Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №140/7362/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/7362/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі – Військова частина НОМЕР_1 , відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно; зобов`язати нарахувати та виплатити поточну індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно з урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

визнання протиправними дій щодо нарахування ОСОБА_1 поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 23.04.2026 включно із застосуванням іншого, ніж березень 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення; зобов`язати нарахувати та виплатити поточну індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 23.04.2026 включно з урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2023 року по день фактичної виплати індексації.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 під час проходження військової служби у період з травня 2022 року по 23.04.2026 включно перебував на грошовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.04.2026 №427-ОС, ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення частини з 23.04.2026.

З архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2022-2026 роки убачається, що відповідач у період із травня 2022 року по грудень 2022 року включно нараховував та виплачував позивачу поточну індексацію з урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком, при цьому її виплата проводилася щомісячно. У період з січня 2023 року по грудень 2023 року поточна індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася позивачу.

Крім того, відповідач нараховував та виплачував позивачу поточну індексацію: у 2024 році — з урахуванням грудня 2023 року базового місяця для обчислення індексації, при цьому виплата проводилася щомісячно, починаючи з серпня 2024 року; у 2025 році — з урахуванням січня 2025 року базового місяця для обчислення індексації, виплата проводилася щомісячно, починаючи з липня 2025 року; у 2026 році — з урахуванням січня 2026 року як місяця обчислення індексації.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо визначення інших місяців, ніж березень 2018 року, як місяця обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 23.04.2026 включно, з огляду на що просив позов задовольнити повністю.

З огляду на викладене та у зв`язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення, позивач має право також на виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму такої індексації відповідно до Закону №2050-ІІІ та Порядку №159.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.25-26).

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 29.06.2026 позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити, з огляду на їх безпідставність. Зазначив, що за 2023 рік відповідач звільнений від обов`язку нараховувати індексацію грошового забезпечення, оскільки пунктом 3 «Прикінцеві положення» Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». В подальшому відповідач правомірно нараховував та виплачував індексацію грошового забезпечення у 2024 році з урахуванням базового місяця грудень 2023, у 2025 році з урахуванням базового місяця січень 2025, у 2026 році з урахуванням базового місяця січень 2026 (а.с.29-33).

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Відповідно до інформації, відображеній в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення за 2022-2026 роки, ОСОБА_1 під час проходження військової служби перебував на грошовому забезпеченні у період: з 25.02.2022 (витяг з наказу від 25.02.2022 №112-ОС) по квітень 2022 року включно – у Військовій частині НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ); з травня 2022 року по 23.04.2026 включно – у Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.04.2026 №427-ОС, ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення частини з 23.04.2026 (а.с.12-13).

Відповідно до інформації, відображеній в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 за 2023-2026 роки, наявних в матеріалах справи, позивачу у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 індексація грошового забезпечення не нараховувалась.

У період з 01.01.2024 по 31.12.2024 індексація грошового забезпечення нараховувалась з серпня по листопад 2024 року у розмірі 130,20 грн щомісячно, в грудні 2024 року у розмірі 254,35 грн, з урахуванням грудня 2023 року як базового місяця для обчислення індексації. У період з 01.01.2025 по 31.12.2025 індексація грошового забезпечення позивачу нараховувалась, при цьому для її розрахунку використовувався січень 2025 року як базовий місяця для обчислення індексації. У період з 01.01.2026 по 23.04.2026 індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась, при цьому для її розрахунку використовувався січень 2026 року як базовий місяця для обчислення індексації (а.с.16-19).

На адвокатський запит Військова частина НОМЕР_1 листом від 04.05.2026 №09/9994-26-Вих. повідомила, що розмір індексації грошового забезпечення, за період проходження військової служби у 2022-2026 роках, визначено згідно вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.06.2020 №0.11-5760/0/6/-20- Вих. «Про окремі питання індексації грошового забезпечення» та з урахуванням базових місяців, в яких відбувалося підвищення грошових доходів (зростання грошового забезпечення) (а.с.20-21).

Змістом спірних правовідносин є ненарахування та невиплата відповідачем поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023; нарахування поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 23.04.2026 включно із застосуванням іншого, ніж березень 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.

При вирішенні спору в цій частині позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частиною другою статті 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України Про індексацію грошових доходів населення (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із абзацом другим статті 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною шостою статті 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно із статтею 3 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абзаці третьому статті 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Згідно із статтею 4 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин другої, шостої статті 5 Закону України Про індексацію грошових доходів населення підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно із статтею 6 Закону України Про індексацію грошових доходів населення у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з абзацами першим, другим, п`ятим, шостим пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Абзацами першим шостим пункту 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Щодо періоду з 01.01.2023 по 31.12.2023, то пунктом 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію, зокрема Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Водночас, оскільки дію Закону №1282-XII було зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт, яким є Порядок №1078 та який прийнятий на виконання вимог частини 2 статті 6 Закону №1282-XII, також не діяв протягом 2023 року.

Ураховуючи викладене, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у відповідача відсутній обов`язок у нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення.

Такі ж висновки підтримано Верховним Судом у постанові 28 червня 2024 року у справі № 200/2319/23.

При вирішенні спору в частині щодо нарахування індексації за період 01.01.2024 по 23.04.2026 з урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), суд враховує, що у даних правовідносинах підлягають застосуванню саме норми статті 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" як нормативно-правового акта, який має вищу юридичну силу, аніж Постанова №1078, яка є підзаконним нормативно-правовим актом, на яку покликається позивач.

Статтею 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

У разі зростання посадового окладу у січні 2024 року та у січні 2025 року сума індексації грошового забезпечення має визначатися з урахуванням положень пункту 5 Порядку № 1078, тобто значення індексу споживчих цін у січні приймається за 1 або 100 відсотків і для проведення подальшої індексації, обчислення індексу споживчих цін починається з лютого 2024 року та з лютого 2025 року.

У разі, якщо підвищення посадових окладів у січні 2024 року та у січні 2025 року не відбувається, то обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з січня 2024 року та з січня 2025 року.

Наведене спростовує доводи представника позивача про те, що за спірний період повинна нараховуватися індексація грошового забезпечення із застосуванням березня 2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу була нарахована та виплачена індексація у 2024 році — з урахуванням грудня 2023 року базового місяця для обчислення індексації, при цьому виплата проводилася щомісячно, починаючи з серпня 2024 року; у 2025 році — з урахуванням січня 2025 року базового місяця для обчислення індексації, виплата проводилася щомісячно, починаючи з липня 2025 року; у 2026 році — з урахуванням січня 2026 року як місяця обчислення індексації.

Тобто, до серпня 2024 року позивачу індексація грошового забезпечення не нараховувалась.

Згідно з даними, розміщеними на офіційному сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін з січня 2024 року по травень 2024 року не перевищував 103%.

Підвищення установленого порогу індексації мало місце лише у червні 2024 року, індекс споживчих цін у вказаному місяці склав 104,3%.

Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовців у зв`язку з її індексацією відбулось не раніше серпня 2024 року.

Враховуючи наведене, з січня по липень 2024 року індексація грошового забезпечення правомірно не проводилася, оскільки не було перевищення порогу індексації 103% відповідно до даних Державної служби статистики України.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу індексації з січня по липень 2024 р.

Щодо виплати індексації у 2025 році суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 34 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік, установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків.

Тобто, починаючи з 2025 року, базовим місяцем для індексації грошових доходів населення визначено січень 2025 року.

Згідно з даними, розміщеними на офіційному сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін з січня 2025 року по травень 2025 року не перевищував 103%.

Таким чином, у відповідача відсутній обов`язок проводити індексацію грошового забезпечення за період з січня 2025 року по червень 2025 року.

Статтею 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2026 року, який приймається за 1 або 100 відсотків.

Відтак у відповідача були відсутні підстави для нарахування індексації за період 01.01.2024 по 23.04.2026 з урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Враховуючи наведене, позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Щодо позовних вимог позивача про виплату індексації грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб та зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення, то такі до задоволення не підлягають, так як є похідними.

Відповідно не підлягають до задоволення і вимоги позивача про зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2023 року по день фактичної виплати індексації.

Підсумовуючи вищевикладене в його сукупності суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Підстави для відшкодування судових витрат у порядку ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.С. Денисюк