Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №140/9647/26 — Волинський окружний адміністративний суд

Суд: Волинський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №140/9647/26

Суддя: Смокович Віра Іванівна

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/9647/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Смокович В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Луцької міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Луцька міська рада (далі – позивач) звернулася з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі – Відділ примусового виконання рішень, відповідач) про скасування постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дуди Ю.М. у виконавчому провадженні ВП 71900293 від 09.07.2026 про накладення штрафу на боржника (Луцьку міську раду); скасування постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дуди Ю.М. у виконавчому провадженні ВП 71900293 від 10.07.2026 про закінчення виконавчого провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Дудою Юрієм Миколайовичем у виконавчому провадженні ВП 71900293 винесено дві постанови:

1) від 09.07.2026 про накладення штрафу на боржника. Згідно з цією постановою повторно накладено штраф на боржника (Луцьку міську раду) при примусовому виконанні виконавчого листа від 18.05.2023 № 6440/2023, виданого суддею Димарчук Т. М. про зобов`язання Луцької міської ради на пленарному засіданні міської ради у встановленому законодавством порядку розглянути заяву громадянки ОСОБА_1 від 04.02.2022 про надання в оренду земельної ділянки земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:31:180:0045, розташованої на АДРЕСА_1 та за наслідками її розгляду прийняти рішення з урахуванням оцінки наданої судом. Підставою прийняття рішення про накладення штрафу у подвійному розмірі зазначено статті 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження»;

2) від 10.07.2026 про закінчення виконавчого провадження, розпочатого для примусового виконання виконавчого листа від 18.05.2023 № 6440/2023. Підставою для закриття провадження зазначено пункт 11 частини першої статті 39, стаття 40 Закону України «Про виконавче провадження» та вказано, що «рішення суду не може бути виконано без участі боржник».

Щодо постанови від 09.07.2026 про накладення штрафу на боржника вказує, що питання розгляду заяви громадянки ОСОБА_1 від 04.02.2022 про надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:31:180:0045 неодноразово виносилось на розгляд пленарного засідання сесії Луцької міської ради, про що також зазначено і в оскаржуваних постановах державного виконавця, однак при розгляді не набрало необхідної кількості голосів депутатів ради.

Зауважує, що депутат місцевих рад голосує особисто, таємно та із власних переконань і не може бути примусу до зобов`язання депутата місцевої ради голосувати певним чином.

На переконання позивача, Луцькою міською радою, як боржником у виконавчому провадженні, було виконано усі дії, що надані законодавством для такого органу місцевого самоврядування як сільські, селищні, міські ради.

Питання надання розгляду заяви громадянки ОСОБА_1 від 02.02.2022 про надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:31:180:0045 виносилось упродовж 2025 2026 років на розгляд під пленарного засідання Луцької міської ради, які відбувались 28.05.2025, 25.06.2025, 30.07.2025, 27.08.2025, 24.09.2025, 29.10.2025, 26.11.2025, 22.12.2025, 28.01.2026, 25.02.2026, 25.03.2026, 29.04.2026, 27.05.2026 та 24.06.2026.

Уважає, що Луцька міська рада повністю виконала всі дії, виконання яких входить до повноважень органу місцевого самоврядування при розгляді заяви громадянки ОСОБА_1 від 04.02.2022 про надання в оренду земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 0710100000:31:180:0045, а тому накладення штрафу на міську раду є таким, що суперечить чинному законодавству.

Щодо постанови про закінчення виконавчого провадження, розпочатого для примусового виконання виконавчого листа від 18.05.2023 № 6440/2023 зазначає, що такої підстави як «рішення суду не може бути виконано без участі боржника» - законодавством не передбачено (арк. спр. 1-4).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням сторін суддею одноособово, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ КАС України та призначено судове засідання у даній справі на 14:20 год. 22.09.2026 (арк. спр. 29).

У відзиві на позовну заяву від 15.09.2026 представник Відділу примусового виконання рішень позовних вимог не визнав та зауважив, що у зв`язку із невиконанням рішення суду боржником, державним виконавцем 11.08.2023 у межах виконавчого провадження № 71900293, у відповідності до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу на боржника, яку надіслано на адресу сторін виконавчого провадження № 22378 від 11.08.2023.

У відповідності до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 № 140/25304/23 у позові Луцької міської ради щодо скасування вищевказаної постанови про накладення штрафу відмовлено повністю.

Також, на адресу боржника 02.08.2023 надіслано вимогу виконавця щодо надання інформації про стан виконання рішення суду. Боржником на вказану вимогу надано відповідь від 26.08.2023 № 1.1-8/3761/2023, відповідно до якої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі № 140/8776/22, яке набуло чинності 15.04.2023, щодо повторного розгляду заяви громадянки ОСОБА_1 від 04.02.2022 про надання в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_2 ), на чергове пленарне засідання Луцької міської ради підготовлено для розгляду відповідний проект рішення.

Державним виконавцем 08.11.2024 надіслано вимогу на адресу боржника. На вказану вимогу боржником надано відповідь від 18.11.2024, згідно якої повідомлено, що на чергове пленарне засідання Луцької міської ради, яке відбудеться 27.11.2024 винесено проєкт рішення міської ради «Про надання громадянці ОСОБА_1 на умовах оренди земельної ділянки для обслуговування спортивного комплексу (03.04) на АДРЕСА_1 .

З метою встановлення актуального стану виконання рішення суду державним виконавцем 27.02.2025 надіслано на електронну адресу, а також рекомендованою поштовою кореспонденцією відповідну вимогу на адресу боржника. На вказану вимогу боржником надано відповідь від 06.03.2025, згідно якої повідомлено, що на чергове пленарне засідання Луцької міської ради, яке відбудеться 27.11.2024 винесено проєкт рішення міської ради «Про надання громадянці ОСОБА_1 на умовах оренди земельної ділянки для обслуговування спортивного комплексу (03.04) на АДРЕСА_1 .

Оскільки станом на 09.07.2026 рішення суду боржником повторно не виконане: за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.02.2022 на пленарних засіданнях Луцькою міською радою не прийнято жодного рішення з числа тих, які вона повинна була ухвалити за Законом, заступником начальника відділу Дудою Ю. М., керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення на Луцьку міську раду штрафу від 09.07.2026 у розмірі 10 200,00 грн.

Керуючись нормами Закону України «Про виконавче провадження» заступником начальника відділу 09.07.2026 до Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області надіслано повідомлення про вчинення винними особами боржника кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 КК України.

Окрім того, у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Тому, оскільки рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №140/8776/22 про зобов`язання Луцької міської ради на пленарному засіданні міської ради у встановленому законодавством порядку розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.02.2022 про надання в оренду земельної ділянки кадастровий номер 0710100000:31:180:0045 площею 0,1383 га, на якій розміщено придбане нею за договором купівлі-продажу від 10.01.2017 нежитлове приміщення для спортивного інвентарю /літер А-1/ загальною площею 43 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та за наслідками розгляду прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, заступником начальника відділу Дудою Ю. М., керуючись пунктом 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», 10.07.2026 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Також переконаний, що не можна розділяти поняття міської ради як юридичної особи та сесії ради як колегіального органу, оскільки вони в сукупності складають орган місцевого самоврядування, як виразника інтересів територіальної громади (арк. спр. 36-39).

Інших заяв, клопотань по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України) до суду не надходило.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці в період з 10.07.2026 по 17.09.2026, справа вирішується у межах строків, визначених частиною четвертою статті 287 КАС України.

У судове засідання 22.09.2026 учасники справи не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені (арк. спр. 30-35).

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України у справах, визначених, зокрема, статтею 287 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Частиною четвертою статті 229 КАС України, передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи зазначені норми законодавства та скорочені строки розгляду такої категорії справ, визначені статтею 287 КАС України, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності встановив такі обставини.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №140/8776/22 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Луцької міської ради щодо не прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 про надання в оренду земельної ділянки кадастровий номер 0710100000:31:180:0045 площею 0,1383 га, на якій розміщено придбане нею за договором купівлі-продажу від 10.01.2017 нежитлове приміщення для спортивного інвентарю /літер А-1/ загальною площею 43 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та зобов`язано Луцьку міську раду на пленарному засіданні міської ради у встановленому законодавством порядку розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 лютого 2022 року про надання в оренду земельної ділянки кадастровий номер 0710100000:31:180:0045 площею 0,1383 га, на якій розміщено придбане нею за договором купівлі-продажу від 10.01.2017 нежитлове приміщення для спортивного інвентарю /літер А-1/ загальною площею 43 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та за наслідками розгляду прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Волинським окружним адміністративним судом 18.05.2023 видано виконавчий лист №6440/2023 (зворот арк. спр. 42-43), який було пред`явлено до примусового виконання ОСОБА_1 відповідною заявою (арк. спр. 42).

Заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Дудою Ю. М. 29.05.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №71900293 (арк. спр. 44).

