Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №280/6516/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

Суд: Запорізький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №280/6516/26

Суддя: Богатинський Богдан Вікторович

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року Справа № 280/6516/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - третя особа), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у поверненні надміру/або помилково сплачених коштів в сумі 74491,91 грн.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнуті кошти: за вимогою №Ф-1282-49 від 17.01.2019 - 15819, 54 грн, за вимогою №Ф-1282-49 від 08.09.2021 - 8802,42 грн, а всього 24621,96 грн.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 по справі №280/7115/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2025, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) задоволено; визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від №Ф-1282-49 від 17.01.2019 на суму 15819,54 грн; визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-1282-49 від 23.01.2020 на суму 23780,19 грн; визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-1282-49 від 08.09.2021 на суму 34892,18 грн. Разом з тим, в межах виконавчого впровадження з позивача стягнуто заборгованість з єдиного внеску у розмірі 24 621,96 грн. 06.05.2026 позивач звернуся до відповідача із заявами про повернення коштів з рахунків 3556 до яких додав платіжні доручення, що підтверджують сплату коштів. Проте, відповідач листом від 13.05.2026 відмовив позивачу у поверненні цих коштів. Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

31 липня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначає, що Головне управління ДПС у Запорізькій області керуючись абз.2 та абз.4 п.10 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів правомірно залишило без задоволення лист позивача від 06.05.2026 без номеру, яким надіслано 15 заяв щодо повернення помилково сплачених грошових коштів у зв`язку з: недостовірністю викладеної у заяві інформації, а саме: відповідно до платіжних інструкцій та платіжних доручень, платником коштів є Центральний ВДВС у місті Запоріжжі та Олександрівський ВДВС у м. Запоріжжі; наявністю у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску, а саме: відповідно даних відображених в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 за КБК 71040000 «єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» обліковується заборгованість у розмірі 6320,56 грн. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Третя особа правом на подання пояснень не скористалася.

З 11.08.2026 по 06.09.2026 суддя Богатинський Б.В. перебував у щорічній основній відпустці.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , з 19.05.1995 по 30.12.2020 був зареєстрований, як фізична особа - підприємець та перебував на обліку у Головному управлінні ДПС у Запорізькій області, Олександрівська ДПI (Олександрівський район м. Запоріжжя) на загальній системі оподаткування.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.12.2020 внесено запис №2001030060001111355 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Головним управлінням ДФС у Запорізькій області 17.01.2019 сформовано податкову вимогу №Ф-1282-49 про необхідність сплати 15819,54 грн заборгованості з єдиного внеску. Вимогу контролюючим органом сформовано на підставі автоматичних нарахувань єдиного соціального внеску в інтегрованій картці платника податків позивача. Також, 23.01.2020 сформовано податкову вимогу № Ф-1282-49 про необхідність сплати 23780,19 грн, та 08.09.2021 податкову вимогу №Ф-1282-49 про необхідність сплати 34892,18 грн.

Не погодившись із зазначеними податковими вимогами позивач оскаржив їх до суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 по справі №280/7115/24, яке набрало законної сили 07.08.2025, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від №Ф-1282-49 від 17.01.2019 на суму 15819,54 грн.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-1282-49 від 23.01.2020 на суму 23780,19 грн.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-1282-49 від 08.09.2021 на суму 34892,18 грн.

Оскільки вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом, відповідач до оскарження податкових вимог, пред`явив їх до виконання. Вимоги знаходились на виконанні в Олександрівському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ВП № 59016701 та ВП № 70321954).

Згідно даних з Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчі провадження № 59016701 та № 70321954 завершені.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 932/5 від 10.03.2023 «Про відділи державної виконавчої служби у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)» утворено Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), реорганізувавши шляхом злиття Олександрійського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіональною управління Міністерства юстиції (м. Одеса к Встановлено, що Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є правонаступником відповідних реорганізованих відділів державної виконавчої служби.

В межах виконавчого впровадження з позивача стягнуто заборгованість з єдиного внеску у розмірі 24 621,96 грн, що не заперечується відповідачем.

06.05.2026 позивач звернуся до відповідача із заявами про повернення коштів з рахунків 3556 до яких додав платіжні доручення, що підтверджують сплату коштів.

Відповідач листом від 13.05.2026 повідомив позивача, що Головне управління ДПС у Запорізькій області керуючись абз.2 та абз.4 п.10 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, залишає без задоволення лист від 06.05.2026 без номеру, яким надіслано 15 заяв щодо повернення помилково сплачених грошових коштів у зв`язку з: недостовірністю викладеної у заяві інформації, а саме: відповідно до платіжних інструкцій та платіжних доручень, платником коштів є Центральний ВДВС у місті Запоріжжі та Олександрівський ВДВС у м. Запоріжжі; наявністю у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску, а саме: відповідно даних відображених в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 за КБК 71040000 «єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» обліковується заборгованість у розмірі 6320,56грн.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до вимог частини тринадцятої статті 9 Закону № 2464-VI суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статей 9, 11 розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та п. 22 Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35-1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року № 321 розроблено Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, який затверджено наказом Міністерства фінансів України 23.07.2021 року № 417 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.09.2021 року за № 1185/36807 (далі-Порядок № 417).

Пунктом 2 Порядку № 417 передбачено, що цей Порядок визначає процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі - Платник), надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску, в тому числі тих, які сплачені через єдиний рахунок.

Відповідно до п. 5 Порядку № 417 повернення коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;

4) помилкової сплати податкових зобов`язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Кодексом та іншими законами, на рахунок 3556;

5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.

Згідно з п. 6 Порядку № 417 повернення здійснюється на підставі заяви Платника про повернення коштів.

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 (далі Заява) подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 5 цього Порядку, здійснюється відповідно до вимог статті 43 Кодексу.

Заява може бути подана Платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

До Заяви Платник обов`язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі - електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється Платником особисто.

Згідно п.8 Порядку №417 передбачено, що на підставі Висновку та у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його реєстрації підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на повернення Коштів з рахунку 3719, на який їх було сплачено, та направляє його відповідному управлінню (відділенню) Державної казначейської служби України у районі, районі у місті, місті обласного, республіканського значення (далі - управління (відділення) Казначейства).

Пунктом 9 Порядку № 417 визначено, що у разі надходження Заяви самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати надходження до територіального органу ДПС Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації та формує висновок про повернення коштів з рахунків 3556 (далі Висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку або приймає рішення про відмову у задоволенні Заяви.

Пунктом 10 Порядку №417 визначено, що заява залишається без задоволення у таких випадках:

- невідповідність Заяви формі, визначеній у додатку 1 до цього Порядку;

- недостовірність викладеної у Заяві інформації;

- подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;

- наявність у Платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій;

- ненадання документа, що додається до Заяви згідно з пунктом 6 цього Порядку.

Згідно з п. 13 Порядку № 417 на підставі Висновку та за умови наявності поточних надходжень за день на рахунку 3556 за відповідним символом звітності, у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його отримання самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, засобами системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство» (далі - система Казначейства) формує у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення коштів з рахунку 3556, на який їх було сплачено, та подає його до відповідного головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, Севастополі (далі - головне управління Казначейства). Головне управління Казначейства виконує розрахунковий документ територіального органу ДПС за рахунок поточних надходжень за день на відповідний рахунок 3556.

Отже, законодавцем передбачено чітку процедуру для повернення надмірно або помилково сплачених сум єдиного внеску.

Суд зазначає, що позивачем додержано встановлену законодавством процедуру повернення надмірно або помилково сплачених сум єдиного внеску визначену п. 6 Порядку № 417, оскільки позивачем до податкового органу була подана заява встановленого зразка за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку №417, а також останнім до своєї заяви надано копії платіжних доручень, що підтверджують сплату коштів.

