Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №240/15957/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/15957/26

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України у невиплаті йому одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби у бойових умовах у розмірі 1 (один) мільйон гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану";

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України виплатити йому одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби у бойових умовах у розмірі 1 (один) мільйон гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану".

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 30.05.2019 року проходив військову службу на підставі контракту та наказу командира Військової частини НОМЕР_2 . В період з 24.02.2022 року по 22.08.2023 року Позивач у складі Військової частини НОМЕР_1 брав участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Позивач вважає, що має законне право на одноразову грошову винагороду у розмірі один мільйон гривень, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану", а тому бездіяльність Відповідача щодо її невиплати вважає протиправною.

Ухвалою суду від 01.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відзив на позов Відповідача, Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, проти задоволення позову заперечується і зазначається, що Позивач дійсно з 04.08.2020 року по 23.08.2023 року проходив військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 . Позивач 24.03.2026 року звернувся із рапортом про виплату одноразової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану". За результатами розгляду рапорту Позивачу 25.03.2026 року надано відповідь про відсутність підстав для нарахування та виплати йому такої одноразової винагороди. Відповідач вважає, що Позивач до списків особового складу військової частини був зарахований 04.08.2020 року, тобто до 13.02.2025 року, дату набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану", а з 23.08.2023 року Позивач був виключений зі списків військової частини, відтак підстави для нарахування та виплати спірної винагороди відсутні.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Суть спірних відносин між сторонами по даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності у Позивача відповідно права, а у Відповідача - обов`язку нарахувати та виплатити Позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі один мільйон гривень, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану".

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав нарахування та виплати одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах регулюються правовими нормами Постанови КМ України від 11 лютого 2025 р. № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" (надалі - Постанова №153), що була чинна на день виникнення таких відносин.

Вказаною Постановою № 153 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (надалі - Порядок №153).

Безспірно, за приписами пункту 4 Постанови №153 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 387 від 01.04.2025, № 942 від 30.07.2025) громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Як зазначено в підпункті 1 пункту 3 в редакції Постанови КМ № 387 від 01.04.2025 року, учасниками експериментального проекту є:

- громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу;

- Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Аналіз вказаних правових норм засвідчує, що така одноразова грошова допомога виплачується за наявності таких умов:

- укладання контракту громадяни України віком від 18 до 25 років на проходження військової служби;

- укладання такого контракту на проходження військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії або Державній прикордонній службі;

- укладання такого контракту на проходження військової служби на посадах рядового, сержантського і старшинського складу;

- особи до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану та проходять військову службу;

- брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Позивач у справі, з 30.05.2019 року проходив військову службу за контрактом у складі Військової частини НОМЕР_2 , а з 17.07.2020 року по 23.08.2023 року - у складі Військової частини НОМЕР_1 на посаді механіка - електрозварника відділення технічного обслуговування автомобільної техніки ремонтної роти та мав військове звання солдата.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що з 30.05.2022 року було продовжено строк контракту Позивача про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового, сержантського і старшинського складу.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Позивач у справі, в період з 24.02.2022 по 05.01.2023 року, з 18.01.2023 року по 31.05.2023 року, з 01.06.2023 року по 02.07.2023 року, з 08.07.2023 року по 14.07.2023 року та з 29.07.2023 року по 22.08.2023 року брав участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Вказані обставини підтверджуються також довідкою про таку участь, виданою Відповідачем 01.12.2025 року, копія якої долучена до справи та досліджена судом.

Відповідно до вимог частини 1 статі 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Зазначене дає суду зробити висновок, що Позивач дійсно до набрання чинності Постановою №153 у віці до 25 років проходив службу Військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України на посаді солдата та брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій у відповідні періоди з 24.02.2022 року по 22.08.2023 року, що за сукупністю становить більше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.

Тобто, Позивач дійсно у віці до 25 років проходив службу в Збройних Силах України, яка в силу вимог підпункту 1 пункту 3, в редакції Постанови КМ № 387 від 01.04.2025 року, відноситься до учасників експериментального проекту.

Тобто, Позивач дійсно у віці до 25 років проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України на посаді солдата, тобто на посаді рядового, сержантського і старшинського складу, як передбачено Постановою №153.

Тобто, Позивач дійсно у віці до 25 років брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій у відповідні періоди з 24.02.2022 року по 22.08.2023 року, що за сукупністю становить більше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, як передбачено Постановою №153.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивач 24.03.2026 року звернувся із рапортом про здійснення одноразової грошової винагороди відповідно до Постанови №153. За результатами розгляду рапорту Позивача Відповідачем 25.03.2026 року надано відповідь про відсутність підстав для нарахування та виплати йому такої одноразової винагороди.

Як зазначено в листі Відповідача від 25.03.2026 року та у відзиві Відповідача на позов, підставою для такої відмови слугувала та обставина, що Позивач був прийнятий на військову службу за контрактом ще з 30.05.2019 року, а тому не відповідає критеріям для участі в експериментальному проекті, передбаченому Постановою №153, і з 23.08.2023 року був виключений зі списків Військової частини НОМЕР_1 .

Суд вважає частково безпідставними такі доводи представника Відповідача, Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, з огляду на таке.

Відповідач не врахував, що положення абзацу другого пункту 4 Постанови №153 передбачають можливість виплати винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Тобто, право на виплату одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану" мають також військовослужбовці, які проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.

Позивач відноситься до категорії таких військовослужбовців.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до вимог пункту 7 розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (надалі - Наказ №260), військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов`язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення в разі вибуття військовослужбовців до нового місця служби за строк із дня, наступного за днем виключення зі списків особового складу військової частини, і до дня прийняття посади здійснюється за новим місцем служби в розмірі, встановленому за попереднім місцем служби, після зарахування їх на грошове забезпечення до цієї військової частини.

Як вже зазначалося судом та визнається Позивачем, Позивач з 23.08.2023 року був виключений зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 . З 25.08.2023 року по 20.06.2025 року Позивач проходив службу на посаді курсанта Національної академії сухопутних військ. З 20.06.2025 року Позивач проходить службу у складі Військової частини НОМЕР_3 .

Тобто, Позивач ще до дня набрання чинності Постанови №153 вибув зі складу Військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином, у Відповідача після 23.08.2023 року в розумінні вимог Наказу №260 відсутні жодні підстави для нарахування та виплати Позивачу одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби у бойових умовах у розмірі 1 (один) мільйон гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану".

Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача до Відповідача не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають..

Одночасно суд зазначає, що Позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів щодо наявності спірних відносин Позивача з Національною академією сухопутних військ та Військовою частиною НОМЕР_3 щодо нарахування та виплати спірної одноразової грошової винагороди, передбаченої Постановою №153, що виключає можливість суду вирішити питання про заміну належного Відповідача у справі або залучення до справи інших Відповідачів.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану" .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

21.09.26