Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №160/22031/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокуСправа №160/22031/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

30 липня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 26.06.2025 р. № 046850009068;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до його загального страхового стажу, період роботи з 05.05.1998 р. по 24.09.1998 р.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до його пільгового стажу за Списком №1, період роботи з 07.12.1990 р. по 15.06.1995 р., з 19.09.1995 р. по 11.03.1997 р., з 19.09.1997 р. по 18.04.1998 р., з 05.05.1998 р. по 24.09.1998 р., з 25.01.1999 р. по 12.05.2000 р. підземним гірником та підземним гірником очисного забою з повним робочим днем під землею згідно записів в трудовій книжці від 13.07.1987 р. та здійснити призначення пенсії з моменту звернення, тобто з 18.06.2025 р.

Позовна заява обґрунтована тим, що 18.06.2025 р. він звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності органом уповноваженим органом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 26.06.2025 р. №046850009068 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. За доданими документами не можливо врахувати до пільгового стажу заявника періоди роботи по Списку №1: з 07.12.1990 по 21.01.1991, з 22.01.1991 по 02.03.1991, з 23.03.1991 по 13.05.1992, 3 14.05.1993 по 15.06.1995 згідно пільгових довідок від 18.02.2022 виданих ТОВ "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ", оскільки в них на кутовому штампі не зазначені вихідні номери та в них відсутній підпис директора; з 19.09.1997 по 22.09.1997, з 23.09.1997 по 18.04.1998, оскільки пільгова довідка від 18.02.2022 №359 видана не визнаною республікою. Позивач категорично не погоджується з таким рішенням відповідача-1 та вказує, що спірні періоди трудової діяльності належним чином підтверджуються трудовою книжкою, який є основним документом, що підтверджує страховий стаж. Відповідач-1 протиправно відмовив у призначенні пенсії, не взявши до уваги трудову книжку. З огляду на викладене, позивач наполягає, що має достатній страховий та пільговий стаж для призначення пенсії, а рішення відповідача-1 є протиправним, тому просить його скасувати, а порушені права відновити у спосіб, що заявлений.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, цією ухвалою суду витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином посвідчені копії пенсійної справи позивача.

20 серпня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 14.01.2022, 18.06.2025 р. ОСОБА_2 звертався із заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування". За результатом розгляду наданих заяв та документів Головним управліннями Пенсійного фонду України в Хмельницькій та Сумській областях і прийняті рішення про відмову призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 статті Закону №1058 від 21.01.2022, від 26.06.2025 №046850009068, у зв?язку із відсутністю необхідного пільгового стажу копії відмов з детальним роз?ясненням періодів, що не зараховані до загального та пільгового стажу та розрахунок стажу додаються). Додатково повідомили, що довідку від 18.02.2022, яка видана TOB "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ" було направлено перевірку підтвердження первинними документами. В результаті перевіки виявлено, що архівні документи TOB "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ", знаходяться за адресою: 94801, Луганська область, місто Довжанськ, вулиця Енгельса, 1, яка, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" (зі змінами), є тимчасово окупованою територією України. Згідно з додатком 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року №1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування" (зі змінами та доповненнями) з 2014 року доступ до міста Довжанськ Луганської області відсутній та по теперішній час місто перебуває під тимчасовою окупацією російської федерації.

24 серпня 2025 року від позивача надійшов відзив на відзив, в якому він висловив аналогічну позицію, заявлену у позовній заяві та просив задовольнити позов у позовному обсязі.

30 серпня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшли належним чином посвідчені копії пенсійної справи позивача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 18.06.2025 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності органом уповноваженим органом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 26.06.2025 р. № 046850009068 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

В обгрунтування ршення від 26.06.2025 р. № 046850009068 зазначено, що вік заявника - 55 років 11 місяців 03 дні. Страховий стаж особи - 30 років 02 місяців 27 днів, в тому числі пільговий стаж по Списку №1 - 01 рік 03 місяці 18 днів Результати розгляду документів, доданих до заяви:

За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 05.05.1998 р. по 24.09.1998 р., набутий в російській федерації, оскільки відповідно пункту 51 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону №1058 періоди трудової діяльності з 01.01.1992 р. до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення" за межами України в державах, які входили до складу колишнього СРСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено міжнародними договорами України, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України. Міжнародний договір між Україною та російською федерацією відсутній.

За доданими документами не можливо врахувати до пільгового стажу заявника періоди роботи по Списку №1:

- з 07.12.1990 по 21.01.1991, з 22.01.1991 по 02.03.1991, з 23.03.1991 по 13.05.1992, 3 14.05.1993 по 15.06.1995 згідно пільгових довідок від 18.02.2022 виданих ТОВ "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ", оскільки в них на кутовому штампі не зазначені вихідні номери та в них відсутній підпис директора;

- з 19.09.1997 по 22.09.1997, з 23.09.1997 по 18.04.1998, оскільки пільгова довідка від 18.02.2022 №359 видана не визнаною республікою.

Відповідно до роздруківки розрахунку стажу з урахуванням перетину періодів (форма РС-право) номер ПС 046850009068 на дату звернення 18.06.2025 р. страховий стаж позивача з урахуванням перетину періодів становить 30 років 02 місяці 27 днів, до якого зараховано наступні періоди:

з 07.07.1987 – 06.11.1987 р. - 0 років 4 місяців 0 днів;

з 20.11.1987 – 25.10.1990 – військова служба строкова – 2 роки 11 місяців 6 днів;

з 07.12.1990 – 15.06.1995 – 4 роки 6 місяців 9 днів;

з 19.09.1995 – 11.03.1997 – 1 рік 5 місяців 23 дні;

з 25.01.1999 – 12.05.2000 – Список №1 – 1 рік 3 місяці 18 днів;

з 01.06.2001 – 30.09.2022 – 1 рік 4 місяців 0 днів;

з 02.02.2004 – 06.11.2005 – 1 рік 8 місяців 22 дні;

з 01.10.2008 – 31.12.2008 – 0 років 1 місяць 9 днів;

з 03.07.2010 – 31.05.2025 – 14 років 11 місяців 0 днів.

Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.07.1987 р., позивач у спірні періоди працював на наступних посадах та у таких підприємствах:

з 07.12.1990 - прийнятий в якості учня підземного гірника з повним робочим днем під землею на шахту ім. ПЛ. Войкова виробниче об?єднання «Свердлов антрацит» (наказ від 07.12.1990 №185-к);

з 25.03.1991 - переведений підземним гірником з повним робочим днем під землею (наказ від 25.03.1991 №57-к);

з 15.06.1995 - звільнений за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України (наказ №99 к від 15.06.1995);

з 19.09.1995 - прийнятий підземним гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею до шахти «Гуковська» (наказ від 19.09.1995 №834к);

з 11.03.1997 звільнений в зв?язку із закінченням строку трудового договору, п.2 ст.29 КЗпП рф (наказ №119 к від 12.03.1997);

з 19.09.1997 - прийнятий підземним гірником очисного забою з повним робочим днем під землею на шахтоуправлінні «Ровенькиантрацит» №1 (наказ від 19.09.1997 №207/к);

з 18.04.1998 - звільнений за власним бажанням ст.38 КЗпП (наказ від 21.04.1998 №84/к);

з 05.05.1998 - прийнятий підземним гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею (наказ від 05.05.1998 №267к);

з 24.09.1998 - звільнений за власним бажанням ст.31 КЗПП рф (наказ від 25.09.1998 №591к);

з 25.01.1999 прийнятий гірником очисного забою з повним робочим днем під землею на дільниці видобутку №1 на шахті імені ПЛ. Войкова Свердловського виробничого об`єднання по видобутку антрациту (наказ від 25.01.1999 №5-к);

з 25.01.1999 - гірник очисного забою Список №1 (наказ №67 від 19.02.1998 про атестацію);

з 12.05.2000 - звільнений за власним бажанням в зв?язку зі зміною місця проживання ст.38 КЗпП (наказ від 12.05.2000 №51-к).

Також, позивач надав довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній від 18.02.2022 р., виданих ТОВ «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ» та довідку від 18.02.2022 р. №359.

Не погодившись з рішенням від 26.06.2025 р. № 046850009068 про відмову у призначенні пенсії та з не зарахуванням до стажу роботи та пільгового стажу періоди роботи з 05.05.1998 р. по 24.09.1998 р., до пільгового стажу періоди з 07.12.1990 р. по 15.06.1995 р., з 19.09.1995 р. по 11.03.1997 р., з 19.09.1997 р. по 18.04.1998 р., з 05.05.1998 р. по 24.09.1998 р., з 25.01.1999 р. по 12.05.2000 р., позивач звернувся до суду з цим позовом.

Не погодившись із рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IVправо на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За змістом абзацу першого частини третьої статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті (абзац другий частини третьої статті 114 Закону №1058-IV).

За змістом частини п`ятої статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі - Постанова №202).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Отже, положення частини першої статті 14 Закону №1788-ХІІ аналогічного змісту положенню частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII, статтею 14 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників, професії яких містяться у Списку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202, або мати стаж роботи провідної професії, визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років.

При цьому, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637 в редакції на час спірних відносин), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Суд зазначає, що в період з 22.08.1956 року по 25.01.1991 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.

У період з 26.01.1991 року по 10.03.1994 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року.

З 11.03.1994 року по 16.01.2003 року вже діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

У період з 17.01.2003 року по 24.06.2016 року діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.

Починаючи з 03.08.2016 року, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 березня 2024 року у справі № 500/5342/21, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.

У межах спірних правовідносинах позивачем заявлено позовні вимоги щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 26.06.2025 р. № 046850009068 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Фактичною підставою для відмови позивачеві в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах стали висновки відповідача про відсутність на дату звернення необхідного пільгового стажу.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.07.1987 р., позивач у спірні періоди працював на наступних посадах та у таких підприємствах:

з 07.12.1990 - прийнятий в якості учня підземного гірника з повним робочим днем під землею на шахту ім. ПЛ. Войкова виробниче об?єднання «Свердлов антрацит» (наказ від 07.12.1990 №185-к);

з 25.03.1991 - переведений підземним гірником з повним робочим днем під землею (наказ від 25.03.1991 №57-к);

з 15.06.1995 - звільнений за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України (наказ №99 к від 15.06.1995);

з 19.09.1995 - прийнятий підземним гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею до шахти «Гуковська» (наказ від 19.09.1995 №834к);

з 11.03.1997 звільнений в зв?язку із закінченням строку трудового договору, п.2 ст.29 КЗпП рф (наказ №119 к від 12.03.1997);

з 19.09.1997 - прийнятий підземним гірником очисного забою з повним робочим днем під землею на шахтоуправлінні «Ровенькиантрацит» №1 (наказ від 19.09.1997 №207/к);

з 18.04.1998 - звільнений за власним бажанням ст.38 КЗпП (наказ від 21.04.1998 №84/к);

з 05.05.1998 - прийнятий підземним гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею (наказ від 05.05.1998 №267к);

з 24.09.1998 - звільнений за власним бажанням ст.31 КЗПП рф (наказ від 25.09.1998 №591к);

з 25.01.1999 - прийнятий гірником очисного забою з повним робочим днем під землею на дільниці видобутку №1 на шахті імені ПЛ. Войкова Свердловського виробничого об?єднання по видобутку антрациту (наказ від 25.01.1999 №5-к);

з 25.01.1999 - гірник очисного забою Список №1 (наказ №67 від 19.02.1998 про атестацію);

з 12.05.2000 - звільнений за власним бажанням в зв?язку зі зміною місця проживання ст.38 КЗпП (наказ від 12.05.2000 №51-к).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач у періоді з 07.12.1990 р. по 15.06.1995 р., з 19.09.1995 р. по 11.03.1997 р., з 19.09.1997 р. по 18.04.1998 р., з 05.05.1998 р. по 24.09.1998 р., з 25.01.1999 р. по 12.05.2000 р. працював підземним гірником та підземним гірником очисного забою з повним робочим днем під землею.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача в частині періодів оформлена у відповідності до вимог законодавства, в трудовій книжці містяться відомості про прийняття на роботу підземним гірником з повним робітничим днем та звільнення з посади, прийняття на роботу прохідником з повним робочим днем в підземних умовах, переведення та звільнення з посади, вказані записи вчинені на підставі наказів по підприємству, та містять відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, як-то інформацію щодо характеру виконуваної роботи (під землею), зайнятість повний робочий день, а також атестацію робочого місця для поширення пільг пенсійного забезпечення.

Розділами І та ІІ Списку, затвердженого постановою КМУ № 202, передбачено, що правом на пенсію за статтею ст.114 Закону № 1058-ІV (не менш 25 років), користуються усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю); в тому числі гірники підземні.

Отже, що професія (посада), яку позивач обіймав протягом періоду з 07.12.1990 р. по 15.06.1995 р., з 19.09.1995 р. по 11.03.1997 р., з 19.09.1997 р. по 18.04.1998 р., з 05.05.1998 р. по 24.09.1998 р., з 25.01.1999 р. по 12.05.2000 р., передбачена Списком, затвердженого постановою КМУ №202 від 31.03.1994 року.

Відмовляючи у зарахуванні вказаних періодів пільгового стажу для призначення пенсії, відповідач зазначає, що період з 07.12.1990 по 21.01.1991, з 22.01.1991 по 02.03.1991, з 23.03.1991 по 13.05.1992, 3 14.05.1993 по 15.06.1995 згідно пільгових довідок від 18.02.2022 виданих ТОВ "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ", оскільки в них на кутовому штампі не зазначені вихідні номери та в них відсутній підпис директора та період з 19.09.1997 по 22.09.1997, з 23.09.1997 по 18.04.1998, не зараховано, оскільки пільгова довідка від 18.02.2022 №359 видана не визнаною республікою.