Луцька міська рада листом від 11.06.2023 №2552/2023 повідомила Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду 15.03.2023 у справі №140/8766/22, яке набрало законної сили 15.04.2023, щодо повторного розгляду заяви громадянки ОСОБА_1 від 04.02.2022 про надання в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_2 ), був підготовлений відповідний проект рішення, який 31.05.2023 розглядався на червовому пленарному засіданні Луцької міської ради, однак не був прийнятий, оскільки не набрав необхідної кількості голосів. Додатково повідомлено, що заява ОСОБА_1 від 04.02.2022 про надання в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_2 ) буде повторно розглянута на черговому засіданні міської ради (зворот арк. спр. 44).

До вказаного листа був долучений витяг із протоколу засідання 45-ї сесії Луцької міської ради VIII скликання від 31.05.2023 (арк. спр. 45).

Постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Дуди Ю.М. від 11.08.2023 у межах виконавчого провадження №71900293 на Луцьку міську раду накладено штраф в розмірі 5100,00 грн за не належне виконання рішення суду (зворот арк. спр. 46-47).

На адресу боржника 02.08.2023 надіслано вимогу виконавця №21322 щодо надання інформації про стан виконання рішення суду (арк. спр. 48). Боржником на вказану вимогу надано відповідь від 26.08.2023 № 1.1-8/3761/2023, відповідно до якої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі № 140/8776/22, яке набуло чинності 15.04.2023, щодо повторного розгляду заяви громадянки ОСОБА_1 від 04.02.2022 про надання в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_2 ), на чергове пленарне засідання Луцької міської ради підготовлено для розгляду відповідний проект рішення (арк. спр. 49).

Державним виконавцем 08.11.2024 надіслано вимогу № 21 458 на адресу Луцької міської ради (зворот арк. спр. 49-50). На вказану вимогу боржником надано відповідь від 18.11.2024 № 1.1-8/5240/2024, згідно якої повідомлено, що на чергове пленарне засідання Луцької міської ради, яке відбудеться 27.11.2024 винесено проєкт рішення міської ради «Про надання громадянці ОСОБА_1 на умовах оренди земельної ділянки для обслуговування спортивного комплексу (03.04) на АДРЕСА_1 (зворот арк. спр. 50).

З метою встановлення актуального стану виконання рішення суду державним виконавцем 27.02.2025 надіслано відповідну вимогу № 1906 на адресу Луцької міської ради (арк. спр. 51-52).

На вказану вимогу позивачем надано відповідь від 06.03.2025 № 1.1 20/1385/2025, згідно якої повідомлено, що на чергове пленарне засідання Луцької міської ради, яке відбудеться 27.11.2024 винесено проєкт рішення міської ради «Про надання громадянці ОСОБА_1 на умовах оренди земельної ділянки для обслуговування спортивного комплексу (03.04) на АДРЕСА_1 . (зворот арк. спр. 52).

Оскільки станом на 09.07.2026 рішення суду боржником повторно не виконане: за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.02.2022 на пленарних засіданнях Луцькою міською радою не прийнято жодного рішення з числа тих, які вона повинна була ухвалити за Законом, заступником начальника відділу Дудою Ю. М., керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення на Луцьку міську раду штрафу від 09.07.2026 у розмірі 10 200,00 грн (зворот арк. спр. 53-54).

Окрім того, державним виконавцем встановлено, що у зв`язку із тим, що станом на 10.07.2026 рішення суду боржником не виконане. В ході виконавчого провадження державним виконавцем 11.08.2023 та 09.07.2026 винесено постанови про накладення штрафу на боржника та надіслано до Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області повідомлення про вчинення винними особами боржника кримінального правопорушення передбаченого статтею 382 КК України. У зв`язку із тим, що дане рішення суду не може бути виконано без участі боржника, виконавче провадження підлягає закінченню. На підставі пункту 11 частини першої статті 39 та статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» заступником начальника відділу 10.07.2026 винесено постанову про закінчення кримінального провадження ВП №71900293 (арк. спр. 8).

Луцька міська рада, не погоджуючись із вказаними постановами про накладення штрафу та про закінчення виконавчого провадження, звернулось з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частинами другою, четвертою статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено частиною третьою наведеної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з частинами першою – другою статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, передбачена статтею 75 наведеного Закону. За цією нормою у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З аналізу вищевказаних норм слідує, що на момент прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть вважатися обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Як встановлено судом, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №140/8776/22, на виконання якого видано виконавчий лист від 18.05.2023 №6440/2023, зобов`язано Луцьку міську раду на пленарному засіданні міської ради у встановленому законодавством порядку розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 лютого 2022 року про надання в оренду земельної ділянки кадастровий номер 0710100000:31:180:0045 площею 0,1383 га, на якій розміщено придбане нею за договором купівлі-продажу від 10.01.2017 нежитлове приміщення для спортивного інвентарю /літер А-1/ загальною площею 43 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Луцьк, пров. Красовського, 7, та за наслідками розгляду прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Дуди Ю.М. від 11.08.2023 у межах виконавчого провадження №71900293 на Луцьку міську раду накладено штраф в розмірі 5100,00 грн за не належне виконання рішення суду (зворот арк. спр. 46-47).

