Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №320/40189/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Київ справа №320/40189/24

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Білоноженко М.А.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )

доМіністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітряних сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022)

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив суд:

- визнати неправомірним неприйняття рішення Міністерством оборони України щодо виплати позивачу заробітної плати за виконання обов?язків голови ліквідаційної комісії - ТВО начальника УКБ МО України відповідно до висновків Аудитів МО України та моїх звернень до органів МО України та відсітності їх рішень та відповіді на звернення та запити;

- зобов?язати Міністерство оборони України виплатити позивачу заробітну плату в розмірі відповідно до надано розрахунку за три роки у відповідності до вимог загального строку позовної давності з урахуванням щорічної індексації.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідачем позивачу при звільненні не виплачено заробітну плату за виконання обов`язків голови ліквідаційної комісії - ТВО начальника УКБ МО України, що підтверджено висновком Аудитів МО України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, який аргументовано тим, що позивач помилково ототожнює заробітну плату за основним місцем роботи з виконанням функцій голови ліквідаційної комісії - ТВО начальника УКБ МО України, наголошував на тому, що з позивачем не було укладено ані трудового договору, ані цивільно-правового, а виплату заробітної плати припинено після звільнення позивача з посади інженера монтажно-технічного відділу Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України.

Розглянувши адміністративну справу, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії ЛОО М692092, державна реєстрація Управління капітального будівництва МО України- Ідентифікаційний код 08228659, здійснена 28.05.1992 року. Положення про Управління капітального будівництва МО України затверджено наказом Державного секретаря Міноборони Л 43 від 21.07.2003 р. Дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи-- в стані припинення, 04.07.2007, Ме10731130004004144- внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з її банкрутств.

Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 20.07.2007 е 424"Про ліквідацію УКБ Міноборони (місто Київ)", діяльність Управління капітального будівництва МО України підлягала припиненню шляхом його ліквідації. Цим наказом ОСОБА_2 призначений головою комісії з припинення. Наказом заступника Міністра оборони України від 24.09.2007 Л 167"Про тимчасове виконання обов`язків начальника Управління капітального будівництва МО України ", обов`язки ТВО начальника Управління капітального будівництва МО України покладено на ОСОБА_3 з часу видання наказу "Про ліквідацію Управління капітального будівництва МО України " від 20.07.2007 №424.

До наказу №424 тричі вносилися зміни (наказами Міністра оборони України від 09.03.2011 № 133, від 05.03.2012 №109 та від 23.11.2012 М» 793), якими змінювався склад комісії з ліквідації Управління капітального будівництва МО України та змінювався термін припинення діяльності Управління капітального будівництва МО України. Кінцевий термін припинення діяльності УКБ визначався- до 30.06.2013.

Позивач наголошує на тому, що ним, як головою ліквідаційної комісії відповідно до наказу МО України від 20.07.2007 №424 та тимчасово виконуючого обов`язки начальника УКБ МО України відповідно до наказу заступника Міністра оборони України від 24.09.2007 №167 виконані всі дії по ліквідації відповідно до чинного законодавства.

Вимоги наказу ь 424 (зі змінами) щодо припинення діяльність УКБ у визначений термін до 30.06.2013 не виконані- діяльність не припинена з причини не погашення заборгованості ПП «Еркер» перед Міністерством оборони України відповідно до рішення господарського суду Київської області у справі №146/10-06/9/5 від 13.09.2012 щодо передачі МО України, через УКБ МО України, згідно укладеного договору від 14.12.2004 р. М227/УПБ-45Д, квартир 25 шт. загальною площею 1560,26 м2.

Висновки щодо діяльності УКБ МО України за весь останній період викладені в Аудиторських звітах перевірки фінансово-господарської діяльності УКБ МО України:- Аудиторського звіту від 14.04.17 №234/40/15 Управління капітального будівництва МО України за період по 01.04.2017;- Аудиторського звіту від 12.07.2019 р. №234/6/40/14 про результати аудиту відповідності та фінансового стану Управління капітального будівництва МО України за період з 01.04.2017 по 30.06.2019- Аудиторського звіту №25/2 від 29.03.2024 Управління капітального будівництва Міністерства оборони України за період з 30.06.2019 р. по 29.03.2024.

Відповідно до висновків аудитів та фактичного стану справ я- ОСОБА_1 , весь час із часу видання наказу про ліквідацію, виконував обов`язки начальника УКБ МО України і голови комісії з ліквідації УКБ

Відповідно до наказів Міністерства оборони України від 15.06.2020:

- №199 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністра оборони України від 20.07.2007 №424";

- №200 «Про реорганізацію УКБ (місто Києву) починаючи з червня 2020 року УКБ підлягало припиненню, реорганізації шляхом приєднання до Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд».

Цими наказами Міністерством оборони України не вказано щодо вирішення питання щодо сплати заробітної плати за виконання обов`язків ОСОБА_1 незважаючи на діючі на той час висновки Аудиторського звіту від 12.07.2019 №234/6/40/14 про результати аудиту відповідності та фінансового Управління капітального будівництва МО України за період з 01.04.2017 по 30.06.2019, яким діяльність керівництва підприємства за період дослідження, оцінено умовно-позитивно. Також не враховано, що згідно висновку Аудиторського звіту від 14.04.17 №234/40/15: Управління капітального будівництва МО України здійснює діяльність, а рішення по оплаті заробітної плати МО України керівнику не прийнято.

Позивач вважаючи, що має право на виплату заробітної плати за весь час обіймання посали голови ліквідаційної комісії, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною другою цієї ж статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частини 3 та 4 ст.105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до ЦК України призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Статтею 111 ЦК України визначені обов`язки ліквідаційної комісії (ліквідатора):

З дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана повідомити учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, про її участь в інших юридичних особах та/або надати відомості про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства.

Під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред`явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.

Ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертаються їм ліквідаційною комісією (ліквідатором).

Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання податковим органам та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковим органам, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 ЦК України.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковим органам, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання податковим органам.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Документи, що підлягають обов`язковому зберіганню, передаються в установленому законодавством порядку відповідним архівним установам.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законом строк.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що голова ліквідаційної комісії та члени ліквідаційної комісії, перебувають саме в цивільно-правових відносинах з юридичною особою, що ліквідується, а не в трудових.

Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 20.07.2007 е 424"Про ліквідацію УКБ Міноборони (місто Київ)", діяльність Управління капітального будівництва МО України підлягала припиненню шляхом його ліквідації. Цим наказом ОСОБА_2 призначений головою комісії з припинення. Наказом заступника Міністра оборони України від 24.09.2007 Л 167"Про тимчасове виконання обов`язків начальника Управління капітального будівництва МО України ", обов`язки ТВО начальника Управління капітального будівництва МО України покладено на ОСОБА_1 з часу видання наказу "Про ліквідацію Управління капітального будівництва МО України " від 20.07.2007 №424.

В той же час, згідно з наданих відповідачем доказів, ОСОБА_1 обіймав посаду інженера монтажно-технічного відділу Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України.

В подальшому під час виконання позивачем обов`язків члена ліквідаційної комісії між позивачем та відповідачем будь-які цивільно-правові угоди щодо оплати праці також не укладалися. Вказане не заперечувалось сторонами у поданих поясненнях.

Що стосується виплати заробітної плати голові і членам ліквідаційної комісії, то спеціального механізму оплати їх праці немає, тобто ці особи працюють та отримують заробітну плату за займаними посадами згідно з чинними у відповідній установі, організації умовами оплати праці (Лист Міністерства соціальної політики України від 24.09.2013 №821/13/155-13 «Про оплату праці членів ліквідаційної комісії»).

Таким чином зазначеним листом вказано про отримання заробітної плати голови і членів ліквідаційної комісії, які займають відповідні посади. На час перебування у ліквідаційній комісії позивач не була призначена на посаду головного бухгалтера новоутвореного органу, заробітну плату не отримувала.

Враховуючи вказане суд зазначає, що обов`язковою умовою трудових відносин є наявність трудового договору чи договору цивільно-правового характеру.

У даному випадку під час виконання позивачем обов`язків члена ліквідаційної комісії будь-які цивільно-правові угоди щодо оплати праці не укладались, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вищевказані норми у своїй сукупності одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, позивачем не було доведено суду підстави та обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, надавши оцінку всім обставинам та доказам по справі, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітряних сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.