Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №160/23854/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокуСправа №160/23854/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

УСТАНОВИВ:

19 серпня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0504120708 від 07.08.2024 р. на суму 475688,15 грн. та податкове повідомлення-рішення №0504070708 від 07.08.2024 р. на суму 1020,00 грн., винесені ГУ ДПС України у Дніпропетровській області щодо платника податків фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , на підставі акту фактичної перевірки від 26.06.2024 р.

Позовна заява обґрунтована тим, що 27.08.2024 р., засобами поштового зв`язку позивачкою отримані податкові повідомлення-рішення № 0504120708 та №0504070708 від 07.08.2024 р., які видані Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі Акту фактичної перевірки №1759/04-36-07-08-РРО-3183823145 від 26.06.2024 р. Після отримання акту перевірки, нею направлено до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заперечення на нього, так як перевіряючи не повідомили її про таку можливість. Зазначає, що, однією з основних умов для проведення фактичної перевірки є наявність підстав для її проведення, при цьому така підстава обов`язково має бути зазначена в наказі про проведення перевірки. У наказі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 2360-п від 17.06.2024 р. відсутнє посилання на жоден з випадків, що наведенні у статті 80 ПК України, які є підставами для проведення фактичної перевірки. За таких умов, безпідставним та протиправними є призначення самої фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 . Як вбачається з акту фактичної перевірки, реєстраційний номер, розрахунок застосованих штрафних санкцій було здійснено за період з 25 квітня 2023 року по 25 червня 2024 року. Вказана дата була використана перевіряючими з тих підстав, що напередодні, закінчився термін технічного обслуговування РРО за номером 3000381541 який використовувався нею у торгівельній діяльності. Продовжити дію договору про технічне обслуговування вона випадково забула. Розрахунок штрафних санкцій здійснено перевіряючими з суми 313 762,10 грн. При цьому не можливо зрозуміти, яка частина з суми надходжень грошових коштів врахована з 25 квітня 2023 року по 01 жовтня 2023 року, а яка за період з 02 жовтня 2023 року по 25 червня 2024 року. Враховуючи вищевикладене, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 р. прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

08 вересня 2025 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання, в якому вони просили здійснювати розгляд справи за проавилами загального позовного провадження.

08 вересня 2025 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання, в якому вони просили залишити позовну заяву без руху та зобов`язати позивача уточнити свій статус, оскільки позов подано фізичною особою, проте оскаржується податкові-повідомлення рішення як до фізичної особи-підприємця.

08 вересня 2025 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області №2360-п від 17.06.2024 р. «Про проведення фактичної перевірки» винесений саме на підставі пп.80.2.2, п.80.2 ст.80 ПК України з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками. Наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області №2360-п від 17.06.2024 р. про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 складений з дотриманням норм чинного законодавства. Таким чином, посадовими особами контролюючого органу виконано вимоги пункту 81.1 статті 81 ПК України. Так, працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області, на підставі наказу на проведення фактичної перевірки №2360-п від 17.06.2024 р. та направлень на проведення перевірки від 17.06.2024 р. №4621 та №4619 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, наказ №2360-п від 17.06.2024 р. на проведення фактичної перевірки та направлення від 17.06.2024 №4621 та №4619, перевіряючими податкового органу було пред`явлено ФОП ОСОБА_1 , про, що свідчить її особистий підпис. Перед початком перевірки було проведено контрольно-розрахункову операцію з купівлі цигарок «KENT» за ціною 110,00 грн. У ході проведення перевірки встановлено порушення: п.1, 2 ст.3 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265/95); п. 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР, в частині проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів; п.85.2 ст. 85 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), а саме: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №1759/04-36-07-08-РРО-3183823145 від 18.06.2024 р., в якому відображено вказані порушення. Від підписання акту фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 відмовилась. Тому, посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області складений акт, що засвідчує факт відмови від підписання акту фактичної перевірки від 25.06.2024 р. №000373. Таким чином, перевіркою встановлено факт продажу цигарок «KENT» за ціною 110,00 грн без видачі фіскального чека. Документ встановленої форми під час проведення розрахунку не створено та не видано, що призвело до порушення порядку проведення розрахунків. За результатами розгляду матеріалів перевірки, ГУ у Дніпропетровській області з посиланням на норми чинного законодавства, були винесені податкові повідомлення-рішення від 07.08.2024 №0504120708 на суму 475 688,15 та №0504070708 на суму 1020,00 грн. Вважають, що податкові повідомлення-рішення від 07.08.2024 №0504120708 на суму 475 688,15 та №0504070708 на суму 1020,00 грн. є законним та обґрунтованим, складеними на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 р. у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про вихід із спрощеного провадження без виклику учасників та призначення справи до розгляду у порядку загального позовного провадження відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець з 21.09.2005 р. за 2010350000000842197, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Підприємницьку діяльність позивачка припинила 18.07.2025 р. за № 2002040060003016597, на підставі власного рішення.

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 за КВЕД: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем, про що вчинено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис від 01.08.2025 р. про проведення державної реєстрації за 2010350000000842197; адреса місцезнаходження фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_2 ; з 01.08.2025 р. перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Криворізька ОДПІ).

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 за КВЕД: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

17 червня 2024 року в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталією Федаш, керуючись ст.19-1, ст. 20, пп.69.2-2, п.69 підрозділу 10 розділу ХХ, п.п.75.1.3 п.75.1 ст. 75, на підставі п.п.80.2.2, п.п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України, прийнято наказ №2360-п від 17.06.2024 р. провести з 18.06.2024 р. тривалістю не більше 10 діб фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , з питань дотримання регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами); період діяльності, що буде перевірятись: з 01.10.2021 р. по дату завершення фактичної перевірки з урахуванням вимог ст.102 Податкового кодексу України.

26 червня 2024 року на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.06.2024 р. № 2360-п та направлень на перевірку №4621 від 17.06.2024 р. та №4619 від 17.06.2024 р. посадовими особами контролюючого органу розпочато проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1

Наказ №2360-п від 17.06.2024 р. на проведення фактичної перевірки та направлення від 17.06.2024 р. №4621 та №4619, перевіряючими податкового органу було пред`явлено ФОП ОСОБА_1 , про, що свідчить її особистий підпис.

Перед початком перевірки було проведено контрольно-розрахункову операцію з купівлі цигарок «KENT» за ціною 110,00 грн.

За результатами фактичної перевірки складено акт від 26.06.2024 р. №1759/04-36-07-08-РРО-3183823145 в якому зафіксовано, що в ході перевірки встановлено наступні порушення:

1. 18.06.2024 р. здійснено продаж цигарок на суму 110,00 грн. та встановлено невідповідність на суму 953,90 грн. (готівка) та 2538,50 грн. в безготівковій формі згідно терміналу при розрахунку згідно Х звіту за 18.06.2024 р.

2. Проведення розрахунків без роздруківки чеків встановленого зразка згідно коду РРО у період з 01.06.2024 р. по 25.06.2024 р. проведено розрахунок на суму 26 175,60 грн.;

3. В період з 25.04.2023 р. з 15 год. 22 хв. РРО 3000381541 був зареєстрований ФОП ОСОБА_1 для проведення розрахунків за адресою АДРЕСА_1 – скасований при розрахункових операцій проведених через РРО після його скасування – 283 984,10 грн. Загальна сума складає 313 762,10 грн.

4. Допуск до роботи працівника без належного оформлення (1 особа) Продавець ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За висновками акту від 26.06.2024 р. №1759/04-36-07-08-РРО-3183823145 встановлено такі порушення: п.1, 2 ст.3 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; п. 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР, в частині проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів; п.85.2 ст. 85 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

У акті від 26.06.2024 р. №1759/04-36-07-08-РРО-3183823145 зазначено, що ФОП ОСОБА_1 від підписання акта перевірки відмовилась.