Проте, відповідач листом від 13.05.2026 залишив без задоволення заяви позивача щодо повернення помилково сплачених грошових коштів у зв`язку з: недостовірністю викладеної у заяві інформації, а саме: відповідно до платіжних інструкцій та платіжних доручень, платником коштів є Центральний ВДВС у місті Запоріжжі та Олександрівський ВДВС у м. Запоріжжі; наявністю у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску, а саме: відповідно даних відображених в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 за КБК 71040000 «єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» обліковується заборгованість у розмірі 6320,56 грн.

Щодо посилання відповідача про недостовірність викладеної у заяві інформації, а саме: відповідно до платіжних інструкцій та платіжних доручень, платником коштів є Центральний ВДВС у місті Запоріжжі та Олександрівський ВДВС у м. Запоріжжі, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 5 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з п.7 ч.1 ст.3 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як рішення інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до державного бюджету через єдиний рахунок, здійснюється Казначейством України за висновком податкових органів, поданим на дату формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка згідно з Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 41.1.1 ст. 41.1. Податкового кодексу України контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

У спірних правовідносинах органом, що здійснює контроль справляння надходжень бюджету за відповідним кодом класифікації доходів бюджету та за поданням якого мало б здійснюватися повернення коштів, які були помилково або надмірно сплачені до Державного бюджету України, є Головне управління ДПС у Запорізькій області.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що кошти, які позивач просить повернути, були перераховані до бюджету Центральним ВДВС у місті Запоріжжі та Олександрівським ВДВС у м. Запоріжжі саме на виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1282-49-У від 08.09.2021 та № Ф-1282-49-У від 17.01.2019, які відповідно до закону є виконавчим документом.

При цьому, як вбачається зі змісту наявних у матеріалах справи платіжних доручень, у графі "Призначення платежу" зазначено, що стягнення та перерахування коштів здійснюється в межах виконавчого провадження з метою погашення заборгованості з єдиного внеску за конкретного платника, а саме ОСОБА_1 .

Аналізуючи наведені норми права у їх сукупності та системному зв`язку, суд дійшов висновку, що факт примусового стягнення коштів органами державної виконавчої служби на підставі вимоги про сплату боргу, яка визнається законом виконавчим документом, не змінює правової природи цих коштів як таких, що належать безпосередньо позивачу.

У даному випадку Центральний ВДВС у місті Запоріжжі та Олександрівський ВДВС у м. Запоріжжі виступали виключно як суб`єкти примусового виконання рішення, які здійснювали перерахування коштів, стягнутих з рахунків боржника на виконання виконавчого документа до державного бюджету. Оскільки призначенням вказаних платежів було погашення заборгованості з єдиного внеску саме за позивача, фактичним платником є саме позивач, а не органи державної виконавчої служби.

Відтак, зазначення у графі "Платник" відповідних платіжних доручень органів ДВС замість імені позивача є лише технічною та процедурною особливістю примусового стягнення боргу. Вказана обставина не може розцінюватися як надання позивачем "недостовірної інформації" у розумінні Порядку № 417 та не може бути підставою для позбавлення особи права на повернення її безпідставно стягнутих коштів.

Щодо посилання відповідача, що за позивачем обліковується заборгованість у розмірі 6320,56 грн, суд зазначає наступне.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 по справі №280/7115/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2025, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) задоволено; визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від №Ф-1282-49 від 17.01.2019 на суму 15819,54 грн; визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-1282-49 від 23.01.2020 на суму 23780,19 грн; визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-1282-49 від 08.09.2021 на суму 34892,18 грн.

Суд наголошує, що скасування судовим рішенням вимог про сплату недоїмки означає відсутність у позивача обов`язку щодо самостійної сплати єдиного внеску за період з 2017 по 2020 рік, оскільки такий внесок за нього безперервно сплачувався роботодавцем за основним місцем роботи.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що вимога від 08.09.2021 №Ф-1282-49 на суму 34892,18 грн включає несплачені нарахування по єдиному внеску по термінам: 21.01.2019-2457,18 грн, 19.04.2019- 2754,18 грн, 19.07.2019 - 2754,18 грн, 21.10.2019 - 2754,18 грн, 20.01.2020 - 2754,18 грн, 21.04.2020 - 2078,12 грн, 20.07.2020 - 1039,06 грн, 19.10.2020 -3178,12 грн, та рішення про застосування штрафної санкції та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 17.06.2021 №86322405 на суму 15 122,98 грн з них штраф - 3163,89 грн, пеня 11 959,09 грн.

З метою приведення ІКП платника податків у відповідність який є одночасно найманим працівником, та якому скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, але при цьому в результативної частині рішення суду не йдеться про коригування даних в інтегрованій картці платника з єдиного внеску шляхом виключення нарахувань єдиного внеску, на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2025 по справі №280/7115/24, яке набрало законної сили 07.08.2025 року, здійснено коригування ІКП ОСОБА_1 по єдиному внеску за КБК 71040000 та зменшено нарахування 14.10.2025 на суму 19 769,20 грн.

Відповідач зауважує, що рішення про застосування штрафної санкції та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 17.06.2021№86322405 на суму 15 122,98 грн не оскаржувалось у судовому, або адміністративному порядку.

Разом з тим, суд зазначає, що штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату або несплату єдиного внеску (згідно з ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI) за своєю правовою природою є похідними від основного зобов`язання (недоїмки). Застосування штрафу та нарахування пені можливе виключно за умови правомірного нарахування суми основного боргу та наявності факту протиправного прострочення його сплати платником.

Оскільки судом у справі № 280/7115/24 встановлено, що позивач взагалі був звільнений від обов`язку сплачувати базові суми єдиного внеску за себе, у контролюючого органу були відсутні правові підстави для нарахування будь-яких похідних сум — штрафу та пені.

Крім того, як зазначає, сам відповідач рішення про застосування штрафної санкції та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 17.06.2021 №86322405 на суму 15 122,98 грн входить у суму боргу визначену у вимозі від 08.09.2021 №Ф-1282-49 на суму 34892,18 грн, яка скасована судом.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що дані інтегрованої картки платника є лише формою відображення внутрішнього обліку контролюючого органу і самі по собі не породжують для особи податкового боргу за відсутності належних правових підстав. З огляду на це, збереження в ІКП залишку заборгованості, яка походить від скасованих у судовому порядку нарахувань, є безпідставним і не може обмежувати право позивача на повернення коштів сплаченого єдиного внеску, примусово стягнутих з нього в межах виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у позивача виникли правові підстави для повернення суми стягнутого єдиного внеску у розмірі 24621,96 грн, у зв`язку з набуттям рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 по справі №280/7115/24 законної сили.

Отже, дії Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо відмови позивачу у поверненні надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску у розмірі 24621,96 грн є протиправними.

З огляду на протиправність дій відповідача, ефективним та належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області підготувати та подати до Державної казначейської служби України висновок про повернення позивачу надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 24 621,96 грн.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у поверненні надміру та/або помилково сплачених коштів у сумі 74 491,91 грн, оскільки в межах виконавчого провадження з позивача було фактично стягнуто лише 24 621,96 грн.

В силу ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та стягнення коштів, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у поверненні надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску у розмірі 24621,96 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області підготувати та подати до Державної казначейської служби України висновок про повернення позивачу надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 24 621,96 грн.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

Відповідач – Головне управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний 166, м.Запоріжжя, 69107; код в ЄДРПОУ ВП 44118663),

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (майдан Профспілок, 5, каб. 108, м. Запоріжжя, 69005; код в ЄДРПОУ 44993352).

Повне судове рішення складено 18.09.2026.

Суддя Б.В. Богатинський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua