Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №320/61772/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Київ справа №320/61772/24

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Білоноженко М.А.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 , які також діють в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8

доКиївського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України

провизнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які також діють в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 звернулись до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київського квартирно-експлуатаційного управління та Міністерства оборони України, в якому просили суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київського квартирно-експлуатаційного управління щодо відмови у прийнятті рішення про зарахування на квартирний облік у складі сім?ї капітана 1 рангу у відставці ОСОБА_9 членів сім?ї: онуки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , онуки - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , онука - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- визнати протиправною бездіяльність Київського квартирно-експлуатаційного управління щодо не внесення змін до облікової справи та відмови у прийнятті рішення про зарахування на квартирний облік у складі сім?ї капітана 1 рангу у відставці ОСОБА_9 членів сім?ї: онука ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , онука ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- зобов?язати Київське квартирно-експлуатаційне управління включити до складу сім?ї померлого капітана 1 рангу у відставці ОСОБА_9 членів сім?ї: онуку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , онуку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , онука ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , онука ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , онука ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 Села сім?ї вважати 8 (вісім) осіб;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України в особі Об?єднаної житлової комісії апарату Міністерства оборони України в частині залишення без розгляду питання щодо виплати грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення членам сім?ї померлого капітана 1 рангу у відставці ОСОБА_9 в складі 8 (вісім) осіб, які перебувають на квартирному обліку військовослужбовців гарнізону м. Київ;

- зобов?язати Міністерство оборони України в особі Об?єднаної житлової комісії апарату Міністерства оборони України розглянути питання щодо виплати членам сім?ї померлого капітана 1 рангу у відставці ОСОБА_9 : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - грошової компенсації за належне для отримання житло із розрахунку складу сім?ї в кількості 8 (вісім) чоловік, для реалізації до Київського квартирно-експлуатаційного управління.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що мають право на отримання грошової компенсації за належне для отримання житло із розрахунку складу сім?ї в кількості 8 (вісім) чоловік, у складі сім`ї в кількості 8 (вісім) осіб, з обов`язковим врахуванням онуків загиблого військовослужовця до складу сім`ї, яка має право на отримання такої компенсації.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, який аргументовано тим, що позивачі не підтвердили належними доказами факту звернення до відповідача із заявою про включення онуків до складу сім`ї, а згідно із наданою довідкою від ІНФОРМАЦІЯ_7 склад сім`ї загиблого капітана складається з трьох осіб: дружини та двох доньок.

Представник позивачів подав відповідь на відзив, в якій заперечив проти висновків, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, з посилань на довідку від 30.09.2021 №31091 в якій вказано 6 членів сім`ї, а саме дружину, дві доньки, онуки та онука.

Представник Міністерства оборони подав письмові заперечення, в яких заперечив проти задоволенні позовних вимог, з аналогічних підстав, що наведені у відзиві на позовну заяву, також, зауважив на тому, що вимоги до Міністерства оборони України є передчасними та задоволенню не підлягають.

Розглянувши адміністративну справу, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачі, є членами сім?ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 капітану 1 рангу у відставці ОСОБА_9 , відомості щодо якого перебувають в Списку військовослужбовців гарнізону м. Києва, які перебувають на квартирному обліку станом на 01.01.2024: ОСОБА_9 ; вислуга років - 32; кількість членів сім?ї - 7; дата зарахування на квартирний облік - 21.10.1992 № черги - 175; дата внесення до списків на пільгових засадах (позачергова) - 10.03.2005 № черги - 767.

11.12.2023 Позивач-1, дружина померлого ОСОБА_9 , ОСОБА_1 звернулась до Відповідача-1 - Київського квартирно-експлуатаційного управління та Відповідача-2 - Міністерства оборони України, із Заявою про внесення змін до облікової справи та виплату грошової компенсації.

Дана Заява обґрунтовувалась тим, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_8 , чоловік Позивача-1, капітан 1 рангу у відставці ОСОБА_9 , на момент смерті, перебував разом зі своєю сім?єю в складі 7 (сім) осіб, на квартирному обліку у ЖК гарнізону м. Київ, про що свідчить Довідка №31091 від 30.09.2021, відповідно до якої сім?я капітана 1 ранга ОСОБА_9 у складі 7 осіб (він, дружина, дочка - 1980 р.н., дочка - 1984 р.н., онука - 2004 р.н., онука - 2008 р.н., онук - 2011 р.н.) перебуває на квартирному обліку у ЖК гарнізону м. Київ: номер в загальній черзі гарнізону з 21.10.1992 за №274; найменування пільги: «Звільнений ветеран військової служби»; номер в черзі «позачергових» з 10.03.2005 за №914.

У зв?язку із народженням онуків: ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , склад сім?ї було збільшено до 9 (дев?ять) членів, але відповідні відомості до облікової справи не були внесені.

У зв?язку з цим, Позивач-1 в своїй Заяві просила внести відповідні зміни до облікової справи, включивши до складу сім?ї онуків: ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також виплатити сім?ї грошову компенсацію за належне для отримання житло.

Листом №517/5846 від 21.12.2023, Відповідач-1 надав відповідь, що копія облікової справи капітана 1 рангу у відставці ОСОБА_9 відсутня в житловому відділі Київського КЕУ. Запропоновано звернутися до об?єднаної житлової комісії Міністерства оборони України та безпосередньо підпорядкованих структур за місцем перебування на обліку ОСОБА_9 .

06.06.2024 на засіданні об?єднаної житлової комісії апарату Міністерства оборони України та безпосередньо підпорядкованих структур, прийнято рішення, у вигляді Протоколу №14, про звернення до Київського КЕУ для розгляду облікової справи ОСОБА_9 та включення до списків військовослужбовців, що потребують поліпшення житлових умов в гарнізоні м. Києва з урахуванням попереднього часу перебування на квартирному обліку, згідно заяви ОСОБА_10

18.09.2024 житловою комісією Київського КЕУ прийнято рішення, оформлене Протоколом №11 про зарахування сім?ї померлого капітана 1 рангу у відставці ОСОБА_9 до списків осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання та переведення квартирного обліку на заявницю складом сім?ї 3 (три) особи, а саме: ОСОБА_1 1954 р.н., доньку - ОСОБА_4 1980 р.н., доньку - ОСОБА_2 1984 р.н. зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку у загальній черзі 21.10.1992 та у списку на першочергове отримання житлового приміщення, як звільнений ветеран військової служби з 10.03.2005.

Згідно мотивувальної частини Протоколу №11 від 18.09.2024, онуку ОСОБА_3 2004 р.н., онуку - ОСОБА_5 2008 р.н., онука - ОСОБА_6 2011 р.н., онука ОСОБА_7 2013 р.н., онука ОСОБА_7 2017 р.н. не може бути зараховано на квартирний облік у складі сім?ї померлого капітана 1 рангу у відставці ОСОБА_9 , як таких, що не внесені в його особову справу. управління (з адміністративно-господарської діяльності) №159 від 23.09.2024, на підставі Протоколу від 18.09.2024 №11, зараховано сім?ю померлого капітана 1 рангу у відставці ОСОБА_9 до списків осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання та переведення квартирного обліку на заявницю складом сім?ї 3 (три) особи, а саме: ОСОБА_1 1954 р.н., доньку - ОСОБА_4 1980 р.н., доньку - ОСОБА_2 1984 р.н. зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку у загальній черзі 21.10.1992 та у списку на першочергове отримання житлового приміщення, як звільнений ветеран військової служби з 10.03.2005.

Позивачі вважаючи, що їх права на належний розгляд заяви по суті було порушено, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціальної) - захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ) (тут і далі в редакції, чинній станом на день звільнення позивача з військової служби) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону № 2011-ХІІ).

Згідно із статтею 1-2 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону № 2011-ХІІ).

Питання забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями врегульовано статтею 12 Закону №2011-ХІІ.

Частиною 1 ст. 12 Закону 2011-ХІІ визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 12 Закону №2011-ХІІ передбачено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

Згідно з ч. 9 ст. 12 Закону №2011-ХІІ військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Отже, зазначеним законом держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців (військовослужбовців запасу) жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом України (далі ЖК України), іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі Інструкція №380).

Інструкція №380 визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).

Розділом VI Інструкції №380 врегульовано облік осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.

Пунктом 1 розділу VI Інструкції №380 передбачено, що житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.

Згідно з п. 2 розділу VI Інструкції №380 військовослужбовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, відповідно до статті 34 Житлового кодексу України.

Потребуючими поліпшення житлових умов також визнаються:

військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають в одній квартирі по дві і більше сім`ї незалежно від родинних відносин, та особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (у тому числі, якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати);

військовослужбовці з числа осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11, 12 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та члени їх сімей;

члени сімей загиблих, визначені абзацами шостим та восьмим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

військовослужбовці та члени їх сімей, які були забезпечені житловими приміщеннями на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження,- із урахуванням вимог законодавства України щодо тимчасово окупованих територій.

Відповідно до п. 3 розділу VI Інструкції №380 облік ведеться в житлових комісіях військових частин (об`єднаних житлових комісіях), ТЦК та СП та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.

Пунктами 4-5 розділу VI Інструкції №380 установлено, що для зарахування на облік військовослужбовець подає командиру військової частини рапорт, який реєструється у службі діловодства військової частини.

До рапорту додаються документи, передбачені Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 (далі - Порядок забезпечення житловими приміщеннями), а також витяг з послужного списку військовослужбовця.

Зазначені документи направляються командиром до житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) для прийняття рішення про зарахування на облік.

Житлова комісія військової частини (об`єднаної житлової комісії) у разі необхідності має право запитувати через командира військової частини у відповідних державних органів, установ, організацій, громадян інші документи.

Вимагати від військовослужбовців та членів їх сімей інших, не передбачених законодавством, документів забороняється.

Житлова комісія військової частини (об`єднаної житлової комісії) протягом п`яти робочих днів після реєстрації рапорту військовослужбовця проводить перевірку житлових умов військовослужбовця та членів його сім`ї.

За результатами перевірки житлових умов військовослужбовця складається довідка про перевірку житлових умов (додаток 11).

Відповідно до п. 6 розділу VI Інструкції №380 після проведення перевірки житлових умов військовослужбовця житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) на найближчому засіданні, але не пізніше ніж через місяць з дати реєстрації відповідного рапорту військовослужбовця, розглядає питання щодо зарахування військовослужбовця на облік.

На засіданні житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) має право бути присутнім військовослужбовець та члени його сім`ї, щодо яких приймається рішення.

За результатами розгляду житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) приймає рішення про зарахування військовослужбовця та членів його сім`ї на облік або відмовляє у зарахуванні на облік із зазначенням обґрунтування такої відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Згідно з п. 7 розділу VI Інструкції №380 на облік не беруться військовослужбовці та члени їх сімей, які:

забезпечувалися під час проходження військової служби житловою площею для постійного проживання від Міноборони;

мають житлову площу на праві власності, що відповідає нормам та вимогам законодавства для забезпечення громадян житлом, крім випадків забезпечення житловими приміщеннями на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження,- із урахуванням вимог законодавства України щодо тимчасово окупованих територій;

в інших випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, У витягі із протоколу № 11 засідання житлової комісії Київського КЕУ від 18.09.2024 є посилання на довідку ІНФОРМАЦІЯ_9 від 01.12.2014 № к/1106 зазначено, що склад осіб, які входять до складу сім`ї померлого ОСОБА_9 це:- - - дружина ОСОБА_1 1954 р.н.; дочка ОСОБА_3 1980 р.н.; дочка ОСОБА_2 1984 р.н.

В той же час, позивачі наполягають на тому, що згідно з довідкою №31091 від 30.09.2021, відповідно до якої сім?я капітана 1 ранга ОСОБА_9 у складі 7 осіб (він, дружина, дочка - 1980 р.н., дочка - 1984 р.н., онука - 2004 р.н., онука - 2008 р.н., онук - 2011 р.н.) перебуває на квартирному обліку у ЖК гарнізону м. Київ: номер в загальній черзі гарнізону з 21.10.1992 за №274; найменування пільги: «Звільнений ветеран військової служби»; номер в черзі «позачергових» з 10.03.2005 за №914.

В той же час, суд зауважує, що доказів на підтвердження того факту, що померлий ОСОБА_9 звертався до командира військової частини, чи до районного ТЦК та СП чи до житлової комісії з рапортами про включення онуків – ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до складу його сім`ї не надано, як до суду так і до відповідних уповноважених осіб.

Більше того, згідно із наданою Київським квартирно-експлуатаційним управлінням листа - довідки від 10.03.2025 №1761 ІНФОРМАЦІЯ_10 до складу сім`ї, згідно із інформацією з особової справи померлого ОСОБА_9 , до складу сім`ї останнього включено лише: дружину – ОСОБА_1 , доньку – ОСОБА_11 , доньку – ОСОБА_12 .

Крім того, як вбачається з відзиву Відповідача 1, всі онуки, які є позивачами зареєстровані за адресою їхнього батька ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_1 , житлова площа 68,7 кв.м., доказів зворотного позивачами не надано.

Враховуючи вищенаведене в сукупності суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до Київського квартирно-експлуатаційного управління.

Щодо позовних вимог заявлених до Міністерства оборони України, суд зазначає таке.

Відповідно до витягу із наказу Міністра оборони України від 10.03.2005 № 141 капітан 1 рангу ОСОБА_9 був звільнений у запас за станом здоров`я з Департаменту озброєння Міноборони, який було розформовано без визначеного правонаступника.

Як було зазначено Київським КЕУ капітан 1 рангу у відставці ОСОБА_9 перебував на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання у м. Києві по житловій комісії апарату Міноборони та безпосередньо підпорядкованих структур (далі – ЦАМО та БПС) у загальній черзі з 21.10.1992 та у списку на першочергове отримання житлового приміщення, як звільнений ветеран військової служби з 10.03.2025.

Протоколом засідання об`єднаної житлової комісії АМОУ та БПС від 06.06.2024 № 14 сім`ї померлого ОСОБА_9 запропоновано звернутися до Відповідача 1 для розгляду облікової справи та включення до списків військовослужбовців, що потребують поліпшення житлових умов в гарнізоні міста Києва з урахуванням попереднього часу перебування на квартирному обліку відповідно до п. 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців а членів їх сімей» складом сім`ї 8 осіб.

Опрацювавши пакет документів наданий вдовою померлого капітана 1 рангу у відставці ОСОБА_9 . Відповідач 1зазнчив, що на квартирному обліку осіб які потребують поліпшення житлових умов мають право перебувати вдова померлого ОСОБА_1 1954 р.н., донька ОСОБА_4 1980 р.н., донька ОСОБА_2 1984 р.н. Отже Відповідач 1 зазначив, що онуки померлого військовослужбовця не можуть бути зараховано на квартирний облік у складі сімї померлого ОСОБА_9 так як останні не внесені в його особову справу.

Таким чином вимога Позивачів визнавати протиправну бездіяльність Міноборони в особі Об`єднаної житлової комісії АМОУ в частині залишення без розгляду питання щодо виплати грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення членам сім?ї померлого капітана 1 рангу у відставці ОСОБА_9 в складі 8 (вісім) осіб , які перебувають на квартирному обліку військовослужбовців гарнізону м. Київ та зобов`язання Міноборони в особі Об`єднаної житлової комісії АМОУ розглянути питання щодо виплати членам сім`ї померлого капітана 1 рангу у відставці ОСОБА_9 : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - грошової компенсації за належне для отримання житло із розрахунку складу сім`ї в кількості 8 (вісім) чоловік , на думку Міноборони є передчасними.

Згідно з пунктом 7 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (в редакції Закону від 17.04.2004, чинної на момент звільнення позивача) першочергове, але не пізніше одного року після звільнення з військової служби або зі служби в органах внутрішніх справ і державній пожежній охороні та прибуття до місця проживання, обраного з урахуванням існуючого порядку прописки, забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, або одноразове надання безвідсоткового кредиту на індивідуальне житлове (кооперативне) будівництво чи придбання житла з урахуванням встановленої законодавством норми жилої площі на сім`ю і погашенням його в повному розмірі за рахунок Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, інших центральних органів виконавчої влади, утворених відповідно до законів України військових формувань, а також забезпечення земельними ділянками під забудову і право на їх безоплатне отримання у власність у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до частини першої статті 9 Житлового кодексу Української РСР громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Відповідно до пункту 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями від 03.08.2006 № 1081 військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі звільнення з військової служби в запас за станом здоров`я або у разі, коли вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв`язку із скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості їх використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі розформування військової частини - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла.

За приписами статті 46 Житлового кодексу Української РСР поза чергою жиле приміщення надається, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок Другої світової війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них особам з інвалідністю першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року з визначенням переважного права осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків.

Поза чергою жиле приміщення може надаватися також в інших випадках, передбачених законодавством України.

Громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.

З матеріалів справи вбачається, що капітан 1 рангу у відставці ОСОБА_9 перебував на обліку осіб, які мають право поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання у місті Києві у загальній черзі з 21.10.1992 та у списку на першочергове отримання житла, як звільнений ветеран військової служби з 10.03.2025.

Разом з тим, стаття 43 Житлового кодексу Української РСР визначає, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Згідно з п. 5 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 728, визначено, що черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім`ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

Згідно положень пунктів 9, 10, 12 Порядку №728, зокрема, Міноборони, щороку протягом I кварталу після визначення загальної суми видатків на надання компенсації розподіляють її між військовими частинами, військовими комісаріатами та квартирно-експлуатаційними установами (організаціями), в яких ведеться облік військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, з урахуванням часу взяття військовослужбовців та членів їх сімей на такий облік та/або включення їх до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

Житлові комісії військових частин, військових комісаріатів та квартирно експлуатаційних установ (організацій) (далі - житлові комісії) письмово інформують військовослужбовців та членів їх сімей, у яких настала черга на отримання жилих приміщень у поточному році, про їх право на отримання компенсації та про її орієнтовний розмір.

Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція №380) передбачено порядок виплати грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення.

Так, пунктами 4, 5, 6 розділу VII Інструкції №380 передбачено, що житлові комісії військових частин (об`єднані житлові комісії) інформують листом з повідомленням військовослужбовців та членів їх сімей, у яких настала черга на отримання житлових приміщень , про їх право на отримання грошової компенсації, її орієнтовний розмір та перелік документів, необхідних для її отримання, або надають таке повідомлення особисто під підпис.

Отже, тільки виключно в порядку передбаченому чинним законодавством України, а саме у порядку черговості , тобто після отримання житла або грошової компенсації (при її надходженні) особами, які знаходяться у черзі перед позивачем, позивач має право на отримання житла або грошової компенсації.

Таким чином, можна прийти до висновку щодо відсутності визначених законом повноважень щодо надання позивачу жиле приміщення або грошової компенсації поза чергою, визначеною відповідними списками осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, оскільки такі дії призведуть до порушення прав інших осіб, які мають право позачергового одержання жилих приміщень та перебувають у черзі раніше ніж позивач.

Отже, якщо дійсно позивач та члени його сім`ї мають право на отримання жилого приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, питання про надання йому грошової компенсації за належне для отримання житлового приміщення буде розглянуте після доведення ГКЕУ до Київського квартирно-експлуатаційного управління та житлової комісії обсягів виділених лімітів згідно з чергою, яка визначається за часом взяття на квартирний облік та/або включення до списків осіб, які мають право на позачергове отримання жилих приміщень.

На підставі вищенаведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, Міністерства оборони України вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які також діють в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Київського квартирно-експлуатаційного управління та Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії – залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.