Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №260/2998/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року м. Ужгород№ 260/2998/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 20 жовтня 2020 року по 17 квітня 2026 року відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159;

2) зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 20 жовтня 2020 року по 17 квітня 2026 року, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-11 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі № 260/6833/25 відповідач виплатив грошове забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на відповідний календарний рік. Однак при цьому передбачену законодавством компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення протиправно не виплачено.

22 травня 2026 року відповідач подав до Закарпатського окружного адміністративного суду через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому заявлені позовні вимоги вважає безпідставними. Так, зазначає що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Тому коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Зазначає, що НОМЕР_1 прикордонний загін на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 у справі № 260/6833/25 виплатив позивачу перераховане грошове забезпечення у квітні 2026, після того, як таке рішення набрало законної сили.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд констатує, що ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) проходила військову службу в органах Державної прикордонної служби України, зокрема й у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (далі – НОМЕР_1 прикордонний загін).

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону № 315-ОС «По особовому складу» 20 вересня 2018 року ОСОБА_2 прийнята на військову службу за контрактом, яка прибула для подальшого проходження військової служби з ІНФОРМАЦІЯ_1 з м.д. АДРЕСА_1 , з якою укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України строком на 3 роки.

15 березня 2019 року наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону № 125-ОС «По особовому складу» оголошено про зміну прізвища ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .

Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону № 462-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_4 , яка перебуває в розпорядженні начальника прикордонного загону (остання займана посада - інспектор прикордонного контролю 2 категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » І категорії (тип А) ІНФОРМАЦІЯ_3 ), та вибула для подальшого проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 19 жовтня 2020 року виключено зі списків військової частини та всіх видів забезпечення.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону № 546-ОС «Про особовий склад» старшого сержанта ОСОБА_4 , яка прибула для подальшого проходження служби із військової частини НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 з 20 жовтня 2020 року зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення.

Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону № 491-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_1 з 09 квітня 2025 року виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

Вказані обставини були встановлені рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 року у справі № 260/6833/25, яке набрало законної сили 24 березня 2026 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вищезазначене суд зазначає, що обставини щодо проходження ОСОБА_1 військової служби у НОМЕР_1 прикордонному загоні повторному доказуванню не підлягають.

Вважаючи протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону та НОМЕР_1 прикордонного загону щодо неправильного нарахування та виплати грошового забезпечення у періоди із 19 січня 2020 року по 29 лютого 2020 року, із 10 червня 2020 року по 19 жовтня 2020 року та із 20 жовтня 2020 року по 19 травня 2023 року, ОСОБА_1 оскаржила таку в судовому порядку.

Так, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 року у справі № 260/6833/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.03.20265, адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 прикордонний загін), НОМЕР_1 прикордонного загону задоволено частково. Зокрема, визнано протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону, які полягають у застосуванні у період з 20 жовтня 2020 року по 18 липня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань. Зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби із врахуванням раніше виплачених сум, за період:

- з 20 жовтня 2020 року по 31 грудня 2020 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01 січня 2020 року;

- з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01 січня 2021 року;

- з 01 січня 2022 року по 18 липня 2022 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік», станом на 01 січня 2022 року.

17 квітня 2026 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 року № 260/6833/25 НОМЕР_1 прикордонний загін перерахував на картковий рахунок ОСОБА_1 68 495,58 грн грошового забезпечення. При цьому компенсацію втрат частини доходів нараховано та виплачено не було.

Вказана обставина відповідачем не заперечується та не є предметом доказування.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернулася з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі – Закон № 2050) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі – Порядок).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2050, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Ст. 2 Закону № 2050 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами в розумінні ст. 2 Закону № 2050 слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Відповідно до ст. 3 Закону № 2050, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно ст. 4 Закону № 2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Вищевказане кореспондується також з нормами Порядку.

Таким чином, провівши правовий аналіз зазначених законодавчих норм, суд дійшов висновку, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, індексації).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення, а право на отримання такої особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19, від 09 серпня 2022 року у справі № 460/4765/20.

Окрім того, Верховний Суд у поставові від 20.10.2022 року у справі № 140/862/19 та ухвалі від 01.05.2024 року у справі № 600/4650/23-а наголосив, що «з системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу».

Суд встановив, що передбачена законодавством сума грошового забезпечення ОСОБА_1 у встановлені строки виплачена не була. З огляду на що суд вважає, що позивач має право на отримання передбаченої Законом № 2050 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати такого грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого у зв`язку із проходженням військової служби, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати.

Подібна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом також у постановах від 20 грудня 2019 року у справі № 822/1731/16, від 13 березня 2020 у справі № 803/1565/17, від 21 січня 2020 року у справі № 826/15879/18, від 29 квітня 2021 року у справі № 240/6583/20, від 21 березня 2023 року у справі № 620/7687/21, від 29 березня 2023 року у справі № 120/9475/21-а, від 29 травня 2025 року у справі № 640/12053/21.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норми, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_5 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 20 жовтня 2020 року по день її фактичної виплати 17 квітня 2026 року відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.

3. Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати доходів у зв`язку порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 20 жовтня 2020 року по день її фактичної виплати 17 квітня 2026 року, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-11 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін