Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №140/10059/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/10059/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРІУС” про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРІУС” (далі – ТОВ “ОРІУС”, відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 5802,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 5802,35 грн, який виник у зв`язку з несплатою узгоджених грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями. З метою погашення податкового боргу відповідачу було направлено податкову вимогу від 08.05.2023 №0000813-1304-0320, яка вручена 19.05.2023, однак вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення заборгованості. У зв`язку із цим позивач просить стягнути податковий борг у судовому порядку.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судове засідання.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі було направлено відповідачу за адресою його місцезнаходження, однак поштове відправлення повернулося до суду 24.08.2026 неврученим із зазначенням причини повернення “інші причини”.

Відтак, з урахуванням положень частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, копія ухвали про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу належним чином.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Отже, справа вирішується судом за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.

ТОВ “ОРІУС” зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 41930991, та перебуває на податковому обліку.

Згідно з довідкою про наявність боргу та розрахунком сум податкового боргу станом на 29.05.2026 за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 5802,35 грн.

Вказаний податковий борг складається зі штрафних санкцій, нарахованих контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень:

від 20.03.2020 №0043075504 у сумі 170,00 грн;

від 19.03.2020 №0042935504 у сумі 532,35 грн;

від 05.05.2020 №0050685504 у сумі 1020,00 грн;

від 24.06.2020 №0061615504 у сумі 2040,00 грн;

від 16.06.2020 №0060505504 у сумі 1020,00 грн;

від 03.02.2020 №0091855504 у сумі 1020,00 грн.

Загальна сума податкового боргу становить 5802,35 грн.

З метою погашення податкового боргу контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 08.05.2023 №0000813-1304-0320 на суму 5802,35 грн, яка була вручена відповідачу 19.05.2023.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, їх скасування або погашення відповідачем податкового боргу матеріали справи не містять.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1– 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, необхідною передумовою для примусового стягнення податкового боргу є наявність у платника податків узгодженого та не сплаченого у встановлений законом строк грошового зобов`язання, а також дотримання контролюючим органом встановленої законом процедури його стягнення.

Матеріалами справи підтверджено наявність у ТОВ “ОРІУС” податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 5802,35 грн.

Податкова вимога від 08.05.2023 №0000813-1304-0320 була вручена відповідачу 19.05.2023. Відомостей про її оскарження чи скасування судом не встановлено.

Доказів сплати відповідачем податкового боргу в сумі 5802,35 грн або припинення податкового обов`язку з інших передбачених законом підстав матеріали справи не містять.

Отже, на час розгляду справи податковий борг відповідача є непогашеним, а тому заявлена контролюючим органом вимога про його стягнення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про задоволення позову ГУ ДПС у Волинській області в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таких судових витрат у цій справі позивачем не понесено, тому підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРІУС” у банках, обслуговуючих такого платника податків, податковий борг у сумі 5802,35 грн (п`ять тисяч вісімсот дві гривні 35 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління ДПС у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ОРІУС” (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 42; ідентифікаційний код юридичної особи 41930991).

Суддя Н. В. Стецик