Суд зауважує, що систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» 21.05.1997 № 280/97-ВР.

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Пунктом 34 частини першої статті 26 цього Закону визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до вебсайту Луцької міської ради (https://www.lutskrada.gov.ua/), після винесення постанови про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн на засіданнях 50-ї – 66-ї, 70-ї – 71-ї, 73-ї - 75-ї, 77-ї, 79-ї – 82-ї, 84-ї, 86-ї – 87-ї, 89-ї – 90-ї, 92-ї, 94-ї - 95-ї сесії Луцької міської ради (арк. спр. 55-68) було внесено проєкт рішення: про надання громадянці ОСОБА_1 на умовах оренди земельної ділянки для обслуговування спортивного комплексу (03.04) на АДРЕСА_1 (площею 0,1383 га). Як слідує із витягів з протоколів пленарних засідань:

від 30.08.2023 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 5, «проти» 0, «утримались» 20, рішення не прийнято;

від 25.09.2023 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 4, «проти» 1, «утримались» 21, рішення не прийнято;

від 31.10.2023 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 5, «проти» 0, «утримались» 21, рішення не прийнято;

від 29.11.2023 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 9, «проти» 0, «утримались» 21, рішення не прийнято;

від 20.12.2023 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 9, «проти» 1, «утримались» 19, рішення не прийнято;

від 31.01.2024 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 9, «проти» 0, «утримались» 23, рішення не прийнято;

від 21.02.2024 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 7, «проти» 0, «утримались» 24, рішення не прийнято;

від 27.03.2024 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 10, «проти» 0, «утримались» 21, рішення не прийнято;

від 24.04.2024 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 8, «проти» 0, «утримались» 24, рішення не прийнято;

від 29.05.2024 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 9, «проти» 0, «утримались» 23, рішення не прийнято;

від 26.06.2024 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 3, «проти» 2, «утримались» 27, рішення не прийнято;

від 31.07.2024 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 8, «проти» 0, «утримались» 25, рішення не прийнято;

від 25.09.2024 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 8, «проти» 0, «утримались» 24, рішення не прийнято;

від 30.10.2024 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 7, «проти» 0, «утримались» 27, рішення не прийнято;

від 27.11.2024 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 8, «проти» 0, «утримались» 20, рішення не прийнято;

від 18.12.2024 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 4, «проти» 1, «утримались» 24, рішення не прийнято;

від 29.01.2025 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 4, «проти» 1, «утримались» 29, рішення не прийнято;

від 26.02.2025 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 7, «проти» 1, «утримались» 24, рішення не прийнято;

від 26.03.2025 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 7, «проти» 2, «утримались» 25, рішення не прийнято;

від 28.03.2025 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 7, «проти» 2, «утримались» 25, рішення не прийнято;

від 30.04.2025 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 6, «проти» 0, «утримались» 25, рішення не прийнято;

від 28.05.2025 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 7, «проти» 1, «утримались» 20, рішення не прийнято;

від 25.06.2025 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 6, «проти» 1, «утримались» 22, рішення не прийнято;

від 30.07.2025 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 7, «проти» 0, «утримались» 25, рішення не прийнято;

від 27.08.2025 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 4, «проти» 0, «утримались» 25, рішення не прийнято;

від 24.09.2025 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 8, «проти» 3, «утримались» 21, рішення не прийнято;

від 29.10.2025 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 12, «проти» 2, «утримались» 16, рішення не прийнято;

від 26.11.2025 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 7, «проти» 3, «утримались» 21, рішення не прийнято;

від 22.12.2025 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 10, «проти» 1, «утримались» 17, рішення не прийнято;

від 28.01.2026 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 8, «проти» 2, «утримались» 22, рішення не прийнято;

від 25.02.2026 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 9, «проти» 0, «утримались» 17, рішення не прийнято;

від 25.03.2026 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 8, «проти» 1, «утримались» 20, рішення не прийнято;

від 29.04.2026 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 9, «проти» 2, «утримались» 18, рішення не прийнято;

від 27.05.2026 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 6, «проти» 0, «утримались» 18, рішення не прийнято;

від 24.06.2026 за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: «за» 8, «проти» 0, «утримались» 20, рішення не прийнято;

Тобто, для прийняття відповідного рішення не вистачило необхідної кількості голосів.

Суд зауважує, що в роботі сесій кворум більшості був наявний, однак для прийняття відповідного рішення не вистачило необхідної кількості голосів.

Таким чином, в даному випадку відсутні обставини, які б вказували на об`єктивну неможливість виконання рішення суду та рішення суду на час винесення оскаржуваної постанови було невиконаним, оскільки утримання від голосування депутатів на його виконання без зазначення поважних причин цього, не може свідчити про його виконання за наявності того, що боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Позивач листами від 26.08.2023 №1.1-8/3761/2023, від 18.11.2024 №1.1-8/5240/2024 та від 06.03.2025 №1.1-8/1385/2025 повідомив державного виконавця, що заява ОСОБА_1 від 04.02.2022 про надання в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_2 ) буде повторно розглянута на черговому засіданні міської ради, проте на переконання суду таке повідомлення суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження», де чітко зазначено, що в разі неможливості виконання рішення має право звернутися до державного виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, або звернутися до суду із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Меті досягнення консенсусу щодо змісту та обсягу поняття верховенства права в державах, які входять в Раду Європи (як і Україна), присвячена Доповідь про правовладдя [в ранніх перекладах з англійської «Доповідь про верховенство права»], ухвалена Венеційською Комісією на її 86-му пленарному засіданні 25 26 березня 2011 року; https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2011)003rev2-ukr). Зі змісту цієї Доповіді можна виділити такі вимоги верховенства права у сфері забезпечення доступу до правосуддя та юридичної визначеності (пп. 46, 54, 58):

- судівництво є ґарантом справедливості засадничої цінності в державі, керованій правом. Украй важливо, щоб судівництво мало повноваження визначати, які з нормативних актів є застосовними та дійсними (юридично значущими) в конкретній справі, розв`язувати питання факту та застосовувати приписи права до фактичних обставин за належною, себто достатньо прозорою й передбаченою методологією тлумачення;

- судові рішення має бути виконано ефективно;

- принцип юридичної визначеності також вимагає виконання остаточних рішень судів. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів на уникнення будь-якого ризику настання «приватного правосуддя», несумісного з правовладдям. Системи, що допускають скасування остаточних рішень без переконливих підстав з публічного інтересу та дозволяють невизначеність у часі, є несумісними з принципом юридичної визначеності.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження позивача, що в даному випадку саме Луцькою міською радою, як боржником у виконавчому провадженні, було виконано усі дії, що надані законодавством для такого органу місцевого самоврядування як сільські, селищні, міські ради, а позивач не може відповідати за дії, або ж бездіяльність депутатів міської ради, враховуючи наступне.

В даному випадку боржником у виконавчому провадженні виступає Луцька міська рада.

Частиною другою статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Відповідно до частини 1 статті 10 даного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Тобто, виходячи із норм чинного законодавства не можна розділяти поняття міської ради як юридичної особи та сесії ради як колегіального органу, оскільки вони в сукупності складають орган місцевого самоврядування, як виразника інтересів територіальної громади.

В свою чергу, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення.

Крім цього частинами першою, третьою статті 33 цього Закону передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відтак, враховуючи наведене вище суд приходить до висновку, що на законодавчому рівні встановлено заходи примусового виконання рішень зобов`язального характеру, зокрема застосування штрафних санкцій до боржника, а у випадку повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Разом з цим з аналізу наведених вище норм також вбачається, що боржник в разі неможливості виконання рішення має право звернутися до державного виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, або звернутися до суду із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Суд уважає, що тягар виконання рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення.

Як визначено частинами першою, другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суду не надано достатніх і переконливих доказів наявності поважних причин невиконання позивачем судового рішення, яким його зобов`язано вчинити певні дії.

А тому, враховуючи, що позивач не дотримався вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме не виконав рішення суду, у вказаний в постанові про відкриття виконавчого провадження період та не звернувся до державного виконавця чи суду у встановленому законом порядку, тому суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийнято постанову від 09.07.2026 про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП №71900293.

Окрім того суд зауважує, що частиною третьою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

В свою чергу пунктом 11 частини першої статті 39 зазначеного Закону передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Враховуючи наведе, суд приходить до переконання, що відповідачем постанова про закінчення виконавчого провадження від 10.07.2026 ВП №71900293 винесена обґрунтовано, а посилання позивача про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження є неналежним.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не належать.

Керуючись статтями 243-245, 246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Луцької міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанов відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя В.І. Смокович

22 вересня 2026 року

Оригінал: reyestr.court.gov.ua