Між тим, суд критично ставиться до вказаних висновків відповідачів, оскільки, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників 20 Порядку.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що записами в трудовій книжці об`єктивно підтверджено періоди роботи позивача на посадах, що дають право на призначення пільгової пенсії, у зв`язку із чим, відмова пенсійного органу в зарахуванні спірних періодів до пільгового стажу, є безпідставною.

Суд також критично ставиться до тверджень відповідачів про те, що довідки, що уточнюють пільговий стаж роботи, видані підприємством, що знаходиться на тимчасово окупованій території не можуть бути прийняті до уваги, оскільки саме записами в трудовій книжці підтверджено наявність у позивача необхідного пільгового стажу для призначення пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 23 січня 2018 року у справі №583/392/17, від 30 жовтня 2018 року у справі №234/3038/17, від 14 лютого 2019 року в справі №234/18065/16-а.

Стаття 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів № 11 та № 14 (04 листопада 1950 р. ), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Щокін проти України (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) від 14 жовтня 2010 р. зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки на умовах, передбачених законом, а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення законів. Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).

Європейська соціальна хартія (переглянута), яка набрала чинності для України 01.02.2007 р. , визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Сторони визнають метою своєї політики, яку вони запроваджуватимуть усіма відповідними засобами як національного, так i міжнародного характеру, досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися такі права та принципи: Кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 р. Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів.

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі Лоізіду проти Туречиини (Loizіdоu v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах Кіпр проти Туреччини (Cyprus v., 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (Cyprus v., 10.05.2001, §96). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі Мозер проти Республіки Молдови та Росії наголосив, що першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою] (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142). При цьому, за логікою Міжнародного суду ООН і ЄСПЛ, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно із статтею 21 Конституції України, усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Таким чином, за наявності у позивача основного документу, що підтверджує стаж роботи та відповідного запису у ній, відсутні підстави та необхідність у підтверджені стажу роботи позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 637, у зв`язку з чим положення Порядку підтвердження стажу роботи, затвердженого вказаною постановою, застосуванню у даному випадку не підлягають.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 26.06.2025 р. № 046850009068, прийнято необґрунтовано та мотиви не зарахування до пільгового стажу роботи періодів, є безпідставними.

Щодо вимоги про призначення пенсії, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4 частини другої статті 245 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Як убачається з матеріалів справи, спір стосується наслідків розгляду відповідачем-1 заяви позивача від 18.06.2025 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у вигляді рішення від 26.06.2025 р. № 046850009068, яке скасовано судом як протиправне.

При цьому, судом зроблено висновок про неправомірність незарахування відповідачем-1 спірних періодів роботи позивача до стажу, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, та зобов`язано відповідача-1 зарахувати їх до пільгового стажу.

Суд зазначає, що обрахунок стажу, який враховується у призначенні пенсії, є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Оскільки відповідачем-1 було протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, що встановлено судом, поряд з цим встановлено, що позивач на момент звернення із заявою від 18.06.2025 р. про призначення пенсії досяг пенсійного віку, мав необхідний страховий стаж, водночас на час судового розгляду матеріали справи не містять доказів обрахунку пільгового стажу з урахуванням зобов`язальних вимог суду, зважаючи на дискрецію пенсійного органу в питаннях обрахунку стажу (в тому числі пільгового), необхідного для призначення пенсії, суд з метою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати саме відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача від 18.06.2025 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тому в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 судових витрат зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн., оскільки рішенням саме цього суб`єкта владних повноважень порушені права позивача.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул.Степана Бандери, буд.43, м.Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 26.06.2025 р. № 046850009068 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул.Степана Бандери, буд.43, м.Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ), період роботи з 05.05.1998 р. по 24.09.1998 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул.Степана Бандери, буд.43, м.Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати до пільгового стажу за Списком №1, період роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) з 07.12.1990 р. по 15.06.1995 р., з 19.09.1995 р. по 11.03.1997 р., з 19.09.1997 р. по 18.04.1998 р., з 05.05.1998 р. по 24.09.1998 р., з 25.01.1999 р. по 12.05.2000 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул.Степана Бандери, буд.43, м.Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) від 18.06.2025 р. про призначення пенсії за віком на пілгових умовах, з урахуванням зобов`язальних вимог суду та правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул.Степана Бандери, буд.43, м.Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко