Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №280/7918/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року Справа № 280/7918/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Білана Д.Г. від 17.07.2026 ВП №78332701 про накладення штрафу на Головне управління у розмірі 5100,00 грн скасувати.

Судові витрати покласти на відповідача.

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2262,40 грн.

Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

06 серпня 2026 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків, з наданням доказів доплати судового збору в сумі 400,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, протиправною та такою, що порушує його права, виходячи з наступного. Подолання такої об`єктивної причини для боржника є неможливим. На виконання рішення суду по справі №160/24424/24 позивачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням в страховий стаж період здійснення ним підприємницької діяльності з 31.07.2001 по 25.12.2008. З урахуванням суми внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що були сплачені стягувачем за період з 01.08.2001 по 25.12.2008 до його страхового стажу для обчислення пенсії зараховано: за період з 01.08.2001 по 31.12.2003 у кількості 2 роки 5 місяців, за період з 01.01.2004 по 31.12.2004 у кількості 3 місяці 14 днів, за період з 01.01.2005 по 31.12.2007 у кількості 10 місяців 16 днів та за період з 01.01.2008 по 25.12.2008 - 10 місяців. Суд рішенням по справі №160/24424/24 не зобов`язував позивача включити до страхового стажу ОСОБА_1 період підприємницької діяльності з 31.07.2001 по 25.12.2008 року у календарному обчисленні, тому він був врахований відповідно до вимог чинного законодавства. Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 10 серпня 2026 року відкрито спрощене провадження у справі, продовжено строк розгляду цієї справи на двадцять днів, та призначено судове засідання на 11 вересня 2026 року о 13:30 год.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 17 серпня 2026 року надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачем рішення суду виконано не в повному обсязі, у страховий стаж при перерахуванні пенсії ОСОБА_1 не враховано весь період підприємницької діяльності з 31.07.2001 по 25.12.2008 як зазначено у резолютивній частині виконавчого документа. Поважних причин невиконання рішення у встановлений виконавцем строк у листах боржника не зазначено. Відповідач просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

На виконання ухвали відповідачем надані копії матеріалів виконавчого провадження ВП №78332701.

04 вересня 2026 року позивачем надана заява про розгляд справи без участі представника.

У судове засідання, призначене на 11 вересня 2026 року, сторони, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, не з`явились, враховуючи заяву про розгляд справи у письмовому провадженні та у відповідності до положень ч.3 ст. 194, ч. 9 ст. 205, ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд здійснив подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 по справі № 160/24424/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням в страховий стаж ОСОБА_1 період підприємницької діяльності 31.07.2001 по 25.12.2008, починаючи з дня призначення пенсії.

На примусовому виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження №78332701, яке відкрито 16.06.2025, з примусового виконання виконавчого листа №160/24424/24, виданого 29.05.2025.

На виконання вимоги старшого державного виконавця, позивачем 10.02.2026 направлено лист, в якому позивач повідомляє, що з урахуванням суми внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, які були сплачені стягувачем за період з 01.08.2001 по 25.12.2008 до його страхового стажу для обчислення пенсії зараховано: за період з 01.08.2001 по 31.12.2003 у кількості 2 роки 5 місяців, за період з 01.01.2004 по 31.12.2004 у кількості 3 місяці 14 днів, за період з 01.01.2005 по 31.12.2007 у кількості 10 місяців 16 днів та за період з 01.01.2008 по 25.12.2008 - 10 місяців. Таким чином тривалість страхового стажу стягувача після виконання рішення суду № 160/24424/24 склала 34 роки (до перерахунку стаж складав 31 рік 7 місяців).

17.07.2026 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Біланом Д.Г. прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за невиконання рішення суду без поважних причин.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося до суду з цією позовною заявою із вимогою про її скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ).

Згідно статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з частинами першою, другою статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, підставою для прийняття виконавцем постанови про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є невиконання без поважних причин, у встановлений виконавцем строк, рішення суду.

Оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена державним виконавцем у зв`язку з тим, що рішення суду боржником не виконано, оскільки боржником у страховий стаж при перерахуванні пенсії ОСОБА_1 не враховано весь період підприємницької діяльності з 31.07.2001 по 25.12.2008 як зазначено у резолютивній частині виконавчого документа.

Як вже встановив суд, у межах виконавчого провадження № 78332701 виконується виконавчий лист № 160/24424/24, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з урахуванням в страховий стаж ОСОБА_1 період підприємницької діяльності 31.07.2001 по 25.12.2008, починаючи з дня призначення пенсії.

Так, виконавчий лист виданий на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі № 160/24424/24, яке набрало законної сили 18 квітня 2025 року. Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що позивач був зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності фізична особа, та був платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвами про сплату єдиного податку від 31.07.2001р., 25.12.2002р., 29.12.2003р., 22.06.2005р. та від 01.01.2005р. Державної податкової адміністрації України, квитанціями про сплату внесків до пенсійного фонду за період 2004-2007 роки та довідкою ОК-5 та сплачував страхові внески. Суд дійшов висновку, що відповідачем був застосований формальний підхід під час вирішення питання в частині зарахування до стажу роботи позивача спірного періоду з 31.07.2001р. по 25.12.2008р., оскільки вказані вищі свідоцтва про сплату єдиного податку є належними та допустимими доказами на підтвердження здійснення позивачем підприємницької діяльності та сплати страхових внесків. Отже, за вказаних вище обставин, на переконання суду, спірний період роботи позивача з 31.07.2001 по 25.12.2008 підлягає до зарахування до трудового стажу позивача.

Таким чином, у вказаному рішенні судом чітко зобов`язано позивача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням в страховий стаж ОСОБА_1 період підприємницької діяльності 31.07.2001 по 25.12.2008, починаючи з дня призначення пенсії.

Однак, виконуючи рішення суду у справі №160/24424/24, орган пенсійного фонду не вчинив всіх дій, які б повністю відповідали змісту резолютивної частини рішення суду, а саме в частині врахування в страховий стаж ОСОБА_1 періоду підприємницької діяльності з 31.07.2001 по 25.12.2008.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області не вчинено всі необхідні дії, спрямовані на повне та своєчасне виконання рішення суду, відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих повноважень.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Поважних причин щодо не виконання позивачем рішення суду не наведено.

Враховуючи наведене, позивачем не спростовані встановлені державним виконавцем обставини невиконання судового рішення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Білана Д.Г. від 17.07.2026 ВП №78332701 про накладення штрафу на Головне управління у розмірі 5100,00 грн є правомірною та не підлягає скасуванню, в зв`язку із чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 241-246, 287 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу, - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 287, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп.Соборний, буд.158-б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012),

Відповідач – Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Приходська, 58, м.Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 43315529).

Повне судове рішення складено 18.09.2026.

Суддя Б.В. Богатинський