Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №140/3624/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3624/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач) про:

визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про відмову у призначенні пенсії №032450010565 від 20.03.2026;

зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області призначити ОСОБА_1 з 21.02.2026 (наступного дня після досягнення пенсійного віку) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 12.03.2026 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

За принципом екстериторіальності заява позивача була розглянута ГУ ПФУ в Донецькій області, яке прийняло рішення №032450010565 від 20.03.2026 про відмову у призначенні пенсії, оскільки позивач не досягнула встановленого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” необхідного пенсійного віку 55 років.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, та, з покликанням на рішення Конституційного Суду України №1-р/2020, вказує, що на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах вона досягла необхідного пенсійного віку та мала необхідний страховий стаж, в тому числі за Списком №2, тому має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до норм пункту «б» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.19).

У відзиві на позов від 09.04.2026 відповідач ГУ ПФУ в Донецькій області позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції вказав, що згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу встановлено, що вік позивачки 50 років 22 дні. Страховий стаж - 26 років 08 місяців 13 днів. Пільговий стаж за Списком № 2 - 12 років 01 місяць 12 днів.

Зазначив, що порядок призначення пенсій за віком на пільгових умовах у відповідності до Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” з 01.01.2018 визначається положеннями статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, – після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, у зв`язку з недосягненням позивачем пенсійного віку 55 років відповідачем правомірно було прийнято рішення від 20.03.2026 № 032450010565 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України №1058.

З наведених підстав просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12.03.2026 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. До заяви були додано наступні документи: трудову книжку НОМЕР_1 від 25.05.1994; довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №143 від 27.02.20265, видану ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля»; витяги з наказів про проведення атестації робочих місць від 14.09.1992 №30, від 13.09.1994 №79, від 02.03.2000 №43, від 28.01.2004 №36, від 27.01.2009 №25, від 26.01.2010 №10-к; паспорт; довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків та інші документи (а.с.7-9,12-15,27).

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Донецькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.03.2026.

Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області №032450010565 від 20.03.2026 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у зв`язку з недосягненням віку 55 років.

У вказаному рішенні зазначено, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно із наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу вік позивача - 50 років 22 дні. Страховий стаж - 26 років 08 місяців 13 днів. До страхового стажу зараховано усі періоди. Пільговий стаж за Списком №2 - 12 років 01 місяць 12 днів обчислений на підставі довідки від 27.02.2026 №143, наданої ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля». З пільгового періоду роботи за Списком № 2 вилучені періоди знаходження у відпустках без збереження заробітної плати.

Не погоджуючись з рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, позивач звернулася за захистом своїх прав з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно із пунктом б частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, в редакції, чинній до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 №213-VIII (далі - Закон №213-VIII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Законом №213-VIII (набрав чинності 01.04.2015) стаття 13 Закону №1788-ХІІ була викладена в новій редакції, відповідно до якої на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту,

але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 №213-VIII (далі - рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020):

визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти б-г статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 №213-VIII;

стаття 13, частина друга статті 14, пункти б-г статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б-„г статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Разом з тим, згідно із пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин у даній справі була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) з одного боку, та Законом №1058-IV - з іншого, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах для жінок, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, а саме перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яке є правонаступником Управління ПФУ в Попаснянському районі Луганської області, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання призначити пенсію, які полягають у такому.

Норми Законів №1788-ХІІ та №1058-IV регулюють одне і те ж коло відносин, явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі Щокін проти України). Оскільки у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи (такий правовий висновок сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а), тому застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, а не Закону №1058-IV.

Ця справа з огляду на обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права (пункт 120 рішення Верховного Суду від 21.04.2021 у зразковій справі №360/3611/20), відповідає наведеним ознакам, тому відповідно до частини третьої статті 291 КАС України правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи підлягають врахуванню.

У межах спірних правовідносин слід надати перевагу у правозастосуванні найбільш сприятливому для позивача закону.

Отже, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах для жінок, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць на підставі Закону №1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020) мають жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що за наявності необхідного стажу роботи та досягненням 50 років вона має право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Матеріалами справи підтверджено, та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на день звернення нею за призначенням пенсії (12.03.2026) досягла віку 50 років, страховий стаж позивача становив 26 років 08 місяців 13 днів (при необхідному не менше 20 років), з них пільговий стаж за Списком №2 - 12 років 01 місяць 12 днів (при необхідному не менше 10 років на зазначених роботах).

Із змісту рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №032450010565 від 20.03.2026 вбачається, що у призначенні пенсії позивачу відмовило через недосягнення нею пенсійного віку, передбаченого статтею 114 Закону №1058-ІV, тобто 55 років.

Суд зазначає, що мотиви відповідача суперечать нормам чинного законодавства та висновкам Конституційного Суду України, викладеним у Рішенні від 23.01.2020 №1-р/2020, які відповідно до статтею 69 Закону України “Про Конституційний Суд України” є рівною мірою обов`язковими до виконання.

За вказаних обставин така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах: необхідний вік та стаж роботи має застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Відтак, відповідач мав застосувати більш сприятливий закон, який передбачає право позивача на обумовлену попередньою роботою пільгову пенсію, проте застосував закон, який позбавляє зазначеного права, отже діяв всупереч вимог верховенства права.

Ураховуючи, що позивачка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років, мала страховий стаж роботи 26 років 08 місяців 13 днів, у тому числі на пільгових умовах за списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІ1 «Про пенсійне забезпечення», пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 12 років 01 місяць 12 днів, суд дійшов висновку, що вона має право на пенсію, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 справа №1-5/2018(746/15) від 23.01.2020.

Таким чином, відмова відповідача у призначенні позивачу, яка на момент звернення досягла віку 50 років та мала необхідний загальний та пільговий стаж роботи, пенсії за віком на пільгових умовах із посиланням на недосягнення нею пенсійного віку, передбаченого статтею 114 Закону №1058-ІV, є протиправною.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області №032450010565 від 20.03.2026 протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах із посиланням на недосягнення нею пенсійного віку, передбаченого статтею 114 Закону №1058-ІV.

Відповідно до пункту 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до пункту 1.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Оскільки позивач досягнувши віку (50 років) 20.02.2026 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах звернулася 12.03.2026 (не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку), тому пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020) та приписів статті 45 Закону №1058-IV позивачу має бути призначена з 21.02.2026 (наступного дня після досягнення пенсійного віку).

Таким чином, суд у цій справі дійшов висновку, що з урахуванням наведених норм чинного законодавства України і встановлених обставин справи та для ефективного захисту порушених прав позивача позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №032450010565 від 20.03.2026 про відмову у призначенні пенсії; зобов`язання відповідача призначити позивачу з 21.02.2026 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 №213-VІІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням положень підпункту 1 пункту 3 частини другої, частини третьої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI Про судовий збір за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру в електронній формі належало сплатити 1064,96 грн судового збору (0,4 х 3328,00 грн х 0,8, тобто 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року; 0,8 - коефіцієнт для пониження розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі).

Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір в сумі 1331,20 грн, тобто в більшому розмірі, що підтверджено квитанцією від 24.03.2026 (а.с.4).

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області судовий збір в сумі 1064,96 грн, при цьому питання про повернення надміру сплаченого судового збору може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії №032450010565 від 20 березня 2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 з 21 лютого 2026 року пенсію за віком відповідно до пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02 березня 2015 року №213-VІІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, Площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010).

Суддя Р.С. Денисюк