення ФОП ОСОБА_2 переможцем процедури закупівлі.

На виконання рішення Антимонопольного комітету України від 20.07.2021 №16619-р/пк-пз замовником скасовано відповідні рішення, після чого електронною системою закупівель процедура була повернута на етап розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 , яка перебувала у статусі «очікує рішення».

У подальшому рішенням тендерного комітету замовника, оформленим протоколом від 26.08.2021 №118, процедуру закупівлі відмінено на підставі пункту 2 частини першої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Не погоджуючись із рішенням замовника про відміну процедури закупівлі, ФОП ОСОБА_1 звернулася до Антимонопольного комітету України зі скаргою.

За результатами розгляду скарги Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 15.09.2021 №21064-р/пк-пз, яким Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» зобов`язано скасувати рішення про відміну процедури закупівлі.

Крім того, Комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» проводилися процедури закупівель:

№ UA-2021-07-22-004790-c – ДК 021:2015 34310000-3 «Двигуни та їх частини» (запасні частини до спеціалізованих автомобілів екстреної швидкої медичної допомоги);

№ UA-2021-07-23-002345-a – ДК 021:2015 34330000-9 «Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів» (запасні частини до спеціалізованих автомобілів екстреної швидкої медичної допомоги);

№ UA-2021-07-23-005504-b – ДК 021:2015 34320000-6 «Механічні запасні частини, крім двигунів і частин двигунів» (запасні частини до спеціалізованих автомобілів екстреної швидкої медичної допомоги).

У межах зазначених процедур закупівель ФОП ОСОБА_1 були подані тендерні пропозиції, до складу яких, зокрема, включено договір суборенди нежилого приміщення від 20.05.2021 №600.20052021/1, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ДОМБУДПЛЮС», а також договір оренди нежитлового приміщення від 08.10.2020 №12/2, укладений між ТОВ «ВЕКА УКРАЇНА» та ТОВ «ДОМБУДПЛЮС». Предметом договору суборенди була частина нежилого приміщення площею 20 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 .

За результатами розгляду тендерних пропозицій замовником прийнято рішення про відхилення тендерних пропозицій ФОП ОСОБА_1 у зазначених процедурах закупівель.

Не погоджуючись із рішеннями замовника, ФОП ОСОБА_1 звернулася до Антимонопольного комітету України зі скаргами.

За результатами їх розгляду Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України 28.09.2021 прийнято рішення №22044-р/пк-пз, №22042-р/пк-пз та №22034-р/пк-пз, якими замовника зобов`язано скасувати рішення про відхилення тендерних пропозицій ФОП ОСОБА_1 у відповідних процедурах закупівель.

Не погоджуючись із рішеннями Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 15.09.2021 №21064-р/пк-пз, від 28.09.2021 №22044-р/пк-пз, від 28.09.2021 №22042-р/пк-пз та від 28.09.2021 №22034-р/пк-пз, Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» звернулося до суду з даним адміністративним позовом про визнання їх протиправними та скасування.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону № 922-VIII Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про Антимонопольний комітет України". Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

Скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.

Згідно з частиною 5 статті 18 Закону № 922-VIII скарга повинна містити таку інформацію:

1) найменування замовника рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються;

2) ім`я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб`єкта оскарження;

3) підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати;

4) обґрунтування наявності у суб`єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи;

5) перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб`єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов`язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій;

6) вимоги суб`єкта оскарження та їх обґрунтування.

До скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.

Згідно з частиною 8 статті 18 Закону № 922-VIII скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частиною дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п`яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону.

Відповідно до частин 15, 16 статті 18 Закону № 922-VIII рішення за результатами розгляду скарг приймаються на засіданні Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

За попереднім письмовим бажанням однієї із сторін, зазначеним у скарзі (для скаржника) або поясненні (для замовника), на засідання Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель запрошуються сторони (суб`єкт оскарження та замовник) для надання додаткових пояснень тощо, при цьому, суб`єкт оскарження, замовник та інший учасник процедури закупівлі (якщо оскаржується рішення замовника, прийняте щодо його тендерної пропозиції) мають право брати участь в такому розгляді скарги шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу і такий розгляд скарги є відкритим, усі бажаючі можуть бути присутніми на її розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, відео- та звукозапису. Резолютивна частина рішення, прийнятого органом оскарження, за результатами відкритого розгляду скарги, проголошується прилюдно.

Відсутність сторін на засіданні Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, не перешкоджає прийняттю рішення за результатами розгляду скарги.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, та інформації, одержаної за скаргою.

Як передбачено частиною 19 статті 18 Закону № 922-VIII орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються:

1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;

2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні;

3) підстави та обґрунтування прийняття рішення;

4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

VI. Оцінка суду

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, суд виходить з такого.

Спір у цій справі виник у зв`язку з прийняттям Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель рішень від 15.09.2021 №21064-р/пк-пз, від 28.09.2021 №22044-р/пк-пз, від 28.09.2021 №22042-р/пк-пз та від 28.09.2021 №22034-р/пк-пз, якими за результатами розгляду скарг ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель та покладено на нього відповідні обов`язки щодо усунення таких порушень. Зі змісту відзиву вбачається, що відповідач вважає зазначені рішення законними та обґрунтованими і просить у задоволенні позову відмовити.

При вирішенні спору суд застосовує положення Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» у редакціях, чинних на час виникнення відповідних правовідносин. Історія редакцій Закону №922-VIII підтверджує, зокрема, наявність редакцій від 23.01.2021, 26.06.2021, 01.07.2021 та 24.07.2021.

Відповідно до статті 18 Закону №922-VIII орган оскарження за результатами розгляду скарги уповноважений встановити наявність або відсутність порушень процедури закупівлі та визначити заходи, які мають бути вжиті для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, а за неможливості виправити допущені порушення — відмінити процедуру закупівлі.

Щодо рішення від 15.09.2021 №21064-р/пк-пз та Процедури №1

Як встановлено з матеріалів справи, предметом закупівлі за процедурою UA-2021-05-24-002905-а були гумові вироби (запасні частини до спеціалізованих автомобілів екстреної швидкої медичної допомоги), код ДК 021:2015 19510000-4.

Розкриття тендерних пропозицій та проведення електронного аукціону відбулося 10.06.2021. За результатами автоматичної оцінки найбільш економічно вигідною була визначена пропозиція ФОП ОСОБА_1 . Позивачем 16.06.2021 складено протокол №68, яким тендерну пропозицію ФОП ОСОБА_1 відхилено, а 22.06.2021 протоколом №73 переможцем визначено ФОП ОСОБА_2 .

У подальшому за результатами оскарження рішенням органу оскарження від 20.07.2021 №16619-р/пк-пз замовника було зобов`язано скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 та рішення про визначення ФОП ОСОБА_2 переможцем процедури закупівлі. Після виконання зазначеного рішення електронною системою закупівель процедура була повернута на етап розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 .

Надалі позивач протоколом від 26.08.2021 №118 прийняв рішення про відміну тендеру на підставі пункту 2 частини першої статті 32 Закону №922-VIII — у зв`язку з неможливістю усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель.

Саме це рішення стало предметом повторного оскарження ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого відповідачем прийнято рішення від 15.09.2021 №21064-р/пк-пз.

Основний довід позивача щодо цієї частини спору полягає у тому, що після виконання рішення органу оскарження від 20.07.2021 №16619-р/пк-пз він уже не мав законної можливості повторно розглядати пропозицію ФОП ОСОБА_1 , оскільки встановлений частиною десятою статті 29 Закону №922-VIII п`ятиденний строк її розгляду сплив 17.06.2021, а стаття 18 Закону передбачала зупинення лише строків, установлених частиною шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 Закону. Саме з цих підстав позивач стверджує про неможливість усунення порушень та правомірність відміни тендеру за пунктом 2 частини першої статті 32 Закону.

Суд такий довід відхиляє.

Дійсно, частиною десятою статті 29 Закону №922-VIII було встановлено строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Водночас зазначена норма регламентує загальний порядок первинного розгляду тендерних пропозицій замовником та сама по собі не визначає правових наслідків скасування органом оскарження вже прийнятого замовником рішення.

У спірній ситуації повторна необхідність вирішення питання щодо тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 виникла не внаслідок бездіяльності замовника щодо її розгляду, а внаслідок скасування прийнятого ним рішення за результатами процедури адміністративного оскарження.

Після того як рішення замовника про відхилення пропозиції ФОП ОСОБА_1 було скасовано на виконання рішення органу оскарження від 20.07.2021 №16619-р/пк-пз, пропозиція цього учасника в електронній системі закупівель набула статусу «очікує рішення». Зазначена обставина прямо наведена сторонами та не заперечується позивачем.

Отже, сам по собі факт спливу первісного п`ятиденного строку розгляду пропозиції не утворював порушення, яке об`єктивно неможливо було усунути, у розумінні пункту 2 частини першої статті 32 Закону №922-VIII. Інше тлумачення фактично означало б, що після скасування органом оскарження неправомірного рішення замовника останній міг би не продовжувати процедуру закупівлі, а відмінити її лише з тієї причини, що протягом адміністративного оскарження минув строк, передбачений для первісного розгляду пропозиції. Такий підхід нівелював би правові наслідки рішення органу оскарження та механізм відновлення порушених прав учасника, передбачений статтею 18 Закону №922-VIII.

Крім того, стаття 18 Закону наділяла орган оскарження правом зобов`язувати замовника скасовувати свої рішення та усувати встановлені порушення процедури закупівлі.

Тому суд погоджується з доводом відповідача, що після скасування рішення про відхилення пропозиції ФОП ОСОБА_1 замовник мав продовжити процедуру закупівлі та вирішити питання щодо цієї пропозиції відповідно до Закону, у тому числі, за наявності інших установлених законом підстав, прийняти нове рішення про її відхилення. Натомість позивач обрав інший спосіб — 26.08.2021 протоколом №118 відмінив тендер, не довівши існування такого порушення, яке за своєю природою об`єктивно не могло бути усунуто.

Посилання позивача на статті 203 та 215 ЦК України та можливість недійсності майбутнього договору через порушення строку розгляду тендерної пропозиції також не змінює цього висновку. Стаття 215 ЦК України пов`язує недійсність правочину з недодержанням вимог, установлених статтею 203 ЦК України, а сама лише констатація спливу процесуального строку розгляду тендерної пропозиції не свідчить автоматично про недійсність договору, який міг бути укладений у подальшому.

За таких обставин суд не вбачає підстав для висновку про протиправність рішення відповідача від 15.09.2021 №21064-р/пк-пз.

Щодо рішень від 28.09.2021 №22044-р/пк-пз, №22042-р/пк-пз та №22034-р/пк-пз

Інша група доводів позивача стосується процедур закупівель:

UA-2021-07-22-004790-с — ДК 021:2015 34310000-3 «Двигуни та їх частини»; UA-2021-07-23-002345-а — ДК 021:2015 34330000-9 «Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів»; UA-2021-07-23-005504-b — ДК 021:2015 34320000-6 «Механічні запасні частини, крім двигунів і частин двигунів».

У тендерній документації за цими процедурами замовником було передбачено, що відпуск товару здійснюється окремими партіями протягом трьох годин з моменту надання заявки замовником.

На підтвердження місцезнаходження складського приміщення або приміщення з продажу запчастин у місті Суми учасник повинен був надати довідку із зазначенням відповідної адреси, а також документальне підтвердження права користування — свідоцтво/витяг про право власності та/або копії договорів оренди чи суборенди. Якщо таким документом був договір суборенди, тендерна документація вимагала також копію основного договору оренди.

ФОП ОСОБА_1 на виконання зазначених вимог надано договір суборенди нежилого приміщення від 20.05.2021 №600.20052021/1, укладений із ТОВ «ДОМБУДПЛЮС», предметом якого була частина нежилого приміщення площею 20 кв. м за адресою: 40035, м. Суми, вул. Героїв Крут, 23. У пункті 2.2 цього договору містилося посилання на основний договір оренди від 08.10.2020 №12/2, укладений між ТОВ «ВЕКА УКРАЇНА» та ТОВ «ДОМБУДПЛЮС». Обидва договори були подані у складі тендерної пропозиції.

Позивач наполягає, що ці договори не могли підтверджувати відповідність пропозиції ФОП ОСОБА_1 вимогам тендерної документації.

На підтвердження цього позивач посилається на три групи обставин.

По-перше, за інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у ТОВ «ВЕКА УКРАЇНА», яке виступало орендодавцем за договором від 08.10.2020 №12/2, відсутнє зареєстроване право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 . За пошуком щодо самого об`єкта серед власників зазначалися Сумське міське об`єднання громадян, гаражно-будівельний кооператив «Харківський» та фізичні особи; ТОВ «ВЕКА УКРАЇНА» і ТОВ «ДОМБУДПЛЮС» серед власників не зазначені.

По-друге, позивач посилається на лист Головного управління Національної поліції в Сумській області від 02.09.2021 №18446, відповідно до якого за адресою м. Суми, вул. Героїв Крут, 23 розташоване Сумське міське об`єднання громадян, гаражно-будівельний кооператив «Харківський», а ФОП ОСОБА_1 не є користувачем чи власником гаражного приміщення у цьому кооперативі.

По-третє, позивач зазначає, що направлений ним лист до директора ТОВ «ДОМБУДПЛЮС» з метою підтвердження укладення договору суборенди залишився без відповіді та повернувся у зв`язку з відсутністю адресата.

Оцінивши зазначені доводи у сукупності, суд не вважає їх достатніми для висновку про подання ФОП ОСОБА_1 недостовірної інформації.

Насамперед, відсутність у Державному реєстрі речових прав запису про право власності ТОВ «ВЕКА УКРАЇНА» на нерухоме майно за відповідною адресою не є тотожною встановленню факту відсутності в цієї юридичної особи будь-якого правового титулу або повноваження на передачу майна в оренду.

Частинами першою та другою статті 761 ЦК України передбачено, що право передання майна у найм має не лише власник речі, але й особа, якій належать майнові права, а наймодавцем також може бути особа, уповноважена на укладення договору найму. Тобто наведена самим позивачем норма не обмежує коло належних наймодавців виключно зареєстрованими власниками нерухомості.

Більше того, відповідно до статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Стаття 215 ЦК України розмежовує нікчемні та оспорювані правочини й передбачає судовий порядок визнання оспорюваного правочину недійсним.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що договір оренди від 08.10.2020 №12/2 або договір суборенди від 20.05.2021 №600.20052021/1 були визнані недійсними судом, їх недійсність була прямо встановлена законом або на момент прийняття замовником рішень існували інші належні докази припинення чи відсутності відповідних договірних правовідносин.

Тому висновок позивача про те, що ці договори мають ознаки фіктивних правочинів виключно внаслідок відсутності в Реєстрі запису про право власності ТОВ «ВЕКА УКРАЇНА», не може вважатися достатньо обґрунтованим. Сам позивач у відповіді на відзив формулює це саме як наявність «ознак фіктивного правочину», а не як встановлений у передбаченому законом порядку факт недійсності відповідних договорів.

Не підтверджує недостовірність документів і лист ГУ Національної поліції в Сумській області від 02.09.2021 №18446.

З його змісту, наведеного самим позивачем, випливає лише те, що ФОП ОСОБА_1 не є власником або користувачем гаражного приміщення у гаражно-будівельному кооперативі «Харківський». Водночас предметом договору суборенди від 20.05.2021 №600.20052021/1 визначено частину нежилого приміщення площею 20 кв. м за адресою АДРЕСА_1 . Отже, наведена відповідь поліції сама по собі не встановлює, що саме приміщення, визначене договором суборенди, фактично не існувало, не перебувало у користуванні ФОП ОСОБА_1 або що відповідний договір не виконувався.

Так само повернення без вручення листа, направленого позивачем ТОВ «ДОМБУДПЛЮС», не є доказом неукладення договору суборенди від 20.05.2021 №600.20052021/1. Така обставина підтверджує лише неможливість отримання позивачем відповіді на відповідний запит, але сама по собі не спростовує відомостей, зазначених у письмовому договорі.

Суд також враховує, що тендерною документацією від учасника вимагалося надати документальне підтвердження зазначеної у довідці інформації у вигляді свідоцтва/витягу про право власності та/або договору оренди/суборенди, а в разі суборенди — основного договору оренди. ФОП ОСОБА_1 були надані і договір суборенди від 20.05.2021 №600.20052021/1, і основний договір оренди від 08.10.2020 №12/2, тобто документи того виду, який безпосередньо передбачався тендерною документацією.

Отже, наявність у замовника сумнівів щодо правового титулу ТОВ «ВЕКА УКРАЇНА» на відповідне приміщення сама по собі ще не давала достатніх правових підстав ототожнювати такі сумніви із встановленим фактом подання учасником недостовірної інформації.

Не приймає суд і довід позивача про те, що відповідач при прийнятті рішень від 28.09.2021 №22044-р/пк-пз, №22042-р/пк-пз та №22034-р/пк-пз взагалі не надав оцінки відповідним доказам.

Як убачається з матеріалів справи, орган оскарження виходив саме з того, що замовником не доведено надання ФОП ОСОБА_1 недостовірної інформації у складі тендерних пропозицій. Позивач у відповіді на відзив також відтворює цей висновок оскаржуваних рішень.

Незгода позивача з результатом оцінки поданих ним відомостей не свідчить сама по собі про відсутність такої оцінки або про протиправність рішень органу оскарження.

Таким чином, суд погоджується з висновком відповідача про те, що наданих замовником відомостей було недостатньо для встановлення факту подання ФОП ОСОБА_1 недостовірної інформації та, відповідно, для відхилення її тендерних пропозицій з цієї підстави.

Щодо доводів позивача про неможливість продовження процедур закупівель станом на час розгляду справи

У відповіді на відзив позивач додатково зазначає, що строки укладення договорів та передбачений тендерною документацією строк поставки товару до 31.12.2021 минули, змінився склад автопарку підприємства та спосіб організації його ремонту, окрема закупівля запчастин втратила актуальність, а інфляція, зміна вартості логістики та валютних курсів унеможливлюють виконання договорів за цінами 2021 року.

Суд зазначає, що предметом судового контролю у цій справі є правомірність конкретних рішень органу оскарження, прийнятих 15.09.2021 та 28.09.2021, а тому їх законність оцінюється виходячи з фактичних обставин та нормативного регулювання, які існували на момент їх прийняття.

Обставини, які виникли після прийняття оскаржуваних рішень, у тому числі зміна потреб позивача, зміна способу ремонту автомобілів, інфляційні процеси, зміна валютного курсу чи вартості логістики, не можуть ретроспективно свідчити про протиправність рішень Антимонопольного комітету України, прийнятих у вересні 2021 року.

Так само питання фактичної можливості завершення відповідних процедур закупівель через декілька років після прийняття спірних рішень не є тотожним питанню про те, чи були рішення відповідача законними на дату їх прийняття.

Тому наведені у відповіді на відзив обставини не спростовують правомірності оскаржуваних рішень.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що доводи позивача щодо неправомірності рішення від 15.09.2021 №21064-р/пк-пз ґрунтуються на помилковому ототожненні спливу строку первинного розгляду тендерної пропозиції із неможливістю усунення порушень процедури закупівлі після виконання обов`язкового рішення органу оскарження.

Щодо рішень від 28.09.2021 №22044-р/пк-пз, №22042-р/пк-пз та №22034-р/пк-пз, позивач не довів, що відсутність у Державному реєстрі речових прав відомостей про право власності ТОВ «ВЕКА УКРАЇНА», лист ГУ Національної поліції в Сумській області від 02.09.2021 №18446 та повернення кореспонденції ТОВ «ДОМБУДПЛЮС» у своїй сукупності беззаперечно підтверджували недостовірність документів, поданих ФОП ОСОБА_1 , або недійсність договору оренди від 08.10.2020 №12/2 та договору суборенди від 20.05.2021 №600.20052021/1. За статтею 204 ЦК України правомірність правочину презюмується до встановлення іншого законом або судом.

Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення Антимонопольного комітету України від 15.09.2021 №21064-р/пк-пз, від 28.09.2021 №22044-р/пк-пз, від 28.09.2021 №22042-р/пк-пз та від 28.09.2021 №22034-р/пк-пз прийняті відповідачем у межах наданих йому повноважень та за наявності правових підстав для втручання в рішення замовника, тоді як наведені позивачем доводи не спростовують висновків органу оскарження.

За таких обставин правові підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень відсутні, а адміністративний позов задоволенню не підлягає.

VІI. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи, що в задоволенні позову належить відмовити підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.