У зв`язку із відмовою від писання акту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт відмови від ознайомлення та підписання акту фактичної перевірки від 25.06.2024 р. №000373.

Копію акта від 26.06.2024 р. №1759/04-36-07-08-РРО-3183823145 направлено позивачу засобами поштового зв`язку на податкову адресу, та отримао останнім 06.07.2024 р.

На підставі акту від 26.06.2024 р. №1759/04-36-07-08-РРО-3183823145 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

форми «С» №0504120708 від 07.08.2024 р. про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 475688,15 грн. за порушення п.1, 2, 11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 - «проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документу, проведення розрахункових операцій через РРО без застосування використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.

форми «ПС» №0504070708 від 07.08.2024 р. про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1020,00 грн. за порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України - «ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані предметом перевірки»;

Копії податкових повідомлень-рішень були направлені позивачу засобами поштового зв`язку на податкову адресу, та отримао останнім 26.08.2024 р.

05 вересня 2024 року ФОП ОСОБА_1 подала скаргу до ДПС України, в якій просила скасувати податкове повідомлення-рішення №0504120708 від 07.08.2024 р. на суму 475688,15 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0504070708 від 07.08.2024 р. на суму 1020,00 грн., винесені Головним управлінням ДПС України у Дніпропетровській області, на підставі акту фактичної перевірки від 26.06.2024 р.

Відповідь ДПС України на скаргу позивачки, в матеріалах справи відсутня.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпунктів 19-1.1.13. - 19-1.1.20 пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; забезпечують контроль за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; організовують роботу, пов`язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями, пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання і реалізації; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

За змістом підпунктів 20.1.10., 20.1.11., 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 статті 80 ПК визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки (пункт 80.2 статті 80 ПК України).

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція (пункт 80.4 статті 80 ПК України).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 ПК України).

Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Так, згідно із абзацами 1-4 пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При цьому, абзац 5 пункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).

За змістом абзаців 7-8 підпункту 81.1 статті 81 ПК України при пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.

Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Судом встановлено, що в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункти 80.2.2, пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Зазначеними пунктами передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (пункт 86.1 статті 86 ПК України).

За змістом пунктів 86.5, 86.6 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

За змістом підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою для про проведення перевірки.

У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 07.08.2024 р. №0504120708 та №0504070708 стали висновки фактичної перевірки, що викладені в акті від 26.06.2024 р. №1759/04-36-07-08-РРО-3183823145, призначеної наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.06.2024 р. №2360-п.

Обґрунтовуючи протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень, позивач зазначає про допущення відповідачем процедурних порушень під час проведення фактичної перевірки, що виразились у проведенні перевірки за відсутності правових підстав, оскільки у наказі про призначення перевірки не вказано конкретної інформації щодо порушення платником податкового законодавства та відсутні конкретні підстави її призначення, що перевірка здійснена за відсутності повноважень контролюючих органів здійснювати фактичну перевірку з питань дотримання вимог Закону №265/95-ВР та за відсутності належного повідомлення позивача про проведення фактичної перевірки.

Однак, такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження, є необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що фактична перевірка може бути проведена на підставі наказу контролюючого органу про проведення перевірки у разі отримання інформації від державних органів, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства.

У спірному випадку наказ про проведення фактичної перевірки позивача містить посилання на підпункти 80.2.2, пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Суд зазначає, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює. Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.

Підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить перелік сфер об`єктів податкового контрою, інформація про можливі порушення в яких має бути перевірена на предмет її підтвердження/спростування, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Застосована законодавцем у цій нормі конструкція щодо наявної/отриманої інформації - «яка свідчить про можливі порушення» - дає підстави для висновку, що вона має вказувати саме на можливі порушення платником податків законодавства у визначеній сфері, тобто ті ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях, порушення, які підлягають перевірці на підставі цієї інформації.

Водночас аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов`язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником. Аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

За таких обставин, відсутність у наказі про проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України посилання на конкретну інформацію, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства не є та не може бути безумовною підставою для висновку про незаконність такої перевірки.

Суд зазначає, у випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення.

Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки.

Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, який враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

З таких обставин, доводи позивача про те, що фактичну перевірку проведено за відсутності правових підстав не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Щодо наявності правових підстав для притягнення до відповідальності платників податків за порушення вимог Закону № 265/95-ВР у період з 01.01.2022 р., суд зазначає наступне.

З огляду на введення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року Законом №2118-IX розділ II «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» доповнено пунктом 12 такого змісту: «Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються».

В подальшому Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності 17 березня 2022 року; далі - Закон № 2120-IX) пункт 12 розділ II «Прикінцеві положення» Закону № 265/95-ВР доповнено словами «крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів».

Така редакція пункту 12 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265/95-ВР діяла до набрання чинності 01 серпня 2023 року Законом № 3219-IX від 30 червня 2023 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким цей пункт викладено у наступній редакції: «Суб`єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор».

Отже, в період дії на території України воєнного стану податковий орган до 17 березня 2022 року взагалі не міг застосовувати до суб`єктів господарювання санкції, передбачені Законом № 265/95-ВР, а з 17 березня 2022 року набув повноважень на застосування таких санкцій лише у випадку порушення порядку здійснення розрахункових операцій, предметом яких була реалізація підакцизних товарів.

Таким чином, у період з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року під дію мораторію, впровадженого Законом № 2120-IX, не підпадали порушення, які стосуються безпосередньо правил здійснення розрахункових операцій, які були пов`язані із реалізацією підакцизних товарів.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11 січня 2024 року у справі № 420/12275/22.

Спір між сторонами щодо виду товару, за який застосовується відповідальність на підставі Закону №265/95-ВР під час дії воєнного стану, відсутній.

При вирішенні питання, які саме порушення Закону №265/95-ВР стосуються вжитого законодавцем словосполучення "порядку здійснення розрахункових операцій", суд враховує, що за визначенням, наведеним у статті 2 Закону №265/95-ВР, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Виходячи з наведеного вище визначення слідує, що розрахункова операція пов`язана саме з безпосереднім прийманням від покупця коштів у відповідній формі за товар, оформленням документа, що підтверджує факт здійснення такої операції, у порядку та спосіб, визначений Законом №265/95-ВР.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що не підпадають під дію мораторію, передбаченого пунктом 12 розділу II "Прикінцеві положення" Закону №265/95-ВР, лише порушення цього Закону, які стосуються вимог щодо проведення розрахункової операції, яка проводиться під час реалізації підакцизних товарів.

Згідно з висновком Верховного Суду (постанова від 22.02.2022 у справі №640/4426/19) продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, а невидача касового чеку, під час кожного продажу товару, визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, отже наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку, буде вважатись повторним порушенням.

Щодо суті виявлених податковим органом порушень, суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі -Закон № 265/95-ВР в редакції на час виникнення спірних відносин), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За змістом приписів статті 2 Закону №265/95-ВР у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні.

Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно із пунктами 1, 2, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Відповідно до статті 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України.

Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. №13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350, затверджене, зокрема, Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі - Положення №13).

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІ Положення №13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Пунктом 3 розділу І Положення №13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Відповідно до пунктів 1, 7 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

7) триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Отже, наслідком здійснення розрахункової операції без використання РРО, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документа, проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів є застосування до суб`єкта господарювання за рішенням відповідних контролюючих органів фінансових санкцій.

В ході фактичної перевірки проведено контрольну розрахункову операцію на загальну суму 110,00 грн (купівля сигарет «KENT»), однак розрахункового документу встановленої форми та змісту продавцем надано не було.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами фактичної перевірки та письмовими поясненнями продавця, яка безпосередньо здійснювала реалізацію товару. У своїх поясненнях продавець підтвердила факт невидачі фіскального чека, зазначивши, що причиною цього було знаходження реєстратора розрахункових операцій у кабінеті бухгалтера.

Таким чином, факт здійснення розрахункової операції без належного застосування РРО та без видачі покупцеві відповідного розрахункового документа у даному випадку підтверджений належними та допустимими доказами та позивачем належним чином не спростований.

Отже, законодавством встановлено безпосередній обов`язок суб`єкта господарювання забезпечити проведення кожної розрахункової операції через належним чином зареєстрований РРО/ПРРО та видачу покупцеві відповідного розрахункового документа.

При цьому обставина, на яку посилається продавець, а саме знаходження РРО у кабінеті бухгалтера, не є передбаченою законом підставою для незастосування РРО або невидачі покупцеві розрахункового документа.

Наведена обставина свідчить не про відсутність обов`язку застосування РРО, а про неналежну організацію суб`єктом господарювання проведення розрахункових операцій у місці реалізації товару.

З огляду на викладене, беручи до уваги відсутність беззаперечних доказів на спростування відомостей щодо встановленого факту порушення позивачем пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону №265/95ВР, застосування фінансових санкцій в цій частині є правомірним.

Щодо правомірності нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення п. 85.2 ст.85 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

За змістом пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пункту 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Згідно із підпунктами 21.1.1-21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Статтею 42 Податкового кодексу України визначено порядок листування платників податків та контролюючих органів.

За змістом пунктів 42.2.1, 42.2 статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

На обґрунтування порушення ФОП ОСОБА_1 п. 85.2 ст.85 Податкового кодексу України в акті перевірки зазначено, що в ході перевірки - всі документи не подані під час перевірки.

Однак, такі висновки контролюючого органу є необґрунтованими та безпідставними, оскільки доказів надіслання/вручення позивачу або його представнику запиту про надання документів відповідачем не надано.

У спірних правовідносинах відповідач не надав суду окремого акта про відмову позивачки у наданні документів, не зазначив конкретного переліку документів, від надання яких вона відмовилася, та не довів інших обставин, які б достовірно підтверджували саме відмову або ненадання позивачкою конкретних документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Суд наголошує, що невстановлення контролюючим органом конкретних документів, які не були надані, має істотне значення, оскільки обов`язок за пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України стосується не будь-яких документів платника податків, а саме документів, що належать або пов`язані з предметом відповідної перевірки.

Отже, для висновку про порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України контролюючий орган мав встановити та довести не лише загальний факт відсутності документів під час перевірки, а й те, що позивачкою не надано саме документи, які охоплюються предметом перевірки, та що така обставина утворює склад правопорушення, за яке законом передбачено застосування фінансової санкції.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду у справі № 160/9989/22 не спростовує наведеного висновку суду, оскільки правовий висновок щодо виникнення обов`язку платника податків надати документи після початку перевірки не звільняє контролюючий орган від обов`язку довести у конкретній справі факт невиконання такого обов`язку та наявність передбачених законом підстав для застосування штрафної санкції.

Інше тлумачення призводило б до фактичного покладення на платника податків обов`язку доводити відсутність вчинення ним правопорушення, що суперечило б встановленому частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу обов`язку доказування.

Таким чином, суд доходить висновку, що контролюючим органом не доведено належними та достатніми доказами факт вчинення позивачкою порушення, передбаченого пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, а відтак відсутні достатні правові підстави для застосування до неї штрафної санкції у розмірі 1020,00 грн.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення в частині застосування до позивачки штрафної санкції у розмірі 1020,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на часткове задоволення позову та відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням сплаченого позивачкою судового збору в розмірі 4767,08 грн, на користь позивачки підлягає стягненню 2383,54 грн судового збору.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, Дніпропетровська область, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0504070708 від 07.08.2024 р. на суму 1020,00 грн., яке винесене Головним управлінням ДПС України у Дніпропетровській області.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, Дніпропетровська область, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2383,54 грн.

В іншій частині позовних вимог — відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко