Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №140/3390/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3390/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Горсталь" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Горсталь" (далі – ТОВ "Завод "Горсталь", позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 19 вересня 2025 року №UA 205100/2025/000022/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 вересня 2022 року між ТОВ “Завод “Горсталь” та компанією “Kratos Polska Sp.z o.o.” укладено контракт купівлі-продажу №1/2022 на купівлю ливарних матеріалів до технологічного процесу (товар), кількість якого визначена в інвойсах, які є невід`ємними частинами контракту.

На виконання умов вказаного контракту сторонами погоджено додаток до контракту №61 від 15 вересня 2025 року на загальну суму 20040,52 Євро на товар (промислове обладнання). Умови оплати: 30 днів від фактури-інвойса. Умови поставки: FCA Озимек, Польща включає вартість упаковки, тари, навантаження, маркування на території продавця.

16 вересня 2025 року компанією “Kratos Polska Sp.z o.o.” виписано рахунок-фактуру (інвойс) №FVE/F/2025/09/001 на загальну суму 20040,52 Євро на товар (промислове обладнання).

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 18 вересня 2025 року декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №25UA205100006403U7 з описом товару №1 "Речовина сполучна готова для виробництва ливарних форм і серцевин складних відливок, стержнів, фірмова назва “REZOLIT ZP”…; товару №2 «Вироби металеві нековані, нештамповані: меблі майстерневі металеві. Бувші у використанні…»; товару №3 «Меблі дерев`яні, що використовуються в установах: офісні столи, що були у використанні…», де в графі 22 вказано ціну товару у розмірі 20040,52 Євро та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару – за ціною контракту. Митна вартість (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 1230,17 Євро) становить 1037452,32 грн (еквівалентно 21270,69 Євро) – графа 12 МД.

Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю та видав картку відмови №UA205100/2025/000292 в прийнятті митної декларації та прийняв рішення від 19 вересня 2025 року №UA 205100/2025/000022/1 про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару за резервним 6 методом. При цьому, митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та наявні розбіжності.

Позивач вважає рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 19 вересня 2025 року №UA 205100/2025/000022/1 неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Зазначив, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №25UA205100006403U7 від 18 вересня 2025 року митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Відсутність у поданих документах усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та наявність в цих документах розбіжностей є надуманою відповідачем обставиною, яка не могла бути підставою для витребування додаткових документів.

Вказуючи у повідомленні декларанту на відсутність усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним ним методом, відповідач при цьому не конкретизував, яких саме даних йому недостатньо для визначення митної вартості в означений спосіб.

На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товару відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого товару. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) (а.с.31).

У відзиві на позовну заяву від 03 квітня 2026 року (а.с.43-51) відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД №25UA205100006403U7 від 18 вересня 2025 року, відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику. Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та наявні розбіжності, зокрема:

- поставка товарів здійснюється на підставі контракту від 15 вересня 2022 року №1/2022, укладеного між компанією “Kratos Polska Sp.z o.o.” та ТОВ "Завод "Горсталь", відповідно до пункту 7 якого, даний контракт діє з моменту підписання до 24 грудня 2024 року. Доповнень про продовження терміну контракту декларантом не надано та дана інформація відсутня в графі 44 ЕМД №25UA205100006403U7;

- декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів надано лише рахунок на оплату від 16 вересня 2025 року №б/н. Договір на перевезення не надано до митного оформлення та інформація про нього відсутня в графі 44 ЕМД №25UA205100006403U7, що не дає змоги перевірити розрахунок вартості транспортування. В даному рахунку на оплату від 16 вересня 2025 року №б/н зазначено, що вартість за маршрутом м. Озимек (Польща) – м. Нововолинськ (Україна) складає 63050 грн (страхування вантажу не проводилось та в тому числі 100 грн на завантаження) (вага товару за ЕМД N№25UA205100006403U7 становить 16010 кг брутто), проте в документах, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, відсутній розрахунок вартості їх навантаження, та, відповідно, не включено дані витрати до графи 21 ДМВ, що може свідчити про те, що до митної вартості не включено всі її невід`ємні складові.

Встановлені розбіжності є достатньою підставою для виникнення сумнівів у достовірності наданих документів та правильності визначення декларантом заявленої митної вартості товару за першим методом.

З огляду на вищевказане, у зв`язку із наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, декларанту запропоновано надати в 10-денний термін документи на підтвердження митної вартості.

На вимогу митниці декларантом не надано додаткових документів та листом від 19 вересня 2025 року повідомлено про їх відсутність.

У зв`язку з вищевикладеним та враховуючи ненадання декларантом усіх документів згідно з переліком, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 19 вересня 2025 року №UA 205100/2025/000022/1, у якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару №2 взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено. Рівень митної вартості становить 4,81 дол. США за кг або 4,0625 Євро за кг перерахована по курсу валют станом на 18 вересня 2025 року за ЕМД від 26 липня 2024 року №24UA400040019918U7. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару №3 взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено. Рівень митної вартості становить 4,81 дол. США за кг або 4,0625 Євро за кг перерахована по курсу валют станом на 18 вересня 2025 року за ЕМД від 05 лютого 2025 року №25UA408020004329U9.

З наведених підстав відповідач вважає, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 19 вересня 2025 року №UA 205100/2025/000022/1 є правомірним, обґрунтованим та винесеним відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні (а.с.70).

У відповіді на відзив від 11 травня 2026 року позивач вказав, що заперечуючи проти позову, відповідач не наводить обґрунтованих доводів щодо неможливості визначити митну вартість товару за ціною договору (основним методом) при тому, що подані декларантом документи в своїй сукупності чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, в тому числі умови поставки і оплати. Просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн (а.с.73-80).

У поданому до суду 13 травня 2026 року клопотанні відповідач заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. Вважає, що вказані позивачем витрати на правничу допомогу є неспівмірними із даною справою, а їх сума – необґрунтованою (а.с.89-91).

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

15 вересня 2022 року між ТОВ "Завод "Горсталь" (покупець) та компанією “Kratos Polska Sp.z o.o.” (Польща, продавець) укладено контракт купівлі-продажу №1/2022 (а.с.16), згідно з яким продавець зобов`язується поставити покупцеві, а покупець прийняти та оплатити ливарні матеріали до технологічного процесу (товар), кількість якого визначена в інвойсах, які є невід`ємними частинами контракту (п. 1.1. контракту).

Відповідно до п. 2.1 контракту - загальна сума контракту складається з сум всіх Специфікацій і Додаткових угод до даного контракту.

П. 2.3 контракту передбачено, що суму, зазначену в інвойсах до даного контракту, покупець зобов`язаний сплатити на рахунок продавця на умовах відстрочки - 30 днів від рахунку-фактури.

Згідно п. 3.1 контракту передбачено умови поставки товару - FCA Озимек, Польща, згідно умов поставки Інкотермс-2010. Продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з поставки товару в момент відвантаження товару, що пройшов митне очищення по експорту, вказаному покупцем перевізнику.

10 грудня 2024 року між ТОВ “Завод “Горсталь” та компанією “Kratos Polska Sp.z o.o.” укладено додаткову угоду №1 до контракту купівлі-продажу №1/2022 від 15 вересня 2022 року відповідно до якої внесено зміни до п. 8 даного контракту щодо банківських реквізитів сторін (а.с.17).

На виконання умов вказаного контракту сторонами погоджено додаток (специфікацію) №61 від 15 вересня 2025 року до контракту №1/2022 від 15 вересня 2022 року загальною сумою 20 040,52 Євро на наступний товар: 1. А1-35080-105 Меблі для майстерні, вживані - 1 шт., вартістю 498,19 Євро; 2. А1-35080-106 Меблі для майстерні, вживані - 1 шт., вартістю 740,68 Євро; 3. А1-35080-116 Меблі для майстерні, вживані - 1 шт., вартістю 592,77 Євро; 4. А1-35080-137 Шафа для зберігання, вживана - 1 шт., вартістю 340,09 Євро; 5. А1-35080-306 Зварювальні станція TIG, вживана - 1 шт. , вартістю 345,43 Євро; 6. А1-35080-313 Меблі для майстерні, вживані - 1 шт., вартістю 730,98 Євро; 7. А1-35080-316 Столи верстатні, вживані - 1 шт., вартістю 330,88 Євро; 8. А1-35080-319 Шафа для робітників, вживана - 1 шт., вартістю 408,47 Євро; 9. А1-35080-320 Шафа для робітників, вживана - 1 шт., вартістю 329,66 Євро; 10. А1-35080-323 Меблі, вживані - 1 шт., вартістю 144,16 Євро; 11. А1-35080-345 Парти та столи, вживані - 1 шт., вартістю 156,28 Євро; 12. А1-35080-350 Меблі (2х), вживані - 1 шт., вартістю 144,16 Євро; 13. А1-35080-355 Меблі, вживані - 1 шт., вартістю 144,16 Євро; 14. А1-35080-49 Меблі для майстерні Bieffe (2x), вживані - 1 шт., вартістю 801,31 Євро; 15. А1-35080-59 Меблі для майстерні Peugeota, вживані - 1 шт., вартістю 333,30 Євро; 16. REZOLIT ZP - 12500,00 кг, вартістю 14000,00 Євро.

Умови оплати: 30 днів від фактури-інвойса. Умови поставки: FCA Озимек, Польща

включає вартість упаковки, тари, навантаження, маркування на території Продавця (а.с.18).

18 вересня 2025 року декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №25UA205100006403U7 з описом товару:

Товар №1 «Речовина сполучна готова для виробництва ливарних форм і серцевин складних відливок, стержнів, фірмова назва “REZOLIT ZP” - 12500 кг. Не містить наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Використовується при виробництві ливарних форм і стрижнів. Використовується для власних виробничих потреб»;

Товар №2 «Вироби металеві нековані, нештамповані: меблі майстерневі металеві. Бувші у використанні. Наявні сліди корозії, подряпини»;

Товар №3 «Меблі дерев`яні, що використовуються в установах: офісні столи (лот №А1 35080-345), що були у використанні - 1 комплект», де в графі 22 вказано ціну товару у розмірі 20040,52 Євро. В графі 12 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 1230,17 Євро) в сумі 1037452,32 грн (еквівалентно 21270,69 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару – за ціною контракту (а.с.12-13).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: пакувальний лист б/н від 16 вересня 2025 року; рахунок-фактуру (інвойс) №FVE/F/2025/09/001 від 16 вересня 2025 року; автотранспортну накладну (CMR) б/н від 16 вересня 2025 року; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AS0524205 від 16 вересня 2025 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №б/н від 16 вересня 2025 року; контракт купівлі-продажу №1/2022 від 15 вересня 2022 року; додаткову угоду №1 від 10 грудня 2022 року; специфікацію №61 від 15 вересня 2025 року; копію митної декларації країни відправлення №25РL381010000РОСВ5 від 16 вересня 2025 року (а.с.16-24).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару та вартість навантажувально-розвантажувальних робіт; якщо здійснювалося страхування,- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Листом від 19 вересня 2025 року декларантом повідомлено, що поданий до МД №25UA205100006403U7 від 18 вересня 2025 року перелік документів є вичерпним та про відсутність інших додаткових документів (а.с.62 зворот-63).

19 вересня 2025 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA 205100/2025/000022/1 (а.с.10).

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, зокрема:

- поставка товарів здійснюється на підставі контракту від 15 вересня 2022 року №1/2022, укладеного між компанією “Kratos Polska Sp.z o.o.” та ТОВ "Завод "Горсталь", відповідно до пункту 7 якого, даний контракт діє з моменту підписання до 24 грудня 2024 року. Доповнень про продовження терміну контракту декларантом не надано та дана інформація відсутня в графі 44 ЕМД №25UA205100006403U7;

- декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів надано лише рахунок на оплату від 16 вересня 2025 року №б/н. Договір на перевезення не надано до митного оформлення та інформація про нього відсутня в графі 44 ЕМД №25UA205100006403U7, що не дає змоги перевірити розрахунок вартості транспортування. В даному рахунку на оплату від 16 вересня 2025 року №б/н зазначено, що вартість за маршрутом м. Озимек (Польща) – м. Нововолинськ (Україна) складає 63050 грн (страхування вантажу не проводилось та в тому числі 100 грн на завантаження) (вага товару за ЕМД №25UA205100006403U7 становить 16010 кг брутто), проте в документах, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, відсутній розрахунок вартості їх навантаження, та, відповідно, не включено дані витрати до графи 21 ДМВ, що може свідчити про те, що до митної вартості не включено всі її невід`ємні складові.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби.

За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару №2 взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено – «Шафа металева для майстерні PRECITOOL вживана-1шт, №лота 923475. Виробник та торг. марка PRECITOOL, який ввозився з Німеччини на умовах поставки FCA DE Burscheid» та митна вартість якого була заявлена декларантом та визнана митницею за резервним методом. Рівень митної вартості становить 4,81 дол. США за кг або 4,0625 Євро за кг перерахована по курсу валют станом на 18 вересня 2025 року за ЕМД від 26 липня 2024 року №24UA400040019918U7.

За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару №3 взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено – «Меблі, які використовуються в установах, заввишки не більше як 80 см, вживані: - Office table / Стіл офісний - 6 шт. у частково розібраному стані для зручності транспортування. Торговельна марка – IKEA. Виробник – IKEA. Країна виробництва – PL», який ввозився з Литви на умовах поставки DAP CHERNIVTS та митна вартість якого була заявлена декларантом та визнана митницею за резервним методом. Рівень митної вартості становить 4,81 дол. США за кг або 4,0625 Євро за кг перерахована по курсу валют станом на 18 вересня 2025 року за ЕМД від 05 лютого 2025 року №25UA408020004329U9.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2025/000292 (а.с.11).

Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за МД №25UA205100006456U7 від 19 вересня 2025 року із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України (а.с.14-15).

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД №25UA205100006403U7 від 18 вересня 2025 року, щодо якого проведено коригування митної вартості) за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом – за ціною договору (контракту) ТОВ "Завод "Горсталь" подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); специфікацію; рахунок-фактуру (інвойс); документи, що підтверджують надання послуг з транспортування).

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, контракт купівлі-продажу №1/2022 від 15 вересня 2022 року, укладений між ТОВ "Завод "Горсталь" (покупець) та Kratos Polska Sp.z o.o.” (Польща, продавець), містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; додаток до договору (специфікація) №61 від 15 вересня 2025 року визначає ціну товару 20040,52 Євро, умови оплати, умови та строк поставки; рахунок-фактура (інвойс) №FVE/F/2025/09/001 від 16 вересня 2025 року, надана для підтвердження митної вартості товару, визначає вартість товару 20040,52 Євро (а.с.16-19).

Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов`язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Відповідно до п. 2.3 контракту №1/2022 від 15 вересня 2022 року, суму, зазначену в інвойсах до даного контракту, покупець зобов`язаний сплатити на рахунок продавця на умовах відстрочки - 30 днів від рахунку-фактури. Погоджений сторонами додаток №61 від 15 вересня 2025 року до контракту №1/2022 від 15 вересня 2022 року містить умови оплати: 30 днів від фактури-інвойса (а.с.16,18).

Відтак, на момент митного оформлення товару за МД №25UA205100006403U7 від 18 вересня 2025 року (ввезеного по рахунку-фактурі (інвойсі) №FVE/F/2025/09/001 від 16 вересня 2025 року) у позивача був відсутній обов`язок щодо сплати товару та подання до митного органу платіжних документів, що підтверджують таку оплату.

Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів – це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Вказана в МД №25UA205100006403U7 від 18 вересня 2025 року ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №FVE/F/2025/09/001 від 16 вересня 2025 року, наданому позивачем для підтвердження митної вартості товару та становить 20040,52 Євро.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість товару, наданого до митного оформлення, становить 20040,52 Євро. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Згідно пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, – лише якщо здійснювалося страхування.

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати на перевезення товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 60 000,00 грн.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №б/н від 16 вересня 2025 року про надання послуг транспортного перевезення перевізником ФОП ОСОБА_1 , відповідно до якого витрати по доставці товару автомобілем Рено НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (вказаного у графах 18,21 МД) за маршрутом: м. Озимек (Польща) - м/п Ягодин (Україна) становлять 60 000,00 грн (витрати з перевезення вантажу до кордону України); м/п Ягодин (Україна) - м. Нововолинськ, Волинська область (Україна) - становлять 3050,00 грн, всього 63050,00 грн. При цьому, вартість витрат на перевезення товару, яка включена до митної вартості товару складає 60 000,00 грн (витрати з перевезення вантажу до кордону України). Окрім того, у рахунку зазначено, що страхування вантажу не проводилось в тому числі 100 грн на завантаження (а.с.24).

Відхиляючи твердження відповідача про те, що декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів надано лише рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 16 вересня 2025 року №б/н, при цьому договір на перевезення не надано до митного оформлення та інформація про нього відсутня в графі 44 ЕМД №25UA205100006403U7, що не дає змоги перевірити розрахунок вартості транспортування, суд зазначає, що законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення” до зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Позивачем до митного оформлення надано рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №б/н від 16 вересня 2025 року, який містить інформацію щодо вартості понесених позивачем витрат на перевезення товару як до кордону України так і на її території. Окрім того, до матеріалів справи позивач додав договір про надання послуг з транспортного експедирування від 01 вересня 2017 року №01/09/2017, укладений між ФОП ОСОБА_1 , (виконавець) та ТОВ "Завод "Горсталь" (замовник) (а.с.83-84).

МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, не вказав, що такими доказами повинні бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому наданий до митного оформлення рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №б/н від 16 вересня 2025 року є достатнім доказом на підтвердження витрат на транспортування.

Як виснував Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 вересня 2019 року у справі №815/2501/18, від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18, від 15 жовтня 2024 року у справі №520/6058/24.

Щодо твердження відповідача у спірному рішенні про те, що в документах, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, відсутній розрахунок вартості їх навантаження, та, відповідно, не включено дані витрати до графи 21 ДМВ, що може свідчити про те, що до митної вартості не включено всі її невід`ємні складові, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3.1 контракту купівлі-продажу від 15 вересня 2022 року №1/2022 (а.с.16) умови поставки товару - FCA Озимек, Польща, згідно умов поставки Інкотермс-2010. Продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з поставки товару в момент відвантаження товару, що пройшов митне очищення по експорту, вказаному покупцем перевізнику.

На виконання умов вказаного контракту сторонами погоджено додаток (специфікацію) №61 від 15 вересня 2025 року до контракту №1/2022 від 15 вересня 2022 року, відповідно до якої умови оплати товару: 30 днів від фактури-інвойса. Умови поставки: FCA Озимек, Польща

включає вартість упаковки, тари, навантаження, маркування на території Продавця (а.с.18).

Умови поставки FCA означають, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Вибір місця постачання вплине на зобов`язання з навантаження й розвантаження товару в даному місці: якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження; якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Зі змісту зазначеного терміну вбачається, що базис поставки на умовах FCA покладає зобов`язання по завантаженню на продавця. Відповідальність знімається з відправника вантажу в той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики щодо транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності та мита має здійснити та сплатити продавець, а витрати на імпортне оформлення залишаються на покупці. Ризики переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу у транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження транспорту перевізника.

Із умов контракту купівлі-продажу від 15 вересня 2022 року №1/2022 та додатку (специфікацію) №61 від 15 вересня 2025 року вбачається, що відповідальність за навантаження (завантаження) товару несе саме продавець – компанія “Kratos Polska Sp.z o.o.”.

Відтак, сумніви відповідача з приводу можливого не включення до митної вартості витрат на навантаження, як з огляду на міжнародні правила тлумачення комерційних умов поставки (FCA), так і виходячи з умов договору, погоджених сторонами письмово, є необгрунтованими. З поданих документів вбачається, що передача товару перевізнику здійснювалася продавцем, який ніс зобов`язання по навантаженню (завантаженню) товару. Тому відсутні підстави вважати, що витрати по навантаженню (завантаженню) товару у місці передачі є додатковими витратами позивача, які не включені у митну вартість товару.

Отже, надані документи у сукупності підтверджують як вартість самого товару, так і витрати, пов`язані із транспортуванням товару, й вони були враховані у митну вартість, що не заперечує відповідач.

Прикметно й те, що МД №25UA205100006403U7 від 18 вересня 2025 року була подана для митного оформлення товарів за трьома позиціями, а коригування митної вартості проведено лише щодо товарів №2 та №3. До товару №1, який ввозився за тим самим договором і тими самими супровідними документами та перевозився тим самим перевізником, митну вартість за основним методом визнано. Наведене вказує на непослідовність та необґрунтованість позиції митного органу про те, що подані до митного оформлення товару контракт та транспортні документи містили розбіжності.

З вищенаведеного слідує, що визначена у МД №25UA205100006403U7 від 18 вересня 2025 року митна вартість товару у розмірі 1037452,32 грн (еквівалентно 21270,69 Євро), включає вартість товару (20040,52 Євро) і вартість витрат на транспортування товару до кордону України 60 000,00 грн (еквівалентно 1230,17 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Вказані документи надавались Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №25UA205100006403U7 від 18 вересня 2025 року.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Волинською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що вимога про надання документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортних (перевізні) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару та вартість навантажувально-розвантажувальних робіт; страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; виписки з бухгалтерської документації; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.

Суд повторює, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Документом, що містить вартість та ідентифікаційні ознаки імпортованого товару є додаток до договору (специфікація) №61 від 15 вересня 2025 року та рахунок-фактура (інвойс) №FVE/F/2025/09/001 від 16 вересня 2025 року. Витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він може підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

Витребування митним органом страхових документів є некоректним за обставин справи, оскільки відомості про те, що страхування за рахунок ТОВ “Завод “Горсталь” не здійснювалося. Транспортні (перевізні) документи позивач надав до митної декларації та ці документи стосувалися усієї партії товару, яка ввозилася.

Немотивованою є вимога відповідача про надання позивачем каталогів, специфікацій, прайс-листів виробника товару, оскільки ненадання цих документа не може позбавляти його можливості декларувати товар на підставі інших документів, про які домовилися сторони зовнішньоекономічного контракту і які за правилами частини другої статті 53 МК України підтверджують митну вартість товару.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Із тексту спірного рішення слідує, що митним органом коригування митної вартості товарів №2 та товару №3 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації в ЄАІС на рівні 4,81 дол. США за кг або 4,0625 Євро за кг (МД від 26 липня 2024 року №24UA400040019918U7) та на рівні 4,81 дол. США за кг або 4,0625 Євро за кг (МД від 05 лютого 2025 року №25UA408020004329U9) відповідно. Митні декларації, які слугували джерелом інформації для коригування митної вартості товарів, ввезених позивачем, суду не надано.

При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в АСАУР, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням та оцінки усіх обставин та фактів, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №300/784/24).

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 19 вересня 2025 року №UA 205100/2025/000022/1 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 04 березня 2026 року №2213 (а.с.7).

Відтак, оскільки позов задоволено повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Волинської митниці на користь позивача необхідно присудити судові витрати в сумі 2662,40 грн.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано такі документи: договір про надання правничої допомоги від 23 вересня 2025 року №60/25 (а.с.25-26), рахунок від 08 травня 2026 року №7-60/25 (а.с.86), акт виконаних робіт від 08 травня 2026 року №5 (а.с.85), детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних робіт та здійснення витрат, необхідних для надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги від 23 вересня 2025 року №60/25 (а.с.85 зворот), платіжну інструкцію від 08 травня 2026 року №2719, ордер від 16 березня 2026 року серії АС №1179182 (а.с.27,87).

Відповідно до пункту 1.1 договору від 23 вересня 2025 року №60/25 адвокат Таргоній П.В. приймає на себе доручення клієнта ТОВ “Завод “Горсталь” по наданню останньому правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги і фактичні витрати адвоката, понесені ним у зв`язку з виконанням цього договору у справі про визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці від 19 вересня 2025 року №UA 205100/2025/000022/1 про коригування митної вартості товарів.

Рахунком від 08 травня 2026 року №7-60/25 та актом виконаних робіт від 08 травня 2026 року №5 підтверджено надання адвокатом Таргонієм П.В. комплексу юридичних послуг на суму 8000,00 грн, оплату яких проведено платіжною інструкцією від 08 травня 2026 року №2719.

Як слідує із детального опису робіт (наданих послуг), адвокатом надано послуги: з`ясування фактичних обставин справи в клієнта (усна консультація); вивчення наданих документів, законодавства та судової практики, формування попередньої правової позиції; підготовка та оформлення позовної заяви; вивчення та правовий аналіз відзиву на позовну заяву; підготовка та оформлення відповіді на відзив на позовну заяву (а.с.85 зворот).

Відповідач у поданому до суду 13 травня 2026 року клопотанні заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю із категорією справи і предметом позову (а.с.89-91).

Суд зауважує, що позивач вільний у виборі адвоката та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2022 року у справі №520/6658/21).

Оцінюючи склад та розмір витрат на правничу допомогу, які заявлено до відшкодування, суд враховує фактичний обсяг наданих адвокатом послуг при оскарженні одного рішення суб`єкта владних повноважень. Спірні відносини регулюються нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають опрацюванню адвокатом, не передбачають; такі послуги, як з`ясування фактичних обставин в клієнта, вивчення наданих доказів, законодавства, судової практики та формування правової позиції охоплюються загальною діяльністю адвоката та за змістом входять до послуги з підготовки позову. Тож виходячи із принципів обґрунтованості розміру витрат, заперечення відповідача щодо обсягу наданих послуг та їх вартості, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Такий розмір відповідає критерію реальності наданих послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Отже, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 19 вересня 2025 року №UA 205100/2025/000022/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Горсталь" за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Горсталь" (45700, Волинська область, м. Горохів, вул. Берестецька, буд. 10, код ЄДРПОУ 37490495).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вул. Призалізнична, буд. 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385)

Суддя Р.С. Денисюк