Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №240/20472/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/20472/26

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

установив:

У травні 2026 року ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася у суд з позовом, у якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області) щодо не застосування при обрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії (2023 – 2025 роки) та зобов`язати здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням такого показника з 18 березня 2026 року.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що реалізувала своє право на пенсію за віком на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон України №1058-IV) вперше, а тому пенсія їй має бути розрахована з урахуванням вимог частини 2 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2023 – 2025 роки).

Ухвалою суду від 29 червня 2026 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

17 серпня 2026 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

У період з 06 по 26 липня 2026 року головуюча суддя перебувала у відпустці, з 29 по 31 липня 2026 року, з 13 по 15 серпня 2026 року – у відрядженні, 17 вересня 2026 року – у відпустці.

На підставі пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд установив, що позивачу з 02 жовтня 2017 року призначена пенсія за вислугу років відповідно Закону України №1788-ХІІ.

З 03 березня 2026 року позивача переведено з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України №1788-ХІІ на пенсію за віком, обчислену за нормами Закону України №1058-IV.

18 березня 2026 року позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії.

Листом від 16 квітня 2026 року відповідач повідомив, що ОСОБА_1 з 02 жовтня 2017 року по 03 березня 2026 року отримувала пенсію за вислугу років, призначену на умовах Закону України №1788-ХІІ, з 03 березня 2026 року переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-IV. При вказаному перерахунку розміру пенсії застосування для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати (доходу ) в Україні, з якого сплачено страхові внески за 2023 – 2025 роки у зв`язку з переходом з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-IV не передбачено.

Уважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернулася з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 46 Основного Закону закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За правилами частини 2 статті 40 цього Закону заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп – заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс – середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск – сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К – страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з частиною 3 статті 45 Закону України №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17 Верховний Суд зазначив, що за змістом частини 3 статті 45 Закону України №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини 3 статті 45 Закону України №1058-IV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Також зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною 3 статті 45 Закону України №1058-IV.

Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у праві № 876/5312/17.

У справі, яка розглядається суд установили, що позивачу з жовтня 2014 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №1788-ХІІ, а пенсія за віком відповідно до Закону України №1058-IV вперше призначена у березні 2026 року, а відтак висновки відповідача про те, що в цьому випадку мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, є помилковими, оскільки в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини 3 статті 45 Закону України №1058-IV.

З урахуванням наведеного, суд приходить висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2023 – 2025 роки.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23.

Згідно приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведеного, виходячи із наданих частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Житомирській області щодо не застосування при обрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії (2023 – 2025 роки) та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням такого показника з 18 березня 2026 року.

На підставі положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не застосування при обрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії (2023 – 2025 роки).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 18 березня 2026 року перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2023 – 2025 роки, відповідно до вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.О. Окис

21.09.26